Справа № 753/5656/24 Головуючий у 1 інстанції: Заставенко М.О.
Провадження № 22-ц/824/4854/2025 Доповідач: Шебуєва В.А.
27 березня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Лобача Ігоря Анатолійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний виконавець Джубаба Денис Олександрович про стягнення грошових коштів,-
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний виконавець Джубаба Д.О. про стягнення грошових коштів. Зазначив, що 11 вересня 2020 року між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого він отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 13000,00 доларів США, що за курсом АТ КБ «ПриватБанк» на день підписання договору було еквівалентно 360 750,00 грн. Повернення позики мало бути здійснено не пізніше 12 вересня 2021 року в гривнях в сумі, еквівалентній 13 000,00 доларів США на день повернення позики, шляхом передачі готівки та/або перерахування на банківський рахунок позикодавця. Заочним рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 21 березня 2023 року у справі № 671/1516/22 задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 та стягнуто з нього заборгованість за договором позики в сумі 369996,00 грн, що еквівалентно 10 117,75 доларів США, інфляційні витрати в сумі 96 644,55 грн., що еквівалентно 2 642,80 доларів США, та 3% річних у сумі 12 041,80 грн, що еквівалентно 329,29 доларів США, а також судовий збір. Вказане рішення не оскаржувалось та не переглядалося. За заявами ОСОБА_2 08 червня 2023 року та 16 червня 2023 року були відкриті виконавчі провадження № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. В подальшому він та ОСОБА_2 досягнули домовленості щодо добровільного врегулювання заборгованості за договором позики. 09 липня 2023 року ОСОБА_2 написав розписку, відповідно до якої він прийняв грошові кошти у розмірі 255 920,00 грн, що на момент отримання грошей становить 7 000,00 доларів США. В розписці зазначено, що вказану суму грошей передано в порядку виконання договору позики від 11 вересня 2020 року, договір позики вважається виконаним у повному обсязі. Але після отримання ОСОБА_2 вказаних грошових коштів з нього було стягнуто додаткового грошові кошти у розмірі 42 900,00 грн. шляхом списання вказаної суми з його поточного рахунку за вимогою приватного виконавця. 13 листопада 2023 року він звернувся до ОСОБА_2 з вимогою про повернення надмірно стягнутих коштів та отримав відповідь від 20 листопада 2023 року, в якій відповідач заперечував факт надмірного стягнення грошових коштів та зазначив, що на даний час залишається непогашеною заборгованість за інфляційними витратами у сумі 96 644,55 грн. та 3% річних у сумі 12 041,29 грн., які стягнуті рішенням суду № 671/1516/22, а також за інфляційними витратами та 3% річних, нарахованих на заборгованість за договором позики за період з 14 жовтня 2023 року по 09 липня 2023 року, щоза його підрахунком складає 32 193,00 грн. та 8 150,00 грн. 08 грудня 2023 року він повторно звернувся до ОСОБА_2 з претензією про повернення надмірно стягнутих грошових коштів, яка була залишена ОСОБА_2 без задоволення. Посилаючись на те, що стягнуті на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 42 900,00 грн. в межах виконавчих проваджень після факту припинення зобов'язання за договором позики прощенням боргу є безпідставно набутим майном, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 вказану суму коштів.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне встановлення обставин, шо мають значення для справи. Зазначає, що після отримання остаточного розрахунку за позикою 09 липня 2023 року ОСОБА_2 в сервісі з обміну документів Paperless підписав розписку, зі змісту якої вбачається, що вона одночасно є документом, який підтверджує часткове виконання зобов'язання за договором позики,та одностороннім правочином про прощення боргу за договором позики в частині непогашеної суми позики. Відтак, стягнуті 13 липня 2023 року з ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 42 900,00 грн. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 є безпідставно набутим майном відповідно до ст. 1212 ЦК України та підлягали стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Представник ОСОБА_2 звернувся до приватного виконавця Джубаби Д.О. із заявою про повернення виконавчого листа у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 лише 17 липня 2023 року і це свідчить про недобросовісність дій відповідача, наслідком чого стало необґрунтоване стягнення з останнього грошових коштів в розмірі 42 900,00 грн. Також стягнуті грошові кошти в сумі 42 900,00 грн. були розподілені приватним виконавцем на підставі постанови приватного виконавця про стягнення виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження. Суд першої інстанції залишив поза увагою, що частина зі стягнутих 13 липня 2024 року з ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 27 165,45 грн. перерахована згідно з платіжною інструкцією № 466 від 14 липня 2023 року приватним виконавцем Джубабою Д.О. на свій інший поточний рахунок як сплата основної винагороди приватного виконавця, а інша частина в сумі 15 734,55 грн. перерахована приватним виконавцем Джубабою Д.О. згідно з платіжною інструкцією № 467 від 14 липня 2023 року безпосередньо ОСОБА_2 як стягувачу за виконавчим документом.
ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 .Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11 вересня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір позики, посвідчений призваним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Нациною-Марченко О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 986. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 13 000,00 доларів США, що за курсом АТ КБ «ПриватБанк» на день підписання договору еквівалентно 360750,00 грн. Повернення позики мало бути здійснено не пізніше 12 вересня 2021 року в гривнях в сумі, що є еквівалентом 13 000,00 доларів США на день повернення позики шляхом передачі готівки та/або перерахування на банківський рахунок позикодавця (а.с. 9-10).
Заочним рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 21 березня 2023 року у справі № 671/1516/22 позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 11 вересня 2020 року станом на 13 жовтня 2022 рокув сумі 369 996, 00 грн., що еквівалентно 10 117,75 доларів США, інфляційні витрати в сумі 96 644,55 грн., що еквівалентно 2 642,80 доларів США, та 3% річних у сумі 12 041,80 грн, що еквівалентно 329,29 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 5283,03 грн. (а.с. 11-14).
На виконання вказаного рішення 08 травня 2023 року Волочиським районним судом Хмельницької області видано два виконавчі листи № 671/1516/22, які були пред'явлені до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Хмельницької області Джубаби Д.О.
08 червня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Джубаба Д.О. відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 11 вересня 2020 року станом на 13 жовтня 2022 року в сумі 369 996,00 грн., що еквівалентно 10 117,75 доларів США, інфляційні витрати в сумі 96 644,55 грн., що еквівалентно 2 642,80 доларів США, та 3% річних у сумі 12 041,80 грн, що еквівалентно 329,29 доларів США, ВП НОМЕР_1.Також постановами від 08 червня 2023 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 приватний виконавець визначив розмір мінімальних витрат у даному виконавчому провадженні у сумі 442,30 грн. та основну винагороду у сумі 47 868,18 грн.
16 червня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Джубаба Д.О. відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 5 283,03 грн., ВП НОМЕР_2. Одночасно постановами від 16 червня 2023 року приватним виконавцем стягнуто з ОСОБА_1 загальну суму мінімальних витрат у виконавчому провадженні НОМЕР_2 у сумі 442,30 грн. та основної винагороди у сумі 528,30 грн.
19 червня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Джубабою Д.О. було винесено постанову про об'єднання вказаних виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження НОМЕР_3 (а.с. 80-81).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Джубабою Д.О. від 19 червня 2023 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 671/1516/22 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору закінчено.
09 липня 2023 року ОСОБА_2 надав ОСОБА_1 розписку, в якій зазначив, що прийняв від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 255 920,00 грн., що еквівалентно 7 000,00 доларів США згідно курсу НБУ на день написання розписки, вищевказана сума грошей була передана як виконання договору позики від 11 вересня 2020 року, договір позики вважається виконаним у повному обсязі, претензій до ОСОБА_1 не має (а.с. 16).
13 липня 2023 року в рамках виконавчого провадження з банківського рахунку ОСОБА_1 було списано кошти в сумі 42 900,00 грн. (а.с. 17-18).
13 липня 2023 року представник ОСОБА_2 звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Джубаби Д.О. із заявою, в якій повідомив про повернення боржником 09 липня 2023 року на його користь 255 920,00 грн, що еквівалентно 7 000,00 доларів США.
14 липня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Джубаба Д.О. перерахував 15 734,55 грн. ОСОБА_2 , а 27 165,45 грн. зарахував на свій рахунок як основну винагороду приватного виконавця.
17 липня 2023 року представник ОСОБА_2 звернувся до приватного виконавця із заявою про повернення виконавчого документустягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 66).
На підставі вказаної заяви 24 липня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Джубаба Д.О.виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с. 84-85).
ОСОБА_1 порушив питання про стягнення з ОСОБА_2 коштів, стягнутих з нього 13 липня 2023 року коштів в сумі 42 900,00 грн. як безпідставно набутих.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України, зокрема ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно ст.1212 ЦК України передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (провадження № 14-175цс21)).Предметом регулювання Глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18)).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, стягнення коштів, що знаходилися на рахунку ОСОБА_1 в розмірі 42 900,00 грн., було здійснене приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Джубабою Д.О., в рамках виконавчого провадження на підставі рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 21 березня 2023 року у справі № 671/1516/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 11 вересня 2020 року в сумі 369 996, 00 грн., що еквівалентно 10 117,75 доларів США, інфляційних витрат в сумі 96 644,55 грн., що еквівалентно 2 642,80 доларів США, 3% річних у сумі 12 041,80 грн, що еквівалентно 329,29 доларів США, а також судового збору в сумі 5283,03 грн.у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Вказана сума на підставі постанови приватного виконавця була розподілена, 15734,55 грн. - перераховано на рахунок ОСОБА_2 , а 27 165,45 грн. - зарахована як основна винагорода приватного виконавця.
Вказані обставини виключають стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 42 900,00 грн. як безпідставно набутих відповідно до ст. 1212 ЦК України.
ОСОБА_1 не заявляв вимог про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та не оскаржував дій приватного виконавця.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Колегія суддів не убачає порушень судом норм матеріального і процесуального права.Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Лобача Ігоря Анатолійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Кафідова О.В.
Оніщук М.І.