справа №755/16352/24 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/2035/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
26 березня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2 , вирішуючи питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року щодо зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 146, частиною другою статті 127, частиною четвертою статті 187, частиною четвертою статті 189, частиною першою статті 263, частиною першою статті 309 КК України, у кримінальному провадженні №42024102040000007 від 31 січня 2024 року, -
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовлено.
Не погоджуючись з указаною ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 звернувся до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 та змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, або з можливістю внесення застави.
19 лютого 2025 року до Київського апеляційного суду з Дніпровського районного суду міста Києва надійшли матеріали судового провадження за клопотанням захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №42024102040000007 від 31 січня 2024 року.
Вивчивши апеляційну скаргу та матеріали судового провадження, суд уважає, що у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
В офіційному тлумаченні частини другої статті 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.
Відповідно до положень частини четвертої статті 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 Глави 26 КПК України.
За змістом частини першої статті 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Відповідно до частини третьої статті 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 309 КПК України визначено вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
До цього переліку, зокрема, віднесено відповідні ухвали слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, домашнього арешту та застави.
Згідно частини третьої статті 309 КПК України скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Зазначеними нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про зміну запобіжного заходу у порядку статті 201 КПК України.
Виходячи з системного аналізу положень статті 309 КПК України поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід. Вказане узгоджується і з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2019 року у справі №286/1695/18.
Разом з тим, з аналізу правових позицій Верховного Суду, викладених у постанові від 07 грудня 2020 справі №487/392/20, в ухвалі від 03 червня 2021 року у справі №991/3181/21, убачається, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, що надає право на апеляційне оскарження лише у випадках, коли суд обирає або застосовує до підозрюваного інший, більш тяжкий запобіжний захід, адже в такому випадку рішенням про зміну запобіжного заходу слідчий суддя фактично погіршує його становище.
Натомість, у даному судовому провадженні слідчий суддя своєю ухвалою відмовив захиснику у задоволенні його клопотання про зміну щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, або з можливістю внесення застави, а не застосував інший запобіжний захід, яким би погіршувалось становище підозрюваного, а тому дана ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Частина четверта статті 399 КПК України визначає не право, а обов'язок суду апеляційної інстанції відмовити у відкритті провадження, тому що законом визначено чіткий перелік ухвал слідчого судді, які підлягають оскарженню, і не надає можливості діяти вибірково щодо кожного конкретного випадку.
У даному випадку закон не передбачає права або обов'язку суду апеляційної інстанції давати оцінку законності чи незаконності прийнятого по суті рішення слідчим суддею.
Оскільки чинним кримінальним процесуальним законодавством не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу, суд доходить висновку, що підстави для відкриття провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 відсутні.
Керуючись статтями 309, 376, 392, 399 КПК України, суд, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя
Київського апеляційного суду ОСОБА_2