справа №757/3079/25-к Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1 апеляційне провадження №11-сс/824/1852/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
24 березня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2025 року щодо продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307 КК України, у кримінальному провадженні №12023000000001316 від 14 липня 2023 року,-
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2025 року клопотання відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою - задоволено частково.
Застосовано до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 28 березня 2025 року.
В решті вимог клопотання прокурора - відмовлено.
Строк дії ухвали визначено до 28 березня 2025 року.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з 23:00 год. по 05:00 год. наступного дня за місцем реєстрації або проживання останнього.
Уважає, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України, винесена з грубим порушенням норм кримінально-процесуального закону та підлягає скасуванню.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що у клопотанні не наведено достатніх підстав уважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 може переховуватись від органу досудового розслідування чи суду, вчинятиме дії, спрямовані на знищення, спотворення та приховування доказів, які викривають його у вчиненні злочину, перешкоджатиме досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні шляхом здійснення незаконного впливу на свідків, змушуючи їх свідчити на його користь, вчинюватиме інші кримінальні правопорушення.
Вказує, що подане клопотання є формальним без зазначення будь-яких доводів і без посилання на докази, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким ризикам.
Уважає, що матеріали клопотання не містять даних про те, що ОСОБА_7 чинить перешкоди слідству, його поведінка не дає підстав уважати, що наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а прокурором протилежного не наведено.
Звертає увагу суду на те, що підозрюваний ОСОБА_7 має місце проживання та реєстрації, офіційно працевлаштований, має на утриманні батьків похилого віку, не є організатором відповідно до пред'явленої підозри, досудове розслідування завершено та обвинувальний акт скеровано до Печерського районного суду м. Києва.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, прокурорами Офісу Генерального прокурора підтримується обвинувачення у кримінальному провадженні №12023000000001316 від 14 липня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 311, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 317, частиною другою статті 209 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 311, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 317, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 311, частиною другою статті 209 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 311 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною першою статті 309 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307 КК України, ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною першою статті 309 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною першою статті 309, частиною першою статті 263 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною другою статті 307 КК України.
08 січня 2025 року Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора закінчено досудове розслідування та того ж дня направлено до Печерського районного суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023000000001316 за обвинуваченням серед інших ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307 КК України.
Станом на дату подання прокурором клопотання про продовження строку тримання останнього під вартою підготовче судове засідання не призначено.
08 лютого 2024 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 07 квітня 2024 року.
У подальшому цей строк було неодноразово продовжено, востаннє ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 грудня 2024 року до 31 січня 2025 року включно.
Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023000000001316 продовжено до трьох місяців, тобто до 08 травня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва продовжено строк досудового розслідування в указаному кримінальному провадженні до 12 місяців, тобто до 08 лютого 2025 року.
24 січня 2025 року до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307 КК України, у кримінальному провадженні №12023000000001316 від 14 липня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2025 року клопотання відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою - задоволено частково.
Застосовано до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 28 березня 2025 року.
В решті вимог клопотання прокурора - відмовлено.
Строк дії ухвали визначено до 28 березня 2025 року.
Постановляючи ухвалу про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що обґрунтованість цієї підозри раніше була предметом судового розгляду і знайшла об'єктивне підтвердження при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, його апеляційному перегляді та продовження строку його застосування, при цьому з матеріалів провадження не вбачається, що з того часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів.
Крім того, слідчий суддя врахував, що ризики, які були підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, об'єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідним є до початку підготовчого судового засідання застосування запобіжного заходу.
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку статті 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини шостої статті 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Згідно частини четвертої статті 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Таким чином, до початку підготовчого судового засідання за клопотанням прокурора слідчий суддя вправі застосувати запобіжний захід.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, обґрунтованість підозри була предметом судового розгляду і знайшла об'єктивне підтвердження при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, його апеляційному перегляді та продовження строку його застосування.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень є обґрунтованою.
Слідчим суддею досліджено доводи клопотання прокурора та встановлено, що 08 січня 2025 року закінчено досудове розслідування та того ж дня направлено до Печерського районного суду м. Києва обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023000000001316 за обвинуваченням серед інших ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307 КК України, при цьому станом на дату подання прокурором клопотання про продовження строку тримання останнього під вартою, підготовче судове засідання не призначено.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що ризики, які були підставою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, об'єктивно продовжують існувати та для їх запобігання необхідним є до початку підготовчого судового засідання застосування запобіжного заходу.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України, у сукупності з вищезазначеними обставинами, слідчий суддя врахував тяжкість кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Також місцевим судом обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, зважаючи на положення пунктів 4, 5 частини четвертої статті 183 КПК України, згідно яких слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України та особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, є обґрунтованим, та підстав для обрання ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, колегія суддів не вбачає.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, підтверджується існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Посилання апелянта на те, що підозрюваний ОСОБА_7 має місце проживання та реєстрації, офіційно працевлаштований, має на утриманні батьків похилого віку, не є організатором відповідно до пред'явленої підозри, досудове розслідування завершено та обвинувальний акт скеровано до Печерського районного суду м. Києва, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, та не є достатньою підставою для обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4