Справа №761/3201/25 Слідчий суддя ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1796/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції ОСОБА_2
20 березня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
та секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року про відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні №12024110000000600,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 , яке погоджене з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 та застосовано відносно нього запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, строком до 23.03.2025 включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічний час доби, посилаючись на необхідність підозрюваного ОСОБА_7 виконувати обов'язки на службі у ЗСУ.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 , які підтримали свою апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_9 , який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження № 12024110000000600 від 01.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
23.01.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
24.01.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 , яке погоджене з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 .
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадження № 12024110000000600 від 01.11.2024;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі порушення ним умов домашнього арешту або невиконання покладених слідчим суддею обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді та покладених на підозрюваного обов'язків по 23.03.2025 року включно.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно частин 1, 3, 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, прокурор доведе обставини про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставини, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, що зазначений у клопотанні.
Відповідно до встановленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
На переконання колегії суддів, вказані вимоги слідчим суддею належним чином не дотримані.
Розглядаючи клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що підтверджується наявними у матеріалах судового провадження доказами у їх сукупності.
Крім цього, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про наявність у клопотанні детектива переконливого обґрунтування існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності вказаних ризиків, зокрема можливості підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних, вчинити інше кримінальне правопорушення, колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, застосувавши щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя не врахував тяжкість інкримінованих підозрюваному кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення та їх наслідки, не співставив вказані обставини із реальною можливістю забезпечити більш м'яким запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, а також те, що він є учасником бойових дій та має виконувати обов'язки на службі ЗСУ, має відмінну службову характеристику, колегія суддів доходить висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, з покладанням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Встановлені під час апеляційного розгляду обставини, є достатніми для переконання колегії суддів, що запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби зможе належним чином запобігти ризикам кримінального провадження та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали.
З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга сторони захисту підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню, з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком не більше двох місяців у межах строку досудового розслідування, тобто до 23 березня 2025 року.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 , яке погоджене з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у певний період доби з 22.00 год. по 06.00 год. наступного дня, за винятком необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги у Київській області.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадження № 12024110000000600 від 01.11.2024;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі порушення ним умов домашнього арешту або невиконання покладених слідчим суддею обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді та покладених на підозрюваного обов'язків по 23 березня 2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який призначений старшим прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12024110000000600 від 01.11.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ________________ ОСОБА_10
Судді:
ОСОБА_11