Головуючий у суді першої інстанції: Скрипка О.І.
20 березня 2025 року місто Київ
справа № 761/16810/24
провадження№22-ц/824/8885/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року задоволено позовом ПрАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
14 березня 2025 року до Київського апеляційного суду з Державного бюро розслідувань, як помилково надіслана, надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року.
Разом з тим, апеляційна скарга не може бути прийнята судом, і підлягає поверненню особі, яка її подала, з огляду на наступне.
Апеляційним судом встановлено, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , що надійшла до Державного бюро розслідувань електронною поштою та скерована до Київського апеляційного суду за належністю, не підписана електронним цифровим підписом, а тому відсутні підстави вважати, що такий документ оформлений відповідно до ст. ст. 43, 183 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником.
Відповідно до ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.
Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», який діяв на момент вчинення процесуальної дії).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Відповідно до п.1 ч.5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Тобто, процесуальний закон визначив, що відсутність підпису на апеляційній скарзі є підставою для повернення такої апеляційної скарги.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 лютого 2019 року у справі № 200/12772/18 (провадження № 14-99зц19), повертаючи касаційну скаргу з підстави її непідписання, вказала, в якому випадку подана в електронній формі вважається належним чином підписана, а саме: з обов'язковим скріпленням електронним цифровим підписом.
Аналогічний правовий висновок викладений і у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 61-47059сво18.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 , яка надіслана на електронну адресу Київського апеляційного суду та не підписана електронним цифровим підписом підлягає поверненню.
При цьому, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Керуючись статтею 357 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 лютого 2025 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги- повернути особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І. Шкоріна