Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/246/2025
м. Київ Справа № 757/21271/21-ц
10 березня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» адвоката Поліщука Сергія Володимировича на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Підпалого В.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , правонаступниками якої є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовомдо Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що з 2001 року вона обіймала посаду Президента Об'єднання «Спілка молочних підприємств України». 01 жовтня 2001 року між нею та Радою директорів Спілки в особі Голови Ради Чагаровського О.П. укладено трудову угоду, термін дії якої неодноразово продовжувався. Рішенням Загальних зборів учасників Спілки від 09 квітня 2020 року, оформленим протоколом Загальних зборів № 25 від 09 квітня 2020 року, її звільнено з посади Президента Спілки з 10 квітня 2020 року.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України за березень 2020 року їй була нарахована заробітна плата в сумі 18 243,73 гри. Дана заробітна плата ні в день звільнення, ні в подальшому виплачена не була.
Посилаючись на те що, в порушення положень КЗпП України, підприємство не провело остаточний розрахунок за виконану нею роботу, чим порушило її трудові права, які підлягають відновленню, позивач ОСОБА_1 просила суд стягнути з Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 18 243,73 грн.
У позовній заяві сторона позивачазазначила попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року відкрито провадження у справіза правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року задоволено заяву представника позивача - адвоката Бачинської А.Ю. про відмову від позову та заяву представника відповідача - адвоката Поліщука С.В. про закриття провадження у справі. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати закрито.
Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року задоволено частково клопотання представника позивача - адвоката Бачинської Анни Юріївни про розподіл судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правову допомогу в межах цивільної справи № 757/21271/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
Стягнуто з Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4 200,00 грн.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, представник відповідача Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» - адвокат Поліщук Сергій Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Печерського районного суду м.Києва від від 06 липня 2023 року, зменшивши заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу до 10% від ціни позову, а саме - до 1 824,77 грн.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що питання про розподіл судових витрат суд першої інстанції мав вирішити ухвалою суду, прийнятою згідно вимог ч.2 ст.255 ЦПК України, а не шляхом ухвалення додаткового рішення, а тому оскаржуване рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального права.
Крім того, при вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд першої інстанції не врахував, що у справі, додаткове рішення у якій оскаржується, послуги адвоката фактично не мали впливу на хід розгляду справи внаслідок добросовісної поведінки відповідача.
Таку поведінку відповідача суд мав врахувати при визначенні розміру судових витрат. Процесуальна поведінка відповідача під час розгляду справи не давала підстав для того, щоб стягнути з відповідача витрати позивача на правничу допомогу в сумі 4 800 грн, що фактично складає майже 1/4 частину від ціни позову.
Також, у спірних правовідносинах суд першої інстанції не врахував дії позивача, як працівника, хоча це мало істотне значення для вирішення питання про розподіл судових витрат. Адже спір виник виключно внаслідок дій самої ж позивачки під час виконання нею повноважень керівника Спілки.
Сторона відповідача вважає, що в даній справі спір виник саме внаслідок неправильних дій позивача під час перебування її на посаді керівника Спілки (Президента), яка здійснювала розпорядження коштами Спілки в цей період та була відповідальною за виплату заробітної плати. Нарахування та виплати заробітної плати, в тому числі за березень 2020 року, належало саме до компетенції та повноважень самої ж позивачки, як керівника виконавчого органу Спілки (Президента). Згідно вимог ст.115 КЗпПУ та ст. 24 Закону України «Про оплату праці» таку зарплату позивач мала виплатити сама собі до 07.04.2020 року за місцем розташування її робочого місця.
В свою чергу, дії відповідача під час розгляду справи були направлені на те, щоб врегулювати спір.
Питання розподілу судових витрат було судом вирішене без дотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України. Визначена судом сума не є обґрунтованою та пропорційною до предмета спору та ціни позову.
Так, за ціною справа є малозначною та незначної складності. Розгляд справи фактично не здійснювався. Тому стягнення на користь позивача 4 800 грн. витрат на правову допомогу є неспівмірними ні складності справи, ні часу, об'єктивно та дійсно витраченого на надання послуг, виходячи зі складності справи, ні обсягу наданих послуг, ні ціні позову.
Зі змісту розрахунку, наведеного в наданому позивачем Додатку № 1 до Акту про надання правової допомоги від 20.03.2023 року вбачається, що фактично надавались послуги адвоката, які дублюють одна одну.
Позивач включає до вартості наданих правових послуг фактично власні помилки при поданні та оформленні позову, на допущення яких було вказано судом та які позивачем усувались. Вважає, що покладення на відповідача негативних наслідки за виправлення помилок, які при поданні позову допустила сама ж позивачка та її представник, очевидно є таким, що не відповідає принципу розумності та справедливості.
Звертає увагу на те, що фактично 08.12.2022 року судове засідання у справі не відбулось. З протоколу судового засідання від 16.01.2023 року вбачається, що засідання тривало з 14.52.13 по 14.56.25, тобто, менше 5 хвилин.
Крім того, на підтвердження повноважень представника позивача - адвоката Чорноус Л.В., було надано ордер адвоката від 16.01.2023 року. Зі згаданого ордеру вбачається, що його видано на підставі договору від 02.03.2020 року, але такого договору позивач суду не надала. Тому, на думку сторони відповідача, включення до судових витрат грошової суми в розмірі 800 грн за надання правової допомоги адвокатом Чорноус Л.В. в межах договору про надання правової допомоги від 20.07.2020 року, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Покровський, Левківський та партнери» та ОСОБА_1 , та договору між АО «Покровський, Левківський та партнери» та адвокатом Чорноус Л.В. від 10.01.2023 року - необгрунтоване.
З урахуванням викладеного, сторона відповідача вважає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі його витрати на адвоката якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Відзив на апеляційну скаргу від сторони позивача, у строк встановлений судом, до суду не надходив.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року поновлено відповідачу Об'єднанню «Спілка молочних підприємств України» строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року. Відкрито апеляційне провадження в цивільній справі за апеляційною скаргою представника відповідача Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» адвоката Поліщука Сергія Володимировича на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2024 року справу за апеляційною скаргою представника відповідача Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» адвоката Поліщука Сергія Володимировича на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати призначено до розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року зупинено апеляційне провадження у справі № 757/21271/21-ц за апеляційною скаргою представника відповідача Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» адвоката Поліщука Сергія Володимировича на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, до залучення до участі у справі правонаступника/правонаступників ОСОБА_1 .
Витребувано із Першої київської державної нотаріальної інформацію про те, чи заводилась спадкова справа щодо спадкового майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Із відповіді Першої київської державної нотаріальної контори від 31 жовтня 2024 року вбачається, що приватним нотаріусом Київського міського округу Башлай Д.І. заведено спадкову справу щодо майна померлої ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На запит Київського апеляційного суду від 05 листопада 2024 року приватний нотаріус Київського міського округу Башлай Д.І. інформацію про спадкоємців не надала.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 січня 2025 року поновлено апеляційне провадження у справі № 757/21271/21-ц за апеляційною скаргою представника відповідача Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» адвоката Поліщука Сергія Володимировича на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.
Витребувано у приватного нотаріуса Київського міського округу Башлай Д.І. ( АДРЕСА_2 ) засвідчену копію спадкової справи (номер у нотаріуса 4/2024, дата заведення 07 серпня 2024 року) заведену щодо майна померлої ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 лютого 2025 року залучено до участі у справі правонаступників позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» адвокат Поліщук Сергій Володимирович підтримав доводи апеляційної скарги та просив скаргу задовольнити.
Правонаступники позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку.
Відповідності до вимог статті 128, 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності сторони позивача.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., поясненння сторони відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 а звернулась до суду з позовом до Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, в якому просила суд стягнути з Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 18 243,73 грн.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року відкрито провадження у справіза правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання(а.с. 49).
15 березня 2023 року сторона позивача подала до суду заяву про відмову від позову, мотивуючи її тим, що після відкриття провадження у справі відповідач Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» виплатив їй, ОСОБА_1 , нараховану заробіту плату у розмірі 14 686,22 грн (18 243,75 х 1,9 (ПДФО+ВЗ)), що підтверджується випискою (а.с. 75-85).
Обставини здійснення 10 березня 2023 року перерахування на банківський рахунок позивача ОСОБА_1 и заробітної плати, яка після утримання податків та зборів становить суму 14 686,20 грн, підтвердив відповідач Об'єднання «Спілка молочних підприємств України»у клопотанні про закриття провадження у справі від 16 березня 2023 року (а.с. 82-84).
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16 березня 2023 року задоволено заяву представника позивача - адвоката Бачинської А.Ю. про відмову від позову та заяву представника відповідача - адвоката Поліщука С.В. про закриття провадження у справі.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, закрито на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України (а.с. 86-87).
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач виплатив позивачу нараховану, але не виплачену заробітну плату, у розмірі 14 686,20 грн (18 243,73 грн. - 19,5% (18% ПДФО + 1,5% ВЗ), на підтвердження чого надано копію платіжного доручення № 1248 від 09 березня 2023 року.
30 березня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 и адвокат Бачинська Анна Юріївна подала до суду письмове клопотання про розподіл судових витрат, в якому просила суд стягнути з відповідача Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» на користь позивача ОСОБА_1 и витрати на правовоу (правничу) допомогу у розмірі 10 800,00 грн.
В обгрунтування клопотання зазначала, що позивач відмовилась від позовних вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред?явлення позову, а тому, відповідно до частини 3 статті 142 ЦПК України, вона має право на компенсацію понесених у справі витрат відповідачем.
Разом з позовною заявою ОСОБА_1 був поданий попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат згідно якого витрати ОСОБА_1 , які вона очікує понести, це витрати на правову допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
В результаті розгляду справи ОСОБА_1 були понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10 800 грн.Детальний опис обсягу наданих послуг на правову допомогу та їх вартості зазначено в акті від 20.03.2023 року про надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 20.07.2020 року та Додатку № 1 до Акту.
Вважала, що вартість правової допомоги 10 800 грн є співмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для відповідача.
До клопотання долучено договір про надання правовї допомоги від 20 липня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Покровський, Левківський та партнери» в особі керуючого партнера Покровського Д.О. (Адвокатське об'єднання); договір про залучення адвоката від 22 липня 2020 року, укладений між Адвокатським об'єднанням «Покровський, Левківський та партнери»та адвокатом Бачинською Анною Юріївною; договір про залучення адвоката від 10 січня 2023 року, укладений між Адвокатським об'єднанням «Покровський, Левківський та партнери»та адвокатом Чорноус Ліною Василівною; акт № 1 від 20 березня 2023 року про надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 20 липня 2020 року; розрахунок вартості наданої правової допомоги (додаток № 1 до акта про надання правової допомоги від 20 березня 2023 року) на загальну суму 10 800,00 грн; рахунок № 1 від 20 березня 2023 року про оплату юридичних послуг згідно договору про надання правової допомоги від 20 липня 2020 року та кта № 1 від 20 березня 2023 року у розмірі 10 800,00 грн (а.с. 103-117).
У письмових запереченнях відповідач Об'єднання «Спілка молочних підприємств України»просив відмовити у задоволенні клопотання позивача про розподіл судових витрат, а в разі задоволення клопотання позивача про розподіл судових витрат сторона відповідача просила зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 10 % від ціни позову, посилаючись на те, що документи, надані позивачем в якості обгрунтовання розміру судових витрат, містять невідповідності та суперечності, а саме- договір про надання правої допомоги від 02 березня 2020 року, що зазначений в ордері адвоката Черноус Л.В., не надано.
А розрахунок вартості послуг та обсягу часу по підготовці процесуальних документів, вочевидь є такими, що не відповідає дійсності та розумності. Сторона відповідача вважала, що підготовка нескладного, примітивного позову, який до того ж, був поданий адвокатом позивача з недоліками, а також підготовка заяви про усунення недоліків, клопотання про витребування доказів, заяви про відмову від позову, об'єктивно не відповідає заявленому часу та вартості, принципу розумності, добросовісності.
До того ж, у попередньому (орієнтовному) розрахунку позивач заявляла про очікувані нею судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. Таким чином, вказана позивачем в клопотанні про розподіл судових витрат грошова суму в розмірі 10 600 грн, істотно, більш ніж в два рази перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку. А тому, на переконання сторони відповідача, суд згідно з ч.4 ст. 141 ЦПК України може відмовити стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку (а.с. 98-102).
Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року частково задоволено клопотання представника позивача - адвоката Бачинської Анни Юріївни про розподіл судових витрат пов'язаних з витратами на професійну правову допомогу в межах цивільної справи № 757/21271/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати. Стягнуто з Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 4 200,00 грн.
Ухвалюючи додаткове судове рішення у справі, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що заявлена позивачем до відшкодування сума витрат на її підготовку у розмірі 10 800, 00 грн є завищеною.Предметспору у цій справі не є складним та не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
З урахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову та розміру судового збору, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення розміру судових витрат на професійну правову допомогу, з покладенням на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правової допомоги адвоката в сумі 4 200, 00 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Згідно з частиною першою, пунктами 1, 2 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до загального правила розподілу судових витрат між сторонами, шо передбачено частиною 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 червня 2021 у справі № 550/936/18 зазначила, що питання про стягнення (визначення, розподіл) судових витрат вирішується зазвичай при вирішенні питання про закінчення судового провадження, тобто при закритті провадження у справі, залишенні позову без розгляду чи вирішенні спору по суті з ухваленням рішення суду. Окремо питання про стягнення судових витрат вирішується у разі, якщо судом воно не вирішувалося при ухваленні відповідного судового рішення про закінчення розгляду справи.
Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду врегульовано статтею 142 ЦПК України.
Частиною 3 статті 142 ЦПК Українипередбачено, що уразі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред'явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення.
Отже, за змістом наведеної норми при відмові позивача від позову на користь позивача присуджується стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача у разі, якщо він не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову.
Визнання позову чи добровільне задоволення вимог відповідачем після пред'явлення позову не звільняє його від відшкодування понесених позивачем судових витрат при ухваленні рішення або при закритті провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову з мотивів задоволення його вимог відповідачем.
Установивши, що вимоги позивача ОСОБА_1 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, задоволено відповідачем вже після звернення останньої до суду з відповідним позовом та до ухвалення рішення суду і вирішення спору, а подання позивачем заяви про відмову від позову та закриття у зв'язку із цим провадження у справі зумовлено фактом задоволення відповідачем заявлених ним вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав, передбачених наведеною вище нормоюпроцесуального права, для покладення на відповідача відшкодування понесених позивачем у справі витрат.
Із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги, судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 в суді першої інстанції здійснювали: адвокат - Бачинська Анна Юріївна на підставі ордера серія АІ № 1067419 від 26 березня 2021 року, адвокат Чорноус Ліна Василівна на підставі ордера серія АІ № 1333706 від 16 січня 2023 року (а.с. 17, 43, 66).
Представник позивача разом з першою заявою по суті спору (у позовній заяві) просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу, попередній (орієнтовний) розмір яких становить 5 000,00 грн.
В матеріалах міститься договір про надання правовї допомоги від 20 липня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Покровський, Левківський та партнери» в особі керуючого партнера Покровського Д.О. (Адвокатське об'єднання); договір про залучення адвоката від 22 липня 2020 року, укладений між Адвокатським об'єднанням «Покровський, Левківський та партнери»та адвокатом Бачинською Анною Юріївною; договір про залучення адвоката від 10 січня 2023 року, укладений між Адвокатським об'єднанням «Покровський, Левківський та партнери»та адвокатом Чорноус Ліною Василівною; акт № 1 від 20 березня 2023 року про надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 20 липня 2020 року; розрахунок вартості наданої правової допомоги (додаток № 1 до акта про надання правової допомоги від 20 березня 2023 року).
Відповідно доумов договору про надання правовї допомоги від 20 липня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Покровський, Левківський та партнери», в обсязі та на умовах, передбачених цим договором,Адвокатське об'єднання на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов'язання з надання юридичної допомоги, у тому числі, представляти інтереси Клієнта в судах загальної юрисдикції, а Клієнт зобов?язується оплачувати правову допомогу у відповідності до умов розділу 4 договору.
Адвокатське об'єднаннямає право покласти частину своїх обов?язків на іншу особу, з якою Адвокатське об'єднанняукладає окремий договір - пункт 2.3. договору.
Розділом 4 договору «порядок здійснення розрахунків» сторонами визначено, зокрема, що за надання правової допомоги Клієнт здійснює оплату в розмірі, що визначається Адвокатським об'єднанням в розрахунку; вартість правової допомоги, що надається Адвокатським об'єднанням, погоджується сторонами в акті про надання правової допомоги; за результатом надання правової допомоги складається акт, що підписується сторонами.
22 липня 2020 року між Адвокатським об'єднанням «Покровський, Левківський та партнери»та адвокатом Бачинською Анною Юріївною (далі- виконавець) укладено договір про залучення адвоката, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання надавати необхідну професійну правову допомогу клієнту Об'єднання ОСОБА_1 у справі про стягнення з Об'єднання «Спілка Молочних підприємств України» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, а Об'єднання зобов'язується сплатити гонорар Виконавцю за надання правової допомоги, за домовленістю сторін, яка має бути викладена у додатковій угоді до даного договору - пункт 1.1. договору (а.с. 114-115).
10 січня 2023 року між Адвокатським об'єднанням «Покровський, Левківський та партнери»та адвокатом Чорноус Ліною Василівною (далі- виконавець) укладено договір про залучення адвоката, відповідно до умов якого (предмет договору) виконавець бере на себе зобов'язання надавати необхідну професійну правову допомогу клієнту Об'єднання ОСОБА_1 у справі про стягнення з Об'єднання «Спілка Молочних підприємств України» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, а Об'єднання зобов'язується сплатити гонорар Виконавцю за надання правової допомоги, за домовленістю сторін, яка має бути викладена у додатковій угоді до даного договору - пункт 1.1. договору (а.с. 116-117).
З акта № 1 від 20 березня 2023 року про надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги від 20 липня 2020 року вбачається, що Адвокатським об'єднанням за період з 20 липня 2020 року по 16 березня 2023 року була надана Клієнту наступна правова допомога:проведено комплекс юридичних дій і заходів по підготовці до судового розгляду та представництву інтересів Клієнта в суді в справі, що розглядається Печерським районним судом м.Києва за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання «Спілка Молочних підприємств України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, наслідком яких було прийняття 16.03.2023 року Печерським районним судом міста Києва ухвали про закриття провадження у справі узв'язку з відмовою позивача від позову за наслідком повного добровільного виконання обов'язку відповідачем після відкриття провадження у справі.
Детальний опис наданої правової допомоги та її вартість міститься в Додатку № 1 до даного акта. Вартість наданої правової допомоги становить 10 800,00 грн (а.с. 111).
Згідно з додатком № 1 до акта про надання правової допомоги від 20 березня 2023 року (розрахунок вартості наданої правової допомоги), що містить детальний опис робіт (наданих послуг) та здійнених витрат, клієнту ОСОБА_1 надані наступні послуги з надання правової допомоги:
попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, зустріч з клієнтом, витрачено 1 годину, вартістю 500,00 грн (адвокат Покровський Д.О.);
вивчення законодавства та аналіз судової практики, формування правової позиції, витрачено 1,5 годину, вартістю 1200,00 грн (адвокат Бачинська А.Ю.);
підготовка процесуальних документів (позовна заява, клопотання про витребування доказів, заява про усунення недоліків позовної заяви, заява про відмову від позову) витрачено 6,0 годин, вартістю 6000,00 грн (адвокат Бачинська А.Ю.);
збір доказів, підготовка та направлення запитів, підготовка додатків до позовної заяви, подання документів до суду, витрачено 3,0 години, вартістю 1500,00 грн (адвокат Бачинська А.Ю.);
участь адвокатів Бачинської А.Ю., Чорноус Л.В., у двох судових засіданнях, вартістю 800,00 грн кожне судове засідання (а.с. 112).
Загальна вартість таких послуг оцінена в сумі 10 800,00 грн, яку сторона позивача просила стягнути з відповідача.
Стороною відповідача Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» у письмових поясненнях подані заперечення щодо розміру витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, а також клопотання про зменшення витрат на правову допомогу (а.с. 124).
Суд першої інстанції, із наданих та досліджених доказів на підтвердження витрат, понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги, встановив, що підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи, а заявлена до відшкодування сума витрат на її підготовку у розмірі 10 800, 00 грн є завищеною, виходячи з того, що предмет спору у цій справі не є складним та не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Суд враховував відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій (в тому числі й Верховного Суду) з аналогічного предмету спору та аналогічні мотивам тим, що приведені у цивільному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці цього цивільного позову.
Зменшуючи розмір судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою, до 4 200,00 грн та,розподіляючи вказані витрати між сторонами у справі з покладенням результату оцінки доказів та висновку про розподіл судових витрат в основу додаткового судового рішення від 06 липня 2023 року, суд першої інстанції, керуючись критеріями співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, дійшов обгрунтованого висновку про те, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 800, 00 грн є завищеними, неспівмірними зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, наявність клопотання сторони відповідача про зменшення таких витрат, колегія суддів апеляційного суду погоджується із тим, що 4 200,00 грн є справедливою сумою відшкодування понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу на стадії розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, а тому в цій частині доводи апеляційної скарги відповідача є необґрунтованими.
Посилання відповідача у доводах апеляційної скарги на те, що на підтвердження повноважень представника позивача - адвокатом Чорноус Л.В. було надано ордер адвоката від 16.01.2023 року, виданий на підставі договору від 02.03.2020року,який в матеріалах справи відсутній, не впливають на оцінку поданих позивачем доказів на підтвердження понесених нею витрат в суді першої інстанції, з яких вбачається, що позивачем надано договір про надання правової допомоги від 20 липня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Покровський, Левківський та партнери», яке, відповідно до пункту 2.3. договору, мало право покласти частину своїх обов?язків на іншу особу, з якою Адвокатське об'єднання укладає окремий договір.
В межах розгляду цієї справи № 757/21271/21-ц адвокат Чорноус Л.В. брала участь в судовому засіданні 16 січня 2023 року, 06 липня 2023 року, її повноваження підтверджуються ордером серії АІ № 1333706 від 16 січня 2023 року, договором про залучення адвоката від 10 січня 2023 року, укладеним між Адвокатським об'єднанням «Покровський, Левківський та партнери»та адвокатом Чорноус Ліною Василівною, за умовами якого виконавець адвокат Чорноус Ліна Василівнабере на себе зобов'язання надавати необхідну професійну правову допомогу клієнту ОСОБА_5 у справі про стягнення з Об'єднання «Спілка Молочних підприємств України» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати (а.с. 66, 116-117).
Отже, передбачені частиною третьоюстатті 137 ЦПК України документи, які необхідні для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою їх розподілу, а саме, договір про надання правової допомоги, позивачем надано.
При цьому, зазначений адвокатом Чорноус Л.В. в ордері серії АІ № 1333706 від 16 січня 2023 року помилково договір від 02 березня 2020 року, при наявності в матеріалах справи укладеного між сторонами договору про залучення адвоката від 10 січня 2023 року, не спростовують висновків суду першої інстанції щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт адвокатом та їх вартості, й не впливають на правильність вирішення судом питання про розподіл судових витрат між сторонами.
Доводи апеляційної скарги відповідача Об'єднання «Спілка Молочних підприємств України» про те, що питання про розподіл судових витрат суд першої інстанції мав вирішити ухвалою суду, прийнятою згідно з частиною 2 статті 255 ЦПК України, а не шляхом ухвалення додаткового рішення, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції в частині вирішення питання про судові витрати і не дають підстав вважати, що оскаржуване додаткове судове рішення від 06 липня 2023 року ухвалено з порушенням норм процесуального права, з огляду на таке.
Згідно з частиною 2 статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Випадки та необхідні умов за яких суд може ухвалити додаткове рішення передбачені статтею 270 ЦПК України.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати.
Тлумачення положень статті 270 ЦПК України дозволяє дійти висновку, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, на підставі пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України, при ухваленні судового рішення (ухвали від 16 березня 2023 року) питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою, не вирішував, а тому відповідно до положень ЦПК України, судом першої інстанції призначено додатковий розгляд справи для вирішення питання про судові витрати, за наслідком проведення якого прийнято відповідне процесуальне рішення - додаткове судове рішення.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються матеріалами справи й зводяться до власного тлумачення норм права та незгоди з висновком суду першої інстанції, що не може бути правовою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення суду першоїінстанції.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача Об'єднання «Спілка молочних підприємств України», матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що додаткове судове рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм процесуального права, підстав для його скасування немає, а тому апеляційну скаргу представника відповідача Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» адвоката Поліщука Сергія Володимировича слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача Об'єднання «Спілка молочних підприємств України» адвоката Поліщука Сергія Володимировичазалишити без задоволення.
Додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий Судді: