Справа № 11-cc/824/657/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 179 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 369/19059/24
15 січня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого суддіОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - начальника Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2024 року, -
Цією ухвалою відмовлено, а фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого СВП № 1 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , яке погоджене із прокурором у кримінальному провадженні - начальником Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, і застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких визначено до 15 січня 2025 року включно, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Литовської Республіки, з вищою освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання мотивовано тим, що при вирішенні цього питання слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, і фактично про існування ризиків з боку підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчий суддя визнав необґрунтованими доводи старшого слідчого і прокурора, що застосування відносно ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт, не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні. При цьому слідчий суддя послався на врахування даних про особу підозрюваного, а тому вирішив застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор у кримінальному провадженні - начальник Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Зокрема, автор апеляції запевняє, що ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Крім того, апелянт стверджує, що з боку підозрюваного існують ризики того, що він може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні. При цьому прокурор наголошує, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Також автор апеляції звертає увагу, що з 24 лютого 2024 року ОСОБА_11 п'ять разів здійснював виїзд за межі України, зокрема, 11 квітня 2024 року, 22 червня 2024 року, 24 липня 2024 року, 24 серпня 2024 року та 25 жовтня 2024 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення підозрюваного і його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні - начальника Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні СВП № 1 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12024111310000360, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 лютого 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
15 листопада 2024 року ОСОБА_11 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
18 листопада 2024 року (клопотання датоване 15 листопада 2024 року) старший слідчий СВП № 1 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - начальником Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_11 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, а також незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні.
22 листопада 2024 року ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області було відмовлено, а фактично частково задоволено приведене клопотання старшого слідчого та відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких визначено до 15 січня 2025 року включно.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису судового засідання, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Таким чином, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_12 підозри, чогось очевидно безпідставного чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність існування ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, виходячи з конкретних обставин кримінального провадження, тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_12 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, характеру і ступеню суспільної небезпечності самого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.
В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_11 , а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Тому колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що жодним чином є недоведеними і необґрунтованими ствердження сторони обвинувачення про наявність обставин, які свідчать, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_11 більш м'яких запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт, буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні старшого слідчого.
У зв'язку з цим, як переконана колегія суддів, слідчий суддя обґрунтовано застосував щодо підозрюваного ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням на останнього обов'язків, передбачених п. п. 1, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, так як цей запобіжний захід, всупереч ствердженням прокурора, здатен буде забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 та виконання ним зазначених обов'язків.
Отже, доводи прокурора стосовно незаконності оскаржуваної ухвали є непереконливими, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання повно і об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду, а також врахувавши, що на підозрюваного, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, за ухвалою слідчого судді можуть бути покладені обов'язки на строк не більше двох місяців.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - начальника Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 179, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2024 року, якою відмовлено, а фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого СВП № 1 Фастівського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене із прокурором у кримінальному провадженні - начальником Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, і застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строк дії яких визначено до 15 січня 2025 року включно, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - начальника Боярського відділу Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
__________________ __________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4