25 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/17004/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Виноградової Д.О.,
за участі секретаря Годун Т.Ю,
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду заяви Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва про заміну боржника у виконавчому провадженні по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 620/17004/21.
Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва звернулось до суду із заявами про заміну боржника у постановах про накладення штрафу, винесених у виконавчому провадженні № 70111024 від 12.12.2022 та від 03.01.2023 про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн та у розмірі 10200,00 грн з Державної архітектурно-будівельної інспекції України на його правонаступника Державну інспекцію архітектури та містобудування України.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2023 заяви представника Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва про заміну боржника у виконавчому провадженні - задоволено. Замінено боржника Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (код ЄДРПОУ 37471912) на правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 44245840) у виконавчих документах - постановах про накладення штрафу від 12.12.2022 та від 03.01.2023, винесених в межах виконавчого провадження №70111024.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 апеляційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України залишено без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року - без змін.
Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.02.2025 касаційну скаргу Державної інспекції архітектури та містобудування України задоволено частково. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 заяву про заміну боржника виконавчого провадження розподілено судді Виноградовій Д.О.
В обґрунтування поданих заяв, заявник посилається на те, що з 06.03.2023 Державна архітектурно-будівельна інспекція України ліквідована. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 утворено Державну сервісну службу містобудування України, забезпечення діяльності якої у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції України. Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України, яка реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного нагляду. Враховуючи наведене, заявник зазначає, що Державна інспекція архітектури та містобудування України є правонаступником Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 призначено розгляд заяви Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва про заміну боржника у виконавчому провадженні по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити певні дії до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25 березня 2025 року о 11:00 год, у приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: 14005, м. Чернігів, вул. Київська, 23, зал судового засідання № 9. Зобов'язано заінтересовану особу, яка звернулась з заявою та учасників справи, повідомити суд, чи належить обов'язок Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо сплати штрафу за невиконання рішення суду в рамках виконавчого провадження № 70111024 до її функціональних обов'язків, зокрема, з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, які були передані Державній інспекції архітектури та містобудування України, як правонаступнику (із наданням підтверджуючих документів за наявності).
Від Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції заяви та клопотання не надходили.
Від представника Державної інспекції архітектури та містобудування України пояснення чи заперечення не надходили.
Представником Державної інспекції архітектури та містобудування України подано заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечення явки представника на вказану дату судового засідання.
У судовому засіданні позивач заперечував щодо відкладення розгляду заяв з підстав необгрунтованості.
Протокольною ухвалою судді було відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду заяви та продовження розгляду заяв за даною явкою.
У судовому засіданні позивач просив задовольнити подані Управлінням Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва заяви.
Заслухавши пояснення позивача, розглянувши подані заяви, дослідивши документи надані на підтвердження обставин, викладених у них, та матеріали адміністративної справи, суд дійшов до таких висновків.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 у справі № 620/17004/21 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною відмову Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо виплати ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до дубліката листка непрацездатності серії АДЧ №919399 від 16.12.2020, викладену у листі від 29.07.2021 за №40-704-(90-9)/2750-21. Зобов'язано Державну архітектурно-будівельну інспекцію України прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до дубліката листка непрацездатності серії АДЧ №919399 від 16.12.2020. Вказане рішення суду набрало законної сили 28.02.2022 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/102967552).
02.05.2022 Чернігівським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення по справі № 620/17004/21, відповідно до якого стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3000 (три тисячі) грн 00 коп. Вказане додаткове рішення набрало законної сили 01.06.2022 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104139220).
На виконання вказаного рішення суду 19.09.2022 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи по справі № 620/17004/21.
Матеріалами справи встановлено, що 20.10.2022 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70111024, боржником у якій є Державна архітектурно-будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912).
Крім того, 12.12.2022 та 03.01.2023 державним виконавцем у межах виконавчого провадження № 70111024 винесено постанови про накладення на боржника штрафу у сумі 5100,00 грн та 10200,00 грн за невиконання без поважних причин рішення суду (а.с. 70-71, 79-80).
З огляду на те, що на час звернення позивача із заявою до Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва, Державна архітектурно-будівельна інспекція України перебувала в стані припинення, Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду із заявами про заміну боржника у постановах про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 70111024 від 12.12.2022 та від 03.01.2023.
Надаючи правову оцінку заявленої заяви, суд зазначає таке.
Пунктами 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» вирішено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ) та утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» передбачено утворити Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Установити, що забезпечення діяльності Державної інспекції містобудування у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених Державній архітектурно-будівельній інспекції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» постановлено утворити Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 року № 960 вирішено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій України про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
За інформацією із офіційного веб-ресурсу Міністерства розвитку громад та територій України з 16 вересня 2021 року розпочала роботу Державна інспекція архітектури та містобудування.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів від 19.08.2015 № 671 «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю» (в редакції від 15.09.2021), органи державного архітектурно-будівельного контролю є правонаступниками прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції щодо здійснення повноважень відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та продовжують здійснювати повноваження у сфері архітектурно-будівельного контролю після початку здійснення відповідних повноважень та виконання відповідних функцій Державною інспекцією архітектури та містобудування.
Відповідно до пункту 1 Примірного Положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 671 орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадміністрації та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (далі - орган держархбудконтролю). Орган держархбудконтролю з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», є підконтрольним ДІАМ.
20 травня 2021 року проведено державну реєстрацію створення Державної інспекції архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за №1000701020000092252.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна архітектурно-будівельна інспекція України 06.03.2023 припинена (запис №1000701110026047267) (а.с. 208-213).
Отже, Державна архітектурно-будівельна інспекція України, як юридична особа, ліквідована, її функціональні обов'язки передані до Державної інспекції архітектури та містобудування України.
Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою в судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року по справі №264/5957/17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2021 року по справі № 9901/348/19 висловила позицію стосовно публічного правонаступництва органів державної влади, зазначивши, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому.
При цьому, обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу.
Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі №2а-23895/09/1270.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 812/1408/16 Верховний Суд констатував, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов'язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. Законодавством установлено головну умову, за якої обов'язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.
У постанові від 18 березня 2024 року у справі № 826/6799/15 Верховний Суд зазначив, що підставами для залучення до участі у справі правонаступника сторони суб'єкта владних повноважень є або припинення суб'єкта владних повноважень в результаті реорганізації чи ліквідації, або повне чи часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень до іншого внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єктам владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 грудня 2021 року у справі № 9901/348/19 зазначила, що публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому.
При цьому, обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу.
Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
У постанові від 30 листопада 2022 року у справі № 640/15797/21 Верховний Суд дійшов висновків, що ДІАМ України і є тим самим «центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, яким раніше була ДАБІ України. У цій справі суди попередніх інстанцій не мали підстав уважати, що після постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року № 218 (про ліквідацію ДАБІ України) держава остаточно відмовилася від завдань і функцій, які виконувала ДАБІ України, а тому констатували, що відбулася не «повна ліквідація» ДАБІ України, а її реорганізація в ДІАМ України.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Суд зазначає, що процесуальне правонаступництво необхідно розуміти як заміну або вибуття в адміністративній справі сторони чи третьої особи в разі переходу правового статусу від однієї особи до іншої (правонаступника), зокрема компетенції між суб'єктами владних повноважень, у спірних матеріальних правовідносинах. Залучення правонаступника до участі в розгляді та вирішенні адміністративної справи має відбуватися шляхом постановлення ухвали як за ініціативою суду, так і зацікавлених осіб.
Заміна правонаступником допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі і на стадії виконання судових рішень.
Згідно із частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до частини 10 статті 51 Бюджетного кодексу України, у разі ліквідації або реорганізації державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступних бюджетних періодах до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.
Частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Застосовуючи статтю 379 Кодексу адміністративного судочинства України, важливо також враховувати природу обов'язку, який передається правонаступнику, зокрема, чи стосується переданий обов'язок реалізації публічних владно-управлінських функцій сторони, яка вибула зі складу учасників виконавчого провадження.
Таким чином, суд зазначає, що функції Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо відшкодування коштів перейшли до його правонаступника - Державної інспекції архітектури та містобудування України, так як Державна архітектурно- будівельна інспекція України (код ЄДРПОУ 37471912) з 06 березня 2023 року ліквідована, що підтверджується записом №1000701110026047267.
Суд звертає увагу на те, що виключно органами Казначейства виконуються рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів відповідно до виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі також Порядок № 845).
Управління Казначейства є органом, який повинен виконати рішення суду на підставі виконавчого листа, вжити заходи для виконання виконавчого листа відповідно до Порядку № 845.
Згідно підпункту 3 пункту 13 Порядку №845, у разі звернення до суду із заявою про заміну боржника правонаступником безспірне списання коштів зупиняється.
Суд зазначає, що заяви Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва про заміну боржника ДАБІ України на її правонаступника ДІАМ України стосується не примусового виконання рішення суду, а стягнення штрафу, накладеного постановою про накладення штрафу за невиконання рішення суду в рамках виконавчого провадження № 70111024.
Постановами Кабінету Міністрів України від 13 березня 2020 року № 218 та № 219 було вирішено ліквідувати ДАБІ України та утворити Державну сервісну службу містобудування України й Державну інспекцію містобудування України, які згодом були ліквідовані постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340 з утворенням ДІАМ України, яка з 16 вересня 2021 року продовжує виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, що раніше були покладені на ДАБІ України.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що ухвалою від 18.03.2025 зобов'язано заінтересовану особу, яка звернулась з заявою та учасників справи, повідомити суд, чи належить обов'язок Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо сплати штрафу за невиконання рішення суду в рамках виконавчого провадження № 70111024 до її функціональних обов'язків, зокрема, з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, які були передані Державній інспекції архітектури та містобудування України, як правонаступнику.
Водночас, у порушення наведених вимог заінтересованою особою, яка звернулась з даними заявами та учасниками справи не було виконано вимоги ухвали суду від 18.03.2025.
Відповідно до приписів статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на встановлені судом обставини справи, враховуючи вищевказані висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах та те, що на сторін покладено обов'язок щодо доведення обставин справи, заяви Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва про заміну боржника у постановах про накладення штрафу, винесених у виконавчому провадженні № 70111024 від 12.12.2022 про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн та від 03.01.2023 про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200,00 грн по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 248, 256, 295, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяв Управління Державної казначейської служби України у Дніпровському районі м. Києва про заміну боржника у постановах про накладення штрафу, винесених у виконавчому провадженні № 70111024 від 12.12.2022 про накладення на боржника штрафу у розмірі 5100,00 грн та від 03.01.2023 про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200,00 грн по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправної відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 27.03.2025.
Суддя Дар'я ВИНОГРАДОВА