27 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/1475/25
Чернігівський окружний адміністративний суд, під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження питання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 24 лютого 2022 року по 07 листопада 2024 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2024 роки, грошової компенсації - за 25 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 р., за 15 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 р., за 15 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 р., грошової компенсації за 42 доби невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2022 - -2024 роки відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», одноразової грошової допомоги в разі звільнення як військовослужбовцю, призваному у зв'язку з мобілізацією, в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 32 повних календарних місяців служби, із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 24 лютого 2022 року по 07 листопада 2024 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2024 роки, грошової компенсації - за 25 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022р., за 15 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 р., за 15 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 р., грошової компенсації за 42 доби невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2022 - -2024 роки відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», одноразової грошової допомоги в разі звільнення як військовослужбовцю, призваному у зв'язку з мобілізацією, в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 32 повних календарних місяців служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 забезпечити, а військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 24 лютого 2022 року по 07 листопада 2024 року, грошової допомоги для оздоровлення за 2022 - 2024 роки, грошової компенсації - за 25 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 р., за 15 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2023 р., за 15 діб невикористаної щорічної основної відпустки за 2024 р.,
грошової компенсації за 42 доби невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2022 - -2024 роки відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», одноразової грошової допомоги в разі звільнення як військовослужбовцю, призваному у зв'язку з мобілізацією, в розмірі 4% місячного грошового забезпечення за 32 повних календарних місяців служби, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2024 на відповідний тарифний коефіцієнт.
На адресу суду Військовою частиною НОМЕР_1 надіслано відзив на позов, в якому міститься клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем було пропущено строк звернення до суду.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд зважає на наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Втім, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Суд зазначає, що умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю.
А отже, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належної суми грошового забезпечення, застосуванню підлягають загальні норми трудового законодавства. Тож, норми КЗпП України є спеціальними нормами по відношенню до ч.5 ст.122 КАС України.
У рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв'язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, після 19.07.2022 КЗпП України строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
У позовній заяві міститься клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обгрунтоване тим, що основним обов'язком позивача під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , було дотримання Статутів Збройних Сил України, виконання обов'язків за посадою і завдань за призначенням, зокрема під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в своїй постанові від 29 вересня 2022 р. у справі № 500/1912/22 дійшов висновку, що протягом дії воєнного стану суворе застосування судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду.
У вказаній постанові Верховний суду зазначив про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Водночас, суд зазначив, що перебування особи у зоні бойових дій є обставиною яка виключає можливість подання позову у строки визначені законодавство, а тому є поважною причиною пропуску процесуального строку. Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом під час вирішення питання про поновлення процесуальних строків в ухвалах від 2 червня 2022 року у справі №757/30991/18-а, від 14 липня 2022 року у справі № 380/10696/21, від 27 липня 2022 року у справі № 380/13558/21, від 27 липня 2022 року у справі № 380/12913/21, від 4 серпня 2022 року у справі № 420/2429/20, від 12 серпня 2022 року у справі № 400/3957/21 та від 21 вересня 2022 у справі № 360/4969/21.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року по 11 листопада 2024 року проходив військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , тобто під час правового режиму воєнного стану, що значно відрізняється від служби в мирний час. А тому, оскільки позивач виконував завдання з оборони країни, на думку суду, наведене ускладнює, а в деяких випадках унеможливлює звернення до суду у встановлені законом строки.
Таким чином, клопотання відповідача задоволенню не підлягає, а пропущений з поважних причин строк має бути поновлений.
Керуючись ст. 122, 123, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Л.О. Житняк