26 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/16899/24
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Соломко І.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 620/16899/24,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/16899/24.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідки про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2023. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
05.03.2025 позивачем подано заяву про винесення додаткового рішення суду в частині зобов'язання відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з урахуванням премії в середніх розмірах, що фактично виплачена за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою.
Відповідачем подано заперечення на заяву, в яких просив відмовити у задоволенні заяви, оскільки при складанні довідки відповідач діяв на підставі законодавства України.
Так, позивач у поданій заяві зазначає, що в прохальній частині позову визначив предмет спору, зокрема зобов'язання відповідача підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 з урахуванням премії в середніх розмірах, що фактично виплачена за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою. Проте в частині вимог, а саме з урахуванням премії в середніх розмірах, що фактично виплачена за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, рішення не ухвалено.
Згідно з частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Цей перелік є вичерпним. Відтак, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу цих позовних вимог досліджувались докази.
Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного. Воно може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Водночас судом у даній справі не досліджувались докази правомірності встановлення у довідці про розмір грошового забезпечення премії в середніх розмірах, що фактично виплачена за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою. Дане питання, на переконання суду, є передчасним, оскільки довідка про розмір грошового забезпечення ще не складалась і, відповідно, розмір премії відповідачем не встановлювався.
Суд надав правову оцінку визначальним доводам сторін у судовому рішенні від 24.02.2025. При цьому суд зауважує, що це жодним чином не відобразилось на повноті та об'єктивності дослідження судом обставин справи та не вплинуло на результат розгляду справи.
Суд зазначає, що доводи позивача не свідчать про існування жодної з обставин, що зумовлює можливість ухвалення судом додаткового судового рішення (ч.1 статті 252 КАС України), адже вони зводяться до вимог врахувати його суб'єктивні судження при вирішенні даної справи, а тому такі є лише аргументами його позиції.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення - його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58)).
За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Частиною четвертою статті 252 КАС України встановлено, що про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Копію ухвали надіслати особі, яка подала заяву.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-295 КАС України.
Суддя І.І. Соломко