27 березня 2025 р. м. Чернівці Справа №600/1458/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Кирилюк Тетяна Анатоліївна до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, -
До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого звернувся адвокат Кирилюк Тетяна Анатоліївна до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області №1 від 01 березня 2024 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у розмірі 170000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу №1 від 01.03.2024, якою накладено штраф у розмірі 170000,00грн, за порушення пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" №2735-VI від 02.12.2010. Відповідно до вищевказаної постанови позивач порушив вимоги створив перешкоди шляхом невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд.
Позивач не погоджується з вищевказаною постановою та вважає, що вона підлягає скасуванню, наголошуючи на тому, що лише 10.02.2024 йому стало відомо про проведення відносно нього перевірки та лист відповідача про надання відповідних документів не отримував, так як не був проінформований Укрпоштою про його надходження на відділення.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 03.04.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої з сторін про інше.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказував, що при проведенні моніторингової перевірки характеристик продукції, у магазині "Профелектро", розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність фізична особа-підприємець ОСОБА_2 встановлено, що продукція: лампа світлодіодна ТМ PROFGROUP LED 10W C37 6000K 720Lm, нейтральне світло ш/к 4820254851786, країна виробник - Китай (додаток 2) та лампа світлодіодна ТМ AUKES LED 9W Е27 6500К, Model: ТВ 016-9W, дата виготовлення 10/21, ш/к 8699296437564, країна виробник - Instanbul/Turkey не відповідають вимогам Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 р. №804 та Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. №734.
У зв'язку із цим, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області проведено позапланову перевірку характеристик продукції позивача за ланцюгом постачання (лампа світлодіодна ТМ PROFGROUP LED 10W С37 6000К 720Lm, нейтральне світло ш/к 4820254851786, країна виробник - Китай; лампа світлодіодна ТМ AUKES LED 9W Е27 6500К, Model: ТВ 016-9W, дата виготовлення 10/21, ш/к 8699296437564, країна виробник - Instanbul/Turkey) у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 начальника відділу ринкового та метрологічного нагляду управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, державного інспектора Яковенко А.Г. (додаток 5).
Вказував, що у зв'язку із необхідністю надання Головному управлінню Держпродспоживслужби в Чернівецькій області копії документів і матеріалів на вищезазначену продукцію, позивачу було надіслано вимогу про необхідність надання Головному управлінню Держпродспоживслужби в Чернівецькій області копії документів і матеріалів на вищезазначену продукцію, які передбачені вимогами відповідного Технічного регламенту. Дана вимога була надіслана листом із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Однак, позивач не надав інформацію та копії документів на продукцію, тим самим створив перешкоди у проведенні перевірки. Внаслідок вказаного, відповідачем прийнято оскаржувану позивачем постанову.
У наданих до суду додаткових письмових поясненнях, представник позивача звертав увагу на те, що вимога Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області про надання документів для перевірки знаходилась у відділенні зв'язку "Укрпошти" №60412, а позивач жодного разу на пошті не був, так як не знав, що до цього теж є якісь питання і йому може бути направлено лист від відповідача. Зазначав, що інші листи від відповідача позивач отримав значно пізніше, коли вже вимога про надання документів була повернута відправнику і через ФОП ОСОБА_2 позивач дізнався, що на нього вже складаються протоколи.
Окрім цього, представник позивача посилався на те, що рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівців по справі №727/3355/24 від 16.07.2024 року адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області по справі про адміністративне правопорушення №1 від 19 березня 2024 року про накладення на фізичну особу підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 340,00 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на відсутність клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Судом встановлені такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до законів України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", "Про загальну безпечність нехарчової продукції", повідомлень про продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам отриманих за допомогою національної інформаційної системи державного ринкового нагляду, на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 27.12.2023 №857-ОД, направлення на проведення перевірки від 27.12.2023 №4, посадовим особам органу державного ринкового нагляду доручено провести перевірку характеристик продукції, додержання вимог щодо представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам; стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежуваних (корегувальних) заходів.
За результатами перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 18.12.2023 №2, в якому зазначено про наступні виявлені порушення:
- на упаковці лампи світлодіодної ТМ PROFGROUP LED 10W C37 Е27 6000K відсутня інформація про час розігрівання лампи до 60 % повної світлової видачі;
- на упаковці лампи світлодіодної ТМ AUKES LED 9W Е27 6500К інформація наведена із порушенням Закону України "Про засади державної мовної політики".
Листом від 27.12.202023 №вих-24.05/01-5430-23 позивача повідомлено про результати перевірки характеристик продукції у магазині "Профелектро" та про проведення позапланової перевірки характеристик продукції з 26.01.2024 по 31.01.2024 (з 09:00 до 17:00 год) за адресою управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області за адресою: м. Чернівці, вул. Степана Бандери, буд. 6, каб.2.
Разом з цим, в межах здійснення державного ринкового нагляду Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області вимагало від позивача письмово надати у термін з 26.01.2024 по 31.01.2024 (з 09:00 год до 17:00 год) копії документів та матеріалів на продукцію, які передбачені вимогами відповідного Технічного регламенту (за наявності), а саме:
- декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затвердженого постановою КМУ від 14.08.2019 №734 та Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою КМУ від 03.10.2018 р. №804, технічну документацію (протоколи випробувань, які підтверджують відповідність даної продукції вимогам Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затвердженого постановою КМУ від 14.08.2019 №734 та Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою КМУ від 03.10.2018 р. №804);
- документи, що дають змогу відстежити походження даної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація), а також залишок продукції на складі.
Вказаний лист надіслано на адресу позивача, однак конверт повернуся на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
За результатами позапланової перевірки характеристик продукції, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області складено акт перевірки характеристик продукції від 31.01.2024 №1, в якому зазначено про те, що у зазначений термін проведення позапланової перевірки характеристик продукції за ланцюгом постачання
ФОП ОСОБА_1 не надав інформацію та копії документів на продукцію, зазначену у вимозі, чим не виконав вимоги посадових осіб, які здійснюють державний ринковий нагляд, встановлені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", тим самим створив перешкоди у проведенні перевірки характеристик продукції.
Листом Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 08.02.2024 №вих-24.05/01-748-24 позивача запрошено 16.02.2024 об 11 год. 00 хв. до управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами Головного управління (м. Чернівці, вул. Степана Бандери, буд.6, каб. 2) для підписання протоколу про виявлене (і) порушення вимог статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" та складання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до статті 188-37 КУпАП.
Зазначений лист надіслано на адресу позивача та отримано ним 10.02.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
16.02.2024 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області складено протокол №1 про виявлене(і) порушення вимог статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", яким застосовано до позивача штрафну санкцію. Даний протокол позивач отримав 16.02.2024, про що свідчить підпис останнього, зроблений на протоколі.
В той же день, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області складено протокол №1 про адміністративне правопорушення, яким повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 26.02.2024 о 10:00 год. в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, розташованому за адресою вул. С. Бандери, в м. Чернівці.
За порушення позивачем вимог п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", 01.03.2024 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Чернівецькій області прийнято постанову №1, якою накладено на позивача штраф у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 170000,00 грн.
Вказану постанову надіслано позивачу на його поштову адресу та отримано ним 19.03.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення нагляду і контролю нехарчової продукції визначені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" від 2.12.2010 №2735-VI (далі - Закон №2735-VI).
Відповідно до ст. 4 Закону №2735-VI метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Метою здійснення контролю продукції є забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України та недопущення ввезення на митну територію України продукції, яка становить серйозний ризик суспільним інтересам.
Статтею 7 Закону №2735-VI передбачено, що суб'єкти господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції мають право: 1) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства; 2) перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; 3) одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; 4) бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; 5) одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і митних органів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції; 6) вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України; 7) оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, митних органів та їх посадових осіб; 8) звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду; 9) вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції"; 10) отримувати безоплатну консультативну допомогу від органу ринкового нагляду з метою запобігання порушенням під час здійснення заходів державного ринкового нагляду; 11) при проведенні планової перевірки не допускати посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, до проведення перевірки характеристик продукції, не зазначеної у відповідному секторальному плані ринкового нагляду.
Згідно з ч.2 ст. 8 Закону №2735-VI суб'єкти господарювання зобов'язані при здійсненні господарської діяльності ефективно взаємодіяти між собою під час вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених цим Законом.
Статтею 16 Закону №2735-VI визначені права осіб, які здійснюють контроль продукції: 1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, перевірки документів та вибіркові обстеження зразків продукції; 2) вимагати від декларантів надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення контролю продукції, перевіряти їх та одержувати копії документів і матеріалів, що свідчать про факти порушення законодавства;
3) вимагати від декларантів надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час здійснення контролю продукції; 4) вимагати від декларантів припинення дій, що перешкоджають здійсненню заходів контролю продукції.
Положеннями ст.15 Закону №2735-VI визначено права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, серед яких, п. 3 визначено право посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб'єкти господарювання зобов'язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;
Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону №2735-VI ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду відповідно до сфер їх відповідальності.
Згідно з ч.1 ст.22 Закону №2735-VI заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.
Так, ч.3-4 ст.22 Закону №2735-VI встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Відповідно до ч.5 ст.22 Закону №2735-VI перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Згідно з приписами ст.23-1 Закону №2735-VI для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція.
На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.
Статтею 23 Закону №2735-VI передбачено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Положеннями ч. 1, 2 ст. 23-1 Закону №2735-VI передбачено, що для здійснення планової або позапланової перевірки характеристик продукції орган ринкового нагляду видає наказ, який має містити предмет перевірки (найменування виду (типу), категорії та/або групи продукції), найменування та адресу об'єкта, де розміщується продукція. На підставі наказу оформляється направлення на проведення перевірки, яке підписується керівником органу ринкового нагляду або його заступником із зазначенням його прізвища, імені та по-батькові і засвідчується печаткою відповідного органу.
Частиною 4 ст. 23-1 Закону №2735-VI передбачено, що направлення є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення перевірки. Посадова особа органу ринкового нагляду не має права здійснювати перевірку без направлення на проведення перевірки та службового посвідчення.
Згідно ч. 3 ст. 24 Закону №2735-VI під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту "б" пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2735-VI у разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду документи, зазначені у підпункті "г"пункту 1 та підпункті "б" пункту 2 частини другої цієї статті, надаються виробником протягом десяти робочих днів з дня отримання письмової вимоги органу ринкового нагляду, надісланої рекомендованим листом з повідомленням про вручення, крім випадків необхідності перекладу зазначених документів, які мають бути надані не пізніше тридцяти робочих днів.
Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI, до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі, зокрема, створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Створення суб'єктом господарювання перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, становить склад правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини 4 статті 44 Закону, за яке передбачається відповідальність у вигляді накладення штрафу у встановленому цим Законом розмірі.
Судом встановлено, що предметом спірних правовідносин є постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області №1 від 01.03.2024, якою, за порушення вимог п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про накладено штраф у розмірі 170000,00 грн.
Вказана постанова прийнята відповідачем внаслідок створення позивачем перешкод у виконанні вимог посадових осіб, які здійснюють державний ринковий нагляд, встановлені Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", чим самим створив перешкоди у проведенні перевірки характеристик продукції, зокрема позивачем у зазначений термін проведення позапланової перевірки характеристик продукції за ланцюгом постачання не надано інформацію та копії документів на продукцію, зазначену у вимозі Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 27.12.2023 № Вих-24.05/01-5430-23.
Як слідує із змісту оскаржуваної постанови, така прийнята за результатами розгляду протоколу про виявлені порушення статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" від 16.02.2024 №1 та акта перевірки характеристик продукції від 31.01.2024 №1.
Разом з цим, як встановлено судом за невиконання законних вимог посадових осіб органу ринкового нагляду щодо проведення перевірки відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення №1 від 16.02.2024, в якому визначено, що відповідальність за вищевказане порушення передбачена ст. 188-37 КУпАП.
Вказаний протокол й став підставою для прийняття постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області по справі про адміністративне правопорушення №1 від 19.03.2024 про накладення на фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 340,00 грн, за порушення вимог п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Згідно матеріалів справи, судом встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення №1 від 19.03.2024 була предметом оскарження у Шевченківському районному суді м. Чернівці.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.07.2024 у справі №727/3355/24 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Кирилюк Тетяна Анатоліївна до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області по справі про адміністративне правопорушення №1 від 19.03.2024 про накладення на фізичну особу підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 340,00 грн.
Суть спірних відносин у справі №727/3355/24 зводиться до того, що до позивача застосовано штраф у розмірі 340,00 грн у відповідності до вимог ст. 188-37 КУпАП, за порушення вимог п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а саме за невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків. -
Так, у вказаній справі, районним судом встановлено, "що для того, щоб створити перешкоди у проведенні перевірки та не виконувати вимог посадових осіб Дерпродспоживслужби, ФОП ОСОБА_1 для початку треба було б взагалі знати, що відносно нього проводиться перевірка та знати, що від нього вимагають, саме на уповноважену посадову особу покладається обов'язок поінформувати особу про перевірку, довести до неї свої законні вимоги, а потім з'ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про його поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
Так, з письмових доказів долучених до матеріалів справи, встановлено, що 10.02.2024 року, після отримання двох листів від Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області (Акту перевірки характеристик продукції №1 від 31.01.2024 та листа №Вих-25.05/01-748-24 від 08.02.2024) позивачу стало відомо, що відносно нього аідповідачем проводиться перевірка і що він нібито умисно не виконав вимоги посадових осіб про надання документів, що відповідно до позиції відповідача створив перешкоди у проведенні перевірки характеристик продукції.
З метою з'ясування обставин неотримання вимоги від 27.12.2023 було подано запит адвоката представника позивача за №20 від 21.03.2024року в Держпродспоживслужбу для ознайомлення із матеріалами перевірки, що стали підставою для накладення штрафу на позивача.
Як вбачається із копії листа №Вих-24.05/01-5430-23 від 27.12.2023, позивачу відповідачем було надіслано рекомендованим поштовим відправленням №5800216907870, при чому повідомлення про вручення не заповнене, номеру телефону позивача не було вказано, на конверті міститься довідка про причини повернення листа із відміткою "за закінченням терміну зберігання" за підписом працівника Укрпошти в с. Чагор Левчук.
Копію листа №Вих-24.05/01-5430-23 від 27.12.2023 було отримано лише 25.03.2024 у відповідь на вказаний вище адвокатський запит Держпродспоживслужби від 25.03.2024.
Як вбачається із роздруківки трекінгу з офіційного сайту «Укрпошти», то лист №Вих-24.05/01-5430-23 від 27.12.2023 надісланий Відповідачем Позивачу 28.12.2024, 30.12.2023 лист прибув на відділення Укрпошти в с. Чагор (60412), з 30.12.2023 до 30.01.2024 лист зберігався на пошті, а 05.02.2024 він був повернутий відправнику «За закінченням терміну зберігання».
При цьому ФОП ОСОБА_1 адресу не змінював, щодня знаходиться в с. Чагор Чернівецької області, поштар до нього не приходив, смс-повідомення про надходження листа на мобільний телефон не надходили.
Для з'ясування того, чому лист від 27.12.2023 30 днів знаходився на поштовому відділенні, але не був доставлений позивачу, 26.03.2024, адвокатом Кирилюк Т.А. було подано до Відділення поштового зв'язку 60412 Чагор Чернівецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" адвокатський запит №23 від 25.03.2024 з питаннями:
1. Чи дійсно під номером поштового відправлення №5800216907870 направлявся ФОП ОСОБА_1 рекомендований лист із повідомленням від УЗПС ГУ ДПСС в Чернівецькій області, якщо так то на яку саме адресу? Чи були в листі вказані повна адреса одержувача, включаючи назву вулиці і номер будинку? Чи вказувався відправником номер телефону одержувача для його смс-інформування?
2. Чи намагалися працівники відділення поштового зв'язку 60412 с. Чагор Чернівецької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" доставити адресату рекомендований лист із повідомленням №5800216907870? Якщо так, то коли саме та у який спосіб?
3. Якими були причини невручення ФОП ОСОБА_1 поштового відправлення №5800216907870?
4.Чи звертався ФОП ОСОБА_1 особисто на відділення поштового зв'язку 60412 с.Чагор для отримання поштової кореспонденції в період з 30.12.2023 по 30.01.2024 (копія адвокатського запиту №23 від.25.03.2024.
26.03.2024 було отримано відповідь від начальника Відділення поштового зв'язку с.Чагор - Левчук І.А., в якій було зазначено, що на рахунок рекомендованого листа №5800216907870 можуть надати таку відповідь, що нажаль листоноші в селі немає, тому поштове відділення не могло повідомити ОСОБА_3 особисто про надходження листа.
При цьому, якби при відправці листа було вказано телефон одержувача, то на вказаний номер телефону отримувач автоматично отримав би смс, а так як ні по телефону, ні листоношею пошта не мала можливості повідомити одержувача ОСОБА_3 про отримання листа, то після закінчення терміну зберігання лист був повернутий відправнику
Отже, у матеріалах перевірки Держпродспосивслужби відсутні будь-які докази вручення вимоги позивачу, що за правилами ст. 77 КАС України повинен доводити відповідач. При цьому відсутня і будь-яка вина позивача у тому, що він не отримав листа, так як він не був поінформований Укрпоштою про його надходження на відділення, так само як і лист не був йому вручений листоношею".
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи, той факт, що Шевченківським районним судом м. Чернівці у справі №727/3355/24 встановлені обставини щодо відсутності вини позивача щодо не виконання вимог посадових осіб Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, викладених у листі від 27.12.202023 №вих-24.05/01-5430-23 з тих підстав, що ним не отримано такого листа не з його вини, то такі обставини не підлягають встановленню в ході розгляду справи №600/1458/24.
Аналіз змісту рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі №727/3355/24 та аналіз матеріалів по справі №600/1458/24 свідчать про те, що суть спірних відносин у цих справах стосується одного і того ж порушення - невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Натомість, суд зазначає, що у справі №727/3355/24 відповідачем притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ст.188-37 КУпАП, а у справі №600/1458/24 відповідачем притягнуто позивача до фінансової відповідальності відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Так, статтею 188-37 КУпАП визначено адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів ринкового нагляду та їх територіальних органів щодо проведення перевірки, ненадання їм передбаченої законодавством інформації чи надання недостовірної інформації, створення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків, яке тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі, зокрема, створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд зазначає, що дотримання гарантій частини 1 статті 61 Конституції України, абсолютна тотожність складу правопорушення та природи санкцій, вирішення питання одночасного застосування пункту 6 частини 4 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та статті 188-37 Кодексу України про адміністративні правопорушення потребує саме у контексті принципу верховенства права особи, а не об'єктивної законності, передбачає необхідність дослідження відповідальності з позиції "комплексності" дії санкцій як елементів єдиної системи боротьби з правопорушенням, а не дублювання заходів відповідальності з метою фіскалізації штрафів.
У практиці, зокрема, адміністративного судочинства застосовується загальний принцип "in dubio pro tributario" (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб'єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб'єкта приватного права).
Норми про застосування правил про пріоритет норми з найбільш сприятливим для особи тлумаченням закріплені, зокрема, у частині сьомій статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності": у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.
Загальний принцип "non bis in idem" не виключає проведення подвійного провадження, за умови, що будуть виконані певні умови. Зокрема, в аспекті статті 4 Протоколу №7 ЄСПЛ такою умовою називає доведення, що подвійні провадження були "досить тісно пов'язані за суттю та у часі". Інакше кажучи, що вони об'єднані на комплексній основі і утворюють єдине ціле. Це означає, що не тільки мета і засоби, які використовуються для її досягнення мають доповнювати одне одного за суттю та бути пов'язаними у часі, а й те, що можливі наслідки такого правового реагування на відповідну поведінку мають бути пропорційними і передбачуваними для осіб, яких вони стосуються.
Матеріальні критерії для визначення того чи існує досить тісний зв'язок за суттю, включають в себе:
- чи переслідують різні провадження взаємодоповнюючі цілі і, таким чином, стосуються не тільки in abstracto, але й in concreto, різних аспектів соціально неправомірної поведінки;
- чи є подвійність провадження передбачуваним наслідком (як в законодавстві так і на практиці), одного й того ж оспорюваного діяння (idem);
- чи проводяться паралельні провадження таким чином, щоб уникнути, наскільки це можливо, будь-якого дублювання у збиранні, а також оцінці доказів, зокрема, шляхом належної взаємодії між різними компетентними органами з тим, щоб факти, встановлені в одному провадженні також використовувалися в іншому провадженні;
- і, перш за все, чи враховується санкція у першому завершеному провадженні в тих провадженнях, які завершуються пізніше з тим, щоб особа, якої вони стосуються, не несла надмірний тягар. Останній ризик буде менш ймовірним у правових системах, де налагоджений компенсаційний механізм, призначений для забезпечення пропорційності загальної суми накладених штрафів (п.п. 130, 132 рішення Великої палати Європейського суду з прав людини у справі “А. та Б. проти Норвегії» (А. and B. v. Norvey) (заяви №№ 24130/11, 29758/11) від 15.11.2016 р.).
В умовах одночасного застосування санкцій до фізичної особи - підприємця за п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI та ст. 188-37 КУпАП, очевидно, що провадження не є пов'язаними за своєю суттю, виходячи з озвучених критеріїв, оскільки за цілями та застосовуваними санкціями не є взаємодоповнюючими, а передбачають подвійне застосування щодо однієї і тієї ж особи двох штрафних каральних заходів. Це є не лише непропорційним та надмірним обтяженням щодо такої особи, але й ставить у нерівне правове становище при вчиненні аналогічного правопорушення у діяльності юридичної особи та фізичної особи-підприємця не на користь останнього.
Розмежування статусу фізичної особи та фізичної особи - підприємця не зумовлює можливостей відходу від цих висновків, оскільки в обидвох випадках каральна мета відповідальності реалізується щодо єдиного суб'єкта права - фізичної особи, яка з метою законного здійснення господарської діяльності отримує додатковий правовий статус.
Суд наголошує на тому, що штрафи, передбаченні ст. 44 Закону №2735-VI є заходами фінансової відповідальності, підстав відносити їх до заходів адміністративної відповідальності немає.
Тому, фізична особа-підприємець не може бути одночасно притягнута до відповідальності за п. 6 ч. 4 ст. 44 Закону №2735-VI та ст. 188-37 КУпАП, у зв'язку з порушенням принципу "non bis in idem" як складового елементу принципу верховенства права.
З урахуванням встановлених в ході розгляду справи обставин суд приходить до висновку, що позивача незаконно, необґрунтовано, всупереч фактичним обставинам справи двічі притягнули до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, що є неприпустимим.
Враховуючи викладене, суд вважає, що приймаючи оскаржувану постанову про накладення на позивача штрафу у розмірі 170000 грн відповідач діяв не на підставі, не у межах та не у спосіб, що передбачений законодавством України, що, в свою чергу, свідчить про наявність правових підстав для її скасування.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Відповідно до положень, закріплених ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як зазначено ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. ч.1-3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено наявність підстав для задоволення заявлених вимог.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд стягує з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1700 грн.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого звернувся адвокат Кирилюк Тетяна Анатоліївна до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області №1 від 01.03.2024 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 170000,00 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області судовий збір в сумі 1700,00 грн, сплачений згідно платіжного доручення №1519-4053-9331-0552 від 29.03.2024.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області (вул. Сторожинецька область, буд. 115, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 40416813).
Суддя В.О. Григораш