Справа № 560/13155/24
іменем України
18 березня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В.,
за участю:секретаря судового засідання Лотоцького В.Е., представників позивача - Мельника О.Г., Романовської Г.О., представників відповідача - Грень Н.В., Бакшеєвої І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" 10.09.2024 звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області:
- № 15158/2201-0701 від 03.06.2024 року згідно якого донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 537 532 грн. та штрафні санкції в сумі 52930 грн;
- № 15161/2201-0701 від 03.06.2024 року згідно якого донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 515,62 грн. за затримку реєстрації податкових накладних;
- № 15165/2201-0701 від 03.06.2024 року згідно якого донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 183 907 грн. за невчасну реєстрацію податкових накладних;
- № 15168/2201-0701 від 03.06.2024 року згідно якого донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 142214 грн. та штрафні санкції в сумі 14221 грн;
- № 15170/2201-0701 від 03.06.2024 року згідно якого донараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 733, 32 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних
- № 21538/2201-0701 від 21.08.2024 року згідно якого нараховано 8 160 грн. адміністративного штрафу
- № 21537/2201-0701 від 21.08.2024 року згідно якого нараховано 1017,77 грн.".
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.09.2024 відкрито провадження в цій справі та постановлено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
27.09.24 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Від відповідача до суду 30.09.2024 надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 01.10.2024 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про розгляд справи № 560/13155/24 за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Від позивача 04.10.2024 до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 04.11.2024 постановлено перейти до розгляду справи № 560/13454/24 - за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче судове засідання на 29.11.2024 р. о 09:30 год.
Від відповідача 20.11.2024 до суду надійшла заява про участь представника Головного управління ДПС у Хмельницькій області у підготовчому засіданні по справі № 560/13155/24, яке призначено на 29.11.2024 о 09:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою суду від 25.11.2024 клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про участь уповноваженої особи (представника) Головного управління ДПС у Хмельницькій області у підготовчому засіданні по справі № 560/13155/24, яке призначено на 29 листопада 2024 о 09:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
До суду 29.11.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" надійшли додаткові пояснення у справі.
За результатами підготовчого судового засідання у справі 29.11.2024 протокольною ухвалою відкладено підготовче судове засідання на 13.12.2024 о 09:45, у зв'язку з необхідністю ознайомлення відповідача з додатковими поясненнями у справі позивача і підготовкою письмової відповіді.
Від відповідача 11.12.2024 до суду надійшли додаткові пояснення у справі.
За результатами підготовчого судового засідання у справі 13.12.2024 протокольною ухвалою відкладено підготовче судове засідання на 27.12.2024 о 09:45 через оголошеня повітряної тривоги по всій території України.
До суду 24.12.2024 надійшли клопотання позивача про проведення судового засідання 27.12.2024 о 09:45 в режимі відеоконференції та заява адвоката Мельника Олега Григоровича про вступ у справу як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІКОН".
Ухвалою суду від 25.12.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" про участь у підготовчому засіданні по справі № 560/13155/24, яке призначено на 27.12.2024 року о 09:45 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
Від позивача 26.12.2024 до суду надійшли додаткові пояснення у справі.
За результатами підготовчого судового засідання у справі 27.12.2024 протокольною ухвалою відкладено підготовче судове засідання на 08.01.2025 о 14:30 для наданням можливості представнику відповідача ознайомитись з письмовими доказами, наданими позивачем.
Від позивача 03.01.2025 до суду надійшло про участь в судовому засіданні 08.01.2025 в режимі відеоконференції.
Від відповідача до суду 06.01.2025 надійшли додаткові пояснення у справі щодо додаткових пояснень позивача від 26.12.2024 року.
Ухвалою суду від 07.01.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" про участь у підготовчому засіданні по справі № 560/13155/24, яке призначено на 08.01.2025 року о 14:30 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.
За результатами підготовчого судового засідання у справі 08.01.2025 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження, справа призначена до розгляду по суті на 19.02.2025 о 09.30 год.
За результатами судового засідання 19.02.2025 оголошено перерву до 28.02.2025 о 15:00 год. через неможливість вирішити спір в даному судовому засіданні.
До суду 28.02.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
За результатами судового засідання 28.02.2025 оголошено перерву до 12.03.2025 о 14:30 год. через неможливість вирішити спір в даному судовому засіданні та для підготовки сторін до дослідження доказів у справі.
За результатами судового засідання 12.03.2025 оголошено перерву до 18.03.2025 о 14:30 год. для надання можливості представнику позивача ознайомитись з матеріалами справи.
До суду від позивача 18.03.2025 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" № 4 від 01.07.2022 року "Про проведення пусконалагоджувальних робіт і практичних тренувань працівників" та коригуючої накладної № 3562000247 від 19.02.2020 року.
Від позивача 18.03.2025 до суду надійшли додаткові пояснення у справі.
У судовому засіданні 18.03.2025 року, дослідивши клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, суд на місці ухвалив задвольнити вказане клопотання та долучити до матеріалів справи додаткові докази.
У судовому засіданні 18.03.2025 року, за клопотанням представників позивача, суд на місці ухвалив залишити без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" від 18.03.2025 про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень у справі позивача.
Під час судового розгляду представники Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити повністю з підстав, зазначених у заявах по суті справи.
Так, позивач посилається на те, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ “Гікон» щодо дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 року.
Вказує, що за результатами перевірки ГУ ДПС у Хмельницькій області складено акт № 10724/22-01-07-01/22774191 від 24.04.2024 року, яким встанолено вчинення позивачем порушення податкового законодавства.
Зазначає, що припущення перевіряючих про вказані вище порушення підприємством ґрунтуються не на первинних бухгалтерських документах, а лише на електронних оборото-сальдових відомостях.
При цьому, позивач виходить з того, оборото-сальдові відомості (тим більше електронні) не є первинними документами в розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не може бути обґрунтованою підставою для здійснення бухгалтерського обліку господарських операцій.
Вказує, що до заперечення на акт перевірки та скарги ТОВ “Гікон» надавало всі первинні документи, які перевіряючими, посадовими особами ГУ ДПС у Хмельницькій області та посадовими особами ДПС України проігноровані.
Під час судового розгляду представники Головного управління ДПС у Хмельницькій області проти задоволення позовних вимог заперечили та просили у їх задоволенні відмовити повністю з підстав, зазначених у заявах по суті справи.
Відповідач вказує, оскаржувані податкові повідомленні-рішення прийняті Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому є правомірними і не підлягають скасуванню.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Гікон» зареєстроване як юридична особа та перебуває на податковому обліку з 09.10.1995 року.
Основним видом діяльності ТОВ “Гікон» є КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
Також одним з видів діяльності підприємства є КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
Головним управління ДПС у Хмельницькій області, згідно із наказами від 13.03.2024 №1055-П та від 08.04.2024 №1423-П, на підставі ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 та п.77.4 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового Кодексу України, плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік, проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ГІКОН» з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2017 по 31.12.2023 та за період з 01.01.2011 по 31.12.2023 з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт №10724/22-01-07-01/22774191 від 24.04.2024 року.
Відповідно до акту №10724/22-01-07-01/22774191 від 24.04.2024 року, перевіряючими - посадовими особами Головного управління ДПС у Хмельницькій області встановлені такі порушення збоку ТОВ «ГІКОН»:
- п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, Податкового кодексу України, п.6, п.7 п.9, п.10, п.П, п.12 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29.11.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14 грудня 1999 р. за N860/4153 зі змінами та доповненнями, пп.5.4, пп.5.7 п.5 розд.2 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», п.2 ст.З, п.1,2 ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІУ, пп.З, пп.6 п.З Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013, №73, зареєстрованого в Мін'юсті 28.02.2013 №336/22868, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2017 по 31.12.2023 на загальну суму 142214 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: 2022 рік-22851 грн., 2023 рік - 119363 грн.;
- п.44.1 ст.44 , п.185.1 ст.185, абз.2 п.188.1 ст.188, абз.г) п.198.5 п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, пп.5 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 за №159/28289 із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 537 532 грн., у т.ч. за: - Травень 2017 - 540 грн., - Червень 2017- 163 грн., - Липень 2017- 1188 грн., - Вересень 2017 - 6346 грн., - Листопад 2017 - 7704 грн., - Грудень 2017 - 7261 грн., - Лютий 2018 - 8486 грн., - Вересень 2018 - 35705 грн., - Лютий 2019 - 536 грн., - Березень 2019 - 33904 грн., - Квітень 2019 - 5209 грн., - Серпень 2019-4162 грн.
- Вересень 2019 - 13936 грн.,
- Жовтень 2019 - 15733 грн.,
- Грудень 2019 - 16204 грн.,
- Серпень 2020 - 43538 грн.,
- Жовтень 2020 - 18348 грн.,
- Березень 2022 - 4610 грн.,
- Травень 2022 - 91997 грн.,
- Жовтень 2023 - 41253 грн.,
- Грудень 2023 - 180709 грн.;
- п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 за №137/28267, не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
а) податкові накладні на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання;
б) податкові накладні на суму, розраховану виходячи з перевищення звичайної ціни над фактичною ціною;
- п.201.1 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу, п.П Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015, №1307 ТОВ «ГІКОН» не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні:
- від 31.07.2022 року на суму постачання без ПДВ 41666,67 грн., ПДВ 8333,33 грн.,
- від 31.08.2022 року на суму постачання без ПДВ 41666,67 грн., ПДВ 8333,33 грн.,
- від 30.09.2022 року на суму постачання без ПДВ 41666,67 грн., ПДВ 8333,33 грн.,
- від 31.10.2022 року на суму постачання без ПДВ 41666,67 грн., ПДВ 8333,33 грн.,
- від 31.12.2023 року на суму постачання без ПДВ 623209,10 грн., ПДВ 124681,82 грн.,
- п.201.10 ст.201, п.89 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідні Положення» Податкового кодексу України, п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246, ТОВ "ГІКОН" за жовтень 2022 року, за січень 2023 року, за травень 2023 року, за жовтень 2023 року зареєстровано податкові накладні, що підлягають наданню платнику ПДВ, із порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних;
- п.12 ст.З Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, ТОВ "ГІКОН" здійснено реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, на суму 1135,58 грн.;
- п.63.3 ст.63 Податкового кодексу України, п.8.4 та п.8.5 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 року за №503/25280, ТОВ «ГІКОН» не повідомлено ГУ ДПС у Хмельницькій області про відкриття/закриття 15 (п'ятнадцяти) об'єктів оподаткування, об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадилась діяльність та не подано до контролюючого органу Повідомлення за формою №20-ОПП;
- п.1, 2, 4 част.2 ст. 6, абз. 5 част.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-УІ із змінами та доповненнями та п.3.1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 23 квітня 2015 р. за N 460/26905 та затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435, Підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Кодексу та пункту 1 розділу II Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №4 від 13.01.2015р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30 січня 2015 р. за N 111/26556 - в звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску в грудні 2017 року платником самостійно нараховано єдиний соціальний внесок за попередні періоди на суму 444,30 грн.
До Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшло заперечення ТОВ «ГІКОН» вих.№14/05 від 14.05.2024 (вх.№21933/6 від 14.05.2024) на акт документальної планової виїзної перевірки №10724/22-01-07-01/22774191 від 24.04.2024 року, яке розглянуто комісією з питань розгляду заперечення та відповідь від 28.05.2024 року № 2990/10/22-01-07-01-09 направлено платнику.
Крім цього, ТОВ «ГІКОН» звертався до ДПС України зі скаргою від 21.06.2024 вих. №21/06 (вх.№27889/6 від 21.06.2024) на прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення - рішення № 15158/2201-0701 від 03.06.2024 року, № 15161/2201-0701 від 03.06.2024 року, № 15162/2201-0701 від 03.06.2024 року, № 15163/2201-0701 від 03.06.2024 року, № 15165/2201-0701 від 03.06.2024 року, №15168/2201-0701 від 03.06.2024 року, № 15170/2201-0701 від 03.06.2024 року, за результати розгляду якої прийнято рішення про результати розгляду скарги від 16.08.2024 у №25098/6/99-00-06-01-01-06, яким частково задоволено скаргу та частково скасовано податкові повідомлення-рішення №15162/2201-0701 на суму 7140 грн та №15163/2201-0701 на суму 117,81 грн.
ГУ ДПС України у Хмельницькій області за результатами розгляду скарги прийняті податкові повідомлення - рішення на зменшені суми №21537/2201-0701 від 21.08.2024 на суму 8160 грн та № 21538/2201-0701 від 21.08.2024 на суму 1017,77 грн.
ТОВ «ГІКОН», не погодившись з результатами адміністративного оскарження, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з цим позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
- № 15168/2201-0701 від 03.06.2024 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 142 214 грн та штрафними санкціями в сумі 14 221 грн;
- № 15158/2201-0701 від 03.06.2024 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 537 532 грн та штрафними санкціями в сумі 52 930 грн;
- № 15170/2201-0701 від 03.06.2024 форми «ПН» про застосування штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних в сумі 11 733,32 грн.;
- № 15165/2201-0701 від 03.06.2024 форми «ПН» про застосування штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних в сумі 183 907 грн.;
- № 15161/2201-0701 від 03.06.2024 форми «Н» про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в сумі 515, 62 грн.;
- № 21537/2201-0701 від 21.08.2024 форми «ПС» про застосування штрафних санкцій на суму 8 160, 00 грн.;
- № 21538/2201-0701 від 21.08.2024 форми «ПС» про застосування штрафних санкцій на суму 1017,77 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.
Податковий кодекс України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Згідно із підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення № 15168/2201-0701 від 03.06.2024 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 142 214 грн та штрафними санкціями в сумі 14 221 грн., то суд вказує на таке.
Вказане вище рішення прийняте відповідачем після встановлення таких порушень Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІКОН":
- завищення задекларованих показників у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати на загальну суму 623 409, 00 грн, у наслідок неправомірного віднесення до їх складу витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, а саме: ламінованих дерево-стружкових плит (далі - ЛДСП) без їх подальшої реалізації та без визнання доходів;
- завищення задекларованих показників у рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати на загальну суму 166 667, 00 грн, за рахунок віднесення до їх складу витрат на оренду виробничого обладнання, яке не використовувалось в господарській діяльності підприємства.
Щодо завищення задекларованих показників у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» Звіту про фінансові результати на загальну суму 623 409, 00 грн., то суд виходить із такого.
Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1. статті 16 ПК України передбачено обов'язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.
Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно із п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Відповідно до п. 6 П(С)БО 9 «Запаси», для цілей бухгалтерського обліку запаси включають товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
За п.7 П(С)БО 9 «Запаси», одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).
Згідно із п.5 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
За пп.3 п.3 цього П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.
Відповідно до пп. 6 п.3 П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", фінансова звідність формується з дотриманням такого основного принципу - нарахування, згідно з яким доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення незалежно від часу надходження або сплати грошових коштів (грошей).
Згідно із п.7 П(С)БО 15«Дохід» дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).
Відповідно до п.7 П(С)БО 16 «Витрати», витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
За п.10 П(С)БО 16 «Витрати», собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".
Згідно із п.11 П(С)БО 16 «Витрати», собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
За результатами судового розгляду встановлено, що позивачем, у порушення п. 44.1 ст. 42, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 6, п.7, п. 9, п.10, п.11, п. 12 П(С)БО16 «Витрати», завищено задекларовані показники у рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робiт, послуг)» Звіту про фінансові результати на загальну суму 623 409, 00 грн, у наслідок неправомірного віднесення до їх складу витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей (ЛДСП) без їх подальшої реалізації та без визнання по них доходів.
Так, ТОВ «ГІКОН», для підтвердження руху реалізованих товарно-матеріальних цінностей, до перевірки надано регістр бухгалтерського обліку на паперових носіях, зокрема, оборотно-сальдову відомість по рахунку 2821 «Товари в роздрібній торгівлі» за січень 2019 року - грудень 2023 року, завірену підписом головного бухгалтера ТОВ «ГІКОН» Романовською Г.О.
На підставі оборотно-сальдової відомості по рахунку 2821 «Товари в роздрібній торгівлі», перевіркою встановлено невідповідність вартості списаних ТМЦ, по номенклатурі та кількості, що відображено по кредиту рахунку 2821 «Товари в роздрібній торгівлі» та вартості реалізованих таких ТМЦ відповідно первинних документів (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, тощо) та податкових накладних на реалізацію, зареєстрованих ТОВ «Гікон» в Єдиному реєстрі податкових накладних (податкові зобов'язання) за номенклатурою та в кількісному виразі.
Згідно із даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 2821 «Товари в роздрібній торгівлі», вбачається списання з балансу підприємства товарів (ЛДСП) в загальній кількості 3 374,126 кг на загальну суму 623 409,10 грн та включення їх вартості у вказаній сумі до складу собівартості реалізованої продукції.
Перевіркою не встановлено операцій з реалізації списаних товарно-матеріальних цінностей та відповідного формування доходів у звітних періодах, в яких проведено списання таких товарно-матеріальних цінностей, через що перевіряючими зроблений висновок про безпідставне формування позивачем витрат в сумі 623 409, 10 грн та відображення їх у складі рядка 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робiт, послуг)» Звіту про фінансові результати.
Судом встановлено, що позивач сформував витрати по собівартості реалізованої продукції без її реалізації, що суперечить нормам матеріального права, згідно із якими, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду (п.11 П(С)БО 16 «Витрати»).
Також витрати по собівартості реалізованої продукції (товарів) визнаються (можуть формуватись платником), лише в разі отримання доходів від реалізації аких товарів (п.7 П(С)БО 16 «Витрати).
При цьому, позивачем належними та допустимими доказами не спростований вказаний вище висновок податкового органу.
Водночас, щодо посилань позивача, що до заперечення на акт перевірки для відповідача надані первинні документи, які повністю спростовують висновки викладені в акті перевірки, то суд їх відхиляє з огляду на таке.
Виходячи з положень підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України, заперечення платника податків, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Згідно із п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Водночас, судом не встановлено долучення позивачем до своїх заперечень, направлених відповідачу, будь-яких додатків, зокрема, документів, які повністю спростовують висновки, викладені в Акті № 10724/22-01-07-01/22774191 від 24.04.2024 року.
Так, позивачем не надано жодних доказів надіслання відповідачу разом з запереченням первинних документів на спростування висновки, викладених у вказаному вище акті перевірки.
Зокрема, судом встановлено, що для перевірки позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 2821 «Товари в роздрібній торгівлі» за січень 2019 року - грудень 2023 року, яка завірена підписом посадової особи ТОВ «ГІКОН», - головного бухгалтера Романовською Г.О., на підставі якої сформовано фінансову і податкову звітність позивача.
При цьому, позивачем до матеріалів справи надано оборотно-сальдову відомість 2821 «Товари в роздрібній торгівлі», належних та допустимих доказів надання якої до перевірки та до заперечень, ТОВ «ГІКОН» суду не надано.
Зі змісту оборотно-сальдової відомості по рах. 2821 «Товари в роздрібній торгівлі», яка надана позивачем до суду, вбачається, що відомості, які у ній зазначені є виправленими та не відповідають тим оборотно-сальдовим відомостям, які надані ТОВ «ГІКОН» до перевірки, зокрема, не містять інформацію по номенклатурі ЛДСП, по якій встановлено перевіркою порушення.
Адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення.
У той же час, як судом зазначено вище, оборотно-сальдова відомість 2821 «Товари в роздрібній торгівлі», надана позивачем до матеріалів справи, не надавалася ТОВ «ГІКОН» до перевірки та своїх заперечень.
Водночас, оцінюючи оспорювані рішення, виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб'єкт владних повноважень при їх прийнятті.
Також щодо посилань позивача на те, що висновки перевіряючих про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" ґрунтуються не на первинних бухгалтерських документах, а лише на електронних оборотно-сальдових відомостях, які не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», то суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.
За п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 р. № 88 регістри бухгалтерського обліку (облікові регістри) - це носії інформації, складені у паперовій або в електронній формі, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.
Згідно із п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Отже, суд звертає увагу на те, що позивач зобов'язаний вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування, серед іншого, і на підставі регістрів бухгалтерського обліку, а не лише на підставі первинних документів, як стверджує позивач.
При цьому, судом встановлено, що дані фінансової звітності позивача, не підтверджені даними бухгалтерського обліку позивача та первинними документами на реалізацію саме тих товарів (ЛДСП), які списані позивачем згідно із наданої до перевірки оборотно-сальдовою відомісті по рахунку 2821 «Товари в роздрібній торгівлі».
Із приводу посилань позивача на пп. 3. п. 291 ст. 291 ПК України про ведення спрощеного бухгалтерського обліку доходів та витрат передбаченого для юридичних осіб - платників єдиного податку, то суд вважає їх безпідставними з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" перебуває на загальній системі оподаткування, сплачує податок на прибуток, податок на додану вартість, податок на землю, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, податок з доходів фізичних осіб, єдиний внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, військовий збір, а тому, вимоги норм права, які регулюють оподаткування спрощеної системи, на товариство з обмеженою відповідальністю не розповсюджуються.
Щодо посилання позивача на те, що частина товару-ЛДСП, яка вказана в додатку 10 до акту перевірки реалізована для покупців, а також, використана для виробництва меблів для власних потреб (комплекту меблів для менеджерів), то суд зазначає таке.
При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" не надало на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів (податкових накладних складених на покупців та зареєстрованих в ЄРПН, тощо).
Водночас, суд виходить з того, що відсутність реалізації не дає права для позивача формувати по таких товарах показники рядка 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робiт, послуг)» Звіту про фінансові результати на загальну суму 623 409 грн, адже згідно п.11 П(С)БО 16 «Витрати» собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
Щодо завищення задекларованих показників у рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати на загальну суму 166 667, 00 грн., то суд зазначає таке.
Згідно із п.6 П(с)БО 16 «Витрати», витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Відповідно п.7. П(с)БО 16 «Витрати», витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.
Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.
Судом встановлено, що на порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п.6, п.7 п.9 П(С)БО 16 «Витрати», пп.5.4, пп.5.7 п.5 розд.2 П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», п.2 ст.3, п.1,2 ст.6 Закону №996, пп.3, пп.6 п.3 НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Мінфіну від 07.02.2013, №73, зареєстрованого в Мін'юсті 28.02.2013 №336/22868, Товариством з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" завищено показники у рядку 2180 «Інші операційні витрати» Звіту про фінансові результати на загальну суму 166 667 грн, в результаті віднесення до їх складу витрат без визнання доходів, для отримання яких вони понесені.
Так, перевірка позивача проведена, серед іншого, на підставі: договору оренди виробничого обладнання від 01.07.2022 року №0107/2022, укладеного між ТОВ «Глінвест» (Орендодавець) та ТОВ "ГІКОН" (Орендар); акту прийому-передачі в оренду виробничого обладнання від 01.07.2022 загальною вартістю, а саме: Автонавантажувач з вилковим захватом Mitsibishi FG35AT-F13F-50050 вартістю 82 500,00 грн; Кромкооблицювальний верстат WD-323 JS вартістю 51 0583,33 грн; Витяжна установка ВУР-1.4800 ватістю 11500,00 грн; Установка компресорна СБ/С-270.АВ858 вартістю 29166,67 грн; додаткової угоди №1 від 31.10.2022 року до договору оренди виробничого обладнання №0107/2022 року, відповідно до якої, за згодою сторін, припинено дію договору оренди виробничого обладнання №0107/2022 від 01.07.2022 року; акту передачі-прийому для орендодавця з оренди виробничого обладнання від 31.10.2022 року.
ТОВ «ГЛІНВЕСТ» на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" складено та зареєстровано податкові накладні по оренді обладнання на загальну суму 166 666,68 грн без ПДВ (від 31.07.2022 на суму 41 666,67, ПДВ 8 333,33; від 31.08.2022 на суму 41 666,67, ПДВ 8 333,33; від 30.09.2022 на суму 41 666,67, ПДВ 8 333,33; від 31.10.2022 на суму 41 666,67, ПДВ 8 333,33).
При цьому, судом встановлено, що позивачем послуги оренди виробничого обладнання в загальній сумі 166 666,68 грн без ПДВ віднесено до складу інших операційних витрат у 2022 році.
Також встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" послуги з кромкування в липні 2022 та жовтні 2022 року не надавались, в серпні 2022 року та вересні 2022 року надавались в незначних обсягах, що не перевищує обсягів наданих послуг за інші періоди, коли обладнання не орендувалось.
Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунках 104 «Машини та обладнання» та 105 «Транспортні засоби» на підприємстві рахуються ряд основних засобів, які використовувались позивачем в липні 2022 року - жовтні 2022 року для здійснення господарської діяльності.
Водночас, судом не встановлено надання позивачем до перевірки та до заперечень первинних документів, які б підтверджували проведення господарської діяльності на орендованому виробничому обладнанні та отримання доходу.
Щодо посилання позивача на те, що у 2022 році прийнято рішення щодо модернізації виробництва, укладення з цією метою 01.07.2022 договору оренди виробничого обладнання між ТОВ «Гікон» та ТОВ «Глінвест», проведені пуско-налагоджувальні робіт та навчання персоналу, то суд вказує на таке.
На підтвердження вказаних вище обставин позивачем до матеріалів справи, зокрема, надано копію наказу генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" від 01.07.2022 № 4 "Про проведення пусконалагоджувальних робіт і практичних тренувань працівників".
Водночас, суд не вважає вказаний наказ належним доказом на підтвердження тих обставин, на які посилається позивач, з огляду на таке.
Так, зі змісту вказаного вище наказу, серед іншого, не вбачається у який строк мало бути проведено практичне тренування працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІКОН".
Також вказаний наказ не є доказом фактичного проведення практичного тренування працівників, використання орендованого у ТОВ «Глінвест» виробничого обладнання та використання товарно-матеріальних цінностей (зокрема, їх кількості та конкретного найменуванням).
Щодо правомірності податкових повідомлень - рішень № 15158/2201-0701 від 03.06.2024 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 537 532, 00 грн та штрафними санкціями в сумі 52 930, 00 грн та № 15170/2201-0701 від 03.06.2024 форми «ПН» про застосування штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних в сумі 11 733, 32 грн та № 15165/2201-0701 від 03.06.2024 форми «ПН» про застосування штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних в сумі 183 907, 00 грн., то суд виходить із такого.
Вказане вище рішення прийняті відповідачем після встановлення таких порушень Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІКОН":
- заниження податкових зобов'язань з ПДВ (в колонці "Б" рядка 1.1 податкових декларацій «операції, що оподатковуються за основною ставкою») в сумі 376 052, 00 грн в результаті не віднесення до бази оподаткування ПДВ операцій з наданих послуг по порізці ЛДСП та порізці стільниць;
- заниження податкових зобов'язань з ПДВ (в колонці "Б" рядка 4.1 податкових декларацій «нараховано податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України») в сумі 33 332, 00 грн, в результаті не нарахування податкових зобов'язань на вартість послуг оренди виробничого обладнання придбаних у ТОВ «Гнівест», під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які не використані в операціях, що є господарською діяльністю ТОВ «ГІКОН» за перевіряємий період;
- заниження податкових зобов'язань з ПДВ (в колонці "Б" рядка 4.1 податкових декларацій «нараховано податкових зобов'язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України») в сумі 124 682 грн, в результаті не нарахування податкових зобов'язань по товарах (ЛДСП), під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які не використані в операціях, що є господарською діяльністю підприємства;
- завищення податкового кредиту з ПДВ (у колонці «Б» рядка 10.1 податкових декларацій «підлягають оподаткуванню за основною ставкою») на суму в загальній сумі 2 952, 00 грн., в тому числі в розрізі звітних податкових періодів: червень 2023 - 619 грн., липень 2023 року - 2333 грн внаслідок віднесення до його складу ПДВ, по податкових накладних, які не були зареєстровані постачальниками в ЄРПН;
- завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 16.2 Декларацій «збільшено/зменшено залишок від'ємного за результатами поданих уточнюючих розрахунків» за вересень 2019 року в сумі 514 грн., за жовтень 2019 року в сумі 1333 грн., та заниження за листопад 2019 року в сумі 1333, 00 грн.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Із приводу заниження податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 376 052, 00 грн в результаті не віднесення до бази оподаткування ПДВ операцій з наданих послуг по порізці ЛДСП та порізці стільниць, то суд виходить із такого.
Відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.
Згідно із пп.14.1.203 п.14.1 ст.14 ПК України, продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.
Відповідно до абз. «б» пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України, безоплатно наданими послуги є роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості.
При безоплатному постачанні послуг в межах господарської діяльності податкові зобов'язання нараховуються відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України та база оподаткування ПДВ визначається згідно з п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України.
За абз. «б» п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Згідно із п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Судом встановлено, що у періоді, який підлягав перевірці, ТОВ «Гікон» здійснювало торгівлю ТМЦ (Л ДСП, стільниці) та надавало платні послуги з порізки ДСП та стільниць суб'єктам господарювання.
Так, із наявних у матеріалах справи податкових накладних, складенних та зареєстрованих ТОВ «Гікон» на адресу покупців, вбачається виставлення до оплати послуг по порізці).
При цьому, судом встановлено, що ТОВ «ГІКОН» у періоді, що підлягав перевірці, надавало послуги порізки ЛДСП та порізки стільниць на безоплатній основі на адресу окремих покупців ЛДСП та стільниць, по яких здійснювалась порізка необхідного розміру даних товарів.
Водночас, до бази оподаткування ПДВ позивачем не віднесено обсяг безоплатно наданих послуг на суму 1 880 260, 54 грн, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 376 052,11 грн.
У ході судового розгляду не встановлено і позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту реєстрації у ЄРПН податкових накладних ТОВ «ГІКОН» на адресу покупців з номенклатурою постачання - порізка ЛДСП та порізка стільниці (по звітних періодах) на загальну суму 1 880 260, 54 грн, ПДВ - 376 052, 11 грн.
Щодо посилання позивача на те, що товар, який зазначається в додатку 11 до акту перевірки, реалізовано ТОВ «Гікон» для покупців з прибутком, та у собівартість товару включено фізичне його створення - порізка, то суд вказує на таке.
Як встановлено перевіркою і підтверджено за результатами судового розгляду, одним покупцям, при продажі товару (ЛДСП, стільниці), послуги з порізки одного й того ж товару позивачем виставлялась до оплати, а іншим покупцям, які зазначені в додатку 11 до акту перевірки, при здійсненні аналогічних операцій з продажу товарно-матеріальних цінностей, послуги з порізки до оплати не виставлялась.
При цьому, з реквізитів виписаних позивачем накладних вбачається, що листи ЛДСП та стільниці є порізаними, адже розмір по накладній не відповідає стандартному розміру по номенклатурі цього товару, який також описано в накладній.
Також суд відхиляє аргументи позивача про те, що послуга з порізки включена у собівартість - фізичне створення товару -, з огляду на таке.
Суд вказує на те, що позивач не є виробником ЛДСП та стільниць, він їх купує в стандартних розмірах передбачених виробниками та продає для покупців - кінцевих споживачів - у розмірах, які вони замовляють.
Отже, суд виходить з того, що порізка не може входити в собівартість продукції, адже, як зазначено вище, позивач не є її виробником та не міг закласти суму порізки в собівартість товару.
Окрім того, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтвердили закладання ціни послуги по порізці в собівартість товару.
Із приводу порушення - не реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 376 052, 00 грн, та застосування штрафу, то суд зазначає таке.
Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операції з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установленні терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, у разі постачання товарів/ послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, перевищує фактичну ціну / постачання таких товарів/послуг (зокрема, якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / звичайна ціна / балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання), постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною, або може скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо за кожною операцією з постачання товарів/послуг.
У податковій накладній (в тому числі зведеній), яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до п.8 цього Порядку (15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання). Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для зазначення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.
Судом встановлено, що, у порушення п.201.1, п.201.10 ст.201 ПК України, п.15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 за №137/28267, ТОВ «ГІКОН» не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 33 332, 00 грн, в результаті не нарахування податкових зобов'язань на вартість послуг оренди виробничого обладнання придбаних у ТОВ «Глінвест», то необхідно вказати таке.
Відповідно до п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Згідно із п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Пунктом 198.5 ст.198 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/ послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
За результатами судового розгляду встановлено порушення позивачем вимог п.44.1 ст.44, абз.г п.198.5 ст.198 ПК України - заниження податкових зобов'язань з ПДВ у загальній сумі 33 332 грн, в результаті не нарахування податкових зобов'язань на вартість послуг оренди виробничого обладнання, під час придбання яких, суми ПДВ включені до податкового кредиту, та які не використані в операціях, що є господарською діяльністю ТОВ «ГІКОН».
Так, ТОВ «ГІКОН» при придбані послуг оренди обладнання у ТОВ «ГЛІНВЕСТ» по договору оренди виробничого обладнання від 01.07.2022 №0107/2022 сформовано податковий кредит в загальній сумі 33 332, 00 грн, зокрема, за: липень 2022 року в сумі 8 333, 00 грн, серпень 2022 року - 8 333, 00 грн, вересень 2022 - 8 333, 00 грн, жовтень 2022 - 8 333, 00 грн по податковим накладним виписаних ТОВ «ГЛІНВЕСТ» на загальну суму 166 666, 68 грн, ПДВ - 33 333,32 грн (від 31.07.2022 на суму 41 666,67, ПДВ 8 333,33; від 31.08.2022 на суму 41 666,67, ПДВ 8 333,33; від 30.09.2022 на суму 41 666,67, ПДВ 8 333,33; від 31.10.2022 на суму 41 666,67, ПДВ 8 333,33), що не є спірним.
Водночас, судом встановлено, що ТОВ «ГІКОН» послуги з кромкування в липні 2022 та жовтні 2022 року не надавались, в серпні 2022 року та вересні 2022 року надавались в незначних обсягах, що не перевищує обсягів наданих послуг за інші періоди, коли обладнання не орендувалось.
Згідно із оборотно-сальдової відомості, по рахунках 104 «Машини та обладнання» та 105 «Транспортні засоби» встановлено, що на підприємстві рахуються ряд основних засобів, які використовувались ТОВ «ГІКОН» в липні 2022 року - жовтні 2022 року для здійснення господарської діяльності.
Також судом не встановлено надання позивачем під час перевірки та до заперечень первинних документів, які підтверджують проведення господарської діяльності на орендованому виробничому обладнанні та отримання доходу, а також використання послуг з оренди виробничого обладнання у господарській діяльності позивача.
З огляду на викладене вище, виходячи з положень податкового законодавства ((абз. «г») п.198.5 ст.198 ПК України), позивач зобов'язаний був нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ на вартість послуг оренди виробничого обладнання, під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які не використані в операціях, що є господарською діяльністю ТОВ «ГІКОН» (тобто, фактично зкомпенсувати сформований в деклараціях з ПДВ податковий кредит з ПДВ в сумі 33 332, 00 грн (за рахунок якого зменшуються податкові зобов'язання) на суму нарахованих податкових зобов'язань в розмірі 33 332, 00 грн).
Похідним від вказаного вище порушення, є порушення щодо не реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 376 052, 00 грн, та застосування штрафу (податкове повідомлення-рішення № 15170/2201-0701).
Так, у порушення вимог п. 201.1 п.201.10 ст.201 ПК України, п.11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307, ТОВ «ГІКОН» не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкові накладні:
- на суму постачання без ПДВ 41666,67 грн., ПДВ 8333,33 грн.,
- на суму постачання без ПДВ 41666,67 грн., ПДВ 8333,33 грн.,
- на суму постачання без ПДВ 41666,67 грн., ПДВ 8333,33 грн.,
- на суму постачання без ПДВ 41666,67 грн., ПДВ 8333,33 грн.
При цьому, щодо посилань позивача на те, що згідно із п. 198.6 ст. 198 ПК України, він має право відносити до податкового кредиту суму ПДВ сплаченого (нарахованого), у зв'язку з придбанням товарів послуг, якщо є належним чином зареєстровані податкові накладні, то суд вказує на таке.
Перевіркою не було встановлено порушення щодо завищення податкового кредиту по операціях з придбання послуг оренди у ТОВ «Глінвес», та перевіркою, жодним чином не заперечується, що позивач мав право на нарахування податкового кредиту по податкових накладних зареєстрованих ТОВ «Глінвес».
Водночас, суть вказаного вище порушення полягає у тому, що п. 198.5 ст.198 ПК України передбачено обов'язок позивача нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ у випадку не використання придбаних товарів/послуг, під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту.
Отже, норми права на які посилається позивач, не врегульовують спірні правовідносини та не стосуються виявленого порушення щодо заниження податкового зобов'язання з ПДВ.
Із приводу доводів позивача, що під час перевірки ТОВ «ГІКОН» надавало пояснення для перевіряючих та зазначало, що орендоване обладнання у ТОВ «ГЛІНВЕСТ» надало можливість отримати прибуток у 2023 році в розмірі 158 300 грн., то суд виходить із такого.
Судом встановлено, що орендоване обладнання, згідно із договором від 01.07.2022 року №0107/2022, повернуто орендодавцю за актом передачі-прийому з оренди виробничого обладнання від 31.10.2022 року.
Вказане вище унеможливлює використання позивачем у 2023 році обладнання, яке орендувалось у 2022 році та повернуто у 2022 році.
Зазначене вище підтверджується, зокрема, наявною у матеріалах справи копією відповідді генерального директора ТОВ «ГІКОН» Главацького М.М. на запит (лист вих. №3 від 16.04.2024 року), згідно із якою, серед іншого, вказується, що 01.07.2022 укладено договір оренди виробничого обладнання між ТОВ «Гікон» та ТОВ «Глінвест».
Водночас, вказується, що низький попит на послуги на початку повномасштабного вторгнення та прорахунок з комплектацією верстатів (тобто без форматно-розкрійного верстату), не дали економічного ефекту, через що прийнято рішення про розірвання договору оренди 31.10.2022 р. і розробку нової стратегії розвитку.
Також у зазначеній вище відповідді, зокрема, вказується, що під час дії договору проведені пуско-налагоджувальні роботи, навчання персоналу.
При цьому, суд звертає увагу, що позивачем не надано належних та допустимих доказів фактичного проведення практичного тренування працівників, використання орендованого у ТОВ «Глінвест» виробничого обладнання та використання товарно-матеріальних цінностей (зокрема, їх кількості та конкретного найменуванням) у такому тренуванні.
Щодо заниження податкових зобов'язань з ПДВ в сумі 124 682, 00 грн, у результаті не нарахування податкових зобов'язань по товарах (ЛДСП), то суд звертає увагу на таке.
Пунктом 198.5 статті 198 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/ послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Так, судом встановлено, що у порушення вимог п.44.1 ст.44, абз. г) п.198.5 ст.198 Кодексу ТОВ "ГІКОН" занижено податкові зобов'язання за грудень 2023 року на загальну суму 124 682 грн, в результаті не нарахування податкових зобов'язань по товарах, під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які не використані в операціях, що є господарською діяльністю підприємства.
Згідно із даних кредитового обороту оборотно-сальдової відомості по рахунку 2821 «Товари в роздрібній торгівлі» за січень 2019 року - грудень 2023 року на списання встановлено товари, які списані з балансу підприємства за номенклатурою та кількістю, в загальній кількості 3 374,126 кг на загальну суму 623 409, 10 грн, які включені до складу собівартості реалізованої продукції (товарів, робiт, послуг), проте не нереалізовані та відповідно не відображені у складі доходів у звітних періодах, в яких проведено списання таких товарно-матеріальних цінностей.
Позивачем при придбанні товарів, перелік яких наведено в додатку 10 до акту перевірки, сформовано податковий кредит у відповідних звітних періодах на суму ПДВ 124 682, 00 грн.
Згідно із наявної у матеріалах справи копії відповідді генерального директору ТОВ "ГІКОН" від 17.04.2024 на запит Головного управління ДПС у Хмельницькій області, позивач посилався на те, що ТОВ "ГІКОН" зараховує на баланс ЛДСП по номенклатурі в вхідній накладні, додатково додаючи опис товару, для зручності ведення внутрішнього обліку. В зареєстрованих податкових накладних номенклатура і код товару згідно УКТ ЗЕД визначені вірно згідно з вхідними податковими накладними, зареєстрованими ТОВ «СВІСС КРОНО», неточності в описі товару жодним чином не спростовують факту його реалізації або отриманню і підтверджують факт здійснення господарської операції, сплати податків.
З матеріалів справи вбачається, що у процесі проведення перевірки позивача, на виконання вимоги ГУ ДПС у Хмельницькій області №3865/6/22-01-07-01-09 від 29.03.2024 та відповідно до Наказу ТОВ "ГІКОН" №5 від 05.04.2024 року проведено, інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей на складі підприємства станом на 08.04.2024 року, за результатами якої не встановлено надлишку товарів за відповідною номенклатурою та кількістю.
За результатами перевірки не встановлено використання у господарській діяльності ТОВ «Гікон» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 623 409, 10 грн.
Суд звертає увагу на те, що позивачем не надано до перевірки та до заперечень первинних документів, що підтверджують використання товарно-матеріальних цінностей в кількості 3 374,126 кг на суму 623 409, 10 грн.
З огляду на викладене вище, відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України, такі товарно-матеріальні цінності вважаються не використаними у господарській діяльності платника податків.
Водночас, із приводу посилань позивача на те, що частина ЛДСП, яка зазначена в додатку 10 акту перевірки, реалізована покупцям, частина використана на виготовлення меблів для власних потреб, частина використана для навчання на орендованому обладнанні, частина повернута постачальнику ТОВ «СВІСС КРОНО», то суд їх відхиляє з таких мотивів.
Суд звертає увагу, що твердження позивача про реалізацію товару з переліку у додатку 10 до акту перевірки, не підтверджується позивачем належними та допустимими доказами.
Виготовлення меблів для власних потреб не є використанням товару в межах господарської діяльності.
Посилання позивача про повернення постачальнику ТОВ «СВІСС КРОНО» товару лише свідчить про невикористання товару в господарській діяльності ТОВ "ГІКОН".
Згідно із п.44.1 ст.44 ПК України, платники податків для цілей оподаткування зобов'язані: вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
При цьому, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПК України.
Відповідно до п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Згідно із п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Щодо завищення податкового кредиту з ПДВ в загальній сумі 2 952, 00 грн., в тому числі за: червень 2023 - 619 грн., липень 2023 року - 2333, 00 грн внаслідок віднесення до його складу ПДВ, по податкових накладних, які не були зареєстровані постачальниками в ЄРПН, то суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ТОВ "ГІКОН" у порушення п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, завищено податковий кредит на загальну суму 2 952, 00 грн., у т.ч.: за червень 2023 року в сумі 619 грн. та за липень 2023 року на 2333 грн., внаслідок віднесення до його складу ПДВ, по податкових накладних, які не були зареєстровані у вказаних періодах в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Так, ТОВ "ГІКОН" включено до податкового кредиту:
- червня 2023 року ПДВ в сумі 619,47 грн. по контрагенту ТОВ "АВАНГАРД КЛФ" (іпн 436116713259) по податковій накладні №12 від 13.06.2023 року на загальну суму 3097,33 грн., в т.ч.ПДВ 619,47 грн, яка несвоєчасно зареєстрована в ЄРПН (дата реєстрації 13.07.2023 року, граничний законодавчо встановлений строк реєстрації - 05.07.2023);
- липня 2023 року ПДВ в сумі 2333,33 грн. по контрагенту "ЮРОМИР ТРАНС" (іпн 394798509059) по податковій накладні №1 від 07.07.2023 року на загальну суму 14000,00грн., в т.ч. ПДВ 2333,33 грн., яка несвоєчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (дата реєстрації 16.08.2023 року, граничний законодавчо встановлений строк реєстрації - 05.08.2023).
З огляду на викладене вище, у ТОВ "ГІКОН" відсутні підстави для включення до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 2952 грн., в т.ч.: за червень 2023 року в сумі 619 грн. та липень 2023 року в сумі 2333 грн.
Згідно із п.198.6 ст.198 ПК України, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Із приводу завищення задекларованих позивачем показників у рядку 16.2 Декларацій «збільшено/зменшено залишок від'ємного за результатами поданих уточнюючих розрахунків» за вересень 2019 року в сумі 514 грн., то суд виходить із такого.
Судом встановлено, що ТОВ «Гікон», у порушення пп.5 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, не включено в рядок 16.2 «збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків*» зменшення залишку від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків за вересень 2019 року в сумі 514 грн. (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9215033031 від 19.09.2019), за жовтень 2019 року в сумі 1333 грн. (уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9251242191 від 28.10.2019) та безпідставно включено в рядок 16.2 «збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків*» зменшення залишку від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків за листопад 2019 року в сумі 1333 грн.
Так, відповідно до пп.5 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України
від 28.01.2016 №21, у рядку 16 відображається від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.
У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.
У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.
У рядку 16.3 вказується сума збільшення/зменшення від'ємного значення, узгоджена за результатами перевірки контролюючого органу, у звітному (податковому) періоді, на який припадає день узгодження податкового повідомлення-рішення, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.
У рядку 16.3 також вказується узгоджена за результатами документальної перевірки контролюючого органу сума від'ємного значення реорганізованого платника податку, що переноситься до податкового кредиту правонаступника (за умови подання таким правонаступником заяви (таблиця 3 (Д2) (додаток 2)) у складі податкової декларації за звітний (податковий) період), на який припадає день узгодження, враховуючи процедури адміністративного оскарження відповідно до статті 56 розділу II Кодексу.
У разі заповнення рядків 16.2 та/або 16.3 обов'язковим є заповнення таблиці "Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки контролюючого органу на підставі податкового повідомлення-рішення та/або уточнюючого розрахунку".
Отже, ТОВ «ГІКОН», у порушення пп.5 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, завищено податковий кредит за вересень 2019 року в сумі 514 грн., в результаті не врахування уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9215033031 від 19.09.2019 року.
Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення № 15161/2201- 0701 від 03.06.2024 форми «Н» про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в сумі 515,62 грн., то суд зазначає таке.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН здійснюється: для податкових накладних/розрахунків коригування по податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування по податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
За п.89 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні Положення» Кодексу, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Згідно із п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246, реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Судом встановлено, що, у порушення п.201.10 ст.201, п.89 підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу ХХ «Перехідні Положення» Податкового кодексу України, п.5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1246, ТОВ «ГІКОН» за жовтень 2022 року, за січень 2023 року, за травень 2023 року, за жовтень 2023 року зареєстровано податкові накладні, що підлягають наданню платнику ПДВ, із порушенням граничних строків реєстрації податкових накладних.
Так, встановлено, що:
- податкова накладна № 6 від 31.10.2022 року, граничний термін реєстрації 15.11.2022 року, зареєстрована в ЄРПН 17.11.2022 року, з протермінуванням в кількості 2 дні;
- податкова накладна № 7 від 31.10.2022 року, граничний термін реєстрації 15.11.2022 року, зареєстрована в ЄРПН 17.11.2022 року, з протермінуванням в кількості 2 дні;
- податкова накладна № 53 від 08.05.2023 року, граничний термін реєстрації 05.06.2023 року, зареєстрована в ЄРПН 28.07.2023 року, з протермінуванням в кількості 53 дні;
- податкова накладна № 52914 від 13.01.2023 року, граничний термін реєстрації 31.01.2023 року, зареєстрована в ЄРПН 01.02.2023 року, з протермінуванням в кількості 1 день;
- податкова накладна № 96 від 03.10.2023 року, граничний термін реєстрації 05.11.2023 року, зареєстрована в ЄРПН 17.11.2023 року, з протермінуванням в кількості 12 днів.
Вказане вище підтверджується, зокрема, наявними у матеріалах справи квитанціями про реєстрацію зазначених податкових накладних в ЄРПН, з яких вбачається фактична дата реєстрації.
Окрім того, із приводу посилань позивача на те, що розрахунок коригування № 6 від 31.10.2022 року, розрахунок коригування № 7 від 31.10.2022 року, розрахунок коригування № 52914 від 13.01.2023 складались не позивачем, а контрагентами позивача, а тому ТОВ «ГІКОН» не може нести відповідальності за порушення строків реєстрації, то суд їх відхиляє з таких підстав.
За п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Згідно із п.201.10 ст.201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
За таких обставин і правових підстав, контрагент (постачальник) реєструє розрахунок коригування в ЄРПН лише, якщо передбачається збільшення суми компенсації.
При цьому, судом встановлено, що усі розрахунки коригування: № 6 від 31.10.2022 року, № 7 від 31.10.2022 року, № 52914 від 13.01.2023 року, складені постачальниками - контрагентами (ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Нова Пошта») до податкових накладних, які були складені на отримувача - ТОВ «Гікон» - передбачають зменшення суми компенсації (-), а тому постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу, а саме - ТОВ «Гікону», який зобов'язаний його зареєструвати у визначені строки.
Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення № 21537/2201-0701 від 21.08.2024 форми «ПС» про застосування штрафних санкції на суму 8 160, 00 грн., то суд виходить із такого.
З матеріалів справи, а саме: договору оренди виробничого обладнання №2104/2023 від 21.04.2023 року вбачається що: "ТОВ «Глінвест», в особі директора Главацького М.М., що діє на підставі Статуту, платник єдиного податку, далі в договорі «Орендодавець», та ТОВ «ГІКОН», в особі директора по маркетингу та розвитку Главацького Д.М., що діє на підставі Довіреності №10 від 01.09.2015 року, далі в договорі «Орендар», уклали цей договір оренди обладнання про наступне: Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, яке є об'єктом власності Орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.
Найменування обладнання, яке передається Орендарю за цим договором, його вартість зазначаються в акті прийому-передачі, який є додатком до цього договору.
Орендар використовує орендоване за цим договором обладнання за його технічним призначенням.
Початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати підписання акту прийому-передачі такого обладнання".
Згідно із актом прийому-передачі в оренду виробничого обладнання від 21.04.2023 року, у 2023 році передано для позивача: автонавантажувач з вилковим захватом Mitsibishi FG35AT-F13F-50050 вартістю 82 500,00 грн; кромкооблицювальний верстат WD-323 JS вартістю 51 0583,33 грн; витяжна установка ВУР-1.4800 вартістю 11500,00грн; аспіраційна установка БВУ-2.100.3 з повітропроводами до верстата вартістю 92825,00 грн; принтер TSC TE210/IE з відокремлювачем вартістю 10280,00 грн.; форматно-рохкрійний центр з ЧПК KS-828C вартістю 1401796,33 грн.; установка компресорна СБ/С-270.АВ858 вартістю 29166,67 грн.
Також, відповідно до договору оренди частини нежитлового приміщення №01/07/23 від 01.07.2023 року, вказано таке: "ТОВ «Глінвест» (надалі - Орендодавець), в особі директора Главацького М.М., що діє на підставі Статуту, з одного боку, та ТОВ «ГІКОН» (надалі - Орендар), в особі директора по маркетингу та розвитку Главацького Д.М., що діє на підставі Довіреності №10 від 01.09.2015 року, з іншого боку, уклали даний договір про наступне: Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування, частину нежитлового приміщення площею 100 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 41, (далі - Об'єкт оренди). Орендоване приміщення надається з метою здійснення підприємницької діяльності.
Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до закінчення строку оренди. Строк оренди починається з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди в користування Орендареві, який є невід'ємною частиною даного договору, та закінчується 31.05.2026 року, який є останнім днем користування Об'єктом оренди.
Акт передачі-приймання частини нежитлового приміщення в користування від 01.07.2023 року.
Судом встановлено, що з приводу оренди вказаного вище приміщення ТОВ «Глінвест» виписано та зареєстровано на адресу позивача відповідні податкові накладі.
Отже, суд виходить з того, що ТОВ «ГІКОН» зобов'язано було повідомити про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, в тому числі що є власними, орендованими, або переданими в оренду, саме у 2023 році.
Згідно із п. 63.3 ст. 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний контролюючий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.
Отже, одним із способів податкового контролю є контроль за місцем розташування як платника податків, так і об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Для здійснення такого податкового контролю застосовується Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року N 1588 (далі - Порядок N 1588).
Згідно із пунктом 8.1 Порядку N 1588, платник податків зобов'язаний повідомляти про об'єкти оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.
Положеннями пункту 8.2 Порядку N 1588 визначено, що об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.
Повідомлення за формою N 20-ОПП (додаток 10 до Порядку) повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об'єкта оподаткування.
Основною метою запровадження форми N 20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об'єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).
Повідомлення про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою N 20-ОПП, подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об'єктом оподаткування.
За пунктом 8.4 Порядку N 1588, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою N 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Тобто, повідомлення за формою N 20-ОПП є складовою облікових даних платника податків, оскільки стосується об'єктів оподаткування та/або об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, щодо яких здійснюється податковий контроль.
Відповідно до п.117.1 ст. 117 ПК України, неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу.
Судом встановлено, що, у порушення вимог п.63.3 ст.63 ПК України, п.8.4 та п.8.5 розділу VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588, ТОВ «ГІКОН» не повідомлено ГУ ДПС у Хмельницькій області про відкриття/закриття 8 об'єктів оподаткування, об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням або через які провадилась діяльність та не подано до контролюючого органу Повідомлення за формою №20-ОПП (об'єкти нерухомості, обладнання), у зв'язку з чим, контролюючим органом правомірно застосовані до позивача штрафні санкції на підставі пункту 117.1 статті 117 ПК України в сумі 8 160, 00 грн по 8 об'єктах.
Із приводу аргументів позивача на підтвердження своєї позиції в цій частині вимог, то суд їх відхиляє з огляду на те, що позивач вказує частину основних засобів, які не увійшли до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а про частину основних засобів зазначає, що вони перебували у підприємства ще до 2011 року.
При цьому, вказані вище твердження ТОВ "ГІКОН" спростовуються Договорами оренди від 2023 року та виписаними податковими накладними у 2023 році, наявними у матеріалах справи.
Зокрема, щодо посилань позивача на те, що автонавантажувач з вилковим захватом Mitsibishi FG35AT-F13F-50050, кромкооблицювальний верстат WD-323 JS, витяжна установка ВУР-1.4800, аспіраційна установка БВУ-2.100.3 з повітропроводами до верстата вартістю, принтер TSC TE210/IE з відокремлювачем вартістю 10280,00 грн, форматно-рохкрійний центр з ЧПК KS-828C, установка компресорна СБ/С-270.АВ858 вартістю 29166,67 грн. - перебувають у користуванні позивача з 2005, 2007, 2008, 2009, 2010 років, то суд їх відхиляє з огляду на таке.
Суд вказує на те, що зазначені доводи позивача не спростовують його порушення, яке полягає у тому, що ТОВ "ГІКОН" не подало до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП (об'єкти нерухомості, обладнання) по вказаних вище об'єктах.
Окрім того, суд вказує на те, що основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об'єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).
При цьому, до 01 січня 2011 року суб'єкти господарювання не були зобов'язані подавати інформацію про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, до податкових органів, у зв'язку з чим останні не мали повної інформації про наявні до указаної дати об'єкти оподаткування у платників податків.
Водночас, із набранням чинності пунктом 63.3 статті 63 ПК України у всіх без виключення платників податків виник обов'язок із надання контролюючому органу повідомлення про об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.
Аналогічний правовий висновок сформульовано Верховним Судом у постанові від 11.04.2023 у справі № 260/2584/21.
Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення № 21538/2201-0701 від 21.08.2024 форми «ПС» про застосування штрафних санкцій на суму 1017,77 грн., то суд зазначає таке.
Згідно із п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі - Закон №265), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.
При цьому, суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Підставою для списання продукції у відправника та оприбуткування її у одержувача є накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Судом встановлено, що, відповідно до Наказу ТОВ "ГІКОН" № 5 від 05.04.2024 року, проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей на складі підприємства станом на 08.04.2024 року, за результатами якої складено інвентаризаційний опис б/н від 08.04.2024 року, відповідно до якого встановлено надлишки всього на суму 1017,77 грн.
Отже, ТОВ "ГІКОН", у порушення вимог п.12 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями), здійснювало реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), чим порушено ведення в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів та здійснення продажу лише тих товарів, що відображені в такому обліку, а саме згідно інвентаризаційного опису б/н від 08.04.2024 року, відповідно до якого встановлено надлишки всього на суму 1017,77 грн.
Інші аргументи сторін не спростовують вказаних вище висновків суду за результатами розгляду справи.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Повне рішення складене 27 березня 2025 року
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ГІКОН" (вул. Молодіжна, 3/2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29016 , код ЄДРПОУ - 22774191)
Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29001 , код ЄДРПОУ - 44070171)
Головуючий суддя Є.В. Печений