Рішення від 27.03.2025 по справі 520/34453/24

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 року № 520/34453/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасечнік О.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Директора східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 (майдан Свободи, буд.5, під.6, пов.3,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ 40295882) про визнання діяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Директора східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 (далі відповідач), у якій позивач просить суд:

1. визнати неправомірною та такою, що порушує статтю 19 Конституції України діяльність відповідача щодо не надання позивачеві безоплатної вторинної правничої допомоги;

2. зобов'язати відповідача надати позивачеві безоплатну вторинну правничу допомогу адвоката, для надання всіх видів правничих послуг, передбачених частиною 4 статті 16 Закону України Про безоплатну правничу допомогу до закінчення судового процесу у справі №520/31889/24 виконанням судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо не надання позивачеві безоплатної вторинної правової допомоги.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Позивачем надано відповідь на відзив та зазначено, що позивач не знайшов ні в законодавстві ні в юридичній літературі визначень деяких приведених ОСОБА_3 термінів, зокрема «... предмет спору, що має очевидно штучний характер.» (передостанній абзац, передостання сторінка абзац. відповіді на відзив).

Відповідачем подано заперечення та зазначено, що відповідач жодним чином не заперечував проти того, що міжрегіональний центр має забезпечувати і забезпечує представництво інтересів категоріям осіб, визначених пунктами, 1,2,10-29 ч. 1,2,3 ст. 14 Закону, в судах інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також надання інших правових послуг безоплатної вторинної правничої допомоги таким особам. Також Східний МРЦ не заперечував, що позивач належить до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу (далі- БВПД), передбаченої п. 17 ч. 1 ст. 14 Закону № 3460-VI (ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною). В черговий раз зазначає, що підставою для повернення звернення позивача про надання БВПД стало те, що при його розгляді, виявилось не можливим встановити суть правового питання, вирішення якого потребує надання БВПД, оскільки є не зрозумілим якого саме виду правничих послуг, передбачених частиною 2 статті 13 Закону № 3460-VI потребував позивач: «захисту», «складання документів процесуального характеру» чи «здійснення представництва інтересів». Викладення суті питання було не чітким та незрозумілим: зокрема, не зрозуміло: який суб?єкт порушив права позивача і чи взагалі має місце таке порушення; яку саме допомогу мав на увазі позивач; чи звертався позивач з будь-якими заявами про виплату такої допомоги; чи була відмова в виплаті; чи є підтверджуючі документи, що свідчили б про факт протиправності дій суб?єкта оскарження; тощо.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач подав до Директора східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 заяву від 04.10.2024 року, в якій просив надати безоплатну вторинну правничу допомогу з питання невиплати передбаченої законом 5-ти мінімальних пенсій до 5 травня 2024 року.

Директором східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 надано позивачу відповідь листом та зазначено, що заява про надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 04.10.2024 оформлена без дотримання вимог, визначених статтею 18 Закону, Східний МРІ повертає її позивачу і пропонує усунути недоліки, а саме: більш конкретно викласти суть питання, для вирішення якого позивач звертається за безоплатною вторинною правничою допомогою, вказавши вид правничих послуг, необхідних для реалізації права позивача на отримання БВПД та надати, за можливості, документи, що свідчать про наявність спору між позивачем та іншим учасником цивільно-правових відносин або не визнання чи порушення права позивача.

Позивач повторно подав до Директора східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 заяву від 05.12.2024 року, в якій просив зазначає, зокрема, що вказати вид правничих послуг - така вимога суперечить ч. 4 ст.16. Закону України Про безоплатну правничу допомогу, яка вимагає «Центри з надання безоплатної правничої допомоги забезпечують надання всіх видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.»; не вказаний суб?єкт для оскарження - А. Бородавка мабуть переплутав ветерана війни, який має право не знати юридичних термінів та має право на правничу допомогу; не підтверджено факт протиправності дій - такого Закон України Про безоплатну правничу допомогу від ветерана війни не вимагає, а КАС України навпаки в адміністративних справах про протиправність дій суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності дії чи бездіяльності покладає на відповідача. Просить призначити заявнику адвоката, для надання всіх видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону України Про безоплатну правничу допомогу до закінчення судового процесу у справі № 520/31889/24 виконанням судового рішення.

Директором східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 надано позивачу відповідь листом та зазначено, що заява про надання БВПД від 05.12.2024 оформлена без дотримання вимог, визначених статтею 18 Закону, Східний МРЦ повертає її позивачу і пропонує усунути недоліки, а саме: вказати один з видів правничих послуг, необхідних для реалізації Вашого права на отримання БВІД щодо судової справи № 520/31889/24, яка розглядається Харківським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зазначає також, що повернення заяви про надання БВІД не є відмовою у наданні позивачу безоплатної вторинної правничої допомоги і не позбавляє позивача повторно звернутись з заявою шляхом усунення вище вказаних недоліків.

Позивач, вважаючи неправомірною бездіяльність відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» № 3460-VI від 2 червня 2011 року (далі по тексту - Закон України № 3460-VI) право на безоплатну правничу допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правничу допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правничу допомогу у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст.7 Закону України № 3460-VI безоплатна первинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи та обов'язки, порядок їх реалізації та виконання, відновлення прав у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Безоплатна первинна правнича допомога включає такі види правничих послуг:

1) надання правової інформації;

2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру);

4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правничої допомоги та медіації.

Згідно зі ст.13 Закону України № 3460-VI безоплатна вторинна правнича допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Безоплатна вторинна правнича допомога включає такі види правничих послуг:

1) захист;

2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

3) складення документів процесуального характеру.

Отже, Законом України № 3460-VI розмежовано поняття первинної правничої допомоги та вторинної правничої допомоги і визначено переліки правничих послуг, які надаються під час надання вказаних правничих допомог.

Так, позивач звернувся до Директора східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 із зверненням, в якому просив надати безоплатну вторинну правничу допомогу.

Суд зазначає, що зі змісту звернення встановлюється, що позивач фактично просив відповідача надати безоплатну вторинну правничу допомогу з питання невиплати передбаченої законом 5-ти мінімальних пенсій до 5 травня 2024 року.

При цьому, відповідач, прийшовши до висновку, що позивач звернувся за отриманням вторинної правничої допомоги, заява про надання БВПД від 05.12.2024 оформлена без дотримання вимог, визначених статтею 18 Закону, Східний МРЦ повертає її позивачу і пропонує усунути недоліки, а саме: вказати один з видів правничих послуг.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.17 Закону України № 3460-VI Центр з надання безоплатної правничої допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.3, ч.4, ч.5 ст.19 Закону України № 3460-VI у разі звернення особи про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, яка належить до однієї з категорій фізичних осіб, визначених пунктами 1, 2, 9-29 частини першої статті 14 цього Закону, або її законного представника, патронатного вихователя/представника центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення та документів, що підтверджують належність такої особи до відповідної категорії, приймає рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає такій особі або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копію зазначеного рішення.

Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, центр з надання безоплатної правничої допомоги протягом 10 робочих днів з дня надходження звернення приймає рішення про відмову в наданні такій особі безоплатної вторинної правничої допомоги і надсилає їй або її законному представнику, патронатному вихователю/представнику копію зазначеного рішення з одночасним роз'ясненням порядку оскарження такого рішення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.20 Закону України № 3460-VI особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги у разі якщо особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частинами першою - третьою статті 14 цього Закону.

Верховний Суд в постанові від 30.07.2019 року по справі №813/1598/17 зазначив, що Закон України «Про безоплатну правову допомогу» передбачає, що для отримання безоплатної вторинної допомоги особа повинна звернутись з відповідною заявою до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за результатами розгляду якої Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний прийняти відповідне рішення.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що листи Директора східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 №010/05-31/3515 від 08.10.2024 року та № №010/05-31/4707 від 09.12.2024 року не містять ознак рішення щодо надання або про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги.

Тобто, відповідачем не прийнято рішення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правничої допомоги.

Отже, відповідного рішення за результатом розгляду заяви позивача про отримання вторинної правничої допомоги відповідачем не було прийнято.

За таких обставин, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо належного розгляду звернення позивача про отримання вторинної правничої допомоги.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

З огляду на те, що відповідачем під час розгляду звернення позивача не було вчинено заходів, визначених Законом України № 3460-VI, суд приходить до висновку, що для ефективного захисту прав позивача є підстави для виходу за межі позовних вимог та задоволення позову шляхом визнання неправомірною бездіяльність Директора східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 щодо не прийняття відповідного рішення за результатом розгляду звернення від 04.10.2024 та від 05.12.2024 ОСОБА_1 про отримання вторинної правничої допомоги та зобов'язання Директора східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 розглянути звернення від 04.10.2024 та від 05.12.2024 ОСОБА_1 про отримання вторинної правничої допомоги, за результатами розгляду якого прийняти відповідне рішення.

Враховуючи те, що звернення позивача не було розглянуто належним чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо визнання неправомірною та такою, що порушує статтю 19 Конституції України діяльність відповідача щодо не надання позивачеві безоплатної вторинної правничої допомоги та зобов'язання відповідача надати позивачеві безоплатну вторинну правову допомогу згідно з законодавством України, звернені на майбутнє та не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Директора східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 (майдан Свободи, буд.5, під.6, пов.3,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання діяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Директора східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 щодо не прийняття відповідного рішення за результатом розгляду звернення від 04.10.2024 та від 05.12.2024 ОСОБА_1 про отримання вторинної правничої допомоги.

Зобов'язати Директора східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 розглянути звернення від 04.10.2024 та від 05.12.2024 ОСОБА_1 про отримання вторинної правничої допомоги, за результатами розгляду якого прийняти відповідне рішення.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території Харківської області повний текст рішення складено 27.03.2025 року.

Суддя Пасечнік О.В.

Попередній документ
126164987
Наступний документ
126164989
Інформація про рішення:
№ рішення: 126164988
№ справи: 520/34453/24
Дата рішення: 27.03.2025
Дата публікації: 31.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері; надання безоплатної правничої допомоги
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (24.06.2025)
Дата надходження: 16.12.2024
Предмет позову: визнання діяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.