Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710
про залишення позовної заяви без розгляду
27 березня 2025 р. Справа № 520/3270/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 квітня 2024 №00/21943/2421 року, прийняте на підставі акта від 19.03.2024 №10596/20-40-24-21-06/2826812408 про результати камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку за 2023.
Позовну заяву з додатками направлено через систему "Електронний суд".
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання. Зобов'язано відповідача надати до суду: копії акту від 19.03.2024 №10596/20-40-24-21-06/ НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку за 2023 рік та податкового повідомлення-рішення від 24 квітня 2024 №00/21943/2421 року, яке прийнято на підставі такого акту; докази направлення такого акту та податкового повідомлення-рішення на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в т.ч. в електронний кабінет позивача та/або докази їх отримання позивачем (повідомлення, листи, електронні роздруківки тощо).
Після відкриття провадження ухвалою суду залишено без руху позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення. Надано позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду іншої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом разом з належними доказами поважності причин його пропуску або вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку звернення до суду.
На виконання ухвали суду представником позивача через систему "Електронний суд" надіслано заяву про поновлення процесуального строку звернення до суду з даним позовом.
В обґрунтування заяви щодо вручення ОСОБА_1 податкового повідомлення - рішення через електронний кабінет зазначено, що заява про приєднання до договору про визнання електронних документів позивачем до податкового органу не подавалася, між позивачем та відповідачем не укладено договору про визнання електронних документів, тому квитанції про доставку не підтверджують отримання позивачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Щодо доказів направлення акту камеральної перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 24 квітня 2024 №00/21943/2421 року поштою представник позивача зазначив, що всупереч п.42.5 ст.42 ПК України, в повідомленнях про вручення поштового відправлення не зазначено інформації про причини невручення відправлення. Отже, такі повідомлення не є належним доказом вручення позивачу акту перевірки та оскаржуваного ППР.
Суд не погоджується з такими твердженнями, з огляду на наступне.
Відповідно до п.42.1 та 42.2 ст. 42 ПК України, податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно положень п.42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З наданих представником відповідача разом із заявою документів судом встановлено, що акт камеральної перевірки від 19.03.2024 №10596/20-40-24-21-06/2826812408 та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 24 квітня 2024 №00/21943/2421 року направлялися податковим органом на податкову адресу платника податків рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, проте ним не отримані, що підтверджено копією конверту з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" (щодо невручення акту), проставленою у квітні 2024 року, та конверту з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" (щодо невручення ППР), проставленою у травні 2024 року.
Відтак, в силу положень статті 42 ПК України акт перевірки та податкове повідомлення - рішення вважаються врученими відповідачу належним чином, що спростовує твердження представника позивача в цій частині.
Також, в заяві про поновлення строку представник позивача зазначив, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан на території України, який діє на теперішній час. У зв'язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України, заради забезпечення життя та здоров'я малолітньої дитини вимушено змінено місце проживання як ВПО: АДРЕСА_1 ).
Суд звертає увагу, що відповідно п.42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Судом встановлено, що акт камеральної перевірки від 19.03.2024 №10596/20-40-24-21-06/2826812408 та податкове повідомлення-рішення від 24 квітня 2024 №00/21943/2421 року направлялися податковим органом на податкову адресу платника податків ( АДРЕСА_2 ).
Згідно положень пункту 70.7 статті 70 ПК України, фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Позивач надав до суду довідку від 15.03.2024 №3244-7001980814 про взяття на облік як ВПО, згідно якої адресою місця проживання позивача як ВПО є: АДРЕСА_1 ).
При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що позивач повідомляв податковий орган про зміну місяця реєстрації / проживання як ВПО шляхом подання відповідної заяви або у інший спосіб, передбачений ПК України.
Зважаючи на що, податковим органом правомірно надіслано оскаржуване податкове повідомлення - рішення на останню відому податкову адресу платника податків ( АДРЕСА_2 ).
Крім того, суд звертає увагу, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку цим негативних для того платника наслідків.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20 жовтня 2020 року у справі №140/30/20.
Щодо інших тверджень представника позивача, викладених у заяві, суд зазначає наступне.
Копіями конвертів з відмітками "за закінченням терміну зберігання" підтверджено, що відправлення акту камеральної перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення - рішення здійснювалось позивачу за трекінговими номерами 0600900447571 та 0600913531997.
В заяві зазначено, що позивачем ставиться під сумнів факт направлення такого поштового відправлення на його адресу, оскільки відповідно до інформації офіційного сайту Укрпошта, листи з такими номерами поштового відправлення не знайдено, на підтвердження чого надано роздруківку з сайту "Укрпошти" від 21.03.2025, де зазначено, що "дані щодо відправлень за номерами 0600900447571 та 0600913531997 відсутні".
Відповідно до пунктів 119 та 122 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 5 березня 2009 року № 270 (в редакції, яка діяла на момент здійснення відправлення акту перевірки та ППР), невручені одержувачам або відправникам поштові відправлення, поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку протягом строку, визначеного цими Правилами. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення вважаються такими, що не вручені, поштові перекази - не виплачені. Невручені поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку до закінчення шестимісячного строку з дня прийняття їх для пересилання, невиплачені поштові перекази - протягом трьох років з дня прийняття їх для пересилання.
Заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази приймаються протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання, про міжнародні реєстровані поштові відправлення - у строки, передбачені актами Всесвітнього поштового союзу, про міжнародні поштові перекази - у строки, передбачені міжнародними угодами про обмін поштовими переказами.
Виходячи з вищевказаних положень Правил, інформація в автоматизованій системі Укрпошти протягом шести місяців з моменту їх невручення та протягом шести місяців Укрпошта здійснює перевірку та надає інформацію щодо пересилання та вручення відповідних поштових відправлень.
Зважаючи, що відправлення акту перевірки та спірного ППР здійснювалось у квітні 2024 року та на адресу відправника (податкового органу) повернулися невручені адресату конверти з вкладеннями, що підтверджено проставленими у квітні - травні 2024 року поштовими штампами на конвертах, інформація про такі відправлення зберігалася в автоматизованій системі Укрпошти протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання.
Відповідно, станом на 21.03.2025 в автоматизованій системі Укрпошти вже були відсутні дані щодо відправлень за трекінговими номерами 0600900447571, 0600913531997.
При цьому, жодних належних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду позивач разом із заявою про поновлення строку звернення до суду не надав, висновків суду, викладених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, не спростовував та жодними доказами не довів того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення отримав 16 січня 2025 року.
Таким чином, оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 24 квітня 2024 №00/21943/2421 року направлялося податковим органом на поштову адресу позивача рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення у квітні 2024 року, проте ним не отримано, що підтверджено копією конверту з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання" проставленою у травні 2024 року, в силу положень статті 42 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається врученим позивачу у травні 2024 року.
Отже шестимісячний строк звернення до суд з даним позовом обчислюється саме з цієї дати та спливає у грудні 2024 року, проте із позовною заявою позивач звернувся до суду лише 11 лютого 2025 року направивши її через систему "Електронний суд", тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, встановленого статтею 122 КАС України.
Суд не приймає до уваги посилання у заяві, що позивач скористався адміністративним оскарженням направивши 28 січня 2025 року до ДПС скаргу на податкове повідомлення-рішення (а.с. 27 - 33), оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважається врученим позивачу у травні 2024 року. Відповідно, 10-денний строк звернення, визначений статтею 56 ПК України, сплинув у травні - червні 2024 року.
Щодо посилання представника позивача на введення на території України воєнного стану, у зв'язку з чим пропущено строк звернення, суд зазначає наступне.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан на території України, який діє на теперішній час.
В постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі №340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.
В той час, Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зробив висновок, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Також в ухвалі від 06.09.2022 у справі №420/16598/21 з приводу оцінки доводів щодо поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до адміністративного суду з підстав запровадженого воєнного стану Верховним Судом зазначено, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.
Вказане також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 30 липня 2024 року по справі №420/6964/24 щодо вирішення питання строку звернення до суду, що враховуються судом відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.
Проте, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду саме через обмеження, впроваджені у зв'язку з введенням воєнного стану, військовою агресією російської федерації проти України, представник позивача разом із заявою суду не надав.
Отже, суд не визнає поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, викладені представником позивача в заяві про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, у зв'язку з чим позовні вимоги пред'явленні за межами передбаченого статтею 122 КАС України шестимісячного строку.
Таким чином, відсутні підстави для поновлення позивачу пропущеного строку звернення до суду.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За таких підстав, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Керуючись положеннями ст. ст. 122, 123, 240, 241, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з даним позовом - залишити без задоволення
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Суддя О.В.Шевченко