27 березня 2025 року м. Рівне №460/13271/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Єврошпон-Смига» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Єврошпон-Смига» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2024 №15139/17000704.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що податковим повідомленням-рішенням від 11.10.2024 №15139/17000704 до платника застосовано пеню за 1 (один) день прострочення розрахунків за експортним контрактом №105-Е від 15.09.2017, укладеного з фірмою-нерезидентом «SMYGA-VENEER» Spolka z.o.o. (Польща), в сумі 15195,80 грн. Таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки: перевірка проведена за відсутності на те правових підстав; розрахунок пені не відповідає фактичним обставинам та приписам чинного законодавства в силу неправильного визначення кількості днів прострочення через неврахування часу здійснення оплати боргу (14:54:36 год. 23.01.2024, тобто до завершення повного дня решта коштів за поставлений товар в сумі 124170,58 євро вже надійшла на розподільчий рахунок платника в уповноваженому банку), що призвело до безпідставного нарахування пені за день (в день оплати); кошти поступили на розподільчий рахунок в уповноваженому банку платника о 14:54:36 год 23.01.2024, тому не можна рахувати день оплати як «день» прострочки, так як повний день ще не закінчився; не відповідає дійсності зазначене в Акті перевірки про нарахування пені, що станом на 22.01.2024 заборгованість за поставлений товар складала усю суму поставки 131407,76 євро. Просив задовольнити позов у повному обсязі.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач зазначає, що валютна виручка по операції від 27.07.2023 ВМД 23UA204080900297U0 в сумі 131407,76 євро / 5316206,06 грн, надійшла від нерезидента з порушенням законодавчо встановлених термінів надходження - 23.01.2024, де граничний термін закінчився - 22.01.2024, чим порушено вимоги частини 1 та частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями), пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (із змінами та доповненнями) та пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами та доповненнями). Вказане слугувало безумовною підставою для нарахування пені. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову.
Ухвалою суду (головуючий суддя Н.С.Гудима) від 08.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025 (Підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: Звільнення судді з посади), для розгляду адміністративної справи №460/13271/24 визначено головуючого суддю К.М.Недашківську.
Ухвалою суду від 28.02.2025 адміністративну справу №460/13271/24 за позовом Приватного акціонерного товариства «Єврошпон-Смига» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення - прийнято до провадження та вирішено продовжити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, зі стадії розгляду справи по суті.
За правилами частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та з'ясувавши всі обставини, які мають правове значення для вирішення спору по суті, суд
Керівником Головного управління ДПС у Рівненській області винесений Наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «Єврошпон-Смига» (код ЄДРПОУ 30981499)» від 26.08.2024 №2065-п (далі - Наказ №2065-п), яким наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Єврошпон-Смига» (код ЄДРПОУ 30981499), з 27.08.2024 тривалістю 5 робочих днів, з метою контролю за дотриманням вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічному контракту №105-Е від 15.09.2017 за період з 15.09.2017 по 31.07.2024 (а.с. 14).
За результатами перевірки контролюючим органом складений Акт «Про результати виїзної позапланової документальної перевірки Приватного акціонерного товариства «Єврошпон-Смига», код ЄДРПОУ 30981499, з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов зовнішньоекономічного експортного контракту №105-Е від 15.09.2017 укладеного з фірмою - нерезидентом «SMYGA-VENEER» Spolka z.o.o. (Польща), за період з 15.09.2017 по 31.07.2024» від 09.09.2024 №13327/Ж5/17-00-07-04/30981499 (далі - Акт перевірки) (а.с. 76).
Платником податків подано до контролюючого органу письмові Заперечення на Акт перевірки від 01.10.2024 (а.с. 47), за результатами розгляду яких надана Відповідь від 09.10.2024 (а.с. 64).
У Відповіді від 09.10.2024 зазначено: «Ознайомившись з матеріалами перевірки присутні вирішили, заперечення платника щодо висновків акту перевірки в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки по зовнішньоекономічному контракту №105-Е від 15.09.2017, укладеного з фірмою - нерезидентом «SMYGA-VENEER» Spolka z.o.o. (Польща), прийняти до уваги банківську виписку від 11.01.2024 на суму 40000 євро, якою частково в сумі 7237,18 євро проведено оплату валютної операції від 27.07.2023 ВМД №23UA204080900297U0 на суму 131407,76 євро / 5012748,06 грн, в решті суми 124170,58 євро несвоєчасного надходження валютної виручки (граничний строк надходження валюти - 22.01.2024) висновок акту перевірки залишити без змін».
На підставі Акта перевірки контролюючим органом винесене податкове повідомлення-рішення від 11.10.2024 №15139/17000704 (далі - ППР №15139/17000704), яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та / або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності - пеня у сфері ЗЕД - у розмірі 15195,80 грн (а.с. 12).
Позивач вказує, що оскаржуване ППР №15139/17000704 по суті виявлених порушень є безпідставним та необґрунтованим, та також посилається на порушення відповідачем порядку призначення перевірки.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п'ята статті 242 КАС України).
У постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі справа №160/7797/23 (адміністративне провадження № К/990/34645/23) зазначено:
«Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства»; «Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскаржуючи саме наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень (рішень) платник податків може посилатись на порушення порядку проведення такої перевірки, яким судами, поряд із встановленими в ході перевірки порушеннями податкового та/або іншого законодавства, має бути надана правова оцінка»; «Така правова позиція відповідає завданням та основним засадам адміністративного судочинства, закріпленим у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України».
Позовні вимоги про скасування ППР №15139/17000704 обґрунтовуються, зокрема, відсутністю підстав для проведення перевірки, тому суд надає правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - ППР №15139/17000704, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.
В Наказі №2065-п зазначено, що перевірка призначається на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до листа ДПС України від 12.03.2024 №6815/99-00-07-05-02-07 та інформації, яка надана банками до Національного банку України згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів від 02.01.2019 №7, на виконання статей 12 і 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII.
Позивач зазначає, що Наказі №2065-п не зазначено конкретних підстав, тобто чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податкового законодавства, без повідомлення яких платник податків не має об'єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
За приписами підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1. статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Таким чином, обов'язковою передумовою здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Платник податків зобов'язаний подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Так, з матеріалів справи вбачається, що контролюючий орган надсилав платнику податків лист від 14.03.2024 №1545/Ж12/17-00-07-04-14 щодо здійсненої господарської операції з експорту шпону за зовнішньоекономічним Контрактом №105-Е від 15.09.2017, укладеним з фірмою - нерезидентом «SMYGA-VENEER» Spolka z.o.o. (Польща) (а.с. 43).
Обов'язку платника податків надати пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит кореспондує і обов'язок контролюючого органу, посилаючись на відповідну правову підставу для направлення запиту, конкретизувати та розкрити, що саме зумовило необхідність отримання такої інформації від платника податків та у зв'язку з чим виникла необхідність надання такої інформації.
В листі від 14.03.2024 №1545/Ж12/17-00-07-04-14 контролюючий орган зазначив, що ДПС України отримано інформацію - витяг з інформації Національного банку України про виявлені факти ненадходження в установлені граничні строки розрахунків грошових коштів станом на 01.02.2024, зокрема, щодо Контракту №105-Е від 15.09.2017. Просив надати документальне підтвердження та інформацію щодо постановленого питання.
Отже, контролюючий орган в листі від 14.03.2024 №1545/Ж12/17-00-07-04-14 конкретизував те, що стало підставою для витребування інформації та документів - інформація Національного банку України про виявлені факти ненадходження в установлені граничні строки розрахунків грошових коштів станом на 01.02.2024, зокрема, щодо Контракту №105-Е від 15.09.2017.
На лист контролюючого органу позивач надав письмову відповідь від 11.04.2024 №700, про надання документів щодо виконання Контракту №105-Е від 15.09.2017; вказав, що документами підтверджено дотримання Товариством граничного строку розрахунків в іноземній валюті; вказав на те, що станом на 23.01.2024 розрахунки за операціями по Контракту №105-Е від 15.09.2017 повністю закриті (а.с. 18).
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, є Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII).
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №2473-VIII (в редакції, чинній на момент винесення Наказу №2065-п), уповноважені установи зобов'язані надавати Національному банку України інформацію про валютні операції, що здійснюються суб'єктами валютних операцій через ці установи, а також про власні валютні операції.
За правилами частини п'ятої статті 10 Закону №2473-VIII, Національний банк України співпрацює з іншими органами державної влади щодо обміну інформацією, пов'язаною із здійсненням валютних операцій, з урахуванням положень законодавства про банківську таємницю.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №2473-VIII, органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону №2473-VIII).
Отже, після отримання від Національного банку України інформації щодо можливих порушень резидентом норм валютного законодавства, податковий орган зобов'язаний перевірити таку інформацію та вжити належних заходів щодо призначення відповідної перевірки.
Суд зазначає, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.
При цьому, у контролюючого органу є право на оцінку пояснень платника податків і їх документальних підтверджень.
Виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями на письмовий запит контролюючого органу.
За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення необґрунтовані або документально непідтверджені, а відповідно, якщо їх взагалі не надано, перевірка може бути призначена.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі можливе порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки можливим процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.
Водночас, під час розгляду цієї справи судом не встановлено таких порушень процедури прийняття Наказу №2065-п, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.
Отже, суд не знаходить підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного ППР №15139/17000704 у зв'язку з процедурними порушеннями (на думку позивача) при призначенні перевірки.
Зазначене вище свідчить про те, що оцінка оскаржуваному ППР №15139/17000704 повинна надаватися судом по суті встановлених під час проведення перевірки порушень.
Між Приватним акціонерним товариством «Єврошпон-Смига» (Продавець) та фірмою - нерезидентом «SMYGA-VENEER» Spolka z.o.o. (Польща) (Покупець) укладений Контракт від 15.09.2017 №105-Е (далі - Контракт) (а.с. 20).
Предмет Контракту: в порядку та на умовах, визначених Контрактом, Продавець зобов'язується поставити Покупцю Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар: шпон.
Кількість та асортимент Товару: Товар поставляється окремими партіями. Під партією Товару розуміється кількість та асортимент Товару, вказані в додатку. Загальна кількість Товару складається з кількості товарів по усім поставкам, здійсненим протягом строку дії договору.
Умови поставки: поставка Товару здійснюється на умовах DAP або інших умовах, вказаних в додатках, відповідно до Інкотермс в редакції 2010 року. Строки та інші умови поставки кожної партії Товару узгоджуються сторонами.
Ціна та умови оплати: ціна на Товар встановлюється в євро на кожну партію окремо. Загальна сума Контракту складається з вартості всього поставленого Товару, але не більше 8000000,00 євро. Оплата товару здійснюється шляхом перерахунку безготівкових коштів на валютний розрахунковий рахунок Продавця на протязі 60 календарних днів після отримання Товару.
Між сторонами Контракту укладені Додаткові угоди:
від 14.09.2020 - продовжити дію Контракту до 31.12.2020 (а.с. 28);
від 31.12.2020 - продовжити дію Контракту до 31.12.2021 (а.с. 29);
від 10.03.2021 - загальна сума Контракту складається з вартості всього товару, але не більше 30000000,00 євро (а.с. 31);
від 30.12.2022 - продовжити дію Контракту до 31.12.2023 (а.с. 32);
від 29.12.2023 - продовжити дію Контракту до 31.12.2024 (а.с. 33).
ПрАТ «Єврошпон-Смига» експортовано нерезиденту - фірмі «SMYGA-VENEER» Spolka z.o.o. (Польща) товар згідно ВМД від 27.07.2023 №23UА204080900297U0 в сумі 131407,76 євро / 5316206,06 грн (а.с. 34).
Розділ 3 «Описова частина» Акта перевірки містить посилання на те, що:
відповідно до інформації, доведеної згідно листа Національного банку України від 30.05.2022 №25-0008/92/ДСК, яка надана банками до Національного банку України згідно з Інструкцією від 02.01.2019 №7, на виконання статей 12 і 13 Закону №2473-VIII, повідомлено про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків з ПрАТ «Єврошпон-Смига» по експортному Контакту №105-Е від 15.09.2017 (дата операції - 27.07.2023, уповноважений банк - ПАТ «Креді Агріколь Банк» м. Київ МФО 300614), перевірці підлягало виконання умов та проведення розрахунків по вказаному Контракту №105-Е від 15.09.2017, укладений з фірмою-нерезидентом «SMYGA-VENEER» Spolka z.o.o. (Польща), за період з 15.09.201 7 по 31.07.2024;
реквізити нерезидента: ul. Bukowa,19, 62-050 Mosina, Poland; предмет контракту: Продавець зобов'язаний виготовити та завантажити, а Покупець оплатити Товар - шпон строганий в асортименті, відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною цього контракту. Предмет контракту: Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти і провести оплату за Товар в порядку і на умовах, встановлених даним контрактом; ціна і умови оплати: Вартість Товару який продається по даному Контракту, встановлюється євро на кожну позицію Товару окремо. Загальна сума контракту становить 8 000 000,00 євро; оплата по даному контракту здійснюється шляхом перерахування на банківський рахунок Постачальника грошових коштів на протязі 60-ти календарних днів, після отримання товару. Форма розрахунків - безготівкова, валюта платежу - Євро; умови поставки: Продукція постачається на умовах DAP: згідно Інкотермс-2010; арбітраж: Відносини сторін в рамках даного договору регулюються матеріальним правом України, відповідно до Контракту купівлі-продажу товарів. Суперечки повинні вирішуватись в Арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України в м.Києві по існуючій процедурі на російській мові; термін дії контракту та інші положення. Даний контракт вступає в силу з дати підписання Сторонами і діє на протязі трьох років, але у любому випадку до завершення взаєморозрахунків по даному Контракту; сторонами Контракту №105-Е від 15.09.2017 у періоді, що підлягає перевірці, укладено ряд додаткових угод, якими внесені зміни щодо умов поставки та оплати продукції до даного контракту, а саме: Додаткова угода №б/н від 14.09.2020, Додаткова угода №б/н від 30.12.2022;
під час проведення перевірки, для ПрАТ «Єврошпон-Смига» вручено запит від 29.08.2024 про надання первинних документів, що підтверджують розрахунки по Контракту № 105-Е від 15.09.2017 за період з 15.09.2017 по 31.07.2024;
проте, ПрАТ «Єврошпон-Смига» надано первинні підтверджуючі документи лише по операції за 27.07.2023 (ВМД №23UА204080900297U0) та банківську виписку №103 від 23.01.2024, що підтверджує розрахунок по даній операції;
за результатами виконання Контракту №105-Е від 15.09.2017, укладений з фірмою- нерезидентом «SMYGA-VENEER» Spolka z.o.o. (Польща), станом на 27.07.2023 по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» рахується дебетове сальдо в сумі 1670225,74 євро / 68730791,34 грн;
на виконання умов Контракту ПрАТ «Єврошпон-Смига» експортовано нерезиденту - фірмі «SMYGA-VENEER» Spolka z.o.o. (Польща), товар, а саме: шпон зрощений дуб. І сорт, шпон зрощений ясен білий, І сорт, шпон зрощений сосна, І сорт, шпон струганий дуб. І сорт, згідно ВМД від 27.07.2023 №23UА204080900297U0 в сумі 131407,76 євро / 5316206,06 грн, вартість та граничні терміни надходження валютної виручки відображено в додатку № 15 до акту перевірки;
валютна виручка по операції від 27.07.2023 ВМД №23UА204080900297U0 в сумі 131407,76 євро / 5316206,06 грн надійшла від нерезидента з порушенням законодавчо встановлених термінів надходження - 23.01.2024, де граничний термін закінчився - 22.01.2024, чим порушено вимоги частини першої та другої статті 13 Закону №2473-VIII, пункту 21 Розділу II Положення №5, та пункту 14-2 Постанови №18;
станом на 23.01.2024 розрахунки по Контракту №105-Е від 15.09.2017, укладеного з фірмою-нерезидентом «SMYGA-VENEER» Spolka z.o.o. (Польща) сальдо розрахунків дебетове і становить 70086219,0 євро (дані рах. 362);
станом на кінець перевіряємого періоду, тобто станом на 31.07.2024, розрахунки по Контракту №105-Е від 15.09.2017 сальдо розрахунків не встановлено в зв'язку із ненаданням платником документів, що підтверджують хід розрахунків по даному контракту;
хід виконання по Контракту №105-Е від 15.09.2017 наведено № 15 до Акта перевірки;
розрахунок нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті при виконанні Контракту №105-Е від 15.09.2017 наведено в Додатку № 17 до Акта перевірки.
Розділ IV «Висновок» Акта перевірки:
Перевіркою встановлено порушення частини 1 та частини 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №24 73-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами та доповненнями), пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 (із змінами та доповненнями), а саме: порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки в сумі 131407,76 Євро / 5316206,06 грн, при виконанні Контракту №105-Е від 15.09.2017, якладеного з фірмою - нерезидентом «SMYGA-VENEER» Spolka z.o.o. (Польща).
Сторонами не заперечується той факт, що на виконання Контракту №105-Е від 15.09.2017 відбулась поставка товару на загальну суму 131407,76 євро, що підтверджується ВМД №23UА204080900297U0 від 27.07.2023 (а.с. 34).
За вказаною експортною операцією на загальну суму 131407,76 євро у період 27.07.2023 - 23.01.2024 на рахунок платника надійшло два платежі:
банківська виписка з рахунку від 11.01.2024 на суму 40000 євро, якою частково в сумі 7237,18 євро проведено оплату валютної операції від 27.07.2023 ВМД №23UA204080900297U0 на суму 131407,76 євро/ 5012748,06 грн (а.с. 59, 61);
банківська виписка з рахунку від 23.01.2024 на суму 131792,02 євро, якою проведено оплату валютної операції на суму 124170,58 євро (а.с. 62, 63).
Спірним питанням є те, що контролюючим органом нарахована пеня за порушення строків розрахунків за 1 (один день): граничний термін розрахунків закінчився - 22.01.2024, а операція проведена 23.01.2024.
За правилами частини першої статті 4 Закону №2473-VIII, валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Частиною другою статті 13 Закону №2473-VIII визначено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).
Відповідно до пункту 21 розділу II Положення №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Відповідно до пункту 22 розділу ІІ Положення №5, граничні строки розрахунків, зазначені в пункті 21 розділу II цього Положення:
1) не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (уключаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, передбачений статтею 20 Закону України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - незначна сума), крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій;
2) застосовуються з урахуванням установлених НБУ за поданням Кабінету Міністрів України, відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки.
Правлінням Національного банку України прийнято Постанову «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 №18, з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Правління Національного банку України (далі - Постанова №18).
За правилами пункту 14-2. Постанови №18, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону №2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Позивач зазначає, що не відповідає фактичним обставинам та приписам чинного законодавства висновок контролюючого органу щодо визначення кількості днів прострочення через неврахування часу здійснення оплати боргу (14:54:36 год. 23.01.2024, тобто до завершення повного дня решта коштів за поставлений товар в сумі 124 170,58 євро вже надійшла на розподільчий рахунок платника в уповноваженому банку), що призвело до безпідставного нарахування пені за день (в день оплати).
Також позивач зазначає, що кошти поступили на розподільчий рахунок в уповноваженому банку платника о 14:54:36 год 23.01.2024, тому не можна рахувати день оплати (23.01.2024) як «день» прострочки, так як повний день ще не закінчився.
Суд відхиляє такі доводи позивача та зазначає таке.
Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7 затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - Інструкція №7).
Відповідно до пункту 1 Інструкції №7, ця Інструкція розроблена відповідно до статей 6, 7, 15, 25, 44, 56 Закону України “Про Національний банк України», статей 12, 13 Закону України “Про валюту і валютні операції» та встановлює порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків .
За правилами пункту 2 Інструкції №7, вимоги цієї Інструкції поширюються на операції з експорту та імпорту товарів, на які Національним банком встановлені граничні строки розрахунків, з урахуванням установлених Національним банком за поданням Кабінету Міністрів України винятків та (або) особливостей для окремих товарів, та (або) галузей економіки та мінімальних граничних сум операцій, на які поширюються встановлені Національним банком граничні строки розрахунків.
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Інструкції №7, у цій Інструкції для цілей здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого Національним банком граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.
Відповідно до пункту 5 Інструкції №7, банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.
Пунктом 6 Інструкції №7 визначено, що банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.
За правилами пункту 7 Інструкції №7, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:
1) оформлення МД типу ЕК-10 “Експорт», ЕК-11 “Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;
2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Відповідно до пункту 9 Інструкції, банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.
Враховуючи вищевикладене, відлік граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів банк розпочинає з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню).
У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення такого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до пункту 9 Інструкції № 7.
З матеріалів справи слідує, що граничний термін здійснення розрахунків становив - 22.01.2024 включно (до моменту завершення операційного дня). Натомість, оплата за операцією здійснена - 23.01.2024.
При цьому, банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.
Таким чином, експортна операція резидента знімається банком з контролю лише після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок резидента, у свою чергу день зарахування виручки за поточний рахунок резидента є днем прострочення розрахунків.
Нарахування пені закінчується у день зарахування виручки на поточний рахунок резидента, отже, пеня нараховуються і за день зарахування виручки на поточний рахунок резидента.
В силу приписів Інструкції №7 пеня нараховується з першого дня після закінчення такого строку, тому саме 23.01.2024 є першим днем виникнення заборгованості та, відповідно, першим днем нарахування пені, що правомірно визначено контролюючим органом в Акті перевірки.
Позивач також зазначає, що правовий аналіз норм матеріального права свідчить про те, що компенсаційні виплати можуть бути нараховані лише за кожен повний день прострочення виконання зобов'язання, а день фактичної оплати послуг не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення наведених сум. Аналогічна за змістом правова позиція викладена постановах Верховного Суду у справах № 927/1091/17 від 10.07.2018, № 922/1008/16 від 13.06.2018, № 910/13064/17 від 10.04.2018, № 910/9078/18 від 08.05.2019.
Суд зазначає, що висновки, викладені у вказаних вище рішеннях Верховного Суду не є релевантними, оскільки стосувалися питання нарахування пені за господарськими та кредитними договорами, натомість норми валютного законодавства є відмінними та наділені іншою специфікою обчислення строків.
Позивач також зазначає, що не відповідає дійсності зазначене в Акті перевірки та додатках №№15, 17 до Акта про нарахування пені, що станом на 22.01.2024 заборгованість за поставлений товар складала усю суму поставки 131407,76 євро.
Щодо таких посилань позивача суд зазначає, що дійсно в Акті перевірки та Додатках №15 та №17 міститься посилання на суму поставки (заборгованості) у розмірі 131407,76 євро.
Проте, таке зазначення не впливає та не може впливати на визначення суми пені відповідно до оскаржуваного ППР №15139/17000704, з огляду на таке.
В матеріалах справи міститься додаток №17 до Акта перевірки - Розрахунок пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях (а.с. 84), в якому зазначено:
період порушення - 22.01.2024 - 23.01.2024;
кількість днів - 1;
сума простроченої заборгованості - 131407,76;
код валюти - 978;
курс валюти - 40,792800;
сума простроченої заборгованості - 5360490,47;
ставка пені - 0,3;
сума пені - 16081,47 грн.
Тобто, на момент оформлення Акта перевірки та Додатків до Акта перевірки контролюючим органом була визначена сума пені у розмірі 16081,47 грн (131407,76 євро х 40,792800 (курс валюти) х 0,3% (ставка пені) = 16081,47 грн).
За результатами розгляду заперечення уповноваженою комісією прийнято рішення, яке доведено до платника податків листом №6801/Ж12/17-00-07-04 від 09.10. 2024, згідно якого заперечення платника щодо висновків акту перевірки в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки по зовнішньоекономічному контракту №105-Е від 15.09.2017, укладеного з фірмою - нерезидентом "SMYGA-VENEER" Spolka z.o.o. (Польща), прийнято до уваги банківську виписку від 11.01.2024 на суму 40000 євро, якою частково в сумі 7237,18 євро проведено оплату валютної операції від 27.07.2023 ВМД №23UA204080900297U0 на суму 131407,76 євро/ 5012748,06 грн.
Суд зазначає, що оскаржуваним ППР №15139/17000704 визначено суму пені не у розмірі 16081,47 грн, яка зазначена у Додатку №17 до Акта перевірки, а у розмірі 15195,80 грн (тобто з урахуванням наданої платником податків банківської виписки від 11.01.2024 на суму 40000 євро, якою частково в сумі 7237,18 євро проведено оплату валютної операції від 27.07.2023 ВМД №23UA204080900297U0).
Тобто, сума пені за оскаржуваним ППР №15139/17000704 обрахована коректно:
131407,76 євро - 7237,18 євро = 124170,58 євро;
124170,58 євро х 40,792800 (курс валюти) х 0,3% = 15195,80 грн.
Установлені під час розгляду справи по суті обставини та наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що оскаржуване ППР №15139/17000704 є обґрунтованим та правомірним.
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем доведено правомірність оскаржуваного рішення - ППР №15139/17000704 в порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Питання щодо розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Єврошпон-Смига» (вулиця Заводська, 1, селище Смига, Дубенський район, Рівненська область, 35680; код ЄДРПОУ 30981499) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ ВП 44070166) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 27 березня 2025 року
Суддя К.М. Недашківська