Справа № 826/6177/16
27 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», про визнання протиправними та скасування рішень,
15 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, в якій просить скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.04.2016.
У позові зазначається, що позивач 13 квітня 2016 року отримав постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.04.2016 ВП №2808654, яка прийнята відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві. Позивач вважає дії відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві протиправними, постанова про відкриття виконавчого провадження і постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.04.2016 ВП №2808654 є незаконними, протиправними та такими, що не підлягають виконанню і підлягають скасуванню.
За твердженням позивача, він дізнався про те, що взагалі відкрито виконавче провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також про те, що виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису №1471 виданого 20.03.2016 ПН КМНО Ярощук В.Ю.
Позивач зазначає, що відповідно до Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014 № 1304-VII не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
З урахуванням зазначеного у позові, позивач просить суд скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт майна боржника то оголошення заборони на його відчуження від 04.04.2016.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.05.2016 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.05.2016.
Протокольною ухвалою від 19.05.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» та відкладено судове засідання на 22.06.2016.
Протокольною ухвалою від 22.06.2016 суд вирішив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.
05 липня 2016 року від відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких зазначено таке.
Так, як зазначає відповідач, з позовної заяви скаржника вбачається, що на виконанні у Відділі перебуває виконавчий напис №1471 виданий 20.03.2016 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: трьох кімнатна квартира, загальною площею 101,6 кв.м., житловою площею 52,30 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .
Відповідач зауважив, що згідно з відомостями з ЄДРВП та АРМ «Державний виконавець» вищезазначений виконавчий документ на виконання до Відділу не надходив, на виконанні не перебував та не перебуває. Згідно з відомостями з ЄДРВП та АРМ «Державний виконавець» ВП №2808654 не зареєстровано.
Додатково відповідач повідомив, що 27.11.2013 головний державний виконавець Шевченко С.П. звільнений з роботи.
06 липня 2016 року від відповідача надійшов лист від 01.07.2016, в якому повідомлено, що перевіркою журналів реєстрації виконавчих проваджень, переданих державним виконавцям та згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, встановлено, що виконавче провадження №2808654 на виконання до Відділу не надходило та на виконанні не перебуває.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.04.2017 №1951, справа №826/6177/16 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями через припинення повноважень щодо здійснення правосуддя судді Погребніченка І.М.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2017, головуючим суддею в адміністративній справа №826/6177/16 визначено суддю Костенко Д.А.
Ухвалою судді від 12.10.2017 розгляд справи №826/6177/16 розпочато спочатку, судове засідання у справі призначено на 27.02.2018.
У зв'язку з неявкою сторін до судового засідання 27.02.2018, розгляд справи відкладено.
15 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX), згідно зі ст.1, 2 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
За приписами п.2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон), наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.
На підставі Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року № 399, Акту приймання-передачі від 29.01.2025, Розпорядження керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду №1 від 03.02.2025 «Про здійснення реєстрації та автоматизованого розподілу судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва» та протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 03.02.2025, адміністративну справу №826/6177/16 розподілено судді Бабенку Д.А.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 17.02.2025:
прийняв до провадження адміністративну справу №826/6177/16 за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», про визнання протиправними та скасування рішень;
замінив первісного відповідача Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві на його правонаступника - Шевченківський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (вул. Саксаганського, буд.10, м. Київ, Київська область, 01032, код ЄДРПОУ 34967593);
вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, з урахуванням особливостей, визначених ст.287 КАС України та ст.268, 269 КАС України;
призначив судове засідання на 28 лютого 2025 року об 11 год. 00 хв. у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №3 (1-й поверх).
Про місце, дату та час засідання суд повідомив учасників справи шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України з урахуванням вимог ст.268 КАС України.
Згідно з довідок про доставку електронного листа від 18.02.2025, ухвалу суду про прийняття справи до провадження надіслано до електронного кабінету:
ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» 17.02.2025 о 23 год. 30 хв.;
Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 17.02.2025 о 23 год. 30 хв..
Повістку про виклик до суду також додатково надіслано до електронного кабінету учасників справи: ПАТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Суд також направив позивачу засобами поштового зв'язку на адресу його проживання, зазначену у позові, ухвалу про прийняття справи до свого провадження та повістку про виклик до суду, однак поштове відправлення повернулось до суду з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання.
26 лютого 2025 року представник відповідача подав до суду заяву про виконання ухвали суду, в якій зазначив, що згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження №2808654 на виконання у Відділі не перебуває та не перебувало.
У судове засідання, призначене на 28.02.2025 учасники справи не з'явились, про місце, дату і час судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначаються статтею 287 КАС України.
Отже, справи з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби відносяться до категорії термінових адміністративних справ, які розглядаються з урахуванням положень ст. 268, 269, 271, 272 КАС України.
У справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд ухвалою від 28.02.2025 яка прийнята на місці та занесена до протоколу судового засідання, вирішив продовжувати розгляд справи у письмовому провадженні.
З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлені наступні обставини та факти.
05 листопада 2004 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Банк «Фінанси та Кредит» укладено кредитний договір №1344pv-10-04, відповідно до якого банк надає ОСОБА_1 у тимчасове користування кредитні ресурси в сумі 52000,00 дол. США.
Відповідно до п.5.1. зазначеного договору, забезпеченість виконання з повернення кредитних коштів є застава 3-и кімнатної квартири АДРЕСА_2 .
Матеріалами справи підтверджується, що позивач засобами поштового зв'язку отримав постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.04.2016 у ВП №2808654, прийняту державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Шевченком С.П.
В означеній постанові зазначається, що у Відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві перебуває на виконанні виконавчий напис №1471 від 20.03.2016, виданий ПН КМНО Ярощук В.Ю. щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: 3-и кімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Боржником зазначено ОСОБА_1 , а стягувачем - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
09 червня 2016 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. із запитом про надання довідки про вчинення щодо ОСОБА_1 нотаріальної дії у вигляді виконавчого напису №1471 від 20.03.2016.
Відповідно до листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. від 16.06.2016 №154/01-16, який надіслано у відповідь на запит позивача, 20.03.2016 за реєстровим №1471 не вчинялось нотаріальних дій, а саме: виконавчого напису стосовно ОСОБА_1 .
Запит ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. та відповідь приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. від 16.06.2016 №154/01-16 залучено до матеріалів справи ухвалою суду під час судового засідання 22.06.2016, яка занесена до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 22.06.2026 представник третьої особи ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» підтвердив, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не зверталось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. за вчиненням виконавчого напису стосовно ОСОБА_1
05 липня 2016 рок Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві повідомив суд, що згідно з відомостями з ЄДРВП та АРМ «Державний виконавець» виконавчий напис №1471 від 20.03.2016 на виконання до Відділу не надходив, на виконанні не перебував та не перебуває. Згідно з відомостями з ЄДРВП та АРМ «Державний виконавець» ВП №2808654 не зареєстровано. Додатково відповідач повідомив, що 27.11.2013 головний державний виконавець Шевченко С.П. звільнений з роботи.
26 лютого 2025 року представник Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав до суду заяву, в якій зазначив, що згідно з перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження №2808654 на виконання у Відділі не перебуває та не перебувало.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Як зазначено у статті 4 Закону №606-XIV, з метою забезпечення електронного документообігу в органах державної виконавчої служби, ведення обліку виконавчих проваджень, контролю за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства під час здійснення виконавчих дій, надання оперативного доступу сторонам виконавчого провадження до його матеріалів Міністерство юстиції України забезпечує функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Порядок ведення такого реєстру, умови доступу до нього та отримання інформації встановлюються Міністерством юстиції України.
Статтею 17 Закону №606-XIV передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема виконавчі написи нотаріусів.
Відповідно до ст.18 Закону №606-XIV, у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;
4) резолютивна частина рішення;
5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;
6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
За приписами ст19 Закону №606-XIV, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до ст.25 Закону №606-XIV, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
За приписами ст.57 Закону №606-XIV, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.
Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Отже, підставою для відкриття виконавчого провадження в обов'язковому порядку є відповідний виконавчий документ, яким має відповідати вимогам ст.18 Закону №606-XIV.
Відповідно до п.1.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), основною інформаційною базою про здійснені виконавчі дії є Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (далі - Єдиний реєстр).
Відомості вносяться до Єдиного реєстру державним виконавцем одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.
У разі здійснення виконавчої дії за межами органу ДВС відомості про таку дію вносяться до Єдиного реєстру протягом двох робочих днів після її проведення або надходження повідомлення про її проведення.
Постанови державного виконавця, а також інші документи виконавчого провадження (крім актів, що складаються за місцем проведення виконавчих дій) складаються за допомогою програмних засобів Єдиного реєстру. У випадку збоїв роботи системи Єдиного реєстру документи виконавчого провадження можуть виготовлятися без використання програмних засобів Єдиного реєстру, про що обов'язково зазначається в документі. Після відновлення роботи Єдиного реєстру такі документи в електронному вигляді негайно вносяться до нього.
Судом встановлено, що позивач засобами поштового зв'язку отримав постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.04.2016 у ВП №2808654, прийняту державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Шевченком С.П.
Водночас, як встановлено в ході судового розгляду, виконавче провадження ВП№2808654 не відкривалось та виконавчі дії Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві та його правонаступником Шевченківським відділом Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - не вчинялись.
Крім того, як зазначено у Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, згідно з відомостями з ЄДРВП та АРМ «Державний виконавець» вищезазначений виконавчий документ на виконання до Відділу не надходив, на виконанні не перебував та не перебуває. Згідно з відомостями з ЄДРВП та АРМ «Державний виконавець» ВП №2808654 не зареєстровано, головний державний виконавець Шевченко С.П. звільнений з роботи 27.11.2013.
Матеріалами справи також підтверджено, що 20.03.2016 за реєстровим №1471 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. не вчинялось нотаріальних дій, а саме: виконавчого напису нотаріуса стосовно ОСОБА_1 .
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що надана позивачем до суду постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.04.2016 у ВП №2808654, яка прийнята державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Шевченком С.П., не приймалась відповідачем в межах виконавчого провадження, не відповідає вимогам, встановленим Законом №606-XIV, не є рішенням, прийнятим під час здійснення виконавчого провадження, а відтак, не породжує жодних правових наслідків для позивача.
Отже, враховуючи відсутність факту відкриття виконавчого провадження ВП №2808654, відсутність факту вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук В.Ю. виконавчого напису від 20.03.2016 №1471, суд доходить висновку про відсутність порушення прав та інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Зважаючи на викладене, не знайшовши підтвердження факту порушення прав та інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень ні в поясненнях сторін, ні в письмових доказах, наявних в матеріалах справи, суд не вбачає правової можливості і щодо застосування таких заходів відновлення порушеного права, як скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.04.2016 у ВП №2808654, оскільки Відділом державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві не відкривалось виконавче провадження ВП №2808654 та не вчинялись дії з примусового виконання у межах такого виконавчого провадження, та, відповідно, не приймались оскаржувані позивачем постанови.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», про визнання протиправними та скасування рішень.
Враховуючи, що позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно до положень ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. 2, 9, 139, 205,241-246, 262, 268, 269, 272, 287 КАС України, суд,-
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Шевченківського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ», про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити повністю.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 283-1, 283-2, 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.287 КАС України.
Суддя Дмитро БАБЕНКО
.