Справа № 420/26706/24
27 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСШИП-ТРАКС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21 травня 2024 року № 11087355/44395867;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ТРАНСШИП-ТРАКС» №170 від 23 травня 2023 року датою її фактичного подання - 15 червня 2023 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що в межах здійснення господарської діяльності та на підставі укладеного договору з ТОВ “Торгівельна компанія “Восток» (замовник) на перевезення вантажу № 01/04-01, за яким ТОВ “Трансшип-Тракс» (перевізник) в порядку та на умовах, визначених цим договором, бере на себе зобов'язання доставити довірений йому замовником вантаж з пункту навантаження в пункт призначення, виконав всі роботи перевезення вантажу (кукурудза 3 класу 2022) зі складу в Одеській обл., Білгород-Дністровський р-н., до портопункт Кілія ДП МТП Усть-Дунайськ (місце розвантаження). Склали на дату виникнення податкових зобов'язань податкову накладну 170 від 23.05.2023 р. на загальну суму з ПДВ 275067,50 гривень та направили на реєстрацію. Реєстрація зупинена з підстав відповідності п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а в подальшому в реєстрації відмовлено. Податковому органу на їх вимогу були надані документи, що підтверджували отримання коштів та виконання робіт, а тому рішення про відмову у реєстрації ПН є протиправним та підлягає скасуванню. Просять задовольнити позовні вимоги.
Від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що згідно відомостей квитанції №1 Позивачу було повідомлено, що реєстрація податкової накладної №170 зупинена, оскільки: “Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 13.05.2023 №157 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/ послуги 49.41 , дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 “Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D"=2.6166%, ". Позивачем не були подані до контролюючого органу платіжні інструкції та банківські виписки на підтвердження сплати, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети). Позивачем не надано й штатного розпису та наказу про прийняття на роботу або іншу цивільно-правову угоду, що підтверджували б виникнення трудових відносин між Позивачем та особами, що також ставить під сумнів реальність здійснення господарської операції. Відсутня подана таблиця даних платника податку на додану вартість з кодами УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 що відповідає проведеним операціям на які складені вищевказані податкові накладні. Отже, відомості щодо кодів УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41 є непідтвердженими. Ненадання платником первинних документів є підставою для відмови в реєстрації податкових накладних.
Позивач подав відповідь на відзив в якому зазначив, що після змін редакції пункту 1 додатку 3 до Порядку № 1165, починаючи з 11.01.2023 р., подання або неподання платником податків таблиці даних, про яку зазначає відповідач у відзиві не має жодного значення при виявленні критерію ризиковості за пунктом 1 додатку 3 до Порядку № 1165 та не може обґрунтовувати як зупинення реєстрації спірної накладної, так й прийняття спірного рішення. Подання платником податків таблиці даних в контексті правил реєстрації податкових накладних завжди було правом платника податку, а не його обов'язком. З огляду на те, що позивач є виробником, а не покупцем робіт (послуг) "перевезення вантажу", у позивача об'єктивно відсутній такий показник визначення ризиковості господарської операції, як залишок (різниця) обсягу придбання такої послуги та обсягу її постачання. Водночас відповідачі не взяли до уваги виробничий статус позивача та не обґрунтували, в чому тоді існує ризиковість операції.
У змісті квитанції позивачеві не пропонувалося подати все те, що перелічив відповідач. Першою подією, що сталася раніше і викликала у позивача зобов'язання скласти спірну накладну, було оформлення акту з замовником послуг з перевезення вантажів, а не сплата таким замовником коштів за цю послугу, про що йшлося у письмових поясненнях позивача, наданих на розгляд комісії регіонального рівня. Тому дослідження факту сплати за послугу і документів, що це підтверджують, не має жодного значення, для підтвердження інформації у спірній накладній. Комісії регіонального рівня письмово пояснювалося, що підприємство має у своєму штаті певну кількість водіїв, письмові документи щодо наявності власного вантажного транспорту, але комісія це проігнорувала. Крім цього, документи щодо трудових правовідносин платника податків та його працівників не передбачаються у змісті переліку за пунктом 5 Порядку № 520.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Позивач утворений 22.04.2021 року як суб'єкт приватного права і здійснює свою основну господарську діяльність як вантажний перевізник. Основним видом господарської діяльності позивача за офіційною державною класифікацією є “ 49.41 Вантажний автомобільний транспорт».
01 квітня 2022 року позивач уклав з ТОВ “Торгівельна компанія “Восток» (замовник) договір на перевезення вантажу № 01/04-01, за яким ТОВ “Трансшип-Тракс» (перевізник) в порядку та на умовах, визначених цим договором, бере на себе зобов'язання доставити довірений йому Замовником вантаж з пункту навантаження (відправлення) до пункту призначення і видати вантаж уповноваженому представнику Замовника (Вантажоодержувачу), а Замовник бере на себе зобов'язання сплатити вартість перевезення вантажу.
Виконуючи свої зобов'язання за договором на перевезення вантажу № 01/04-01 від 01.04.2022 р. згідно Заявки № 43W_2023 ТОВ «Трансшип-Тракс» здійснило перевезення вантажу (кукурудза 3 класу 2022 року) зі складу в Одеській обл., Білгород-Дністровський р-н., на території Татарбунарський м/р, комплекс будівель та споруд № 13 (місце завантаження) до Одеська обл., портопункт Кілія ДП МТП Усть Дунайськ (місце розвантаження), за результатом чого були складені ТТН.
Актом надання послуг № 173 від 23.05.2023 р., складеним між ТОВ “Торгівельна компанія “Восток» та ТОВ “Трансшип-Тракс» підтверджено надання транспортних послуг з перевезення вантажу на підставі договору на перевезення вантажу № 01/04-01 від 01.04.2022 р. на загальну суму 275 067,50 гривень в тому числі ПДВ - 45 844,58 гривень. До цього акту Сторонами договору 23.05.2023 р. складено Реєстр ТТН.
23.05.2023 р. позивач склав на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ податкову накладну № 170 від 23.05.2023 р. на загальну суму 275 067,50 гривень в тому числі ПДВ - 45 844,58 гривень та засобами телекомунікаційного зв'язку надіслав її 15 червня 2023 року на реєстрацію в ЄРПН.
Згідно Квитанції від 15.06.2023 рр. реєстрація ПН від 23.05.2023 №170 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 49.41, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 “Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D"=2.5574%, "P"=42372.68. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН.
17 травня 2024 року позивач надіслав контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Рішенням регіональної комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі податкових накладних №11087355/44395867 від 21.05.2024 року відмовлено в реєстрації ПН у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
22 травня 2024 року позивач подав до ДПС України скаргу на рішення № 11087355/44395867 від 21.05.2024 року, за результатами розгляду якої скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.
Позивач не погоджується з рішенням № 11087355/44395867 від 21.05.2024 року, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи із такого.
Спірні правовідносини врегульовують Податковий кодекс України, постанова Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Постанова №1246), Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі - Порядок №1165), Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. (далі ЄРПН)
Підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податків зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Положеннями пункту 74.2. статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Виходячи з аналізу положень ПК України, які регламентують порядок формування податкового кредиту, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Ці положення стосуються також порядку корегування податкового кредиту шляхом подання відповідних розрахунків.
Постановою Кабінету Міністрів України №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно п. 3 Порядку №1165, податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
П. 5. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
П. 6. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операції, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування зупиняється.
Пункт 1 вказаних Критеріїв передбачає, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
З аналізу положень Порядку №1165 вбачається, що саме у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація ПН/РК зупиняється, а платник має право подати документи, необхідні для розгляду питання щодо реальності господарської операції, виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Отже, саме для вирішення питання ризиковості здійснення операцій, виключення платника з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, Комісія регіонального рівня має дослідити договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності та інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, ризиковості операцій.
Пунктом 20.2 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Для реалізації цієї норми Наказом Міністерства Фінансів України №520 від 12.12.2019, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрація яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрація яких зупинена, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Порядком передбачено, що у разі зупинення податкової накладної платник подає на комісію документи, а саме: договори, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктами 9, 10, 11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
У цій справі, відповідач відмовив у реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Суд не погоджується з рішеннями комісії про відмову у реєстрації ПН, оскільки позивачем надані пояснення та копії первинних документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію, так як вони повністю підтверджують реальність здійснення господарської операції, наявність матеріальної бази у позивача для її здійснення та не є складеними з порушенням законодавства.
Зазначаючи в рішенні про відмову у реєстрації ПН про те, що наданні платником податку копії документи, складені/оформлені із порушенням законодавства, відповідач не зазначає які саме документи та в чому полягають ці порушення, або чому надані у своїй сукупності не задовольняють вимоги податкового органу, чи з якими порушеннями законодавства вони складені.
Лише у відзиві на позовну заяву ГУ ДПС в Одеській області зазначило, що у відсутня подана таблиця даних платника податку на додану вартість з кодами УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 49.41, платіжні інструкції та банківські виписки, а також штатний розпис.
Заперечуючи проти викладених у відзиві підстав відмови у реєстрації ПН, позивач зазначає, що у змісті квитанції про зупинення реєстрації ПН позивачеві не пропонувалося подати все те, що перелічив відповідач, чим створено для позивача умови правової невизначеності.
Щодо посилань податкового органу у відзиві на позовну заяву про відсутність таблиці даних платника податку, то суд повністю погоджується з обґрунтуваннями позивача, що редакція пункту 1 додатку 3 до Порядку № 1165, починаючи з 11.01.2023 р., зазнала змін які не передбачають серед критеріїв ризиковості відсутність таблиці даних.
Подання платником податків таблиці даних в контексті правил реєстрації податкових накладних завжди було правом платника податку, а не його обов'язком. Податковий кодекс України взагалі не унормовує таку категорію як “таблиця даних платника податку» та відповідно не встановлює за нею такої функції, від якої залежить зупинення/не зупинення реєстрації податкової накладної платника податку.
Надані до справи докази підтверджують, що позивач є суб'єктом, який самостійно здійснює перевезення вантажів автомобільним транспортом, тобто самостійно продукує відповідну діяльність (роботу, послугу) з перевезення. У той же час будь-які відомості щодо придбання позивачем такої діяльності (роботи, послуги) в інших суб'єктів господарювання в матеріалах справи відсутні. З огляду на те, що позивач є виробником, а не покупцем робіт (послуг) "перевезення вантажу", у позивача об'єктивно відсутній такий показник визначення ризиковості господарської операції, як залишок (різниця) обсягу придбання такої послуги та обсягу її постачання. Водночас відповідачі не взяли до уваги виробничий статус позивача та не обґрунтували, в чому тоді існує ризиковість операції.
З огляду на наведене, суд зазначає, що подання або неподання платником податків таблиці даних, про яку зазначає відповідач у відзиві не має жодного значення при виявленні критерію ризиковості за пунктом 1 додатку 3 до Порядку № 1165 та не може обґрунтовувати як зупинення реєстрації спірної накладної, так й прийняття спірного рішення.
Щодо ненадання платіжних інструкцій та виписок банку, суд також погоджується із запереченнями позивача, відповідно до яких першою подією, що сталася раніше і викликала у позивача зобов'язання скласти пірну накладну, було оформлення акту з замовником послуг з перевезення вантажів, а не сплата таким замовником коштів за цю послугу, про що йшлося у письмових поясненнях позивача, наданих на розгляд комісії регіонального рівня.
Таким чином, дослідження факту сплати за послугу і документів, що це підтверджують, не має жодного значення, для підтвердження інформації у спірній накладній. На розгляд комісії регіонального рівня надавалась копія договору перевезення вантажів, за умовами якого складення передавального акту на наданні послуги передує можливості виставити замовнику рахунок, а, отже, і одержати оплату за такі послуги від нього (пунктів 4.5, 4.4. договору перевезення). Це також пояснювалось відповідачеві і у письмових поясненнях, що подавались на розгляд комісії регіонального рівня.
Документи що підтверджують зазначені обставини були надані як відповідачу так і суду і в повному обсязі спростовують припущення податкового органу.
Крім того, суд зазначає, що комісії регіонального рівня позивачем письмово пояснювалося, що підприємство має у своєму штаті певну кількість водіїв, надавались письмові документи щодо наявності власного вантажного транспорту, але комісія це проігнорувала.
Суд погоджується з позицією позивача, що документи щодо трудових правовідносин платника податків та його працівників не передбачаються у змісті переліку за пунктом 5 Порядку № 520 та додатково не витребовувались відповідачем.
Фактично ГУ ДПС в Одеській області, ДПС України, маючи в розпорядженні достатню кількість первинних документів щодо підстав видання податкових накладних, приймаючи рішення про відмову у реєстрації з підстав надання документів, складених з порушенням законодавства та не зазначаючи при цьому яких і з якими порушеннями, в подальшому у відзиві штучно створюють інші підставу відмови у реєстрації ПН таку як ненадання документів та не підтвердження реальності операції, при цьому про перелік ненаданих документів чи непідтверджених обставин, позивачу стає відомо тільки з відзиву на позовну заяву.
Зазначене дає підстави суду для висновку, про штучне створення ситуації правової невизначеності зі сторони податкового органу.
З цього приводу позивач обґрунтовано зазначає у відповіді на відзив, що відповідач продовжує ігнорувати дійсні обставини, виправдовуючи свій прояв негативної дискреції, обставинами, які не були підставою для прийняття Спірного рішення і не зазначалися у ньому.
Суд зазначає, що Комісія проігнорувала пояснення позивача та первинні документи які підтверджують факт надання послуг, тобто виконання умов передбачених ст. 187 ПК України.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Воно не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року справа №822/1817/18, від 21 травня 2019 року справа №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року справа №819/330/18.
Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, а надані документи та пояснення є достатніми для її реєстрації. Відмова в реєстрації ПН є протиправною, а прийняті рішення підлягають скасуванню.
Суд вважає, що оскільки встановлено, що Комісія протиправно відмовила у реєстрації ПН, а також прийнявши до уваги наявність у позивача права на реєстрацію ПН, належним способом захисту порушеного права є зобов'язання ДПС України їх зареєструвати.
При цьому, слід зазначити, якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав позивача.
Суд зазначає, що відповідачі не довели правомірність прийнятих ними рішень, а тому вони є протиправним та підлягають скасуванню, як такі що не відповідають вимогам зазначеним у ч. 2 ст.2 КАС України.
В той же час, позивач надав суду належні та допустимі докази, виклав правові обґрунтування правомірності позовних вимог,
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 241-246 КАС України, суд
Позовні вимоги ТОВ “ТРАНСШИП-ТРАКС» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21 травня 2024 року № 11087355/44395867.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТРАНСШИП-ТРАКС» (ЄДРПОУ 44395867) № 170 від 23 травня 2023 року датою її фактичного подання - 15 червня 2023 року.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (ЄДРПОУ 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНСШИП-ТРАКС» (ЄДРПОУ 44395867, 68120, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, територіальна громада Татарбунарська, Комплекс будівель та споруд №13 (колишня Струмківської с/р) (пн), на території Татарбунарської міської ради (за межами населеного пункту)) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.