Справа № 420/8446/25
27 березня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 24 березня 2025 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати дії та бездіяльність відповідача щодо відмови здійснити перерахунок винагороди присяжній ОСОБА_1 за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року з застосуванням посадового окладу судді місцевого суду з 01.01.2019 року у розмірі- 63060,00грн - протиправними, зобовязати відповідача виконати належний перерахунок розміру винагороди та сплатити борг несплаченої винагороди за цей період;
- визнати дії та бездіяльність відповідача щодо відмови здійснити перерахунок винагороди присяжній ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року з застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, затвердженого нормою ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 3 листопада 2022 № 2710-IX у розмірі - 2684,00 гривні., зобовязати відповідача виконати належний перерахунок розміру винагороди та сплатити борг несплаченої винагороди за цей період;
- визнати дії та бездіяльність відповідача щодо відмови сплатити несплачені відпрацьовані години починаючи з вересня 2017 року по 01.12.2023 року - протиправними та зобовязати відповідача сплатити усі несплачені відпрацьовані години за цей період;
- визнати дії та бездіяльність відповідача щодо відмови виконати перерахунок винагороди за період з 01.09.2017 року року по 01.22.2024 року, де штучно зменшено місячні часові тарифи винагороди - протиправними та зобовязати відповідача виконати перерахунок винагороди та сплатити несплачений розмір винагороди за цей період;
- визнати дії та бездіяльність щодо несплати/не перерахування стягнутих з нарахованої винагороди присяжної ОСОБА_1 суми Війського збору до ГУ ДПС в Одеській області на ІНН2055802266 за період з вересня 2017 року по 01.01.2021 року та зобовязати відповідача перерахувати Військовий збір за цей період;
- визнати дії та бездіяльність щодо відмови внести записи в трудову книжку присяжної Ярошик В.В. про дату зарахування та про дату увільнення від виконання обовязків присяжної Суворовського районного суду м.Одеси - протиправними та зобовязати відповідача внести такі записи до трудової книжки;
- визнати дії та бездіяльність відповідача щодо відмови надати до ГУ ПФУ в Одеській області Довідки про нараховані щомісячні доходи присяжній Суворовського районного суду м.Одеси Ярошик В.В. починаючи з вересня 2017 року по 01.02.2024 року для можливості проведення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням цих доходів - протиправними та зобовязати відповідача надати до ГУ ПФУ в Одеській області належним чином оформлені Довідки про щомісячні доходи присяжної ОСОБА_1 з урахування нарахованих боргів несплаченої винагороди за судовими рішеннями;
- стягнути з Державного бюджету України на користь присяжної Ярошик В.В. у рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої тривалими незаконними діями та бездіяльністю ТУ ДСАУ в Одеській області у розмірі - 100000(сто тисяч)грн. чи у розмірі визначеному неупередженим судом.
Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернутись до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України встановлено, що документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
В свою чергу підпунктом 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
26 травня 2021 року набрав чинності Закон України № 1416-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".
Відповідно до цього Закону створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюється поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідні зміни також було внесено до Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
В газеті "Голос України" від 04 вересня 2021 року №168 опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя "Про початок функціонування відповідних підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС)" від 04 вересня 2021 року.
Використання підсистем (модулів) ЄСІТС здійснюється у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.
05 жовтня 2021 року почали офіційно функціонувати окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку.
Із матеріалів справи вбачається, що позовна заява надіслана на електронну адресу Одеського окружного адміністративного суду.
Однак надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Суддя зазначає, що альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд".
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.08.2019 року у справі №2340/4648/18, від 22.08.2019 року у справі №520/20958/18, від 10.09.2019 року у справі №640/1374/19.
Разом з тим, позов надіслано на адресу суду не за допомогою підсистеми "Електронний суд", а електронною поштою, що свідчить про використання заявником способу звернення до суду із позовом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Водночас обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, наведеними, зокрема, в рішеннях від 28 травня 1985 року у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» та від 13 лютого 2001 року у справі «Кромбах проти Франції», держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.
У рішеннях від 20 травня 2010 року в справі «Пелевін проти України» та від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Крім того, положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.
Отож, норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення людини до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.
Суддя звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку, визначеному Законом (в письмовій формі безпосередньо до суду чи через засоби поштового зв'язку, або в електронній формі через сервіс «Електронний суд»). Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання і розумних сумнів у не відповідності вимогам «якості» закону не виникає.
При цьому суддя зазначає, що відповідно до п.10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.
В даному випадку формування позовної заяви у підсистемі «Електронний суд» не здійснено.
Докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву із використанням підсистеми «Електронний суд» також відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, позовну заяву ОСОБА_1 в електронному вигляді неможливо визнати підписаною заявником, оскільки вона була надіслана на електронну адресу суду без застосування підсистеми «Електронний суд».
За таких обставин, даний адміністративний позов підлягає поверненню відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Водночас суддя вважає необхідним роз'яснити, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 256, 295, 297 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя С.О. Стефанов