Справа № 420/1821/25
27 березня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про виключення 20 жовтня 1999року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст.37 п.5-Г Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 внести інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про виключення 20 жовтня 1999року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст.37 п.5-Г Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 20 жовтня 1999 року позивач був виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст.37 п.5-Г Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», як особа , раніше засуджена за скоєння особливо тяжкого злочину (навмисне вбивство), що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 30.12.2022 року.
12 серпня 2024 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 з проханням внести в військово-обліковий документ реєстраційний номер облікового запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів , відповідно до Постанови №1487 від 30.12.2022 року. 15.08.2024 року, при перевірці даних через мобільний додаток Резерв + позивачу стало відомо, що інформація про виключення 20.10.1999 року з військового обліку військовозобов'язаних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «ОБЕРІГ» не внесена, замість цього позивача поставлено на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 .
16 серпня 2024 року позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , виключено з військового обліку військовозобов'язаних 20 жовтня 1999 року ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст.37 п.5- Г Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
22 серпня 2024 року заява з додатками отримана посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 .
15.10.2024 року позивач звернувся з листом-запитом до ІНФОРМАЦІЯ_5 з проханням розглянути заяву від 16.08.2024р. та надати відповідь.
07.11.2024 року в інтересах ОСОБА_1 було подано адвокатський запит №108 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому адвокат просив повідомити, яке рішення прийнято по заяві ОСОБА_1 від 16.08.2024 року та чи притягнуто до відповідальності посадову особу, на розгляді якої перебувала заява ОСОБА_1 від 16.08.2024 року за порушення Закону України «Про звернення громадян». Відповідь на адвокатський запит №108 від 07.11.2024 року до теперішнього часу не надана.
Таку бездіяльність позивач вважає протиправною, з зв'язку з чим та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Ухвалою суду від 27.01.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ст.94 КК України до 7 років позбавлення волі.
Позивач 20 жовтня 1999 року виключений з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст.37 п.5-Г Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», як особа , раніше засуджена за скоєння особливо тяжкого злочину (навмисне вбивство), що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 від 30.12.2022 року.
Позивач зазначає, що 15.08.2024 року, при перевірці даних через мобільний додаток Резерв + останньому стало відомо, що інформація про його виключення 20.10.1999 року з військового обліку військовозобов'язаних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «ОБЕРІГ» не внесена, замість цього ОСОБА_1 поставлено на військовий облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 .
16 серпня 2024 року позивач звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_5 про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_1 , виключено з військового обліку військовозобов'язаних 20 жовтня 1999 року ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст.37 п.5- Г Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Вказана заява направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку та отримана відповідачем 22.08.2024 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявною в матеріалах справи.
07.11.2024 року в інтересах ОСОБА_1 подано адвокатський запит №108 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому адвокат просив повідомити, яке рішення прийнято по заяві ОСОБА_1 від 16.08.2024 року та чи притягнуто до відповідальності посадову особу, на розгляді якої перебувала заява ОСОБА_1 від 16.08.2024року за порушення Закону України «Про звернення громадян». Відповідь на адвокатський запит №108 від 07.11.2024 року до теперішнього часу не надана.
На адвокатський запит про надання інформації, а саме відповіді на заяву позивача, відповідь не надано.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про виключення 20 жовтня 1999року ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст.37 п.5-Г Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті(вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023 строк дії воєнного часу продовжувався. На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано.
Частиною дев'ятої статті 1 Закону №2232-XII визначено: щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Призовникам, військовозобов'язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону №2232-XII взяття громадян України на військовий облік призовників проводиться з метою визначення наявних людських ресурсів, ступеня їх придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення особистих якостей. Взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ в редакції до внесення змін Законом №3633-IX від 11.04.2024 (чинній на момент виникнення спірних відносин) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ в редакції Закону №3633-IX від 11.04.2024, які набули чинності 18.05.2024 року, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів , який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період (пункт 3 Порядку №1487).
Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов'язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад (Офіційний вісник України, 2022 р., №25, ст. 1234). Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно пункту 22 Порядку №1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до пункту 29 Порядку №1487 у разі виключення призовників, військовозобов'язаних та резервістів з персонально-первинного військового обліку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.
Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку. Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів (пункт 81 Порядку №1487).
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 (далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Відповідно до п.12 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки представляє інтереси Збройних Сил у відносинах з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, підприємствами та громадянами на відповідній території.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право видавати у межах своїх повноважень накази та розпорядження.
Оскільки відповідач є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обліку і військової служби, саме на нього покладено обов'язок щодо прийняття рішення про виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою про виключення його з військового обліку.
Доказів розгляду вказаної заяви відповідачем до суду не надано.
Разом з цим, інформація про виключення з військового обліку позивача не була внесена відповідачем до Єдиного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Доказів наявності правових підстав для невнесення вказаної інформації, так само, як і законних підстав для взяття на облік раніше виключеної з військового обліку особи, відповідач суду не надав, в матеріалах справи такі докази відсутні.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.08.2024 року про внесення в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів запис про виключення 20 жовтня 1999року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст.37 п.5-Г Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та зобов'язання відповідача розглянути заяву по суті та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.08.2024 року про внесення в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів запис про виключення 20 жовтня 1999року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст.37 п.5-Г Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» .
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 внести інформацію до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про виключення 20 жовтня 1999року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст.37 п.5-Г Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», суд зазначає наступне.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Судом встановлено, що відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Оскільки відповідачем не розглянута заява позивача про виключення з військового обліку військовозобов'язаних та не прийнято відповідного рішення, питання внесення/зміни відомостей в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, є дискреційним повноваженням відповідача, а тому суд не може підміняти відповідача, уповноваженого на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру та військово-облікового документу або відмовити у внесенні таких змін.
При цьому суд враховує, що основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а тому відповідач повинен прийняти мотивоване рішення щодо актуалізації даних позивача в Реєстрі які на час звернення до нього позивача були відсутні в Реєстрі.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Крім того, згідно з частиною 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, відзиву на позовну заяву не подано, доводи позивача не спростовані.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про невідповідність оскаржуваної бездіяльності відповідача критеріям, встановленим частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та наявність підстав для визнання цієї бездіяльності протиправною.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ч.2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням висновку суду про часткове задоволення позову, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору в розмірі 968,96 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.08.2024 року про внесення в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів запису про виключення 20 жовтня 1999 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст.37 п.5-Г Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву по суті та прийняти відповідне рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.08.2024 року про внесення в Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів запис про виключення 20 жовтня 1999року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ст.37 п.5-Г Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень, дев'яносто шість копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.