про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
27 березня 2025 рокум. Ужгород№ 260/10446/23
Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Гаврилко С.Є. розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
29 листопада 2023 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (89412, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 59) та Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Грибоєдова, буд. 12 а, код ЄДРПОУ 37809328), в якому просили суд: "1. Визнати протиправною відмову Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації; 2. Зобов'язати Ужгородський відділ № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області прийняти у ОСОБА_1 подану ним декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації від 17.10.2023 р.; 3. Стягнути з Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 судові виграти, що складаються з судового збору га витрат на послуги адвоката.".
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області прийняти у ОСОБА_1 подану декларацію про відмову від іноземного громадянства. У задоволенні позову в частині інших позовних вимог - відмовлено.
Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року у задоволенні стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області судових витрат було відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року апеляційні скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та ОСОБА_1 - задоволено частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі № 260/10446/23 - скасовано та прийнято нову постанову, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Ужгородського відділу № 1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області щодо відмови в прийнятті у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства. Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області повторно розглянути питання щодо повторного прийняття у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року у справі № 260/10446/23 - скасовано та ухвалене нове, яким заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правничу допомогу - задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмір 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.
05 березня 2025 року до суду надійшла заява позивача в якій останній просив зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року по справі № 260/10446/23. В обґрунтування клопотання посилається на невиконання відповідачем остаточного судового рішення в цій справі.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Розділом IV Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано окремі процесуальні питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та передбачено, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснює суд, який його ухвалив.
Водночас особливості судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтями 381-1, 382, 382-1, 382-2 та 382-3 КАС України.
Відповідно до статті 381-1 частини 1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно із статтею 382 частиною 1 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За змістом постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у цій справі вбачається, що встановлені судом обставини свідчать про те, що позивачем вчинялися усі необхідні дії з метою припинення громадянства російської федерації, однак, це не призвело до відповідного правового результату з незалежних від нього причин та позивач мав право розраховувати на прийняття відповідачем декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки він позбавлений можливості отримати документ про припинення громадянства рф.
19 грудня 2021 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про громадянство України» щодо спрощеного набуття громадянства України окремими категоріями осіб» від 14.12.2021 № 1941-ІХ (далі - Закону № 1941-ІХ).
Пунктом 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1941-ІХ установлено, що право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства у разі неможливості виконати зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство) мають особи, які набули громадянство України у період з 1 січня 2018 року до набрання чинності цим Законом та: 1) які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України або які в установленому законодавством України порядку проходили військову службу за контрактом у Збройних Силах України, контракт яких припинено (розірвано), та звільнені з військової служби з підстав, передбачених підпунктами “а», “б» пунктів 1-3 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу»; 2) які мають визначні заслуги перед Україною або прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України; 3) які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу у Збройних Силах України та нагороджені державною нагородою України; 4) є іноземцями з числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"; 5) які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, що зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань через політичні переконання, що підтверджується документом, передбаченим цим Законом.
Тобто, приписами пункту 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1941-IX від 14.12.2021 надано право скористатись можливістю подання декларації про відмову від іноземного громадянства у разі неможливості виконати зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство) особам за наявності двох умов: особи набули громадянство України у період з 1 січня 2018 року до набрання чинності цим Законом (до 19.12.2021); відносяться до однієї з визначених у таких положеннях категорій осіб, зокрема тих, які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України.
Судом встановлено - згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 07.09.2023 №722 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 з 24.07.2023, що відповідачами не спростовано (Т. 2 а.с. 140).
Матеріалами справи встановлено, що за наслідками виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Закарпатській області має повторно відбутись розгляд питання щодо повторного прийняття у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства.
Як наслідок, листом від 13 вересня 2024 року № 2110.4-2806/2110.18-24, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Закарпатській області повідомлено про не прийняття декларації ОСОБА_1 через те що зазначена, як незалежна причина неотримання документа про припинення громадянства російської федерації не відповідає як Закону України “Про громадянство України», так і федеральному закону “Про громадянство російської федерації». Оскільки федеральний закон російської федерації “Про громадянство російської федерації» передбачає чітку процедуру припинення російського громадянства за заявою особи, а у розумінні Закону України “Про громадянство України» незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства - “нездійснення процедури оформлення припинення іноземного громадянства» розглядається як нездійснення процедури припинення іноземного громадянства у зв'язку з відсутністю у національному законодавстві такої процедури (Т. 1 а.с. 71).
Тобто процедура припинення іноземного громадянства не визначена взагалі на національному piвнi.
Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 18 лютого 2025 виконавче провадження № 75737809 було відновлено. В постанові зазначено, що за наслідками перевірки виконавчого провадження ВП № 75737809, заведеного на примусове виконання виконавчого листа № 260/10446/23, виданого 04 липня 2024 Закарпатським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУ ДМС України в Закарпатській області повторно розглянути питання щодо повторного прийняття у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження, винесену 31 жовтня 2024 старшим державним виконавцем відділу ПВР Гаринець О.І. (Т. 2 а.с. 235).
Зазначені вище обставини зумовили подання позивачем заяви у порядку, визначеному статтею 382 КАС України яку обґрунтовано тим, що відповідач при повторному розгляді декларації прийняв рішення, яке є протилежним тому, яким його було зобов'язано прийняти, виходячи з висновків суду. Вважає, що така позиція відповідача чітко свідчить про його незгоду з рішенням суду, яке набрало законної сили. Відповідач прямо ігнорує висновки суду, викладені в рішенні. Таким чином, повторна відмова відповідача прийняти декларацію позивача є черговою спробою міграційного органу уникнути виконання рішення суду.
Отже, вказане вище дає підстави вважати, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року виконана не в повному обсязі.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у рішенні від 26 червня 2013 року, вказав не те, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Відповідно до статті 3821 частин 1-3, 6 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 3823 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі № 260/10446/23 та вважає за необхідне визначити достатнім строк для подання звіту про виконання рішення суду у 3 місяці з дати отримання копії цієї ухвали.
У період з 17 березня 2025 року по 27 березня 2025 року головуючий суддя Гаврилко С.Є. перебував у щорічній основній відпустці. 27 березня 2025 року перший робочий день.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 382-382 КАС України, суд -
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області надати у тримісячний строк, з дня отримання цієї ухвали, звіт про виконання у повному обсязі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року по справі № 260/10446/23, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання, а саме щодо зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області повторно розглянути питання щодо повторного прийняття у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.Є. Гаврилко