Справа № 748/2628/24
Провадження № 2/750/132/25
27 березня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
суддіСупруна О.П.,
секретар за участюОСОБА_1 , позивача, представника позивача - адвоката Карпенко Ю.О., відповідачки, представника відповідачки - адвоката Гречко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 748/2628/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасування суми заборгованості зі сплати аліментів,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
06.06.2024 позивач звернувся до Чернігівського районного суду Чернігівської області з позовом до відповідачки, в якому просить скасувати суму заборгованості зі сплати аліментів за період з вересня 2017 року по вересень 2020 року в рамках виконання виконавчого провадження № 63007135, відкритого на підставі виконавчого листа № 2/2523/328/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 12.03.2012 та до досягнення дитиною повноліття.
Позов мотивовано тим, що з 12.03.2012 із позивача на користь відповідачки у примусовому порядку стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. 07.03.2019 позивач отримав травму хребта та перебував на лікуванні, у зв'язку з чим був непрацездатним і не мав можливості отримувати дохід від будь-якої діяльності та, як наслідок, сплачувати аліменти на утримання сина. Крім того, у період із серпня 2019 року до 16.05.2020 ОСОБА_3 перебувала за кордоном на заробітках, а їх син ОСОБА_5 та донька відповідачки від першого шлюбу - ОСОБА_6 , проживали разом з позивачем та були на його повному утриманні. За викладених обставин, позивач вважає, що у нього був відсутній обов'язок зі сплати аліментів за період з вересня 2017 року по вересень 2020 року, а сума заборгованості за вказаний період, яка нарахована державним виконавцем підлягає скасуванню.
Ухвалою судді Чернігівського районного суду Чернігівської області від 13.06.2024 справу передано за підсудністю Деснянському районному суду
м. Чернігова.
04.07.2024 автоматизованою системою документообігу суду в порядку, передбаченому Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України), справу було розподілено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Супруну О.П.
Ухвалою судді від 05.07.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді від 11.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.08.2024.
26.07.2024 відповідачка засобами поштового зв'язку направила відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначає, що не зрозумілим є обраний позивачем період для скасування суми боргу саме з вересня 2017 року по вересень 2020 року, оскільки хвороба мала місце з березня по серпень 2019 року. Крім того, позивач наразі проходить службу в Збройних Силах України, має стабільний дохід, а тому має можливість платити аліменти на утримання сина та погасити вже наявну заборгованість по сплаті аліментів у повному обсязі.
02.08.2024 підготовче засідання відкладено на 14.10.2024 у зв'язку з клопотанням позивача.
06.08.2024 позивач через канцелярію суду подав відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 14.10.2024, за клопотання позивача, витребувано в Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію про перетин державного кордону України ОСОБА_3 ; відкладено підготовче засідання на 26.11.2024.
26.11.2024 підготовче засідання відкладено на 11.12.2024 у зв'язку з неявкою позивача.
Ухвалою суду від 11.12.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 13.01.2025.
13.01.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.02.2025 у зв'язку з витребуванням доказів.
13.02.2025 у судовому засіданні продовжено перерву до 17.03.2025 у зв'язку з витребуванням доказів.
У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити.
Відповідачка та її представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилася, у поданій засобами поштового зв'язку заяві просила здійснювати розгляд справи за її відсутності, при розгляді справи поклалася на розсуд суду.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час і місце розгляду справи оповіщалася у встановленому законом порядку, про причини неявки не повідомила.
Заслухавши пояснення позивача та представниці відповідачки, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що 14.06.2008 сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1
(а.с. 11).
Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 10).
Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26.03.2012 у цивільній справі № 2/2523/328/12 стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.03.2012 і до досягнення дитиною повноліття.
На виконання вищевказаного рішення суду було видано виконавчий лист
№ 2/2523/328/12, на підставі якого 10.09.2020 Новозаводським відділом державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було відкрито виконавче провадження № 63007135.
Із матеріалів виконавчого провадження, а саме відповідей ДФС у м. Чернігові та ПФУ на запити державного виконавця про джерела отримання доходів боржників від 14.09.2020 - дані щодо місця роботи відсутні; 16.02.2021 згідно відповіді ПФУ на запити державного виконавця про джерела отримання доходів боржників було встановлено, що боржник ОСОБА_2 працює у
ТОВ «Аметист»; в телефонній розмові боржнику було запропоновано надати довідки про доходи з місця роботи, для перерахування заборгованості, та направлено постанову про звернення стягнення із заробітної плати за місцем роботи; заборгованість по сплаті аліментів нараховано з 12.03.2012 до 01.03.2021 (відповідь Новозаводського ВДВС у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на запит від 01.03.2021 № 18570 на а.с. 65).
Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26.04.2021 у справі № 748/727/21 визнані дії старшого державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Рожко Наталії Василівни у частині визначення періоду заборгованості зі сплати аліментів з 12.03.2012 року згідно виконавчого листа №2/2523/328/2012, виданого 03.09.2020 року на підставі рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 березня 2012 року у справі №2/2523/328/2012 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - неправомірними. Зобов'язано старшого державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Рожко Наталію Василівну здійснити перерахунок періоду заборгованості, з урахуванням положення частини 1 статті 194 СК України у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03.07.2018 року, за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа №2/2523/328/2012, виданого 03.09.2020 року на підставі рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26 березня 2012 року у справі №2/2523/328/2012 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Рішенням Деснянського районного суд м. Чернігова від 01.10.2020 у цивільній справі № 750/7224/20 шлюб між сторонами було розірвано.
27.11.2021 позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_7 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_8 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 17).
Як убачається з довідок від 21.08.2023 № 6750, від 04.06.2024 № 5104, ОСОБА_2 , 1978 року народження, перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_4 АДРЕСА_1 з 11.08.2023 по теперішній час (а.с. 9, 15).
Витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 29.09.2023 № 262 рядового військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період ОСОБА_2 , курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_4 , призначеного наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 08.09.2023 № 275-РС на посаду стрільця взводу охорони військової частини НОМЕР_4 , ВОС - 100915А; вважається таким, що з 29.09.2023 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов?язків за посадою з тарифним розрядом 4 та розміром посадового окладу 2 730,00 гривень на місяць. шпк. «солдат»; відповідно Наказу Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90, наказу Міністерства оборони України від 12.03.2018 № 111 та вимог телеграми Міністра оборони України від 01.02.2023 № 2683 виплачується з 29.09.2023: надбавка за особливості проходження служби у розмірі 65% до посадового окладу. з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років для осіб офіцерського складу та осіб рядового, сержантського та старшинського складу; щомісячна премію відповідно до тарифних розрядів за посадою у розмірі 556 % (а.с. 16).
Із розрахунку про стан заборгованості по сплаті аліментів, наданого старшим державним виконавцем Новозаводського ВДВС у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, убачається, що сплачувати аліменти ОСОБА_2 почав із жовтня 2021 року; станом на 01.05.2024 заборгованість позивача по сплаті аліментів становить 57 441,08 грн (а.с. 66-67).
За розрахунком Новозаводського ВДВС у м. Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що міститься в матеріалах виконавчого провадження № 63007135, станом на 13.02.2025 сукупний розмір заборгованості ОСОБА_2 становить 15 091,15 грн.
У позовній заяві ОСОБА_2 просить скасувати суму заборгованості зі сплати аліментів за період з вересня 2017 року по вересень 2020 року в рамках виконання виконавчого провадження № 63007135, оскільки у спірний період вони з відповідачкою проживали разом. 07.03.2019 отримав травму хребта та перебував на лікуванні, у зв'язку з чим був непрацездатним і не мав можливості отримувати дохід від будь-якої діяльності та, як наслідок, сплачувати аліменти на утримання сина. Крім того, у період із серпня 2019 року до 16.05.2020 ОСОБА_3 перебувала за кордоном, а їхній син ОСОБА_5 та донька відповідачки від першого шлюбу - ОСОБА_6 , проживали разом з позивачем та були на його повному утриманні. За викладених обставин, позивач вважає, що у нього був відсутній обов'язок зі сплати аліментів за період з вересня 2017 року по вересень 2020 року, а сума заборгованості за вказаний період, яка нарахована державним виконавцем підлягає скасуванню
Згідно із частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до статті 15 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, визначений у частині другій цієї статті або в іншій спосіб, що встановлений договором або законом.
Таким чином, під способом захисту суб'єктивних цивільних прав та інтересів розуміються визначені законом або договором матеріально-правові заходи, спрямовані на відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Обраний спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, способу та наслідкам порушення.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач обрав спосіб захисту своїх прав шляхом скасування суми заборгованості за аліментами, яка виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою та іншими обставинами.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб'єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. mutatis mutandis постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від
22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55); див. також постанову Верховного Суду України від 10 вересня 2014 року у справі № 6-32цс14).
За змістом частини першої статті 2 ЦПК України метою цивільного судочинства є саме ефективний захист прав та інтересів позивача. Отже, спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Застосування способу захисту має бути об'єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від
5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 16 червня 2020 року у справі
№ 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункти 63, 89), від
19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від
22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (пункт 119), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від
26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі
№ 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 21 вересня 2022 року у справі
№ 908/976/19 (пункт 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86)).
Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що у кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути унаслідок вирішення спору. Суд розглядає справи у межах заявлених вимог (частина перша статті 13 ЦПК України), але, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом (пункт 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України). Виконання такого обов'язку пов'язане, зокрема, з тим, що суд має надавати позовним вимогам належну інтерпретацію, а не тлумачити їх лише буквально (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 9901/172/20 (пункти 1, 80-81, 83), від 1 липня 2021 року у справі № 9901/381/20 (пункти 1, 43-47), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункти 6, 20-26, 101, 102), від 1 лютого 2022 року справі № 750/3192/14 (пункти 4, 26, 47), від 22 вересня 2022 року у справі
№ 462/5368/16-ц (пункти 4, 36), від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 31)).
За обставинами даної справи мета позивача спрямована на звільнення його від сплати заборгованості за аліментами, яка нарахована органом державної виконавчої служби.
Установивши, що мета позову спрямована на звільнення позивача від сплати заборгованості за аліментами суд розглядає вимогу скасування суми заборгованості зі сплати аліментів як вимогу про звільнення від сплати цієї заборгованості.
Частиною другою статті 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі за текстом - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За приписами статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім'я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.
Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно вимог частини третьої статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.
Частиною восьмою статті71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за заявою заінтересованої особи в порядку, встановленому законом.
Положеннями статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
За приписами частини другої статті 197 СК України за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006, суд у випадках, передбачених статтею 197 СК України, може частково або повністю звільнити платника аліментів від сплати заборгованості по аліментам. З аналізу зазначеної правової норми вбачається, що повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за його позовом і лише тоді, коли заборгованість виникла у зв'язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. При цьому, слід звернути увагу на те, що у такий спосіб законодавцем визначено право, а не обов'язок, суду звільнити платника аліментів від сплати заборгованості. При вирішенні таких спорів необхідно виходити з інтересів дитини, оскільки аліменти за рішенням суду присуджені на утримання дитини з метою забезпечення достатнього матеріального рівня її життя.
Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.11.2018 у справі № 343/860/17, у постанові від 01.08.2018 у справі № 344/12158/16-ц та у постанові від 20.09.2018 у справі
№ 592/2683/17.
Щодо посилання позивача на проживання разом з відповідачкою у спірний період та його добровільну участь в утриманні сина як на підставу для звільнення від сплати заборгованості за аліментами суд зазначає, що проживання платника аліментів і їх отримувача разом не є підставою для звільнення від аліментного зобов'язання перед неповнолітньою дитиною, оскільки стягувач аліментів, з ким проживають діти, має бути впевнена у стабільності матеріального утримання дітей, що захищається судовим рішенням.
Саме такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі № 545/96/20 (провадження № 61-4296св21).
Отже, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову лише з підстави спільного проживання сторін та участі позивача в утриманні спільної дитини.
Разом з тим, позивач просить звільнити його від сплати заборгованості за аліментами також мотивуючи це тим, що він 07.03.2019 отримав травму хребта та перебував на лікуванні, у зв'язку з чим був непрацездатним і не мав можливості отримувати дохід від будь-якої діяльності та, як наслідок, сплачувати аліменти на утримання сина.
На підтвердження вказаних обставин позивачем надано:
-виписний епікриз № 3005 із медичної карти стаціонарного хворого травматологічного відділення Чернігівської міської лікарні № 2, з якого убачається, що ОСОБА_2 , 1978 року народження, був госпіталізований у період з 07.03.2019 до 14.03.2019, повний діагноз: «переломи поперечних відростків справа Тн 12, L1, L2, L3, L4 хребців, перелом IX ребра справа. Деформуючий спондильоз, спондилоатроз, остреохондроз грудного і поперекового відділів хребта, корінцевий синдром на фоні гриж дисків L2-L3, L3-L4, L4-L5, зі спінальним стенозуванням на рівні L2-L3, струс головного мозку, травма побутова 7/03/19, за наполяганням хворого виписаний для подальшого лікування, пояснена необхідність продовження стаціонарного лікування; рекомендовано: амбулаторний нагляд травматолога і невролога поліклініки, явка 15.03.2019, ЛФК ІІ пер., ходьба в корсеті, не сидіти» (а.с. 13);
-виписний епікриз № 7738 із медичної карти стаціонарного хворого травматологічного відділення Чернігівської міської лікарні № 2, за змістом якого у період з 26.06.2019 до 08.07.2019 ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні, повний діагноз: «розповсюджений остеохондроз з найбільшим ураженням поперекового, грудного і шийного відділів, грижі міжхребцевих дисків L2-L3, L3-L4, L4-L5 31 спінарним стенозуванням на рівні L2-L3, деформуючий спондильоз на рівні L2-L3, L3-L4. Незрощені переломи /07.03.2019/ поперечних відростків справа Тн 12, L1, L2, L3, L4 хребців. Деформуюючий спондильоз, спондилоатроз, остреохондроз грудного відділу хребта. Правобічна радикулопатія з сенсорними розладами та стійким больовим синдромом. Варикозна хвороба обох нижніх кінцівок з клапанною недостатністю підшкірних та перфорантних вен, ХВЛН ІІ ст. Простий міопатичний астигматизм обох очей. Дифузний кардіосклероз, симптоматична артеріальна гіпертензія; рекомендовано: «амбулаторний нагляд травматолога і невролога поліклініки, явка через тиждень, ЛФК ІІ пер., ходьба в корсеті, не сидіти» (а.с. 14);
- виписний епікриз № 9330 із медичної карти стаціонарного хворого травматологічного відділення Чернігівської міської лікарні № 2, яким підтверджується госпіталізація ОСОБА_2 , 1978 року народження, у період з 06.08.2019 до 21.08.2019, повний діагноз: «розповсюджений остеохондроз з найбільшим ураженням поперекового, грудного і шийного відділів, грижі міжхребцевих дисків L2-L3, L3-L4, L4-L5 зі спінарним стенозуванням на рівні
L2-L3. Незрощені переломи поперечних відростків справа Тн 12, L1, L2, L3, L4 хребців. Деформуючий спондильоз, спондилоатроз, остреохондроз грудного відділу хребта. Правобічна радикулопатія з сенсорними розладами та стійким больовим синдромом. ЦВХ. ДЕП ІІ з помірним церебластенічним синдромом. Киста правої нирки»; рекомендовано: «амбулаторний нагляд травматолога, уролога і невролога поліклініки, явка через тиждень, ЛФК ІІ пер., ходьба в корсеті, не сидіти, обмеження фізичних навантажень» (а.с. 12).
Оскільки однією з передбачених статтею 197 СК України підстав для звільнення від сплати заборгованості за аліментами є тяжка хвороба платника аліментів, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від сплати заборгованості у доведений ним період - з 07.03.2019 по 21.08.2019 (а.с. 45-47).
Крім того, як на підставу скасування суми заборгованості по сплаті аліментів, позивач посилається на ту обставину, що у період із серпня 2019 року до 16.05.2020 відповідачка ОСОБА_3 перебувала за кордоном на заробітках, а їхній син ОСОБА_5 та донька відповідачки від першого шлюбу - ОСОБА_6 , проживали разом з позивачем та були на його повному утриманні, а тому він самостійно утримував дітей та не мав сплачувати аліменти на користь відповідачки.
Із відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19-73508/18/24-Вих від 24.10.2024 убачається, що відповідачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 16.11.2019 перетнула державний кордон України з пункту пропуску «Устилуг» в напрямку «виїзд», а 21.07.2020 із пункту пропуску «Ягодин» у напрямку «в'їзд»; іншої інформації в Базі даних немає (а.с. 104 зворот).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Факт перебування за кордоном України в указаний період під час судового розгляду відповідачка визнала, зазначивши при цьому, що передавала грошові кошти на утримання сина ОСОБА_5 . Проте, з порушенням вищевказаних норм процесуального закону, доказів участі в утриманні дитини під час перебування поза межами України не надала.
Натомість, показаннями допитаних у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_9 (батько відповідачки), ОСОБА_10 (невістка позивача) та ОСОБА_11 (товариш позивача) повністю підтверджується той факт, що в період перебування відповідачки за кордоном неповнолітній син ОСОБА_5 проживав із позивачем та був на його утриманні.
Із огляду на встановлені обставини в справі та надані докази, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та звільнення ОСОБА_2 від сплати заборгованості за аліментами за періоди з 07.03.2019 по 21.08.2019 (хвороба позивача) та з 16.11.2019 по 21.07.2020 (перебування відповідачки за кордоном).
У відповідності до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача належить стягнути сплачений ним при подачі позову судовий збір пропорційно до задоволених вимог (36%).
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про скасування суми заборгованості зі сплати аліментів - задовольнити частково.
Звільнити ОСОБА_2 від сплати заборгованості за аліментами за періоди з 07.03.2019 по 21.08.2019 та з 16.11.2019 по 21.07.2020, які стягуються на підставі рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 26.03.2012 у справі № 2/2523/328/12 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Мена, Чернігівської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_3 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.03.2012 р. і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 436 грн 03 коп. (чотириста тридцять шість гривень 03 копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Відповідачка: ОСОБА_3 , місце проживання:
АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .
Третя особа: Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Княжа, 28, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 35029699.
Суддя