Справа № 732/14/25
Провадження № 3/732/317/25
27.03.2025 м. Городня
Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О., у присутності секретаря Бондаренко Т. А., розглянувши справу, що надійшла після доопрацювання з відділення поліції №3 Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ,
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
01.01.2025 близько 00:03, у АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 умисно висловлював погрози нецензурною лайкою в бік своєї тещі ОСОБА_2 , яка проживає за вказаною адресою, чим завдав шкоду психологічному здоров'ю потерпілої та вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином за адресою його місця реєстрації та адресою фактичного місця проживання. Поштові відправлення із судовими повістками про виклик в судове засідання повернуті без вручення адресату - ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю останнього за вказаними адресою.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справу можливо розглянути за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України».
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з'явився, клопотань від нього про відкладення розгляду справи не надходило, суд вважає за можливе розгляд справи проводити без його участі за наявними у справі доказами.
Всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до наступного.
Частиною 3 статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою або другої цієї статті - вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого , або вчинення вказаних діянь, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Диспозицією частини 3 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства (далі - Закон).
Зокрема, згідно із п. 3 ст. 1 Закону, згідно яких домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п. 14 Закону).
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Згідно з матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 263573 від 01.01.2025, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 01.01.2025 близько 00:03, у АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 умисно висловлював погрози нецензурною лайкою в бік своєї тещі ОСОБА_2 , яка проживає за вказаною адресою, чим завдав шкоду психологічному здоров'ю потерпілої та вчинив домашнє насильство психологічного характеру;
- рапортом чергового ВП № 3 від 01.01.2025, в якому зазначено, що на лінію 102 надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що 01.01.2025 о 00:01, співмешканець доньки дебоширить, вчиняє бійку, у будинку дитина 5 років. В ході опрацювання виклику, працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 учинив стосовно своєї тещі домашнє насильство;
- поясненнями ОСОБА_3 від 01.01.2025, в яких остання повідомила, що вона з чоловіком приїхали до батьків на свята, під час святкування чоловік почав з'ясовувати стосунки з її матір'ю, виражався нецензурною лайкою, на зауваження не реагував;
- поясненнями ОСОБА_2 від 01.01.2025, в яких остання пояснила, що до неї приїхала донька зі співмешканцем ОСОБА_1 , який після вживання спиртних напоїв, почав з'ясовувати стосунки з нею, намагався вчинити бійку, виражався нецензурною лайкою;
- за результатами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, працівник поліції встановив високий рівень небезпеки;
- стосовно ОСОБА_1 складений терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він протягом року вже притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, про що свідчить постанова Козелецького районного суду Чернігівської області від 15.07.2024 (справа №734/2697/24).
Згідно із ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
При призначенні виду адміністративного стягнення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності в межах санкції ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, суддя, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини в скоєнні правопорушення, а також враховуючи те, що адміністративне стягнення є не тільки мірою відповідальності, але й служить вихованню особи, яка скоїла правопорушення, суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
Зважаючи на викладені у ст. 283 КУпАП вимоги до змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення, при вирішенні питання про необхідність або відсутність необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39--1 цього Кодексу, суд вважає, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення дозволяють не направляти порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч. 3 ст. 173-2, ст. 268, ст. 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя
Притягнути до адміністративної відповідальності та накласти ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 коп за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп на користь держави / отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (Код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106 ).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, добровільно, протягом 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладання штрафу: отримувач коштів: ГУК у Чернігівській обл./тг м. Городня/21081100, код отримувача (Код за ЄДРПОУ) 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), UA898999980313010106000025693, код класифікації доходів бюджету - 21081100, призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.
Згідно зі ст. 308 КУпАП в разі несплати особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності стягується подвійний розмір штрафу, тобто 2040 (дві тисячі сорок) грн 00 коп.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Городнянський районний суд Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А. О. Бойко