Справа № 734/1900/23
1-кп/729/16/25 р.
24 березня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі колегії
суддів: головуючої судді: ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні, яке внесенедо ЄРДР № 12022270350000473 від 13.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України,
за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
У провадженні Бобровицького районного суду Чернігівської області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 12022270350000473 від 13.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 , передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.
Прокурором подано письмове клопотання про продовження строку застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на два місяці, який згідно ухвали Бобровицького районного суду Чернігівської області від 29.01.2024 року закінчується 29 березня 2025 року.
У своєму клопотанні прокурор посилається на обґрунтованість підозри обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині ОСОБА_9 , з хуліганських мотивів, що мало місце 12.12.2022 року близько 21 год. 30 хв. неподалік приміщення кафе більярдної "Піраміда" по вул. Незалежності, 30 в м. Остер Чернігівського району Чернігівської області.
За ухвалою слідчого судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 21.12.2022 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався, як під час досудового розслідування так і в судовому засіданні.
Ухвалою Бобровицького районного суду від 22.08.2024 обвинуваченому ОСОБА_5 змінено запобіжний захід з утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт строком на два місяці по 22 жовтня 2024 року включно, продовжений за ухвалою суду від 29.01.2024 року до 29.03.2025 року та у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покладені наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду у визначений час; не залишати місце проживання за адресою; АДРЕСА_1 , без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні, окрім спілкування із свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; носити електронний засіб контролю.
Прокурор вважає, що ризики визначені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не змінились та продовжують існувати. Відповідні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Обставини, що свідчать про існування ризиків наступні.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування обвинуваченого від суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , суворістю можливого покарання, пов'язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами. Оскільки, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, який посягає на найвищі соціальні цінності як то життя і здоров'я потерпілого, та за який передбачено покарання від десяти до п'ятнадцяти років позбавлення волі, або довічне позбавлення волі, таким чином, усвідомлюючи невідворотність покарання в разі подальшого засудження його за вчинення вищевказаного кримінального правопорушення може переховуватись від суду.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні є реальним з огляду на наступне. Перебуваючи на волі з метою відстоювання власної правової позиції, матиме реальну можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж судовому провадженні, які проживають з ним в одному населеному пункті. На даний час у даному провадженні триває судовий розгляд, не допитані всі свідки у кримінальному провадженні. Слід врахувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, суд не вправі обгрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ОСОБА_5 може створити штучні докази та підбурити осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинити інше кримінальне правопорушення, є реальним з огляду на характер антисоціальності кримінального правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_5 (у період воєнного стану, в громадському місці, в присутності багатьох людей, будучи в стані алкогольного сп'яніння, внаслідок явної неповаги до суспільства, нехтуючи загальнолюдськими правилами співжиття і нормами моралі, без будь-якої причини, на ґрунті хуліганських спонукань, щодо військовослужбовця ЗСУ, одягненого у відповідний камуфляжний одяг), що у своїй сукупності створює обґрунтований ризик, який встановлений та продовжує існувати у даному кримінальному провадженні.
Наведені обставини свідчать, що заявлені ризики та суспільна небезпека особи обвинуваченого не зменшилась та виправдовує продовження застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.
З урахуванням вищевикладеного та стадії судового провадження, коли судом продовжується допит свідків, характер та тяжкість діяння, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_12 що також кореспондується з характером суспільного інтересу, підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу не вбачається, оскільки інший більш м'який запобіжний захід, не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримала подане клопотання та вважає за необхідне продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці з підстав, наведених у клопотанні з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення себе не визнав, злочину у якому його обвинувачують він не вчиняв, просить суд змінити йому запобіжний захід із цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби, посилаючись на те, що він має намір працевлаштуватися, щоб утримувати свою сім'ю.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні надав заперечення на клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_5 . В обґрунтування заперечення зазначає, що сторона захисту з викладеними в клопотанні фактами і обґрунтуваннями не згодна, з огляду на те, що під час судових засідань сторона обвинувачення не надала жодного речового доказу вчинення ОСОБА_5 злочину, у якому його обвинувачують, не надала жодного письмового доказу, зокрема навіть висновки судово-медичного експерта, досліджені в суді, є суперечливими та жодним чином не доказують вчинення злочину ОСОБА_5 .
Вже допитані у суді свідки у даному кримінальному провадженні дають повністю різні та суперечливі показання щодо подій, які відбулися 12 грудня 2022 року, а деякі вказують на вчинення даного злочину зовсім іншими особами, зокрема ОСОБА_13 . Тобто, в матеріалах кримінального провадження №12022270350000473 від 13.12.2022 року відсутні буд-які речові докази, документи, висновки експертів, показання, які вказують на вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому злочину.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України або виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Перелічені у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту ризики нічим не підтверджені.
Відтак, існування ризиків негативної процесуальної поведінки ОСОБА_5 є формальними, декларативними та не підтверджуються жодними доказами та наявними матеріалами кримінального провадження та лише спростовуються доказами вчинення даного злочину іншими особами, що повністю незаконно проігноровано органом досудового розслідування та прокурором.
Отже, вказані вище обставини дають підстави вважати, що застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не є необхідним, а тому, враховуючи повну відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, виконання покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а також те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, вважає, що буде достатнім застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу і саме такий запобіжний захід забезпечить досягнення мети застосування запобіжних заходів та прав обвинуваченого.
Зазначає, що тяжкість злочину, на яку постійно посилається прокурор законом не визначається підставою для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.
Також вказує на те, що стороною захисту отримано письмову заяву керівника ТОВ «ФРАМ ПЛЮС» ОСОБА_14 ( АДРЕСА_2 , м.т. НОМЕР_1 ) про зобов'язання офіційного працевлаштування ОСОБА_5 на вказане ТОВ на виробництво металопластикових конструкцій за адресою: м. Остер, Чернігівська область, вул. Татарівська, 49, з відповідним графіком роботи: п'ять робочих днів на тиждень з понеділка по п'ятницю у період з 08 год. 30 хв. до 19 год. 00 хв. Вказана робота дозволить ОСОБА_5 отримувати дохід та допомагати матері утримувати родину.
Враховуючи викладене, а також наявність прямих доказів спричинення тілесних ушкоджень померлому зовсім іншою особою, відсутність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, відсутність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, дані про особу ОСОБА_5 , те, що останній раніше до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності не притягувався, а також те, що ОСОБА_5 може бути працевлаштований, просить відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового арешту та змінити на домашній арешт, що полягає в забороні обвинуваченому в певний час доби залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , що дозволить йому працювати.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, як сторони обвинувачення так і сторони захисту, заслухавши учасників судового розгляду, колегія суддів приходить до наступного висновку.
За положенням ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 22.08.2024 року ОСОБА_5 було змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 29.01.2025 року ОСОБА_5 даний запобіжний захід було продовжено до 29.03.2025 року.
Підставою для обрання відносно обвинуваченого вказаного запобіжного заходу слугувала обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим злочину, передбаченого п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виходячи з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Враховуючи, що обгрунтованість підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення була досліджена слідчим суддею під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , беручи до уваги, що перевірка обґрунтованості підозри входить до завдань подальших стадій судового розгляду, судом при вирішенні клопотання прокурора про продовження строку цілодобового домашнього арешту досліджуються саме питання існування та зміни вказаних прокурором ризиків.
У відповідності до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, суд зобов'язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, та особу підозрюваного, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
В обґрунтування клопотання, як на підставу продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого, прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, спробі обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Домашній арешт, відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії домашнього арешту не може перевищувати 2-х місяців, у разі необхідності він може бути продовжений в межах досудового розслідування, але не більше 6 місяців. Разом з цим законодавцем не вказаний максимальний строк домашнього арешту під час судового розгляду, який може продовжуватись до закінчення провадження.
У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
За змістом ч 3 ст. 199 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку застосування домашнього арешту суд з'ясовує, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Прокурор при розгляді клопотання довів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх даних, що існує ризик переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не встановлено.
Колегія суддів зауважує, що наявність обґрунтованої підозри та тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, самі по собі не є беззаперечним доказом наявності ризику переховування від суду. Однак, тяжкість обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі, при цьому суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Враховуючи зазначені обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_5 менш суворих запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт, не зможе належним чином запобігти наявним ризикам, що призведе до неможливості розгляду справи в розумні строки.
При цьому застосований до обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості інкримінованого діяння, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, а тому на даний час виключається можливість зміни запобіжного заходу на нічний домашній арешт та на більш м'який. Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого суд на даному етапі не встановив.
Таким чином, твердження захисника про заміну цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт не заслуговує на увагу, оскільки зменшення передбачених ст. 177 КПК України ризиків, враховуючи тяжкість та характер інкримінованого кримінального правопорушення та зміна на більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 , а тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу.
Застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно обвинуваченого в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи також на відсутність достатніх гарантій належного виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим у разі зміни запобіжного заходу, колегія суддів вважає, що інші запобіжні заходи можуть не запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, посилання сторони захисту, що ОСОБА_5 потрібно працювати, щоб утримувати родину, колегія суддів не може розцінювати як підставу задоволення клопотання про змінузапобіжного заходу з цілодобового арешту на домашній арешт у нічний час, так як, вищезазначені обставини з урахуванням серйозності обвинувачення та обставин скоєння злочину, та суворості покарання, яке може бути призначено обвинуваченому у разі доведеності його вини, не свідчать про наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду.
На підставі викладеного колегія суддів вважає необхідним відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту, а клопотання прокурора задовольнити та продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 331 КПК України, колегія суддів, -
Задовольнити клопотання прокурора Козелецької окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12022270350000473 від 13.12.2022 за обвинуваченням ОСОБА_5 за п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.
Продовжити дію запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , заборонивши цілодобово залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , дозволивши залишати житло під час оголошення повітряної тривоги для прослідування в укриття та відвідування медичних закладів за місцем проживання обвинуваченого, строком на два місяці до 24 травня 2025 року включно.
Продовжити, покладені на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, до 24 травня 2025 року, а саме:
- прибувати за кожною вимогою суду у визначений час;
- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні, окрім спілкування із свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;
- носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. Працівники поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
В задовленні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_8 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відмовити.
Копію ухвали надіслати для виконання ВП №1 Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
Строк дії ухвали, запобіжного заходу і обов'язків установити до 24 травня 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде складено та проголошено 27 березня 2025 року о 16 год. 30 хв. Кримінальне провадження відкласти для виклику свідків на 10 квітня 2025 року на 10:00 год.
Головуюча суддя : ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3