Справа № 466/2126/25
Провадження № 1-кс/466/947/25
27 березня 2025 року м. Львів
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого СВ ВП №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП України у Львівській області ОСОБА_3 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту на майно ,-
перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, -
24.03.2025 адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова з клопотанням про скасування арешту, в якому просить частково скасувати арешти, які були накладені ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 30.01.2025, а саме: на транспортний засіб "Volkswagen Arteon" із д.н.з. НОМЕР_1 із Win-кодом: НОМЕР_2 та ключ до нього, що упаковано в спецпакет НПУ WAR №1324840; автомобіль марки Volkswagen моделі Passat з д.н.з. НОМЕР_3 з VIN-номером НОМЕР_4 ; довіреність від 08.01.2025 на право керування транспортним засобом на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на 1 арк., що упаковано в спецпакет НПУ RIC №2189493; два ключі до запалювання, які упаковано до спецпакету СУ НП України PSP 1261254.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 30 січня 2025 року накладено арешт на довіреність від 08.01.2025 року на право керування транспортним засобом на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на 1 арк., що упаковано в спецпакет НПУ RIC № 2189493 та транспортний засіб «Volkswagen Arteon» із д.н.з. НОМЕР_1 із Win-ком: НОМЕР_5 та ключ до нього, що упаковано в спецпакет НПУ WAR №1324840, справа № 466/934/25, провадження № 1-кс/466/326/25.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 30 січня 2025 року накладено арешт на автомобіль марки Volkswagen моделі Passat з д.н.з НОМЕР_3 з VIN-номером НОМЕР_4 та два ключі до запалювання, які упаковано до спецпакету СУ НП України PSP 1261254, справа № 466/934/25, провадження № 1-кс/466/325/25.
У відповідності листа ГУ НП у Львівській області № 84953-2025 від 13.03.2025 (456730) за підписом слідчого СВ ВП №1 Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , на даний час судові експертизи по вищевказаних транспортних засобах не призначались. Питання щодо необхідності їхнього призначення буде вирішено в ході проведення досудового розслідування.
Зазначає, що з моменту вилучення транспортних засобів пройшло близько двох місяців часу, транспортні засоби експертами не оглянуті і експертизи у справі не призначені, що дає підстави вважати, що такі і не будуть призначатись, оскільки, пройшло достатньо часу.
Вважає, що підстави застосування арешту відпали, оскільки до сьогоднішнього дня автомобілі не оглянуті і експертизи не призначені, тому просить скасувати частково арешти на майно, яке зазначене в даному клопотанні.
У судове засідання адвокат ОСОБА_8 не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та дату розгляду клопотання. Заяв на адресу суду не поступало, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання по суті.
Слідчий ОСОБА_3 в судовому засіданні вказав, що у його провадженні перебуває кримінальне провадження за №42024142410000278 від 11.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України. Вважає скасування арешту недоцільним, оскільки остаточного рішення у кримінальному провадженні не прийнято.
Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Стаття 170 КПК України передбачає підстави для арешту майна, та зазначає яке саме майно може бути арештовано.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України(збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до положень ч. 1ст. 98 КПК України - речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів, поданих заявником, вбачається, що досудовим розслідуванням здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024142410000278 від 11.12.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
Як встановлено судом, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 30.01.2025 було задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП України у Львівській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 , про надання дозволу на проведення обшуку, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142410000278 від 11.12.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, ухвалено вважати законним проведений обшук, який був проведений 28.01.2025 у період часу з 18:06 год. до 19:52 год. на підставі постанови слідчого СВ відділу поліції №1 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області про проведення невідкладного обшуку від 28 січня 2025 року за адресою: Львівська область, вул. Стрийська, траса М-30, з координатами 49.2979048, 23.8868338 у транспортному засобі марки «Volkswagen», моделі «Arteon» державний номерний знак « НОМЕР_1 » із Win-кодом: НОМЕР_2 користувачем якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено речові докази.
30.01.2025р. слідчим суддею було накладено арешти на речові докази у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142410000278 від 11.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, які виявлено та вилучено в ході проведення обшуку 28.01.2025 у період часу із 21:58 до 22:50 год. транспортного засобу Volkswagen моделі Passat з д.н.з. НОМЕР_3 з VIN-номером НОМЕР_4 , який належить та котрим користується ОСОБА_5 , який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; та накладено арешт на речі, які вилучено в ході проведення обшуку за адресою: Львівська область, вул. Стрийська, траса М-30, за координатами 49.2979048, 23.8868338 у транспортному засобі марки «Volkswagen», моделі «Arteon» державний номерний знак « НОМЕР_1 » із Win-кодом: НОМЕР_2 , на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова про надання дозволу на проведення обшуку.
У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Метою арешту майна є збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При вирішені питання про арешт майна слідчий суддя враховує: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Щодо накладання арешту на довіреність від 08.01.2025 року на право керування транспортним засобом на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на 1 арк., що упаковано в спецпакет НПУ RIC № 2189493; транспортний засіб «Volkswagen Arteon» із д.н.з. НОМЕР_1 із Win-ком: НОМЕР_5 та ключ до нього, що упаковано в спецпакет НПУ WAR №1324840, два ключі до запалювання, які упаковано до спецпакету СУ НП України PSP 1261254; автомобіль марки Volkswagen моделі Passat з д.н.з НОМЕР_3 з VIN-номером НОМЕР_4 , то слідчий суддя вважає, що таке є недоцільним, оскільки остаточного рішення у кримінальному провадженні не прийнято, і в органу досудового розслідування наявна потреба для проведення всіх необхідних слідчих дій, встановлених КПК України.
Таким чином, слідчий суддя констатує, що заявником не доведено, що в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Досудове розслідування у вказаному провадженні триває, а відтак потреби кримінального провадження доводять необхідність накладеного арешту.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши надані матеріали, приймаючи до уваги те, що вищевказане майно, на яке було накладено арешт, може бути використане як речовий доказ у кримінальному провадженні, в якому його накладено, досудове розслідування кримінального провадження триває, а також приймаючи до уваги, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, у зв'язку з чим слідчий суддя прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.167-174, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України,-
у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту на майно частково- відмовити.
Ухвала є остаточною і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Текст ухвали складено та проголошено 27.03.2025 року.
Слідча суддя ОСОБА_1