465/428/24
2/465/1297/25
про передачу справи за підсудністю
21.03.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Величка О.В.,
з участю секретаря судового засідання Венгринюк О.Р.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, -
У провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 19.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Представник позивача - адвокат Лука Т.М. подав до суду додаткові письмові пояснення від 16.12.2024 року, відповідно до яких зазначає, що згідно даних Державного земельного кадастру за спадкодавцем - ОСОБА_4 числиться земельна ділянка кадастровий номер земельної ділянки 4623685600:01:002:0112. Щодо іншого належного майна померлому, то позивач не має змоги надати відповідну інформацію по причинні відсутності оригіналів документів, які були втрачені у зв'язку з пошкодженням ракетою житлового будинку, у якому такі документи знаходились. Як вбачається з довідки з місця проживання, останнє зареєстроване місце проживання спадкодавця було - АДРЕСА_1 . Враховуючи вищевикладене та те, що останнє місце проживання померлого числиться за адресою: АДРЕСА_1 , належним відповідачем у справі є Львівська міська рада. Зважаючи на викладене вище, представник позивача наполягає на тому, що наявні підстави для направлення даної справи за підсудністю до Галицького районного суду м. Львова, юрисдикція якого поширюється на територію місцезнаходження належного відповідача - Львівської міської ради.
В підготовче судове засідання сторони не з'явилися, належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи. Представником позивача подано клопотання про проведення судового засідання у його відсутності.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи, заявлене представником позивача клопотання про передачу справи для розгляду за підсудністю, доходить наступного висновку.
Загальні правила цивільного судочинства встановлені Цивільним процесуальним кодексом України та вимагають дотримання правил територіальної, предметної та суб'єктної юрисдикції (підсудності).
Так, частиною 2 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Вищий спеціалізований суд України у своїх листах № 6-47/0/9-12 від 10.07.2012 р. та від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 зазначив, що територіальна підсудність визначається колом цивільних справ у спорах, вирішення яких віднесено до повноважень суду першої інстанції (ст. 108-114 ЦПК України). Ст. 109 ЦПК України визначає підсудність справ за місцезнаходженням відповідача, а ст. 114 ЦПК України правила виключної підсудності. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦКУ. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи щодо спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність в матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦКУ, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається, що він прийняв спадщину. Відповідно до ст. 66 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини. На позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності, і вони пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини, якщо такі позови виникають з приводу нерухомого майна.
Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З урахуванням викладеного на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
Представником відповідача надано довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 400542931 від 23.10.2024 року, відповідно до якої вбачається, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належить ОСОБА_2 , а не померлому ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина і майно якого бажає успадкувати позивач ОСОБА_1 .
Разом із тим, згідно відповіді П'ятої Львівської державної нотаріальної контори Львівської області від 22.08.2024 року № 1011/01-16 інформація щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.
Однак, згідно інформації з Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 16.12.2024 року ОСОБА_4 на праві власності володів земельною ділянкою, кадастровий номер 4623685600:01:002:0112, яка розташована за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Раковець.
Також відповідно до повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01.01.2024 року, виданого Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Раковець Львівського району Львівської області, про що 24.03.2023 року Солонківською сільською радою Львівського району Львівської області складено відповідний актовий запис №22.
Відтак, місцем знаходження нерухомого майна померлого ОСОБА_4 , яке підтверджено належними доказами у справі, є: Львівська обл., Пустомитівський район, с. Раковець. В цьому ж населеному пункті помер спадкодавець.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи наведене, оскільки вказана справа не підсудна Франківському районному суду м. Львова, тому підлягає передачі для розгляду за підсудністю до суду за місцем знаходження майна померлого ОСОБА_4 згідно правил виключної підсудності, а саме до Пустомитівського районного суду Львівської області, а не Галицького районного суду м. Львова як про це клопоче представник позивача, посилаючись на норми, що визначають загальні правила підсудності, які в даному випадку застосуванню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.31, 258-261, 353 ЦПК України, суд -
Клопотання предстаника позивача - задоволити частково.
Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - передати для розгляду за підсудністю до Пустомитівського районного суду Львівської області (81100, Львівська обл., м. Пустомити, вул. Івана Кандиби, 3).
Апеляційна скарга може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя Величко О.В.