Справа № 458/337/25
2/458/161/2025
про повернення позовної заяви
27.03.2025 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Кшик О.І., перевіривши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
встановив:
27.03.2025 представник Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" Киричук Г.М. через систему "Електронний суд" подала до Турківського районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_1 ,в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 2001023784101 від 23.04.2018 та кредитним договором № 1001659383301 від 14.08.2020.
За результатами автоматизованого розподілу справи, оформленого відповідним протоколом від 27.03.2025 для розгляду справи визначено суддю Турківського районного суду Львівської області Кшик О.І.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Тобто, об'єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є похідними.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же підстав або доказів.
Метою об'єднання позовних вимог є можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання непов'язаних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Під вимогою розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно предмету спору. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення цивільного спору.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
З наведеного вбачається, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №911/414/18, постановах Верховного Суду від 22.04.2019 року у справі № 914/2191/18, від 02.12.2020 року у справі № 908/420/20.
Як видно з позовної заяви вимоги позивача АТ "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, ґрунтуються на окремих договорах - кредитному договорі № 2001023784101 від 23.04.2018 та ккредитному договорі № 1001659383301 від 14.08.2020.
Підставами виникнення спірних правовідносин сторін є два окремих кредитних договори, кожен із яких (незважаючи на однаковий суб'єктний склад) породжує різні взаємні права та обов'язки, що обумовлено відмінністю в умовах договорів (суми позики, розміру відсотків за користування кредитними коштами, а також строків їх повернення).
Наведене узгоджується з позицією Об'єднаної палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.10.2020 у справі№ 910/7186/19, де О'єднана палата дійшла висновку, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення у сторін цього правовідношення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного кредитного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (різні кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Отже, пред'явивши вимоги до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за двома різними кредитним договорам, позивач АТ "Перший Український Міжнародний Банк" порушив правила об'єднання позовних вимог, визначені ст. 188 ЦПК України, оскільки такі позовні вимоги не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, такі вимоги не є основними та похідним, вимоги заявлені з різних підстав, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори з різним предметом спору щодо стягнення заборгованості за різними кредитними договорами, указані вимоги не є однорідними та такими які нерозривно пов'язані між собою.
Відтак, заявлені вимоги не можуть бути об'єднані в одне провадження та сумісний їх розгляд є неможливим. Під час розгляду справи суд має надати оцінку умовам кожного з укладених договорів та правовій природі кожного з них, а також встановити обставини щодо виконання/невиконання сторонами умов цих договорів, обставин укладення договорів, дотримання їх умов сторонами, а також правомірність заявлених до стягнення сум, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов'язаних зі встановленням обставин, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, При цьому суд не встановив наявності підстав для застосування положень ст. 188 ЦПК України щодо роз'єднання позовних вимог.
Отже, позивач порушив правила об'єднання позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила обєднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 188 цього Кодексу).
Згідно з ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
У відповідності до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись п. 2 ч. 4 ст. 185, ст. 188, 259, 260, 261 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Сплачений при подачі позову судовий збір може бути повернутий судом за заявою особи, яка його сплатила.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набуває чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала складена та підписана 27.03.2025.
Суддя О.І. Кшик