Справа № 464/1832/25
пр.№ 2-н/464/588/25
27.03.2025 м. Львів
Суддя Сихівського районного суду м. Львова Сабара Л.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,
встановила:
заявник звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Дослідивши матеріали заяви, приходжу наступного висновку.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 167 ЦПК України розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Статтею 163 ЦПК України встановлено вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу. Так, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України).
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину (ч. 5 ст. 183 СК України).
З вказаного слідує, що законодавець надає право на отримання аліментів на утримання дитини тому із батьків, разом з яким проживає дитина, а тому для підтвердження права стягувача за заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів необхідно додати до такої докази на підтвердження проживання дитини саме разом із заявником (стягувачем).
Разом з тим, заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що неповнолітня донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом із нею, відтак в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують, що у заявника виникло права грошової вимоги, за якою нею подано заяву про видачу судового наказу.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За наведених обставин приходжу до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 165, 258-261, 353 ЦПК України, суддя,
постановила:
у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повна ухвала складена та підписана суддею 27 березня 2025 року.
Суддя Сабара Л.В.