Справа № 450/5452/24 Провадження № 2/450/808/25
"26" березня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Добош Н.Б.
при секретарі Хамуляк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про предмет спору: стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
стислий виклад позиції позивача та відповідача :
підстава позову (позиція позивача): 24.01.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 21838-01/2024, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 7950,00грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором.
24.06.2024р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24062024 у відповідності до умов якого відбулось відступлення прав вимоги і за кредитним договором № 21838-01/2024 до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 24062024 ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 17887,50грн., з яких: 7950,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 9937,50грн. сума заборгованості по відсотках.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора.
05.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 07326-03/2024, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 2300,00грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором.
20.08.2024р. між ТОВ ««Аванс Кредит» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20082024 у відповідності до умов якого відбулось відступлення прав вимоги і за кредитним договором № 07326-03/2024 до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників від 20.08.2024р. до Договору факторингу № 20082024 ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 9200,00грн., з яких: 2300,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 6900,00грн. сума заборгованості по відсотках.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора.
14.03.2024р. між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 23903-03/2024, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 1000,00грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором.
20.08.2024р. між ТОВ ««Аванс Кредит» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20082024 у відповідності до умов якого відбулось відступлення прав вимоги і за кредитним договором № 23903-03/2024 до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників від 20.08.2024р. до Договору факторингу № 20082024 ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 4000,00грн., з яких: 1000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 3000,00грн. сума заборгованості по відсотках.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора.
04.03.2024р. між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 06214-03/2024, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 2400,00грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором.
25.07.2024р. між ТОВ ««Аванс Кредит» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №25072024 у відповідності до умов якого відбулось відступлення прав вимоги і за кредитним договором № 06214-03/2024 до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників від 25.07.2024р. до Договору факторингу № 25072024 ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 9600,00грн., з яких: 2400,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7200,00грн. сума заборгованості по відсотках.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора.
20.02.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 21658-02/2024, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 1496,55грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів, що передбачені кредитним договором.
29.07.2024р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29072024 у відповідності до умов якого відбулось відступлення прав вимоги і за кредитним договором № 21658-02/2024 до відповідача. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 24062024 ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 4302,30грн., з яких: 1496,55 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 2805,75грн. сума заборгованості по відсотках.
Всупереч умовам кредитного договору відповідач не виконав зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора. На підставі наведеного просить позовні вимоги задоволити та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 26.11.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз'яснено сторонам, що у відповідності до ч. 7 ст. 279 ЦПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України.
У вказаний строк сторони не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та відповідач не подав відзиву на позовну заяву.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд на підставі позовної заяви, а також долучених письмових доказів, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Суд зазначає, що згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Положеннями ст.15,16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом встановлено, що 24.01.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 21838-01/2024, шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора.
За умовами договору позикодавець надає позичальнику фінансовий кредит в розмірі 8 000,00грн, строком на 100 днів, у безготівковій формі на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, процентна ставка 2,5 % в день.
24.06.2024р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24062024 у відповідності до умов якого відбулось відступлення прав вимоги. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 24062024 ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 21838-01/2024 в сумі 17887,50грн., з яких: 7950,00 грн. сума заборгованості за основною сумою, 9937,50грн. сума заборгованості по відсотках.
До матеріалів справи позивачем також додано розрахунок заборгованості за кредитним договором за період з 24.06.2024 року по 30.09.2024 року, за підписом представника позивача, в якому зазначено, що станом на 30.09.2024р. заборгованість за кредитним договором № 21838-01/2024 не погашена, залишок заборгованості складає 17887,50грн.
05.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 07326-03/2024 року , шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора.
За умовами договору позикодавець надає позичальнику фінансовий кредит в розмірі 2300,00грн, строком на 120 днів, у безготівковій формі на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, процентна ставка 2,5 % в день.
20.08.2024р. між ТОВ ««Аванс Кредит» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20082024 у відповідності до умов якого відбулось відступлення прав вимоги. Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 20.08.2024р. до Договору факторингу № 20082024 ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 07326-03/2024 в сумі 9200,00грн., з яких: 2300,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 6900,00грн. сума заборгованості по відсотках.
До матеріалів справи позивачем також додано розрахунок заборгованості за кредитним договором за період з 25.07.2024 року по 30.09.2024 року, за підписом представника позивача, в якому зазначено, що станом на 30.09.2024р. заборгованість за кредитним договором № 07326-03/2024 не погашена, залишок заборгованості складає 9200,00грн.
14.03.2024р. між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 23903-03/2024, шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора.
За умовами договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 1000,00грн, строком на 120 днів, у безготівковій формі на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, процентна ставка 2,5 % в день.
20.08.2024р. між ТОВ ««Аванс Кредит» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №20082024 у відповідності до умов якого відбулось відступлення прав вимоги. Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 20.08.2024р. до Договору факторингу № 20082024 ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 23903-03/20 в сумі 4000,00грн., з яких: 1000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 3000,00грн. сума заборгованості по відсотках.
До матеріалів справи позивачем також додано розрахунок заборгованості за кредитним договором за період з 25.07.2024 року по 30.09.2024 року, за підписом представника позивача, в якому зазначено, що станом на 30.09.2024р. заборгованість за кредитним договором № 23903-03/2024 не погашена, залишок заборгованості складає 4000,00грн.
04.03.2024р. між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 06214-03/2024, шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора.
За умовами договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2400,00грн, строком на 120 днів, у безготівковій формі на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, процентна ставка 2,5 % в день.
25.07.2024р. між ТОВ ««Аванс Кредит» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №25072024 у відповідності до умов якого відбулось відступлення прав вимоги. Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 25.07.2024р. до Договору факторингу № 25072024 ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 06214-03/2024 в сумі 9600,00грн., з яких: 2400,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 7200,00грн. сума заборгованості по відсотках.
До матеріалів справи позивачем також додано розрахунок заборгованості за кредитним договором за період з 25.07.2024 року по 30.09.2024 року, за підписом представника позивача, в якому зазначено, що станом на 30.09.2024р. заборгованість за кредитним договором № 06214-03/2024 не погашена, залишок заборгованості складає 9600,00грн.
20.02.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 21658-02/2024, шляхом підписання електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора.
За умовами договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 1500,00грн, строком на 100 днів, у безготівковій формі на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, процентна ставка 2,5 % в день.
29.07.2024р. між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29072024 у відповідності до умов якого відбулось відступлення прав вимоги. Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 24062024 ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 21658-02/2024 в сумі 4302,30грн., з яких: 1496,55 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 2805,75грн. сума заборгованості по відсотках.
До матеріалів справи позивачем також додано розрахунок заборгованості за кредитним договором за період з 29.07.2024 року по 30.09.2024 року, за підписом представника позивача, в якому зазначено, що станом на 30.09.2024р. заборгованість за кредитним договором № 21658-02/2024 не погашена, залишок заборгованості складає 4302,30грн.
Правовою підставою заявлених позивачем вимог є положення цивільного законодавства, які регулюють зобов'язальні правовідношення.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких договорів, на таких умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями525,526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно дост.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до укладених між сторонами договорів та статей 1049, 1050 та 1054ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Статті527,530 ЦК України зазначають, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно статті 599 Цивільного Кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
У ч. 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. За висновками Верховного Суду України, що викладені у постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.
У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Доказами, які можуть підтвердити наявність або відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені згідно норм ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п.2.1.1 Постанови НБУ «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» від 30.12.1998 №566, оскільки лише первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано копії договорів про надання споживчого кредиту; паспортів споживчого кредиту; розрахунки заборгованості.
Однак, в матеріалах справи відсутні первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок позичальника у розмірах зазначених в кредитних договорах, не надано позивачем також копії меморіальних ордерів, заяв на видачу готівки, платіжних доручень, виписки по картковому рахунку, тощо.
Таким чином немає підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також сума відсотків, зазначених в розрахунках, є правильними.
Досліджуючи надані розрахунки, такі самі по собі не є належними та допустимими доказами наявності заборгованості та її розмір за договором, оскільки будь-яких доказів перерахування коштів на картку чи на рахунок відповідача, підтвердження отримання останнім кредитних коштів відповідно до укладених договорів позивачем не надано. Розрахунок є виключно внутрішнім документом банку, підготовленим його працівниками, та відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. До того ж, такі розрахунки не містить ні порядку, ні розмірів, ні часу нарахування відсотків у такій сумі, що унеможливлює дослідження та перевірку таких.
Вказане узгоджується з постановою Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18.
Надані позивачем договори факторингу та витяги з реєстрів боржників до договору факторингу, які є похідними від договорів кредиту, самі по собі не є належними та достатніми доказами наявності заборгованості та її розміру за договорами, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, підтвердження отримання останнім кредитних коштів відповідно до укладених договорів позивачем не надано.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Доведеність наявної суми заборгованості за договором про надання фінансового кредиту, є обов'язком позивача, який не довів суду належними та допустимими доказами її розмір.
Згідно принципу змагальності, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст.ст.12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
В оцінці поведінки та способу ведення справ фінансовою компанією суд ураховує, що у силу приписів ст.29 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова компанія - це фінансова установа, яка на підставі відповідної ліцензії має право здійснювати діяльність з надання одного або декількох видів фінансових послуг. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ фінансовими компаніями є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною в цивільних відносинах з такою установою. З врахуванням наведеного всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах.
Схожа позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01 лютого 2023 року у справі № 199/7014/20.
Інших доказів позивачем не надано, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявлено. Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).
Суд наголошує, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 462/2056/20 засадничі принципи цивільного судочинства змагальність та диспозитивність покладають на позивача обов'язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Згідно з цивільним процесуальним законом тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов'язків.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).
Розглядаючи справу в межах доводів та поданих доказів, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення як основного боргу за кредитним договором, так і похідних від нього відсотків, та порушення відповідачем прав позивача, які б підлягали судовому захисту, що зумовлює відмову у позові.
За ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачу судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81,83,141, 223, 258, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-
в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області або безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, 79018, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 26.03.2025 року.
СуддяН. Б. Добош