Єдиний унікальний номер 448/154/25
Провадження № 2/448/243/25
21.03.2025 місто Мостиська
Мостиський районний суд Львівської області у складі:
головуючої судді - Гіряк С.І.
за участі секретаря судового засідання Рушеляк Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу
за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: с. Старява, Яворівський район, Львівська область, індекс 81313) до
відповідача ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 )
предмет та підстави позову: про стягнення аліментів,
учасники справи - не з'явилися,
встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача
1. 28.01.2025 ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 з вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дітьми повноліття.
2. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що 19.11.2014 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Чернівської сільської ради Мостиського району Львівської області за актовим записом №12. За час подружнього життя у них народилося двоє синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. Вказує, що на даний час у провадженні Мостиського районного суду Львівської області знаходиться справа №448/2183/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
4. Зазначає, що вони з відповідачем разом не проживають,відповідач ухиляється від утримання синів, матеріальної допомоги добровільно не надає. Вказує, що сини проживають з нею та всі витрати пов'язані з їх утриманням несе вона.
5. Відповідач відзиву на позов не надав.
ІІ. Позиція учасників справи
6. Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, її представник- адвокат Озимко О.М. подала заяву, в якій просить суд розгляд справи проводити у їх відсутності, вказує, що позов підтримують, просять його задовольнити.
7. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомляв. Слід зазначити, що жодних клопотань, заяв та відзиву від ОСОБА_2 до суду не надходило.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі
8.Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
9. Ухвалою суду від 30.01.2025 було відкрито провадження та постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
10. Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи без його участі.
11. Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).
12. Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, повторно не з'явилася в судове засідання без поважних причин та не подав відзив, а позивачка заперечень проти такого вирішення справи не подала, суд керуючись ч.4 ст.223, 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.
ІV. Фактичні обставини встановлені Судом
13. Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 відповідно, які перебувають на утриманні позивачки.
14. Встановлено, що діти проживають разом із позивачкою за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №42 від 24.01.2025, виданою виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області.
V. Застосоване Судом законодавство та висновки Суду
15. У відповідності до статті 3 «Конвенції про права дитини» від 20 листопада 1989 (далі Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
16. А, статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
17. Згідно із статтею 180 Сімейного кодексу України (далі СК) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
18. Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
19. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
20. Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
21. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
22. Виходячи із змісту статті 181 СК за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя).
23. Виходячи з викладеного, Суд знаходить, що ОСОБА_2 зобов'язаний утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
24. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
25. Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача Суд відповідно до статті 182 СК, враховує:
25.1. стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
25.2. стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
25.3. наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
25.4. відсутність в матеріалах справи доказів про наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
25.5. відсутність в матеріалах справи доказів про витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
25.6. інші обставини, що мають істотне значення.
26. Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
27. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
28. Однак, позивачкою не надано суду доказів про розмір доходів відповідача на підтвердження того, що він має можливість та спроможний сплачувати аліменти на утримання дітей у заявленому розмірі 1/2 частки всіх видів його доходів.
29. На підставі вищевикладеного та беручи до уваги те, що відповідач не має на утриманні інших осіб та є особою працездатного віку, виходячи з мінімальних потреб дітей для забезпечення їх належного рівня життя та фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивачки слід стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.01.2025 року і до досягнення ними повноліття, що буде об'єктивним, необхідним, достатнім та справедливим розміром стягнення аліментів.
VI. Судові витрати
30. Виходячи з вимог ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
31. Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
32. Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
33. Ураховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей на підставі п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то з відповідача слід стягнути в дохід Держави судовий збір у розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 223, 247, 258, 259, 263- 265, 268, 280, 430 ЦПК України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28.01.2025 року і до досягнення ними повноліття.
3. В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення аліментів в більшому розмірі - відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп.
5. У відповідності зі ст.430 ч.1 п.1 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
6. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
7. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
8. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
9. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
10. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
11. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
12. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
13. Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду.
14. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
15. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
16. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: с. Старява, Яворівський район, Львівська обл., індекс 81313, РНОКПП - НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_4 .
Повний текст судового рішення складений 26.03.2025.
Суддя Світлана ГІРЯК