Єдиний унікальний номер 448/463/25
Провадження № 2/448/358/25
про залишення позовної заяви без руху
26.03.2025 Мостиський районний суд Львівської області в особі судді Гіряк С.І., перевіривши додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та поділ спільного майна подружжя,
1. Адвокат Гриньо М.І., який діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звернувся із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якому просить :
- визнати транспортний засіб «Rehault Megane», 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- в порядку поділу спільного подружнього майна стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі (половини) вартості автомобіля «Rehault Megane», 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та стягнути з відповідача судові витрати.
2. Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175,177 ЦПК України, та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
3. Так, згідно вимог пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
4. Згідно із п.п.2, 9, 10 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності - вартістю майна, а у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості, а якщо позов складається з кількох самостійних вимог, як в даному випадку, ціна позову визначається сумою всіх вимог.
5. Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Такий висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 916/1220/17.
6. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначено, що будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
7. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
8. Згідно ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
9. Дійсна вартість майна визначається згідно вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною (стаття 12 Закону).
10. Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, який підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
11. За приписами абз.3 п.1 розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженого наказом Фонду державного майна України 17.05.2018 № 658, строк дії звіту про оцінку не може перевищувати шість місяців з дати оцінки, що зазначається в такому звіті.
12. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути надані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки про ринкову вартість майна в даній місцевості.
13. Із прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати транспортний засіб «Rehault Megane», 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 об'єктом права спільної сумісної власності, та в порядку поділу спільного подружнього майна стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі (половини) вартості автомобіля «Rehault Megane», 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
14. Однак, сторона позивача в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України не надала належних та допустимих доказів (звіт про оцінку майна із висновком про його вартість, договори купівлі-продажу цього транспортного засобу чи довідку про ринкову вартість такого транспортного засобу в даній місцевості тощо) вартості спірного майна, а саме транспортного засобу «Rehault Megane», 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
15. З викладеного вище встановлено, що позивачу слід надати відомості, які б підтверджували дійсну реальну вартість транспортного засобу «Rehault Megane», 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 на день звернення до суду та зазначити реальну ціну позову, виходячи з вартості такого.
16. Додані позивачем документи унеможливлюють визначити правильність сплати ним судового збору.
17. За наявності перешкод у отриманні грошової оцінки майна, позивач не позбавлений можливості замовити експертну грошову оцінку майна з метою визначення його вартості.
Суд роз'яснює позивачеві, що вартість станом на час звернення до суду, яка буде визначена за результатами проведення експертної грошової оцінки становитиме ціну позову.
18. Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
19. Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
20. Як вбачається з матеріалів позову, позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру без зазначення ціни позову і сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
У зв'язку із невизначенням дійсної (реальної) вартості спірного майна, суд позбавлений можливості перевірити правильність сплаченого позивачем судового збору.
21. Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
22. Відповідно до ст.4 ЗУ «Про судовий збір» сума судового збору, яку необхідно сплатити позивачеві за вимогу майнового характеру становить 1% ціни позову, але на менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
23. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
24. Згідно зі ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 з 01 січня встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Отже, судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211,20 грн. та не більше 15 140,00 грн.
25. Крім того, із прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач заявляє вимогу немайнового характеру та просить визнати об'єктом права спільної сумісної власності транспортний засіб.
26. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
27. З огляду на вищенаведене, позивач повинен сплатити судовий збір у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір», надавши до суду квитанцію про сплату судового збору, а згідно з ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
28. Дотримання вимог ст.175,177 ЦПК України при пред'явленні позовної заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення справи (позову) до розгляду з наявними недотриманнями вимог закону.
29. Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
30. Відповідно до частини першої статті 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
31. Враховуючи наведені норми закону та дослідивши зміст позовної заяви та долучені до неї докази, приходжу до переконання, що позовна заява підлягає залишенню без руху.
32. В даній ситуації суддя звертає увагу, що вирішуване питання про відкриття провадження по справі охоплюється змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.
33. Стосовно питання доступу до суду Європейський Суд з прав людини в своїй прецедент ній практиці звертає увагу на те, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Європейський Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (див. ухвалу щодо прийнятності у справі «МПП «Голуб» проти України» від 18 жовтня 2005 року).
34. А тому, встановлення цивільним процесуальним законодавством вимог до позовної заяви і залишення поданого позивачем позову до суду без руху, у зв'язку із його невідповідністю вимогам, передбачених законом, ґрунтується на нормах закону і слугує меті здійснення правосуддя, що в цілому не являється обмеженням доступу позивача до суду.
35. У зв'язку із наведеним, враховуючи, що позовна заява подана без додержання вказаних вище вимог, її необхідно залишити без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 175-177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
2. Запропонувати позивачці ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху привести позовну заяву у відповідність з вимогами статті 175 Цивільного процесуального кодексу України, шляхом усунення вищевказаних недоліків.
3. Роз'яснити, якщо позивачка відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає зазначені вище вимоги, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
4. Якщо позивачкою не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачці.
5. Копію ухвали надіслати позивачці та її представнику.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Ухвала суду підписана 26.03.2025.
Суддя Світлана ГІРЯК