Справа № 755/14893/24
Провадження №2/755/1007/25
"27" березня 2025 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Коваленко І.В.,
за участі секретаря судового засідання - Грищенко С.В.,
розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію,
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі», звернулось з позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість за необліковану електроенергію у розмірі 6 782,30 грн, та відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн, що були сплачені позивачем за подання позову до суду.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27 березня 2021 року за адресою відповідача в ході обстеження приладу обліку електроенергії представниками позивача було виявлено порушення пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), що відповідає пункту 8.4.2 ПРРЕЕ - «самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електромережі, що не є власністю ОСР несанкціоноване ОСР після відключення 06 лютого 2024 року без порушення схеми обліку; самовільне підключення виконано дротом від вихідних клем лічильника до автоматичного вимикача; порушення продемонстровано споживачу». На підставі виявленого порушення було складено акт про порушення № 003668. Вартість неврахованої електричної енергії визначено комісією з розгляду актів порушень і нарахувань за ними в розмірі 6 782,30 грн за період з 06 лютого 2024 року по 26 березня 2024 року. Станом на дату звернення до суду із позовною заявою, споживач ОСОБА_1 до енергопостачальної компанії не зверталась з метою укладення договору та переоформлення особового рахунку НОМЕР_1 на її ім'я. Звертаючись до позивача зі скаргою 16.05.2024 року відповідач повідомила про смерть батька ОСОБА_2 . Оскільки зобов'язання зі сплати заборгованості за спожиту необліковану електричну енергію відповідачем не виконано, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за необліковану електричну енергію в розмірі 6 782,30 грн.
Ухвалою суду від 09.09.2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.
12.12.2024 року до Дніпровського районного суду міста Києва від представника позивача ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - адвоката Гаєвої Ю.В. надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з доданими до неї документами не було отримано, конверт разом з вказаними документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання», правом подати відзиву на позов та докази на спростування заявлених вимог не скористалась.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач є власником особового рахунку № НОМЕР_1 та споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № НОМЕР_3 від 05.09.2024 року, встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 27.11.1990 по теперішній час.
26 квітня 2002 року між ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» укладено договір № 0929683705 про користування електричною енергією.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, станом на дату звернення до суду із позовною заявою, споживач ОСОБА_1 не зверталась до енергопостачальної компанії з метою укладення договору та переоформлення особового рахунку НОМЕР_1 з її померлого батька ОСОБА_2 на її ім'я. Звертаючись 16 травня 2024 року до позивача зі скаргою відповідачка повідомила про смерть батька ОСОБА_2 . Отже, до 16.05.2024 року позивачу не було відомо про смерть ОСОБА_2 , тому всю кореспонденцію відправляли на його ім'я, так як саме зі ОСОБА_2 існували договірна відносини.
Правовідносини на час виникнення спору між сторонами із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний: 1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; 2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; 3) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; 4) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; 5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами, тощо.
Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Правила роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року, регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Ці Правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.
Відповідно до пунктів 2.3.1-2.3.3 Правил на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку ; 2.3.2 - для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки; 2.3.3 - електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.
Пунктом 2.3.4 Правил встановлено, що відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Відповідно до підпунктів 1, 4, 5, 6 пункту 3.1.6 Правил постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо: 1) об'єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку; 4) за усіма точками комерційного обліку на об'єкті (об'єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії; 5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики; 6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі.
При цьому, підпунктом 3 пункту 5.1.1 Правил передбачено, що оператор системи має право проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.
Також підпунктом 20 пункту 5.5.5 Правил встановлено обов'язок споживача не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об'єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії.
За змістом пункту 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
У пункті 8.2.6 ПРРЕЕ зазначено, що на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії.
Відповідно до підпункту 7 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю оператора системи, з порушенням схеми обліку.
З договору про користування електричною енергією від 26 квітня 2002 року, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», всбачається, що споживачем за адресою: АДРЕСА_1 , був ОСОБА_2 , особовий рахунок - НОМЕР_1 . При цьому, відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за вказаною адресою, починаючи з 27.11.1990 по теперішній час, а отже також є споживачем послуг, які надаються позивачем.
27 березня 2024 року за адресою відповідача в ході обстеження приладу обліку електроенергії представниками позивача було виявлено порушення пункту 5.5.5 ПРРЕЕ, що відповідає пункту 8.4.2 ПРРЕЕ - самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, або електропроводки до електромережі, що не є власністю ОСР після відключення 06 лютого 2024 року.
На підставі виявленого порушення було складено акт про порушення від 27 березня 2024 року № 003668.
Відповідно до наряду-допуску від 06 лютого 2024 року № 6416 акту для усунення виявлених порушень квартиру відключено від електромережі, опломбовано клемну кришку пломбою - 38115721.
30 квітня 2024 року відбулося засідання комісії з розгляду акту про порушень № 003668 від 27.03.2024 року, про що складено протокол від 30.04.2024 року № 411. На засіданні комісії відповідач не був присутній. На засіданні комісії було вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПРРЕЕ за період з 06.02.2024 по 26.03.2024 рр. (дату усунення порушення) відповідно п.8.4.11 та за формулою (№5) визначеного главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії. Нарахована сума склала 6 782,30 грн.
Також матеріали справи містять докази повідомлення ОСОБА_2 , що є споживачем за адресою: АДРЕСА_1 , про засідання комісії.
03 травня 2024 року позивачем на адресу ОСОБА_2 направлялася вимога про сплату заборгованості за актом про порушення від 27.03.2024 року № 003668, відповідно до протоколу від 30 квітня 2024 року № 411.
Проте, вказана вимога отримана не була та повернута позивачу з довідкою АТ Укрпошта про закінчення терміну зберігання.
17 червня 2024 року позивачем на адресу ОСОБА_1 направлялось досудове попередження про сплату заборгованості за необліковану електричну енергію внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ.
Проте, вказане досудове попередження відповідачем отримано не було та повернуто позивачу з довідкою АТ Укрпошта адресат відмовився.
Як стверджує позивач, відповідачем розмір заборгованості не погашено, а тому станом на дату звернення до суду з даним позовом розмір заборгованості складає 6 782,30 грн, що підтверджується копією особової картки.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо сплати ним грошових коштів за отримані від позивача послуги.
Згідно п. 8.2.7 ПРРЕЕ, Кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства відповідно до п.1 ст. 625 зазначеного Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Також відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, а також враховуючи, що відповідач є споживачем електричної енергії за адресою, де було виявлено порушення, на підставі Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312, остання несе відповідальність за вказані порушення, при цьому, борг за необліковану електричну енергію в добровільному порядку не сплачений.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію, підлягає задоволенню.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн, які сплачено позивачем за подання даного позову до суду.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Виходячи із загального обсягу документів, долучених до позовної заяви, задля підтвердження повноважень представника позивача - адвоката Гаєвої Юлії Володимирівни, долучено копію довіреності від 20 березня 2023 року № 72/2023, виданої ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2474 від 10 січня 2019 року, роздрукований профайл адвоката Гаєвої Ю.В. на сайті Національної асоціації адвокатів України, копію договору про надання правової допомоги від 15 квітня 2020 року № 308-20, укладеного між ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та Адвокатським об'єднанням «Перший Радник», копію додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги від 15 квітня 2020 року № 308-20, копію додаткової угоди №3 від 28.04.2021 року до договору про надання правової допомоги від 15 квітня 2020 року № 308-20, копію додаткової угоди №4 від 24.12.2021 року до договору про надання правової допомоги від 15 квітня 2020 року № 308-20, копію додаткової угоди №9 від 19.12.2023 року до договору про надання правової допомоги від 15 квітня 2020 року № 308-20, копію акту надання послуг від 04 грудня 2024 року, складеного на виконання умов договору про надання правової допомоги від 15 квітня 2020 року № 308-20, підписаного ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та АО «Перший Радник».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення в частині розподілу витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 гривень, оскільки позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 68 Житлового кодексу Української РСР, Закону України «Про ринок електричної енергії», ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені постановою НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, ч. 2 ст. 247, ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електроенергію, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» заборгованість за необліковану електроенергію у розмірі 6 782 (шість тисяч сімсот вісімдесят дві) грн 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі (04080, м. Київ, вул. Новокостянинівська, буд. 20, код ЄДРПОУ 41946011);
Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складений 27 березня 2025 року.