Справа № 755/2726/25
м. Київ "25" березня 2025 р.
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12025100040000113 від 08.01.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оріхів Запорізької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого:21.08.2018 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі; 25.01.2019 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі;25.11.2019 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.ч. 2,3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років;25.06.2020 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України відбув покарання повністю;30.11.2022 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі; стосовно якого на розгляді в судах перебувають обвинувальні акти за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України (Ленінський районний суд м. Запоріжжя) та за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України (Дніпровський районний суд м. Києва), 20.02.2025 р. вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ч.4 ст.185 до покарання у виді 5 років та 1 місяця позбавлення волі.
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 07.01.2025 близько 13:00 год. перебуваючи у маршрутному таксі №511 по вулиці Гашека, 12, помітив ОСОБА_5 , у якої в кишені пальто знаходився мобільний телефон марки "iPhone 13". Скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та не зможе завадити вчиненню протиправних дій, ОСОБА_4 , дістав з зовнішньої кишені пальто потерпілої мобільний телефон марки "iPhone 13" Midnight, 128 GB, IMEI НОМЕР_1 вартістю 16 772 грн. 66 коп. який належить потерпілій ОСОБА_5 .
Завершивши свої незаконні дії ОСОБА_4 , зберігаючи при собі вищевказане майно, місце вчинення кримінального правопорушення залишив, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_5 , матеріального збитку на суму 16 772 грн 66 коп.
Крім того, ОСОБА_4 08.01.2025 приблизно о 16:30 хв., перебуваючи в приміщенні магазину «Книгарня Е», за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 2-Д, біля касової зони магазину, помітив мобільний телефон марки «iPhone 11», який лежав на столі. Впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та вони є таємними для оточуючих взяв мобільний телефон марки «iPhone 11» 128 GB purple IMEI НОМЕР_2 , вартістю 12 765 грн. 74 коп. та поклав його до свого рюкзака.
Завершивши свої злочинні дії ОСОБА_4 , зберігаючи при собі вищевказане майно, місце вчинення кримінального правопорушення залишив, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_6 , матеріального збитку на суму 12 765 грн. 74 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав у повному обсязі, підтвердив обставини зазначені в обвинувальному акті та судом встановлено, що він вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції, щиро розкаявся, та зобов'язався відшкодувати матеріальну шкоду, просив суворо не карати.
Враховуючи ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обставини вчиненого правопорушення, що викладені в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорюють фактичних обставин правопорушення; судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі і обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, встановлених судом доведена у повному обсязі. Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємнє викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненого, повторно, в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Призначаючи покарання, суд враховує, характеризуючи дані, а саме: що обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, офіційно не працює, має періодичні заробітки, відношення обвинуваченого до вчиненого, а саме наявність у нього розуміння неприйнятності вчинених ним дій у суспільстві, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення, поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції частини четвертої статті 185 КК України, у виді позбавлення волі.
Крім того, судом враховано позицію сторони обвинувачення щодо необхідної міри покарання, та думку потерпілих.
Таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При вирішенні питання міри покарання за даним вироком суд враховує вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 20.02.2025 року, яким ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, оскільки дані кримінальні правопорушення вчинені до постановлення попереднього вироку, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Цивільний позов не заявлений.
Судові витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 65-67, 70, 185, 357 КК України, ст.ст.100, 349, 368, 373-376 КПК України,-
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5(п'яти) років позбавлення волі;
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначеним вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20.02.2025, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п'ять) років 1 місяця позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Початок строку відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: