Справа №:757/18041/24-к
Провадження №: 1-кп/755/120/25
"10" березня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою та строку дії застосованого судом запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відповідно, у кримінальному провадженні № 12022100060000103, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.01.2022 р., за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, такого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч.4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361-1 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, такого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 3611, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, такого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , уклав договір оренди за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 3611, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, громадянина України, такого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 3611, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця та громадянина РФ, проживає за адресою: АДРЕСА_8 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч.4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317,ч.5 ст. 27 ч.1 ст.358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_9 ,
захисника обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_12 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_13 - адвоката ОСОБА_14 ,
захисник обвинуваченої ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_16 ,
захисник обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_17 - адвоката ОСОБА_18 ,
захисника обвинувачених ОСОБА_19 , ОСОБА_20 - адвоката ОСОБА_21 ,
захисника обвинувачених ОСОБА_22 , ОСОБА_23 - адвоката ОСОБА_24 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_10 , ОСОБА_22 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_23 ,
установив:
В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження №12022100060000103 за обвинуваченням ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України; ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361-1 КК України; ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361-1 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190. ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313. ч. 4 ст. 28 ч.2 ст. 317, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361-1 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України; ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України; ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4.ст. 190. ч. 2 ст. 255. ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361-1 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 284. З ст. 307 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361. ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361-1 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч.4 ст. 28 ч. 2 ст. 361-1 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361 КК України; ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України; ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 361-1 КК України.
В межах кримінального провадження до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожного окремо, застосовуються запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою.
Обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судом, згідно ухвал Дніпровського районного суду м. Києва було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, строком на 2 (два) місяці.
Прокурором в судовому засіданні були подані письмові клопотання щодо продовження обвинуваченим, кожному окремо, застосованого до них запобіжного заходу.
Клопотання прокурора обґрунтовані тим, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжних заходів на стадії досудового розслідування, та їх продовження в подальшому, а більш м'які запобіжні заходи, аніж ті, що наразі застосовуються до обвинувачених, не здатні запобігти існуючим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених у кримінальному провадженні.
Зокрема, тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожного окремо, згідно з клопотаннями, поданими прокурором, обумовлене наявністю ризиків, що наведені в п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , згідно з клопотанням прокурора, також обумовлене наявністю ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор в ході судового розгляду внесені клопотання підтримав, наполягав на їх задоволенні, з підстав, викладених в них.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_12 просив зменшити час домашнього арешту або змінити на особисте зобов'язання, оскільки його підзахисний офіційно працевлаштований та демонструє належну процесуальну поведінку.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію адвоката.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_18 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що за весь час дії домашнього арешту обвинувачений показав належну процесуальну поведінку, що свідчить про наявність підстав для зміни запобіжного заходу на особисте зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого адвоката та просив змінити запобіжний захід на особисте зобов'язання.
Захисник обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_11 у відношенні підзахисного ОСОБА_7 зазначила, що за час його перебування під домашнім арештом, його порушень не було зафіксовано, що підтверджується відповіддю на її запит, у зв'язку з чим просила обрати особисте зобов'язання. У відношенні підзахисного ОСОБА_5 зазначила, що заперечує щодо задоволення клопотання, вважала, що прокурором не було доведено та не обґрунтовано наявність ризиків. Крім того, більшість обвинувачених перебувають на особистому зобов'язанні, а троє під домашнім арештом, і ніхто з них не переховується від суду, всі з'являються в судові засідання. Просила врахувати гарантійний лист про працевлаштування ОСОБА_5 та застосувати до нього більш м'який запобіжний захід. У разі зміни запобіжного заходу, ОСОБА_5 проживатиме в квартирі АДРЕСА_9 , та будуть передані ключі від помешкання.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію свого адвоката та зазначив, що йому необхідно доглядати за матір'ю, возити її по лікарням, а інколи залишатися біля неї в лікарні на ніч.
Захисник обвинувачених ОСОБА_19 та ОСОБА_20 - адвокат ОСОБА_21 зауважив, що ОСОБА_5 являється з 2016 року обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні, і з того часу ним не було вчинено жодного кримінального правопорушення, та перебуваючи на свободі він виконував всі процесуальні обов'язки. Вважав за можливе обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого адвоката та адвоката ОСОБА_21 .
Обвинувачена ОСОБА_22 повідомила про те, що орендодавець обізнаний, що вона може проживати в квартирі з чоловіком, договір оренди не розірвано. Сама має намір виїхати до м. Кривий Ріг.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_9 вважав, що ризики, на які посилається прокурор, є необґрунтованими та недоведеними. Просив врахувати, що його підзахисний має міцні соціальні зв'язки, це його родина, має двох неповнолітніх дітей, та застосувати менш суворий запобіжний захід, у вигляді особистого зобов'язання.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого адвоката. Зазначив, що у разі звільнення його з-під варти, буде проживати по АДРЕСА_10 .
Заслухавши думку учасників судового процесу, вивчивши подані прокурором клопотання, ознайомившись із наданими стороною захисту документами та вивчивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступного.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 178, 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; оцінити, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.ч. 1,2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України суд першої інстанції зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Абзацом другим цієї ж частини ст. 331 КПК України на суд покладено такий самий обов'язок, а саме повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, у разі якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до положень Глави 18 КПК, яка визначає порядок вирішення наведеного вище питання, під час вирішення зазначеного вище питання на стадії досудового розслідування встановленню підлягає низка чинників: чи є підозра обґрунтованою; чи є достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.
В той же час, Главою 28 КПК визначено, що судовий розгляд кримінального провадження здійснюється з метою встановлення, чи доведена вина особи поза розумним сумнівом.
Таким чином, суд, розглядаючи питання щодо доцільності подальшого тримання особи під вартою, має встановити існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи, а також, чи може запобігти існуючим ризикам застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.
Так, в ході обговорення питання доцільності продовження строків дії застосовуваних до обвинувачених запобіжних заходів у виді тримання під вартою та домашнього арешту, відповідно встановлено наступне.
Обвинувачений ОСОБА_4 є раніше не судимою особою, має двох малолітніх дітей, сина ОСОБА_25 , 2018 року народження та доньку ОСОБА_26 , 2014 року народження. Має орендоване у місті Києві житло, згідно наданої суду копії договору оренди від 01.01.2024 року.
Обвинувачений ОСОБА_5 також раніше судимий не був, має доньку ОСОБА_27 , 2014 року народження (т. 3 а.с. 96). Згідно наданого свідоцтва про шлюб, з 15 серпня 2024 року перебуває в шлюбі. За Договором оренди квартири від 19.12.2024 року, укладеного між ОСОБА_28 та ОСОБА_5 , останній отримує у тимчасове платне користування квартиру за адресою - АДРЕСА_4 , строком до 19.12.2025 року (т. 13 а.с. 166-171).
Обвинувачений ОСОБА_6 є раніше не судимим, одружений, має сина ОСОБА_29 , 2015 року народження (т. 3 а.с. 138-140), зареєстрований як ФОП, 27 березня 2024 року уклав договір оренди квартири у місті Києві, та за місцем проживання характеризується позитивно, так само позитивно характеризується за останнім робочим місцем.
Обвинувачений ОСОБА_7 також раніше не судимий, був нагороджений грамотою від 19.03.2018 року, згідно якої йому висловлено подяку за бездоганну службу з нагоди звільнення з лав Збройних сил України, зареєстрований у місті Кривий Ріг. Відповідно до характеристики з місця проживання від 10.01.2025 року, за час проживання з 18 жовтня по час надання довідки характеризується позитивно, громадський порядок не порушував і не конфліктував (т. 13 а.с. 258).
Обвинувачений ОСОБА_8 є раніше не судимою в Україні особою, є громадянином РФ, тривалий час проживає в Україні, про що свідчить копія свідоцтва про народження його сина ОСОБА_29 , 2004 року народження, має постійне місце проживання у АДРЕСА_8 .
Вирішуючи питання запобіжних заходів щодо кожного із обвинувачених окремо, враховуючи заперечення сторони захисту, судом враховується міра покарання, яка може бути призначена обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у разі доведення їх винуватості, оскільки усі вони обвинувачуються у ряді особливо тяжких кримінальних правопорушень та усвідомлення обвинуваченими цієї обставини переконливо дає підстави дійти висновку про існування ризику переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності у разі доведення вини.
Водночас суд враховує, що серед кримінальних правопорушень, які інкримінується обвинуваченим, є такі, що пов'язані із обігом наркотичних засобів та, зокрема, їх розповсюдженням, тобто мають підвищену суспільну небезпеку.
Крім того, ряд злочинів зумовлені корисливим мотивом.
Оцінюючи ризики, що наявні у кримінальному провадженні, суд виходить з наступного.
У випадку обвинуваченого ОСОБА_4 , суд доходить висновку, що має місце ризик переховування від суду, з огляду на покарання, яке може бути призначено останньому у разі доведення його вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, що передбачають покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років із конфіскацією майна, як і ризик продовження неправомірної діяльності, оскільки останній обвинувачується у створенні та керівництві злочинною організацією. При цьому, кримінальні правопорушення в яких обвинувачується ОСОБА_4 свідчить про системність дій та намірів учасників щодо їх продовження та високий рівень вірогідності настання зазначеного ризику та відповідно, доказів схильності особи до неправомірної поведінки у суспільстві. У контексті цього ризику судом враховується, що обвинувачений наразі непрацевлаштований, не має стабільних та офіційних доходів, що може спонукати його до продовження неправомірної діяльності.
Оцінюючи наявні у кримінальному провадженні ризики, що можуть настати у випадку обвинуваченого ОСОБА_5 , суд доходить висновку, що також має місце ризик переховування від суду, з огляду на тяжкість покарання, що може бути призначено у разі доведення вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, що інкриміновані. В той же час, обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження неправомірної діяльності, оскільки останній обвинувачується в участі у злочинній організації.
Крім того, судом враховується те, що на розгляді в Шевченківському районному суді міста Києва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (cправа № 755/2008/21), а також на розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205-1, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України (справа 753/11849/19).
При цьому, суд безпосередньо керується нормою прямої дії - ст. 62 Конституції України щодо презумпції невинуватості.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Європейський суд з прав людини в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції», зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Встановлені судом у кримінальному провадженні ризики є наявними, обґрунтованими та такими, що можуть справдитись з великим ступенем вірогідності.
Втім, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Radonjic and Romic v. Serbia» (заява № 43674/16, рішення від 04.04.2023) згідно з усталеною практикою Суду, презумпція статті 5 є такою, що трактується на користь звільнення. Як встановлено у справі «Neumeister v. Austria» (27 червня 1968 р. §4), друга частина статті 5 § 3 не дає судовим органам вибору між притягненням обвинуваченого до суду протягом розумного строку або тимчасово звільнити його до судового розгляду. До моменту засудження він повинен вважатися невинним, і мета положення, яке розглядається, полягає в тому, щоб вимагати його тимчасового звільнення після того, як його тривале тримання під вартою перебуває бути розумним (див. «Bykov v. Russia», № 4378/02, § 61, «Buzadji», §89).
Як встановлено з матеріалів справи, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були затримані в порядку ст. 208 КПК України 29 червня 2023 року, та ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 30 червня 2023 року до них застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого неодноразово продовжувався, та становить майже 21 місяць.
З огляду на встановлені в судовому засіданні даних про осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які мають постійне місце проживання, відсутність судимостей, належну процесуальну поведінку та тривалість перебування обвинувачених під вартою, заявлені ризики, які приймалися судом до уваги під час обрання запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожному окремо та продовження строку дії таких запобіжних заходів, що на даний час втратили свою значущість, суд дійшов висновку про зміну запобіжного заходу щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожного окремо, з тримання під вартою на домашній арешт, із забороною кожному залишати своє місце проживання з 22 години до 06 години наступного дня, який, на думку суду, з урахуванням всіх обставин справи, буде достатнім запобіжним заходом, що забезпечить виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків та спроможний запобігти спробам переховуватися від суду.
Крім того, суд вважає за необхідне в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , кожного окремо, відповідні обов'язки, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Вирішуючи питання стосовно продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора.
Застосований судом до обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , згідно ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року та від 29 листопада 2024 року, запобіжний захід з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає особам обвинувачених, характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленням від суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під домашнім арештом обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , оскільки саме такий запобіжний захід забезпечує належну процесуальну поведінку обвинувачених у повній мірі.
Відсутні підстави і для зменшення часу домашнього арешту, з огляду на те, що обвинуваченими не було наведено вагомих причин та не надано відповідних доказів.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 181-183, 194, 331, 383 КПК України, суд,
постановив:
У задоволенні клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожного окремо - відмовити.
Змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період доби з 22 год. до 06 год. наступного дня, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ, строком на 2 (два) місяці, тобто до 10 травня 2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти, строком на 2 (два) місяці, тобто до 10 травня 2025 року включно, на ОСОБА_4 , наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду негайно.
Ухвалу направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з тримання під вартою на домашній арешт, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_4 , у період доби з 22 год. до 06 год. наступного дня, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ, строком на 2 (два) місяці, тобто до 10 травня 2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти, строком на 2 (два) місяці, тобто до 10 травня 2025 року включно, на ОСОБА_5 , наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти в залі суду негайно.
Ухвалу направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку дії застосованого судом запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожного окремо - задовольнити повністю.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_6 , у період доби з 22.30 год. до 06 год. наступного дня, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ, строком на 2 (два) місяці, тобто до до 10 травня 2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти, строком на 2 (два) місяці, тобто до до 10 травня 2025 року включно, на ОСОБА_6 наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвалу направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_7 , у період доби з 22 год. до 06 год. наступного дня, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги ним, чи його близьким родичем, якого він супроводжує, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ, строком на 2 (два) місяці, тобто до 10 травня 2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти, строком на 2 (два) місяці, тобто до 10 травня 2025 року включно, на ОСОБА_7 , наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвалу направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_8 , у період доби з 22 год. до 06 год. наступного дня, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги, а також прибуття до місць укриття чи бомбосховищ, строком на 2 (два) місяці, тобто до 10 травня 2025 року включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Покласти, строком на 2 (два) місяці, тобто до 10 травня 2025 року включно, на ОСОБА_8 , наступні, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Ухвалу направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_30