Номер провадження 2/754/2236/25
Справа №754/5347/24
Іменем України
27 березня 2025 року м.Київ
Деснянський районний суд міста Києва
під головуванням судді Бабко В. В.
за участю секретаря судового засідання Краснощоки О. В.
за участю представника позивача - адвоката Радкевича С. О.
за участю представника відповідача - адвоката Пересунька С. С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк" про визнання відсутнім права іпотеки,
Позивачка звернулась до суду з позовом про визнання відсутнім права іпотеки.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 11.08.2021, по справі № 754/11622/20, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, а саме: визнано дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М. А. щодо проведення 19.08.2020 державної реєстрації права власності на квартиру загальною площею 28,2кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк» - незаконними. Скасовано реєстрацію речового права, а саме: права власності на квартиру загальною площею 28,2кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк» на підставі Іпотечного договору № 2627/0608/48-018-Z-1 від 06.06.2008, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер 53742666 від 19 серпня 2020 року, номер запису про право власності: 37885269. Поновлено відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на квартиру загальною площею 28,2кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Після набрання рішенням законної сили, позивачка звернулась до Центру надання адміністративних послуг для виконання рішення суду від 11.08.2021, по справі № 754/11622/20. Однак державним реєстратором було відмовлено в проведення реєстраційних дій. Підстава відмови наявні суперечливості між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження, а саме наявність реєстрації про право власності на квартиру АДРЕСА_2 за АТ «Альфа Банк» на підставі Договору іпотеки. На підставі наведеного позивачка просить визнати відсутнім право іпотеки у АТ "Сенс Банк" на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
19.04.2024 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва, відкрито провадження по справі. Призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
12.11.2024 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва, провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк" про визнання права власності та витребування квартири - закрити. Вирішено продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк" про визнання відсутнім прав іпотеки.
ОСОБА_1 та її представник - адвокат Радкевич С. О., в судове засідання, призначене на 17.03.2025 не з'явились. До суду від адвоката Радкевича С. О. надійшла заява, відповідно до якої позовні вимоги підтримують та позов просять задовольнити.
Представник АТ "Сенс Банк" в судове засідання, призначене на 17.03.2025 не з'явились. До суду від представника банку - адвоката Пересунька С. С. надійшла заява відповідно до якої просить розглядати справу у його відсутності, та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно із статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Суд установив такі факти та їх правовідносини.
06.06.2008 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 .
06.06.2008 між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено Іпотечний Договір № 2627/0608/48-018-Z-1, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Скляром О. Л., за реєстровим № 1723. Відповідно до умов якого забезпечується належне виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного Договору № 2627/0608/45-018 від 06.06.2018, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а також від всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, у тому числі щодо повернення іпотекодавцем іпотекодержателю кредиту в розмірі 90000дол.США в строк до 06.06.2038 та сплатити проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки 11,4% у порядку та строки, визначені кредитним Договором.
На забезпечення виконання основного зобов'язання іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 .
18.04.2017 рішенням Деснянського районного суду м. Києва, (не оскаржувалось та набрало законної сили), по справі № 754/15825/15-ц, у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним Договором - відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що згідно наявних в матеріалах справи документів, АТ «Альфа-Банк» не було надано жодних належних доказів на підтвердження факту отримання від ПАТ «Дельта Банк» документів, що засвідчують права кредитора за кредитним договором, не було підтверджено факт отримання кредитної справи ОСОБА_1 , зокрема не підтверджено наявність у АТ «Альфа-Банк» касового документу про видачу відповідачу готівкових коштів у розмірі 90000,00 доларів США, що підтверджується листами АТ «Альфа-Банк» від 11.07.2014 та 04.08.2014. Також суд зазначав про те, що АТ «Альфа-Банк» не надано суду належних доказів на підтвердження того, що АТ «Альфа-Банк» здійснив оплату ціни продажу (у частині саме кредитних зобов'язань до ОСОБА_1 ), відповідно до договору, укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та АТ «Альфа-Банк» від 15.06.2012, а також того, що АТ «Альфа-Банк" набув право вимоги до боржника ОСОБА_1
11.08.2021 рішенням Деснянського районного суду м. Києва, по справі № 754/11622/20, (не оскаржувалось та набрало законної сили), позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М. А. про визнання протиправною та скасування рішення про державну реєстрацію права власності, поновлення права власності, відновлення запису про державну реєстрацію права власності, були задоволені частково, а саме: визнано дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М. А. щодо проведення 19.08.2020 державної реєстрації права власності на квартиру загальною площею 28,2кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк» - незаконними. Скасовано реєстрацію речового права, а саме: права власності на квартиру загальною площею 28,2кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк» на підставі Іпотечного договору № 2627/0608/48-018-Z-1 від 06.06.2008, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер 53742666 від 19 серпня 2020 року, номер запису про право власності: 37885269. Поновлено відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_1 на квартиру загальною площею 28,2кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
22.02.2024 державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_4 . Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) було прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій. Оскільки наявні суперечливості між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження. А саме заявником подано заяву про державну реєстрацію прав, вид реєстрації: припинення, номер запису про речове право: 37885269, на квартиру АДРЕСА_2 . Разом із заявою подано рішення суду № 754/11622/20 від 11.08.2021, відповідно до якого визнаються дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юдіна М. А. щодо проведення 19.08.2020 державної реєстрації права власності на квартиру загальною площею 28,2кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовується реєстрацію речового права, а саме: права власності на квартиру загальною площею 28,2кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 за Акціонерним товариством «Альфа-Банк» на підставі Іпотечного договору № 2627/0608/48-018-Z-1 від 06.06.2008, вчинену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М. А. у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, індексний номер 53742666 від 19 серпня 2020 року, номер запису про право власності: 37885269. Проте відповідно до інформації ДРРНПМ, наявна інформація про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за АТ «Альфа Банк» на підставі іпотечного договору № 2627/0608/48-018-Z-1, серія 1726 від 06.06.2028, індексний номер рішення (про виправлення права власності) 53942829 від 08.09.2020.
Станом на 11.11.2024, згідно із Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, квартири АДРЕСА_2 зареєстрована за іпотекодержателем ПАТ «Альфа-Банк». Іпотекодавець ОСОБА_1 .
Відповідно до частини першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 5 ЦПК України, передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина 1 статті 526 ЦК України).
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч.1 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).
Частиною 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Конституційного Суду України від 14 липня 2020 року № 8-р/2020 у справі № 3-67/2019(1457/19) за конституційною скаргою, визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), положення частини 1 статті 23 Закону України «Про іпотеку», та зазначено, що «іпотека є специфічним видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні його власника, який обмежений у правомочності самостійно розпоряджатися предметом іпотеки. Тобто іпотека обмежує такий елемент права власності, як право розпорядження нерухомим майном, яке є предметом іпотечного договору. Зазначений вид забезпечення виконання зобов'язання передбачає стимулювання боржника до належного виконання зобов'язання та запобігання негативним наслідкам, що настають у разі порушення ним свого зобов'язання. У разі порушення боржником свого зобов'язання до особи, яка передала в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання такого зобов'язання, можуть бути застосовані заходи цивільно-правової відповідальності у виді звернення стягнення на предмет іпотеки. Особливістю цього виду забезпечення виконання зобов'язання є те, що обтяження майна іпотекою відбувається незалежно від зміни власника такого майна, тому стосовно кожного наступного власника іпотечного майна виникають ризики настання відповідальності перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання, зокрема звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною першою статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
За правилами статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до частини першої статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Статтею 1 Закон України "Про іпотеку" визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Припинення іпотеки визначені ЦК України та Законом України "Про іпотеку".
Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 Цивільного кодексу України). З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.
Юридичним наслідком належного виконання зобов'язання відповідно до ст. 598, 599 Цивільного кодексу України є припинення зобов'язання.
Таким чином, з моменту виконання боржником зобов'язань й прийняття їх кредитором, припиняється існування прав і обов'язків сторін, що складають зміст конкретного зобов'язального правовідношення.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункт 1 частини першої статті 593 Цивільного кодексу України)
Так, судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11.08.2021, по справі № 754/11622/20, скасовано реєстрацію речового права, а саме: права власності на квартиру загальною площею 28,2кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , за Акціонерним товариством «Альфа-Банк», та поновлено відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності за ОСОБА_1 .
Однак позивачка ОСОБА_1 не може виконати рішення суду, оскільки як убачається із Рішення про відмову в проведення реєстраційних дій, наявні суперечливості між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження.
До того ж як убачається із рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18.04.2017, були відсутні підстави для задоволення позовних вимог у частині стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк».
Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що у ОСОБА_1 існують зобов'язання перед АТ «Сенс Банк» у вигляді встановленого боргу.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про іпотеку» Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Частиною 5 статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно із ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і громадянина і основоположних свобод визначено ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу щодо захисту цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. При цьому під ефективним способом слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, матиме найбільший ефект.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним.
Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Стаття 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», регламентують, принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Отже, виходячи з обставин цієї справи належному способу захисту позивача відповідатиме звернення до суду з вимогою про визнання відсутнім права іпотеки відповідача. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" судове рішення про задоволення таких вимог є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей як про припинення права іпотеки відповідача (якщо таке право зареєстроване), так і про право позивача.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі
Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20грн за вимогу немайнового характеру.
Керуючись Конституцією України, Законом України "Про іпотеку", статтями 11, 202, 319, 391, 509, 526, 546, 553, 559, 572, 575, 583, 598, 625 Цивільного кодексу України, статтями 2, 12, 13, 76-79, 81, 141, 262-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Сенс Банк" про визнання відсутнім права іпотеки - задовольнити.
Визнати відсутнім право іпотеки у Акціонерного Товариства «Сенс Банк» на квартиру АДРЕСА_3 .
Стягнути з Акціонерного товариства "Сенс Банк" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство "Сенс Банк", адреса місцезнаходження: м. Київ, вулиця Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714.
Повний текст рішення складено та підписано 27.03.2025, відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суддя В. В. Бабко