Номер провадження 2-а/754/248/25
Справа № 320/4682/25
27 березня 2025 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання неправомірними дії та скасування постанови.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 вищевказану позовну заяву передано на розгляд за територіальною підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2025 розгляд даної судової справи визначено здійснювати судді Сенюті В.О.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, яка подана до суду 28.01.2025, позивач просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В свою чергу, позивач, звернувшись до суду з пропуском строку, встановленого КАС України не подав клопотання про визнання причин пропуску строку поважними та поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст. 90 КАС України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Положення статті 68 Конституції України закріплює, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З аналізу наведених положень процесуального закону вбачається, що якщо позовна заява подана після закінчення строку, установленого статтею 123 КАС України, суддя-доповідач зобов'язаний залишити таку позовну заяву без руху. При цьому у разі, якщо у позовній заяві особа не порушує питання про поновлення такого строку, такій особі надається право протягом певного строку з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху подати заяву про поновлення строку.
Таким чином, лише після надання можливості особі надати заяву про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку, яким судом має бути надана оцінка щодо поважності, суд вирішує питання щодо наявності або відсутності підстав для повернення позовної заяви у відповідності до ст.123 КАС України.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.07.2019 року у справі № 826/9186/16.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 року в справі № 543/775/17 у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Відтак, враховуючи сформовану правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності сплати судового збору у справах про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відповідно до якої Закон №3674-VI містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення, позивачу необхідно сплатити судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за вимогу немайнового характеру становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн. або надати докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 160 і 161 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первинного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (частина четверта статті 169 КАС України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати строк для усунення його недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала, відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Сенюта