Номер провадження 1-кс/754/977/25
Справа № 754/4582/25
Іменем України
27 березня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025100030000900 від 26.03.2025, про арешт майна,
до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 27.03.2025 надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, яке було виявлено та вилучено 26.03.2025 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку було затримано у порядку ст. 208 КПК України.
Клопотання подане слідчим в рамках кримінального провадження №12025100030000900 від 26.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України.
Слідчий в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутність, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Згідно положень ст. 172 ч.2 КПК України Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до ст. 172 ч.2 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання слідчого без повідомлення підозрюваної.
Дослідивши клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступного.
Так, у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100030000900 від 26.03.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.03.2025 близько о 10:55 год. Працівниками УПО Дніпровського РВ УП у м. Києві спільно з ДОП Деснянського району м. Києва за адресою: м. Київ, просп. Червоної Калини 8-В, зупинено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зберігала при собі близько 40 згортків обмотаних ізолентою із порошкоподібною речовиною білого кольору, схожою на наркотичну з метою збуту.
26.03.2025 у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України було затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході чого проведено особистий обшук останньої, у якої було виявлено та вилучено наступне:
- мобільний телефон марки ZTE чорного кольору, який поміщено до спеціального пакету № PSP 1217365;
- банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , банківську картку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_3 , які поміщено до спеціального пакету № PSP1217366;
- три купюри номіналом по 20 грн. з наступними серійними номерами ЄЖ7071046, АК6767390, АН9950035, які поміщено до спеціального пакету № CRI 1271017;
- сумку чорного кольору, що поміщена до спеціального пакету НПУ KIV6120032;
- 15 (п'ятнадцять) згортків, що обмотані липкою стрічкою червоного кольору, що поміщені до спеціального пакету НПУ РSР1217363;
- 22 (двадцять два) згортки, що обмотані липкою стрічкою червоного кольору, що поміщені до спеціального пакету НПУ РSР1217364;
- 3 (три) згортки, що обмотані липкою стрічкою червоного кольору, що поміщені до спеціального пакету НПУ РSР1217368;
- 5 (п'ять) згортків, що обмотані липкою стрічкою чорного кольору, у кожному з яких по 2 (два) згортки червоного кольору, що поміщені до спеціального пакету НПУ РSР1217361.
26.03.2025 вищевказані речі визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Під час досудового розслідування виникла необхідність у встановленні обставин вчинення кримінального правопорушення, інформація щодо яких може міститися на вилученому мобільному пристрої марки «ZTE», у виді листувань, фотоматеріалів, пов'язаних із реалізацією злочинної діяльності у сфері незаконного збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів. Враховуючи зазначене, необхідним є призначення комп'ютерно-технічної експертизи.
З метою забезпечення повного, об'єктивного та неупередженого проведення досудового розслідування, встановлення всіх об'єктивних обставин у кримінальному провадженні, необхідним для слідства є провести та дослідити всі наявні, та встановлені дії, пов'язані з походженням майна.
Для унеможливлення здійснити дії, пов'язані із здійсненням переховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаних предметів іншим способом, з метою прийняття законних процесуальних рішень, притягнення винних осіб до відповідальності, - необхідним заходом забезпечення кримінального провадження є накладення арешту на майно, а саме:
- мобільний телефон марки ZTE чорного кольору, який поміщено до спеціального пакету № PSP 1217365;
- банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , банківську картку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_3 , які поміщено до спеціального пакету № PSP1217366;
- три купюри номіналом по 20 грн. з наступними серійними номерами ЄЖ7071046, АК6767390, АН9950035, які поміщено до спеціального пакету № CRI 1271017;
- сумку чорного кольору, що поміщена до спеціального пакету НПУ KIV6120032.
Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучено законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ст. 237 ч. 7 КПК України).
Положенням ст. 167 ч.1 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ст. 168 ч. 2 тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ст. 170 ч. 1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст. 170 ч. 2 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ст. 173 ч. 2 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 ч. 2 КПК України, подане ним в строк, передбачений ст. 171 ч. 5 КПК України.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ст. 170 ч.ч. 1, 3 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
Слідчий в клопотанні довів підстави вважати, що накладення арешту на вилучене майно, є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування заходу забезпечення кримінального провадження №12025100030000900 від 26.03.2025, у виді накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено 26.03.2025 під час проведення особистого обшуку під час затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та які постановою слідчого від 26.03.2025 визнан речовими доказами.
Керуючись ст.ст. 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 26.03.2025 під час проведення особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку було затримано у порядку ст. 208 КПК України, з метою збереження речових доказів, у кримінальному провадженні №12025100030000900 від 26.03.2025, а саме на:
- мобільний телефон, марки ZTE чорного кольору;
- банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , банківську картку АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_3 ;
- три купюри номіналом по 20 грн. з наступними серійними номерами ЄЖ7071046, АК6767390, АН9950035;
- сумку чорного кольору.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1