Номер провадження 2/754/275/25
Справа №465/763/24
Іменем України
11 березня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В. О.,
секретар судового засідання - Кочерга І.Ю.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_2.,
представника відповідача - Вовчука М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» про захист прав споживачів,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Франківського районного суду міста Львова із позовом до відповідача АТ«Державний Ощадний банк України» про захист прав споживачів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Ощадбанк» та активно користується його послугами, має відкриті рахунки у даному банку. Зокрема, на підставі заяви-приєднання у позивача було відкрито банківський рахунок НОМЕР_1 та видано платіжну картку № НОМЕР_2 . В подальшому, 06.12.2023 позивачем по вказаному банківському рахунку було перевипущено картку на нову № НОМЕР_3 . Після чого, 05.12.2022 позивач виявив, що з його рахунку було здійснено несанкціоновані перекази на картку АТ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , на загальну суму 34 483,60 грн., з яких: 05.12.2022 о 21:41 номер операції 233961573097 на суму 29300,00 грн. в тому числі комісія 300,00 грн.; 05.12.2022 о 21:42 номер операції 23396157352 на суму 4830,00 грн. та комісія у розмірі 53,60 грн. При цьому, жодних смс-повідомлень про списання коштів з рахунку позивача чи кодів-підтверджень для здійснення операцій на мобільний телефон позивачу не приходило. Позивач вказує, що не надавав банку згоду на здійснення відповідних платежів, мобільний телефон не губив та нікому не довіряв, номер картки, ПІН-код, СVV-код нікому не повідомляв, а відтак відбувся несанкціонований вхід у банківську систему та, як наслідок, несанкціоновані перекази коштів, або протиправні дії працівників банку, які мали доступ до моїх даних. Відразу після виявлення несанкціонованих переказів коштів, позивач звернувся на гарячу лінію АТ «Ощадного Банку» та повідомив про несанкціоноване списання коштів та заблокував платіжну картку № НОМЕР_2 . Однак, згідно квитанцій про здійснені несанкціоновані перекази, обидва платежі здійснювались через мобільний банкінг (інтернет-банкінг) тобто, з використанням платіжної системи «Ощад24/7». Позивач звернувся із заявою щодо повернення несанкціоновано списаних коштів, у відповідь на яку банк рекомендував звертатись до правоохоронних органів. В подальшому позивач отримав відповідь від АТ «ОщадБанк» вих. № 3290 від 26.04.2023, в якій банк послався на п.п. 9.14 розділу 9 «відповідальність клієнтів та банку» згідно договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 05.08.2015 року із змінами та доповненнями, та вказав, що це вина позивача, що з його картки було несанкціоновано стягнено кошти. При цьому позивач вважає, що АТ «ОщадБанк» порушив умови договору банківського зберігання та не забезпечив схоронність коштів позивача, відмовився їх повертати та не вчинив жодних дій для відновлення становища, порушивши права позивача. На підставі викладеного, позивач звертається до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 34483,60 грн.
Ухвалою Франківського районного суду міста Львова від 10.04.2024 вказану цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 28.05.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 31.07.2024 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Не погоджуючись з позовною заявою, представник АТ «Державний ощадний банк України» - Кулініч О.В. подав письмові пояснення. Вказав, що за фактом шахрайських дій з грошовими коштами, зі сторони АТ «Ощадбанк» була проведена службова перевірка. За результатами перевірки встановлено, що вхід в операції через мобільний додаток «Ощад 24/7» здійснено коректно з використанням фінансового номера телефону позивача ( НОМЕР_5 ) із підтвердженням біометрією або кодом доступу. Крім того, вказує, що фінансові операції здійснювались через мобільний додаток «Ощад 24» з використанням фінансового номера телефону позивача ( НОМЕР_5 ). При цьому, для реєстрації і встановлення мобільного додатку використовуються реквізити та ПІН-код до неї, які відомі тільки клієнту, одноразові ОТР-паролі, які надаються клієнту в автоматичному режимі на фінансовий номер мобільного телефону. Фінансовий номер НОМЕР_6 не змінювався з 14.09.2021. Додаткових карток рахунку не відкривалось. 05.12.2022 21:41:08 - ліміт на перекази було збільшено через «Ощад 24» до 40000,00 грн/добу; 05.12.2022 21:47:04 - здійснено блокування картки. Перекази через «Ошад 24» здійснено на картку Приватбанку. З врахуванням зазначеного, сторона відповідача вважає доводи позивача необгрунтованими, оскільки позивачем не надано доказів, які б свідчили, що саме з вини Банку було знято кошти з банківської картки позивача, при цьому, твердження позивача, що це не він перераховував кошти, а інша особа шляхом таємного викрадення, не є підтвердженими доказами в матеріалах справи.
08.11.2024 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача - адвоката ОСОБА_2., надійшли письмові пояснення, відповідно до яких вважає доводи відповідача з приводу проведення начебто службової перевірки про те, що фінансові операції були здійсненні за допомогою мобільного додатку «Ощад 24» за вводу мобільного телефону та кодом допуску або біометрією, видуманими та необґрунтованими, оскільки відповідачем не надано жодних доказів реальності здійснення такої перевірки без жодного документального підтвердження та не надано жодного документального підтвердження щодо факту здійснення входу у систему за допомогою номеру телефону та інших даних. З аналізу виписки вбачається, що несанкціоновані платежі (які є предметом спору) здійснювались за допомогою системи UKR KYIV MOBILE BANKING, яка позивачу невідома та не є ідентичною системі «ОЩАД 24», а відтак твердження відповідача є видуманими. Крім того сам факт, що було введено точно номер телефону та пароль до додатку не можуть означати, що саме позивач сприяв втраті даних та розголошував будь-яку інформацію.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив його задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти позову, просив суд відмовити в його задоволенні.
Вислухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, свобод чи інтересів фізичних осіб , прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ «Державний ощадний банк України», зокрема, на підставі заяви-приєднання у позивача було відкрито банківський рахунок НОМЕР_1 та видано платіжну картку № НОМЕР_2 .
06.12.2023 позивачем по вказаному банківському рахунку було перевипущено картку на нову - НОМЕР_3 .
Відповідно до виписки про рух коштів по картці від 05.12.2022, з рахунку позивача за допомогою системи UKR KYIV MOBILE BANKING було здійснено перекази на картку АТ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , на загальну суму 34 483,60 грн, з яких: 05.12.2022 року о 21:41 номер операції 233961573097 на суму 29 300,00 грн. в тому числі комісія 300,00 грн.; 05.12.2022 року о 21:42 номер операції 23396157352 на суму 4 830,00 грн. та комісія у розмірі 53,60 грн.
Зазначені операції проведені за допомогою Інтернет ресурсу з правильним введенням реквізитів випущеної на ім'я Клієнта платіжної картки з використанням мобільного додатку «Ощад 24» з підтвердженням біометрією або кодом доступу, який встановлюється при першій авторизації на пристрої або в налаштуваннях безпеки.
За фактом заволодіння грошовими коштами 05.12.2022 позивач звернувся на гарячу лінію АТ «ОщадБанк» за номером 0-800-210-800, повідомив про несанкціоноване списання коштів та заблокував платіжну картку № НОМЕР_2 , даний факт підтверджується відповідю банку від 16.08.2023 вих. № 11/5- 17/3882/2023/с.(а.с.20).
06.12.2022 позивач звернувся до Львівського районного управління поліці № 2 із заявою щодо факту вчинення кримінального правопорушення. (а.с. 29).
26.04.2023 АТ «Державний ощадний банк України» надало відповідь ОСОБА_1 про відмову у поверненні коштів, що були списані 05.12.2022, з посиланням на те, що позивач своїми діями сприяв передачі персонального ідентифікаційного номера та іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції третім особам.
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись із позовом до суду, вказує, що не надавав вказівки банку на здійснення відповідних платежів, мобільний телефон не губив та не передавав, дані щодо номеру картки, РIN-код, СVV-код нікому не повідомляв, а відтак відбувся несанкціонований вхід у банківську систему та, як наслідок, несанкціоновані перекази коштів, або мали місце протиправних дій працівників банку, які мали доступ до даних позивача.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні поговорів, виборі контрагента та визначенні умов договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання не зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У частині 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтями 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з частиною першою статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Згідно частини першої статті 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.
Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Частиною третьою статті 1092 ЦК України визначено, якщо порушення банком правил розрахункових операцій спричинило помилковий переказ банком грошових коштів, банк несе відповідальність відповідно до цього Кодексу та закону.
Законом України «Про платіжні послуги» визначаються поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов'язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.
Згідно положення частини 1 статті 1 вказаного Закону України «Про платіжні послуги) держатель платіжного інструменту - фізична особа, яка на законних підставах використовує платіжний інструмент для ініціювання платіжної операції з відповідного рахунку для виконання платіжних операцій або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного платіжного інструменту. Електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом. Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки. Платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього. Платіжний застосунок - програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію з рахунку платника (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг. Помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.
Відповідно до частини шостої статті 64 Закону України «Про платіжні послуги» порядок відкриття рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунку та особливості його обслуговування зазначаються в договорі, укладеному між надавачем платіжних послуг з обслуговування рахунку та користувачем - власником рахунку.
Так, за правилами ч. 20 ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги», користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов'язаний:
1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором;
2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом;
3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права;
4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції;
5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв'язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.
Відповідно до пункту 136 Постанови Правління НБУ №164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів» (далі - Постанови), користувач зобов'язаний:
1) зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень;
2) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором.
Пунктом 140 Постанови визначено, що користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
Пунктом 146 Постанови визначено, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначені норми є спеціальними і підлягають обов'язковому застосуванню до спірних правовідносин.
Згідно з Правилами користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», Клієнт повинен вживати всіх можливих заходів для запобігання втрати, крадіжки чи незаконного використання Платіжної картки.
Відповідно до Правил користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», Клієнт зобов'язаний не розголошувати номер своєї Платіжної картки та ПІН-код стороннім особам, не зберігати ПІН-код разом з карткою. У разі здійснення оплати за товари, роботи або послуги в мережі Інтернет дуже уважно ставитися до вибору сайту, уникати розміщення інформації про платіжну картку на невідомих сайтах. При обслуговуванні за допомогою імпринтера чи ПОС-термінала звертати увагу на те, щоб усі дії касира з платіжною карткою здійснювались під візуальним контролем Клієнта.
Компрометація банківської картки клієнта - ситуація, при якій реквізити банківської карти (номер банківської картки, строк дії банківської, CVV2/CVC2) стають відомі іншій особі, в результаті чого й подальше використання може призвести до несанкціонованого списання коштів з рахунку.
Якщо платіжну картку втрачено, викрадено або з іншої причини вона стала непридатною до використання, а також якщо ПІН-код став відомий сторонній особі, Клієнт повинен в усній формі терміново заявити про це в Контакт-центр АТ «Ощадбанк» та протягом 3 днів надати про це письмову заяву в оригіналі або по факсу до установи Банку, де відкрито рахунок. Клієнт відповідає за всі суми по операціях платіжною карткою, якщо сам передав платіжну картку (її дані) сторонній особі або не повідомив Банк про те, що її загублено.
Згідно частини 1 статті 86 Закону України «Про платіжні послуги» надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.
Згідно виписки про рух коштів позивача, яка надана представником позивача та представником відповідача, 05.12.2022 за допомогою системи Mobile Banking здійснено дві операції про перерахунок грошових коштів у сумі 29500, 00 грн. та 4850,00 грн.
Відповідно до письмових матеріалів справи, 08.12.2022 позивач повідомив відповідача про вчинення шахрайських дій на загальну суму 34703,50 грн. по банківській картці № НОМЕР_7 , що відкрита на ім'я ОСОБА_1 .
За результатами звернення позивача до банківської установи, останньому роз'яснено про необхідність звернутися до правоохоронних органів та скласти заяву про відмову від операції.
Натомість письмові матеріали справи не містять доказів звернення позивача до відповідача із заявою про відмову від проведеної операції.
Відповідно до тексту скарги позивача від 14.04.2023 (а.с.15), у скарзі наявне посилання на звернення позивача до банківської установи 08.12.2022 з проханням повернення коштів, а саме пенсії, оператору № 6.
Проте, суд, із вказаного вище, позбавлений можливості дійти висновку про те, що заява про повернення пенсії є саме заявою про відмову від проведеної операції 05.12.2022 на суми 29500,00 грн. та 4850,00 грн.
06.12.2022 позивач звернувся до Львівського районного управління поліції № 2 ГУНП у Львівській області із заявою про вжиття заходів щодо повернення коштів, списаних з його банківської картки з невідомих обставин.
Проте, результати розгляду правоохороними органами заяви позивача від 06.12.2022 письмові матеріали справи не містять.
Крім того, стороною позивача всупереч частини 1 статті 81 ЦПК України не надано доказів, що на підставі поданої ОСОБА_1 заяви було зареєстроване кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння грошовими коштами, а також не підтверджено належними, достовірними та допустимими доказами перебування позивача в статусі потерпілої особи в межах кримінального провадження.
В свою чергу, представник відповідача в судовому засіданні вказав, що вхід та операції через мобільний додаток «Ощад 24» здійснено позивачем коректно з використанням фінансового номеру позивача (068-345-82-11) та підтверджено біометрією /кодом доступу.
Фінансовий номер 380683458211 не змінювався з 14.09.2021. Додаткових карток до рахунку не відкривалось. 05.12.2022 о 21:41:08 - здійснено збільшення ліміту на перекази через «Ощад 24/7» до 40 ти. грн. /добу. та 05.12.2022 о 21:47:04 - здійснено блокування картки. Переказ через «Ощад 24» здійснено на картку АТ «ПриватБанк».
Заперечення представника позивача про те, що Mobile Banking та «Ощад 24» не є тотожними системами переказу, суд до уваги не приймає, оскільки не підтверджено належними доказами.
Крім того, суд звертає увагу на те, що представник позивача в судовому засіданні вказав, що позивачу невідомо про платіжну систему Mobile Banking. Проте суд вказане твердження до уваги не приймає, оскільки суперечить письмовим матеріалам справи.
Так, відповідно до наданої представником позивача та представником відповідача виписки по рахунку, 04.11.2022 мало місце перерахування позивачем грошових коштів саме через платіжну систему Mobile Banking, при цьому сторона позивача в судовому порядку вказану операцію не оспорювала.
Таким чином, враховуючи те, що вхід до мобільного додатку «Ощад 24» відбувся коректно, платіжні операції були підтверджені біометрією/кодом доступу, кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння грошовими коштами не зареєстровано, позивач не підтвердив наявності статусу потерпілої особи в межах кримінального провадження, відтак суд приходить до висновку, що відповідач провів платіжні операції належним чином, відтак відсутні підстави для стягнення заявлених позивачем сум коштів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено вимогами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Державний Ощадний банк України» про захист прав споживачів не підлягають задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач при подачі позовної заяви звільнений від сплати судового збору, а в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, судовий збір компенсується за рахунок держави.
На підставі викладееного, керуючись статтями 2-5, 12-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» про захист прав споживачів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
Повний текст рішення суду складено - 26 березня 2025 року.
Суддя В.О.Сенюта