Номер провадження 2/754/1937/25
Справа №754/17542/24
Іменем України
20 березня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді - Галась І.А.
при секретарі - Матушок І.В.
у відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Деснянського районного суду міста Києва звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598) з позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості. Ціна позову - 41559 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.09.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1274-6556. На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А2384, для підписання Кредитного договору 1274-6556 від 19.09.2023 року підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 8400,00 грн., строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 21 днів; промо-ставка- 0,25% в день, знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день. Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1274-6556 від 19.09.2023 року, шляхом здійснення платежів зазначениху розрахунку заборгованості за Кредитни мдоговором, що є додатком до позовної заяви.
Станом на 25.11.2024 року, загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить 77826,00 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом - 8400,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 69426,00 грн. Разом з тим, Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у сумі 36267,00 грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 41559,00 гривень. Враховуючи вище визначене, Кредитодавець просить суд у цьому позові стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 8400 грн.; прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 33159,00 грн., що разом становить 41559,00 грн.
Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 19 грудня 2024 року відкрито провадження у вказаній вище справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Стороною позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» при подачі позову не заперечувалась можливість про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток за останнім відомим місцем проживання, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.
За даних обставин суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі Глави 11 Розділу ІІІ ЦПК України.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Заяв/клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності учасників справи.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 19.09.2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1274-6556, предметом якого є отримання кредитних коштів в сумі - 8400,00 грн., строк кредитування - 300 днів; базовий період* - 21 днів; промо-ставка- 0,25% в день, знижена % ставка - 2,50 % в день; стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Зазначений Кредитний договір як вбачається із його змісту, разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію". Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позичальник може достроково частково погасити Заборгованість. У разі якщо, до настання чергового двотижневого Терміну платежу (включно), Позичальник сплатив Кредитодавцю грошові кошти, сума яких є недостатньою для повної сплати Заборгованості, однак, дорівнює, або є більшою ніж сума, яка підлягає сплаті в рамках двох чи більше чергових двотижневих платежів, відбувається погашення чергового двотижневого платежу, а також останнього двотижневого платежу чи також і передуючих йому двотижневих платежів (якщо сплачена сума є достатньою для такого погашення) строк сплати яких не настав. При цьому, погашення останнього та передуючих йому двотижневих платежів, строк сплати яких не настав, відбувається в частині Суми Кредиту, а проценти за користування Кредиту не погашаються та не підлягають сплаті, виходячи із того, що Позичальник за Кредитним договором має обов'язок сплачувати проценти тільки за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом з урахуванням умов Кредитного договору.
У разі подальшої несплати Позичальником суми, яка підлягає сплаті у певний черговий двотижневий Термін платежу, сума дострокового погашення Заборгованості, внесена позичальником відповідно до попереднього абзацу, використовується (в першу чергу) для закриття (сплати) відповідного чергового двотижневого платежу (який не був сплачений у відповідний черговий Термін платежу), та (в другу чергу) для здійснення дострокового погашення Заборгованості відповідно до попереднього абзацу.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі.
На підтвердження факту укладення кредитного договору, банком надано копія про відкриття кредитної лінії від 19.09.2023 року, копія Довідки про перерахування суми кредиту №1274-6556 від 19.09.2023 року, Довідка про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, Правила надання споживчих кредитів, розрахунок заборгованості, витяг з реєстру банків, паспорт споживчого кредиту.
Згідно з наданим розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 25.11.2024 року становить 77826,00 грн. - та складається з: 8400 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 69426,00 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідно до умов розділу 4 Правил відповідач акцептував оферту (заповнюючи заявку на сайті товариства, добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов'язків, зазначив інформацію про себе, реквізити банківської карти, на рахунок якої бажав отримати кредит (та ін.), тим самим підтвердив своє ознайомлення, погодження і зобов'язання неухильно дотримуватися Правил.
Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено, зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ст. 530 ЦК України вказано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) зобов'язання його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач умови укладеного Договору не виконує, кредит та відсотки за користування кредитом не сплачує.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Оцінюючи надані докази, суд дійшов висновку про порушення відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем щодо повернення кредиту, сплати процентів за нарахованими процентами.
Отже, зібраними по справі доказами доведено, що відповідач зобов'язання встановлені Договором не виконує, кредит та відсотки за його користування не сплачує, а тому суд взявши до уваги прохання Кредитодавця про стягнення з Позичальника не повної суми заборгованості за Кредитним договором дійшов висновку, про задоволення даної вимоги та стягнути лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 8400 гривень, прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 33159 гривень, в загальному розмірі 41559,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 280-289ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 610, 629, 634, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд-
ПозовТовариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, офіс 407, ЄДРПОУ: 38548598) за кредитним договором № 1274-6556 від 19.09.2023 року у загальному розмірі: 41559 гривень та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: