ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4136/25
провадження № 1-кп/753/1442/25
"27" березня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105020001383 від 17.09.2024 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, с. Ушомир, Коростенського р-ну., Житомирської обл, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого.
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
16.09.2024 приблизно о 22 год. 45 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прогулювались разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька та Ревуцького. Під часпрогулянки ОСОБА_5 побачила свого знайомого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходився біля під'їзду будинку АДРЕСА_3 . ОСОБА_5 підкликала до себе ОСОБА_6 для особистої розмови, в ході якої вони разом відійшли в бік вулиці Тростянецька, у м. Києві. В свою чергу ОСОБА_4 залишився на місці, не втручаючись у дану розмову.
Під час розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виник словесний конфлікт на ґрунті боргових зобов'язань, з метою уникнення конфлікту ОСОБА_6 почав тікати від ОСОБА_5 . Бажаючи вияснити всі обставини, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , стали переслідувати ОСОБА_6
16.09.2024 біля 22 години 55 хвилин ОСОБА_4 , наздогнавши ОСОБА_6 біля будинку №3 по вул. Тростянецька у м. Києві повалив останнього на тротуар. У подальшому ОСОБА_4 , тримаючи у правій руці дерев'яну палицю, яку підібрав, керуючись раптово виниклим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з використанням дерев'яної палиці здійснив три удари в область обличчя, шиї та тулуба потерпілого ОСОБА_6 , в результаті чого дана палиця розламалася на дві частини, тим самим спричинивши ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани шиї справа: рана (визначена клінічними лікарями як колото-різана) бічної поверхні шиї справа (3,0х1,0 см), по зовнішньому краю кивального м'язу у середній третині, від якої йде рановий канал, який направляється дещо доверху з пошкодженням зовнішньої сонної артерії та проникає у порожнину роту, та легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я у вигляді наскрізного непроникаючого поранення грудної клітки справа, рани (визначені клінічними лікарями як колото-різані) по середньо-ключичній лінії справа в другому міжребер'ї (2,0х0,5 см), по середньо-паховій лінії праворуч на рівні ІІІ-го міжребер'я (1,5х0,5 см), забійну рану тім'яної області (2,0х1,0 см).
ІІ. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаний у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та надав суду пояснення, в яких підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті. Зокрема зазначив, що потерпілий ОСОБА_6 є знайомим його жінки ОСОБА_5 , яка з 2022 року дала в борг потерпілому близько 100 000 грн., але ОСОБА_6 уникає повернення боргу. В день вчинення злочину він разом з дружиною гуляли по вулиці, та в цей час дружина побачила ОСОБА_6 , та вирішила поговорити з ним з приводу повернення боргу. Їхнє спілкування переросло в словесний конфлікт, та він вирішив в нього втрутитися, почав підходити, але потерпілий побачивши, його наближення почав втікати. ОСОБА_4 інстинктивно за ним побіг, із землі підняв якусь палицю, та наздогнавши ОСОБА_6 між ними почалася бійка в ході якого він наніс ОСОБА_6 три удари в область голови, при цьому палка розламалась та спричинила тілесні ушкодження потерпілому. У вчиненому розкаюється, після спричинення ОСОБА_6 надав одразу йому медичну допомогу, викликав швидку та поліцію. Має на утриманні двох дітей, та разом з дружиною доглядають її сестру, яка є інвалідом.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо добровільності та щирості його позиції, правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, та їх наслідків.
За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні доведена повністю.
ІV. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та надання медичної допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення.
Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.
V. Мотиви призначення покарання
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік, рід занять, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання, перебування на обліках, його ставлення до вчиненого.
Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, одружений, має на утриманні дочку ОСОБА_7 2008 р.н. та сина ОСОБА_8 , 2005 р.н., який є студентом має постійне місце реєстрації та місце проживання, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав, розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, потерпілий ОСОБА_6 надав заяву, відповідно до якої просить суд суворо не карати ОСОБА_4 , з яким примирився, будь-яких претензій до нього не має.
При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати кримінально-правові відносно-визначені санкції, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням особи обвинуваченого та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі у межах нижньої межі санкції ч.1 ст. 121 КК України, що буде відповідати принципам та меті його призначення, із застосуванням положень ст. 75 КК України щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки останній не є таким, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства та потребує певного прощення державою без реального відбування покарання, що буде справедливим та відповідатиме цілям призначення покарання.
VІ. Вирішення цивільного позову
Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.
VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Питання про речові докази вирішити судом в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 не накладався.
Запобіжних захід у кримінальному провадженні обрано ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 26.02.2025 у вигляді домашнього арешту строком до 25.04.2025, що підлягає скасуванню із ухваленням цього вироку.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 121 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю два роки.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обраний ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 26.02.2025 у вигляді домашнього арешту строком до 25.04.2025 - скасувати.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати у цьому кримінальному провадженні відсутні.
Після набрання вироком законної сили речові докази у провадженні, а саме:
1)оригінали медичної документації, повернуті потерпілому ОСОБА_6 , залишити останньому як власнику за належністю;
2)диск, на якому міститься дослідження СКТ, карту виїзду ШМД №7419 на ім'я ОСОБА_6 - залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження;
3)дві дерев'яні палиці з плямами речовини бурого кольору, змив речовини бурого кольору, передані до камери схову речових доказів Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 007058), знищити.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1