ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20257/23
провадження № 2/753/2764/24
10 липня 2024 року Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Боклач А.Є., представника позивача - адвоката Чередніченка В.П., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 про стягнення коштів,
У листопаді 2023 року адвокат Чередніченко Василь Павлович в інтересах ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів у розмірі 71 000 доларів США, що еквівалентно 2 565 732,68 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , громадянин Сполучених Штатів Америки, мав намір інвестувати кошти у нерухоме житло в Україні, місті Києві, яким би користувалася його сім'я. Він перебував у шлюбі з громадянкою України ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ) та мав довірливі стосунки з іншими членами її родини, зокрема, її матір'ю - ОСОБА_3 .
З метою придбання об'єкту нерухомого майна та набуття прав власності на нього позивач передав матері своєї дружини - ОСОБА_3 , 71 000 доларів США, будучи переконаним у наявності у нього юридичного обов'язку перерахувати кошти за придбання нерухомого майна, однак у підсумку права власності на об'єкт нерухомого майна позивач так і не набув, договір купівлі-продажу з позивачем укладено не було.
Як зазначає позивач, між сторонами спору не було укладено жодного договору або вчинено одностороннього правочину, на підставі яких передавалися б кошти. А отже, була відсутня правова підстава передачі коштів у момент їхньої передачі, у зв'язку з чим позивач просить повернути кошти, отримані відповідачем без достатньої правової підстави.
Позивач доводить, що здійснив банківський переказ на суму 71 000 доларів США на банківський рахунок відповідача, відповідач ці кошти використала, що свідчить про їхнє набуття відповідачем. Сума, на яку майно позивача зменшилося, дорівнює сумі коштів, на яку збагатився відповідач без відповідної правової підстави.
Згідно з твердженнями позивача, він передав кошти з метою придбання у власність об'єкту нерухомого майна, договір купівлі-продажу з позивачем укладено не було в подальшому, а відповідач отримав кошти без належної правової підстави, адже не був власником майна та не міг виступити стороною купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна Позивачем. Таким чином, відповідач кошти у розмірі 71 000 доларів США було отримала безпідставно, а тому вони підлягають поверненню.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 листопада 2023 року заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.
15 листопада 2023 року на запит суду у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 28 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху.
01 грудня 2023 року представник позивача подав заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/20257/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23 січня 2024 року.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 23 січня 2024 року відкладено розгляд справи на 29 лютого 2024 року, витребувано у Приватного підприємства «Агентство нерухомості «Будівельна корпорація «Ріел» інформацію щодо придбання квартири/майнових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на її ім'я.
29 лютого 2024 року розгляд справи відкладено на 22 березня 2024 року.
18 березня 2024 року від Приватного підприємства «Агентство нерухомості «Будівельна корпорація «Ріел» надійшла відповідь на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 22 березня 2024 року відкладено підготовче засідання на 25 квітня 2024 року, витребувано у Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (м. Київ, вул. Госпітальна, 12 Г, код ЄДРПОУ 00032129) наявну у Банка інформацію про здійснений ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) (громадянин США, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_2 ) переказ коштів відповідно до Запиту на вихідний безготівковий переказ (Outgoing wire transfer request) від 02 лютого 2019 року, код переказу Wells Fargo WF0075420042181128, на суму 71 000 доларів США на ім'я ОСОБА_3 , номер рахунку/ ОСОБА_6 ) НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
23 квітня 2024 року віл Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надійшла відповідь на запит.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 квітня 2024 року підготовче провадження у справі № 753/20257/23 закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 19 червня 2024 року.
19 червня 2024 року розгляд справи відкладено на 10 липня 2024 року.
Відповідач у судові засідання не прибула, про причини неявки не повідомила, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася за адресою зареєстрованого у встановленому порядку місця проживання, однак адресована їй поштова кореспонденція повернута на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».
Інформація про стан розгляду справи викладалась у відповідних процесуальних документах - ухвалах суду, які, відповідно до приписів Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень України оприлюднювались у цьому Реєстрі. Окрім того інформація про стан дату і час розгляду справи була розміщена на офіційному веб-сайті Судової влади України.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтями 174, 178 ЦПК України та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.
Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення, проти чого позивач не заперечував.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов таких висновків.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов:
а) набуття або збереження майна,
б) набуття або збереження за рахунок іншої особи,
в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є:
1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого);
2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого);
3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого;
4) відсутність правової підстави для зміни майнового стану цих осіб.
За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в незаборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, та постановах Верховного Суду від 02 червня 2021 року у справі № 201/2956/19, від 27 липня 2022 року у справі № 644/3932/18-ц, від 29 березня 2023 року у справі № 643/8385/21, від 18 жовтня 2023 року у справі № 639/6422/21.
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Як слідує з наявних в матеріалах справі доказів, громадянин Сполучених Штатів Америки ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з громадянкою України ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ).
Відповідно до квитанції на послуги безготівкового переказу 11 лютого 2019 року позивач перерахував ОСОБА_8 ( АДРЕСА_2 ) 71 000 доларів США з призначенням платежу «підтримка для родини», які отримані відповідачем, що підтверджується меморіальним ордером № 3858535211.
Як стверджував позивач, він передав відповідачу кошти з метою придбання у власність об?єкту нерухомого майна. При цьому наявними в матеріалах прави доказами не підтверджується укладення сторонами будь-якого договору або вчинення одностороннього правочину, на підставі яких передавалися б кошти (доручення, довіреність тощо).
11 лютого 2019 року між Приватним підприємством «Агентство нерухомості «Будівельна корпорація «Ріел» (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено попередній договір купівлі-продажу квартири № 0135/ДН3/214, предметом якого є укладення сторонами в майбутньому договору купівлі-продажу об'єкта - житлової квартири, проектний номер АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 ».
Пунктом 4.3. цього договору визначено, що розмір забезпечувального платежу на момент укладення цього договору визначений продавцем та в буд-якому разі не може бути меншим від уми в українських гривнях, що складає 1 770 828,80 грн. без. ПДВ. Вказаний забезпечувальний платіж має бути сплачений на банківський рахунок продавця протягом 5 банківських днів з дня укладення договору.
Матеріали справи свідчать, що 18 жовтня 2023 року між Приватним підприємством «Агентство нерухомості «Ріел Київ», яке є правонаступником Приватного підприємства «Агентство нерухомості «Будівельна корпорація «Ріел» за попереднім договором (сторона-1), ОСОБА_3 (сторона-2) та ОСОБА_9 (сторона-3) укладено договір про відступлення прав за попереднім договором № 0135/ДН3/214 купівлі-продажу квартири від 12 лютого 2019 року, за умовами якого сторони дійшли згоди про відступлення стороною-2 на користь стоорни-3 прав та обов'язків, які належать стороні-2 за попереднім договором. З моменту підписання цього договору відступлення сторона-3 приймає на себе усі права та обов'язки стоорни-2, що передбачені попереднім договором. З моменту укладення цього договору відступлення стоорна-2 втрачає свої права за попередим договором та не є його стороною (пункти 1.1, 1.3, 3.3 договору).
Пунктом 3.2. цього договору закріплено, що сторона-2 передає стороні-3 документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, зокрема, відповідні бухгалтерські документи на підтвердження внесення стороною-2 оплати вартості об'єкта на загальну суму 1 803 642,88 грн.
Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Відповідно до наведених критеріїв, суд встановив, що грошові кошти позивач передавав відповідачу з метою придбання у власність об'єкту нерухомого майна; відповідач уклала попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна, сплативши суму, що в еквіваленті в національній валюті відповідає отриманій нею від позивача, набувши таким чином відповідні права на таке майно; правочин щодо набуття позивачем права на нерухоме майно, для придбання якого надавалися кошти, в подальшому укладений не був; відповідач відступила права щодо об'єкту нерухомого майна, набуті нею відповідно до попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна, третій особі; відповідач не повернула позивачу отримані кошти в результаті такого відступлення.
Згідно зі статтею 13 ЦК України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд та при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Таким чином, відповідач отримав кошти без належної правової підстави, оскільки не був власником майна та не міг виступити стороною купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна позивачем.
Отже, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, суд дійшов висновку, що позивач довів з достатньою переконливістю факт набуття і збереження відповідачем коштів за відсутності правової підстави для їх збереження, натомість відповідач вказану версію події, про яку стверджує позивач, не спростувала, правових підстав отримання коштів та збереження їх не довела.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, понесені позивачем судові витрати у справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 12-13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-281, 354 ЦПК України, суд
Позов Канцилія Дірк Ганс ( ОСОБА_2 ) до ОСОБА_3 про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) грошові кошти у сумі 71 000 (сімдесят одну) тисячу доларів США та судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 13 420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) гривень.
Позивач: ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин США, паспорт № НОМЕР_2 ; АДРЕСА_7 ; РНОКПП невідомий);
Відповідач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
На заочне рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне рішення складено 27 березня 2025 року.
Суддя О.В. Якусик