ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4042/25
провадження № 3/753/2347/25
"27" березня 2025 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Монін І.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
27 лютого 2025 року до Дарницького районного суду м. Києва надійшов протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення від 24 лютого 2025 року серії ВАД № 624389, 24.02.2025 о 00-00 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив сімейну сварку зі своєю дружиною ОСОБА_2 , в ході якої ображав нецензурною лайкою, кидався в бійку, чим своїми діями завдав психологічного болю, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 з обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення не погодився, та пояснив, що між ним з дружиною сталася сварка це почула їх дитина та зателефонувала у поліцію. ОСОБА_1 стверджує, що домашнього насилля не вчиняв, однак сварка з дружиною була присутня, а дитина викликала працівників поліції через емоційну напругу.
Потерпіла ОСОБА_2 також підтвердила покази ОСОБА_1 в тій частині, що між ними була лише побутова сварка.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Статтею 256 КУпАП передбачено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
При цьому ст. 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, в тому числі: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.
При цьому протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», суд приходить до висновку, що протокол не може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Об'єктивна сторона ст. 173-2 КУпАП передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Конфлікт особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Сварка - це, гостра суперечка, що супроводжується взаємними докорами, образами.
Враховуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення ОСОБА_1 , суд вважає, що між ним та його дружиною мала місце саме сварка, а не домашнє насильство.
Забезпечення доведеності вини є складовою частиною однієї із засад судочинства відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Конституції України. Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, з наданих матеріалів суду та отриманих показань безпосередньо, встановлено, що дані, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження.
Підсумовуючи наведене, справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП слід закрити.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 173-2, статтями 274, 283-285 КУпАП, суддя,-
постановив:
Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Монін І.В.