Справа № 331/1497/25
Провадження № 2/331/1537/2025
19 березня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Світлицька В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так, позивачем не зазначено про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Однак, в порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення ціни позову.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачем на підтвердження заявлених вимог не надано рішення суду за яким стягувалися аліменти з відповідача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 на її користь, з відміткою про набрання ним законної сили.
Згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно,строк виконання цього обов'язку буде різним,отже,і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».
Слід зазначити, що відповідно до абз. 2 ч. 1ст. 196 СК Україниу разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, з метою підтвердження розміру (суми) стягнення заборгованості та правильності визначення ціни позову, позивач має надати суду відповідний розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, здійснений за відповідною формулою її розрахунку.
За відсутності належного та обґрунтованого розрахунку заборгованості суд також позбавлений можливості встановити чи розмір неустойки (пені) дорівнює або не є більшим за розмір заборгованості відповідача по сплаті аліментів.
Крім того, позивачем в прохальній частині позову не зазначено період, за який стягується неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів.
Згідно із ч.1 ст.42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що з ОСОБА_2 стягувалися аліменти на утримання на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент звернення до суду досяг повноліття, а тому, рішення по справі може вплинути на його права та обов'язки, при цьому його не залучено до участі у справі в якості третьої особи.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175-177 ЦПК України або не сплачені судові витрати, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 175, 177,185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатися не поданою та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Світлицька