Справа № 331/989/25
Провадження № 2/331/1318/2025
18 березня 2025 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Світлицької В.М.,
за участю секретаря - Солов'ян О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, який був зареєстрований 17.03.2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Бердянського міського управління юстиції, актовий запис № 96. Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спільне життя між сторонами не склалося через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини. Фактичні шлюбні відносини припинені. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.
Ухвалою суду від 18.02.2025 року у вказаній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з позовом зазначив про розгляд справи без їх участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти розірвання шлюбу не заперечує, позов визнає.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі зареєстрованому 17 березня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Бердянського міського управління юстиції, актовий запис № 96, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 17.03.2004 року.
Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 02.12.2015 року; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 28.02.2018 року, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 20.07.2022 року.
Сумісне життя між сторонами не склалося, шлюбні відносини припинені. Причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є втрата почуття любові, а також відсутність взаєморозуміння.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторонаповинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Напідставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, примушування до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 65 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Згідно зі ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ст.ст. 110, 112 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, що має істотне значення.
Відповідно до ст. 109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Враховуючи, що шлюбні відносини між сторонами припинені, примирення між сторонами є неможливим, позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує, що свідчить про втрату почуття любові та поваги сторонами один до одного, що призвело до фактичного розпаду сім'ї, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про розірвання шлюбу.
Таким чином, суд вважає встановленим, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі сторін і, що після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін у справі, тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання, задовольнивши позовні вимоги.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Таким чином, судовий збір у розмірі 605,60 грн. підлягає поверненню позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету. Інша частина судового збору в розмірі 50 відсотків в сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.110, 112 СК України; ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 17 березня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Бердянського міського управління юстиції, актовий запис № 96.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 37941997) повернути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за платіжною квитанцією ID № 6321-9943-8939-1495 від 14.02.2025 року в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Прізвища сторін після реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС залишити без змін.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: В.М. Світлицька