Справа № 308/16005/24
21 березня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ;
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ужгороді в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження № 22024070000000125 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02 вересня 2024 року, про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новософіївка, Голопристанського району, Херсонської області, громадянина України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст.111-1 КК України;
встановив:
24 лютого 2022 року Російською Федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв'язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.
У зв'язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, під тимчасовою окупацією з 24.02.2022 перебуває вся територія Скадовського району, Херсонської області, на території якої представниками окупаційної влади російської федерації створено незаконні органи влади.
З метою відсічі військовій агресії рф 24.02.2022 Указами Президента України у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України, затверджених Верховною радою України.
Починаючи з 24.02.2022 вся територія Скадовського району, Херсонської області тимчасово окупована представниками збройних формувань держави-агресора російської федерації (далі за текстом - зф держава-агресор рф).
Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 (в редакції від 07.05.2022, далі за текстом - Закон №1207-VII), тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Тимчасова окупація російською федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав.
Тимчасово окупованою територією, відповідно до п.7 ч.1 ст.1-1 Закону №1207-VII, є частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.
Відтак, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», вся територія Скадовського району Херсонської області внесена до вказаного переліку територіальних громад, розташованих в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Після остаточної військової окупації частини населених пунктів Скадовського району Херсонської області, представниками збройних формувань російської федерації фактично було узурповано всі владні повноваження на тимчасово окупованій території громади шляхом збройного захоплення адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, встановлення інституту військових комендатур, запровадження тотального контролю та жорсткого управління у всіх сферах життєдіяльності громади, фактичної ліквідації приватної власності, свободи слова, пересування та волевиявлення, а також шляхом повсякденного залякування населення, застосування фізичного і психологічного впливу до окремих категорій суспільства та верств населення, в тому числі шляхом незаконного позбавлення волі діючих представників органів державної влади України та місцевого самоврядування.
В той же час окупаційною владою на тимчасово окупованій території Херсонської області створено систему незаконних органів державної влади, в тому числі правоохоронних.
Зокрема, у тимчасово окупованій Херсонській області окупаційною адміністрацією створено незаконний правоохоронний- "Главное управление министерства внутренних дел российской федерации по херсонской области", зареєстрований як юридична особа рф, та який об'єднав у собі всі установи органів внутрішніх справ, які знаходились на тимчасово окупованій території.
Починаючи з квітня 2022 року громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території Скадовського району, Херсонської області з метою переслідування своїх особистих інтересів, підтримуючи воєнну агресію та окупаційну політику рф на території України, в порушення вимог Конституції та законів України маючи проросійські погляди та критичне невдоволене ставлення до діючої законної влади в Україні, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків розпочав надавати військовослужбовцям зс рф інформацію про проукраїнсько налаштованих місцевих жителів, заступав на блок пости де здійснював огляди та обшуки транспортних засобів та людей які переміщувались по Скадовському району, Херсонської області, організовував розселення військовослужбовців зс рф на території села Нова Збур'ївка.
З 20 липня 2022 року на службу в незаконний правоохоронний орган - "Главное управление министерства внутренних дел российской федерации по херсонской области" набрано штат працівників. Продовжуючи свою протиправну злочинну діяльність у липні 2022 року, але не раніше 20 липня 2022 року, прийнято на службу громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обійняв посаду «инспектора отделения общественной безопасности Голопристанского РОП ГУ МВД по Херсонской области».
Поряд з цим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів", до правоохоронних органів, серед інших, належать органи Національної поліції, а також інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції. З урахуванням наведеної норми закону можна зробити висновок про те, що незаконно створене "Главное управление министерства внутренних дел российской федерации по Херсонской области" є незаконним правоохоронним органом, створеним на тимчасово окупованій території.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , являючись громадянином України, діючи умисно, всупереч вимогам діючого законодавства, достовірно знаючи про збройну агресією рф проти України як обставину, яка є загальновідомим фактом, а також достеменно знаючи про факт захоплення частини Херсонської області, збройними формуваннями рф, у липні 2022 року, але не раніше 20 липня 2022 року з метою переслідування своїх особистих інтересів, підтримуючи воєнну агресію та окупаційну політику рф на території України, в порушення вимог Конституції та законів України, добровільно зайняв посаду «инспектора отделения общественной безопасности Голопристанского РОП ГУ МВД по Херсонской области», створеного представниками держави-агресора на території Херсонської області, тобто зайняв посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території яку займає на даний час.
До кола службових обов'язків ОСОБА_5 входило виявлення адміністративних та кримінальних правопорушень, а також здійснення чергування на блок-постах.
Поряд з цим ОСОБА_5 з метою підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями російської федерації, маючи проросійські погляди та критичне невдоволене ставлення до діючої законної влади в Україні, достовірно усвідомлюючи протиправність своїх дій та передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, для потреб військовослужбовців зс рф, продовжив надавати військовослужбовцям зс рф інформацію про проукраїнсько налаштованих місцевих жителів, заступав на блок пости де здійснював огляди та обшуки транспортних засобів та людей які переміщувались по Скадовському району, Херсонської області, організовував розселення військовослужбовців зс рф на території села Нова Збур'ївка, Скадовського району, Херсонської області, а також виконував інші правоохоронні функції будучи на посаді «инспектора отделения общественной безопасности Голопристанского РОП ГУ МВД по Херсонской области».
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 7 ст. 111-1 КК України, а саме добровільне зайняття громадянином України посади, в незаконному правоохоронному органі створеному на тимчасово окупованій території.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2024 року у справі №308/14813/24 надано дозвіл про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024070000000125 від 02.09.2024 року, стосовно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.02.2025 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 22024070000000125 від 02.09.2024 року, стосовно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 ,будучи обізнаним, що відносно нього розпочато кримінальне провадження, що йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та обвинувальний акт відносно нього перебуває на розгляді в суді, в судові засідання неодноразово не з'являвся.
Судом вживалися заходи для виклику обвинуваченого для забезпечення доступу до правосуддя, у зв'язку із чим він викликався в судові засідання в порядку ст. 323 КПК України. Так, повістки про виклик на кожне судове засідання були опубліковані у засобах масової інформації загальнодержавної сфери у виданні «Урядовий кур'єр», на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.
У матеріалах справи містяться документи на підтвердження завчасних належних викликів обвинуваченого до слідчого, прокурора (на стадії досудового розслідування) та суду, текст повідомлення про підозру опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, що свідчить про те, що він мав підстави усвідомлювати, що відносно нього розпочато кримінальне провадження. Обвинувачений мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надавались його захиснику.
У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_5 від правосуддя, суд оцінює як реалізацію останнім його невід'ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
Дане кримінальне провадження здійснювалось за обов'язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги починаючи зі стадії досудового розслідування даного кримінального провадження.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 здійснювала активні дії, спрямовані на захист обвинуваченого, а саме приймала участь у дослідженні доказів, виступала у судових дебатах. Захисник була ознайомлена із матеріалами кримінального провадження, що підтверджується відповідною розпискою.
Враховуючи наведене, суд вважає, що стороною обвинувачення та судом вживалися достатні заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя, з урахуванням здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
Під час судових дебатів прокурор вказала, що всі обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення були всебічно досліджені органом досудового розслідування, перевірені судом під час судового розгляду і знайшли своє підтвердження. Дії обвинуваченого кваліфіковано вірно, а вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України повністю підтверджується належними та допустимими доказами. Прокурор просила визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк тринадцять років пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 11 (одинадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 під час судових дебатів просила визнати ОСОБА_5 невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України та виправдати, посилаючись на те, що його вина органом обвинувачення не доведена.
Не зважаючи на доводи захисника, вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі, а саме:
- витягом з ЄРДР № 22024070000000125 від 02.09.2024;
- постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 02.09.2024;
- постановою про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 02.09.2024;
- постановою про створення групи слідчих для здійснення досудового розслідування від 02.09.2024 ;
- витягом з ЄРДР № 42022162270000056 від 28.10.2024;
- постановою про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування від 26.07.2023;
- постановою про призначення слідчої групи від 31.10.2023;
- постановою про призначення групи прокурорів від 28.10.2022;
- постановою про визначення підслідності кримінального провадження та доручення проведення досудового розслідування від 28.10.2022;
- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення № 4298-22вх від 28.10.2022;
- постановою про призначення групи прокурорів від 28.10.2022;
- постановою про визначення підслідності кримінального провадження та доручення проведенням досудового розслідування від 18.11.2022;
- постановою про визначення групи прокурорів від 25.11.2022;
- постановою про доручення слідчому проведення досудового розслідування від 28.10.2022;
- постановою про створення групи слідчих для здійснення досудового розслідування від 10.08.2023;
- постановою про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 08.08.2023;
- постановою про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 19.08.2024;
- відповіддю на доручення №71/22/8-1580 від 15.05.2024 від УСБУ в Херсонській області відповідно до якої встановлено, що обвинувачений ОСОБА_5 на час надання відповіді перебуває на тимчасово окупованій території Скадовського району, Херсонської області, перейшов на біг ворога та прийняв пропозицію працевлаштування в незаконно створений окупаційною владою Голопристанський відділ поліції на посаду «інспектора общественной безопасности ГРУП ГУ МВД» на вказаній посаді забезпечує дотримання та виконання місцевими жителями наказів та розпоряджень окупаційної влади на території с. Нова Збур'ївка, Скадовського району Херсонської області;
- відповіддю на доручення №71/22/8-3212 від 06.09.2024 УСБУ в Херсонській області, яка за змістом та по суді ідентична відповіді за №71/22/8-1580 від 15.05.2024 від УСБУ в Херсонській області, однак інформація встановлена станом на день надання відповіді, а саме 06.09.2024 року;
- постановою про оголошення розшуку підозрюваного від 02.09.2024;
- постановою про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного від 02.09.2024;
- ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2024;
- ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.09.2024;
- доручення у порядку ст. 40 КПК України №58/6/3053 від 14.08.2023;
- відповіддю на доручення за №71/22/1/193-3590 від 22.12.2023 відповідно до якого отримано добове зведення подій за 01.08.2022 окупаційної поліції, яке може свідчити про працевлаштування ОСОБА_7 в окупаційній поліції на посаді «інспектора отделения общественной безопастности Голопристанского РП ГУ МВД по Херсонской области» ;
- відповідь на доручення №71/22/8-180 від 12.06.2024, щодо встановлення та допиту свідка ОСОБА_8 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.05.2024 року за якими свідок ОСОБА_8 впізнає на фотознімку ОСОБА_5 , як співробітника окупаційної поліції ОСОБА_9 - «инспектор общественного порядка». Свідок впізнав ОСОБА_5 за крупною тіло будовою, короткою стрижкою та круглим лицем;
- відповідь на доручення №71/22/1/129-3670 від 21.06.2024, щодо встановлення та допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.06.2024, за якими свідок ОСОБА_10 впізнає на фотознімку ОСОБА_5 , який співпрацював з окупантами та працевлаштований в окупаційному відділі поліції. Свідок впізнав ОСОБА_5 за круглою формою лиця, карими очима;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.04.2024 за якими свідок ОСОБА_11 впізнає на фотознімку ОСОБА_5 , який представлявся співробітником окупаційної поліції - «інспектором общественного порядка». Свідок впізнала ОСОБА_5 за формою лиця та міцною тіло будовою;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.05.2024 за якими свідок ОСОБА_12 впізнає на фотознімку ОСОБА_5 . Свідок впізнав ОСОБА_5 за круглою формою лиця, коротким волосся, бородою та міцною тілобудовою;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.05.2024, за якими свідок ОСОБА_10 впізнає на фотознімку ОСОБА_5 , який співпрацював з окупантами та працевлаштований в окупаційному відділі поліції. Свідок впізнав ОСОБА_5 за круглою формою лиця, карими очима, короткою зачіскою;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.12.2023, за якими свідок ОСОБА_13 впізнає на фотознімку ОСОБА_5 , як мешканця с. Нова Зубр'ївка, який наразі займає посаду дільничного інспектора окупаційної влади. Свідок впізнала ОСОБА_5 за загальними рисами обличчя, так як він давно знайома її особа;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.01.2024 року за якими - свідок ОСОБА_14 впізнає на фотознімку ОСОБА_5 , як його односельчанина, який після окупації, активно співпрацював із окупаційною владою, мав прозвисько «шериф», ймовірно працював поліцейським. Свідок впізнала ОСОБА_5 за індивідуальними рисами обличчя;
протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , хід та результати якого зафіксовані за допомогою відео фіксації та були досліджені у судовому засіданні, згідно якого остання повідомила, що вона під час окупації Херсонської області проживала в селі Стара Зубр'ївка. ОСОБА_9 знайомий їй як односельчанин, який зайняв посаду дільничного при окупаційній владі, зайняв її добровільно про що свідчать його поступки, а саме їздив по залишених хатах та забирав речі. До окупації він ніяких таких посад не займав, возив дрова та рибалив. Чи мав він проросійськи погляди до окупації сказати не може, близько з ним не спілкувалась;
допитом свідка ОСОБА_15 , хід та результати якого зафіксовані за допомогою відео фіксації та були досліджені у судовому засіданні, згідно якого остання повідомила, що вона станом на 23-24 лютого 2022 року працювала вихователем в ОСОБА_16 № 2. ОСОБА_9 знайомий їй як односельчанин, який зайняв посаду «місцевого шерифа» (так його називали позаочі), знає, що він надавав окупантам інформацію стосовно проукраїнське населення. На співпрацю з окупантами пішов одразу після захоплення села, але як це відбулось їй невідомо. Де він знаходиться на даний час не знає;
допитом свідка ОСОБА_8 , хід та результати якого зафіксовані за допомогою відео фіксації та були досліджені у судовому засіданні, згідно якого остання повідомила, що він під час окупації Херсонської області, переїжджав з Херсона в с. Збур'ївка та на блокпості між Старою та Новою Збур'ївкою його машину зупинили, здійснювали допит та перевірку документів, і головним там був ОСОБА_17 , він сам так представився, як « інспектор общественной безопастности Голопристанского района». Наступний раз він його побачив, коли прибув в Збур'ївку до своїх знайомих, він приходив у складі окупаційних військових, сказав, що він має прийти в сільраду, стати на облік, отримати російський паспорт. . Щодо його поведінки, здалось, що йому ця роль подобалась і він пишався нею;
допитами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , , хід та результати якого зафіксовані за допомогою відео фіксації та були досліджені у судовому засіданні, у яких вони підтвердили про те, що їм відомо про співпрацю ОСОБА_5 з окупаційною владою та добровільне зайняття ним посади - «инспектора общественного порядка Голопристанського району Херсонської області», виконував фунції інспектора та ніс службу на блокпостах. Свідки зазначили, що на їх думку співпрацював добровільно, що випливало з його поведінки;
-протокол огляду від 16.08.2022, яким встановлено, що в інтернет-мережі за адресою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », під час огляду через додаток Телеграм, було встановлено канал «Зрадники Голопристанщини» та було встановлено, що гр.. ОСОБА_9 , співпрацює з окупаційною владою та призначений «дільничим;
- запитом УСБУ у Закарпатській області від 29.08.2023 року за № 58/5/3244 до Центральної виборчої комісії України;
- повідомленням Центральної виборчої комісії України від 14.09.2023 за « 21-24-1689 відповідно до якої ОСОБА_9 на виборах 2019 року та 2020-2021 років не реєструвався кандидатом в народні депутати та не обирався народним депутатом;
- запит УСБУ у Закарпатській області від 30.08.2023 року за № 58/6/3243 до Департаменту кадрового забезпечення НП України ;
- інформацією Департаменту кадрового забезпечення НП України від 19.09.2023 за № 5637/12/1/1/03-2023, відповідно до якої ОСОБА_9 службу в органах поліції не проходить та за обліками колишніх працівників поліції не значиться;
- запит УСБУ у Закарпатській області від 10.05.2024 року за № 58/6/1828 до Управління ДМС у Херсонській області;
- інформацією Управління ДМС у Херсонській області, відповідно до якої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався на обліку поліції не перебуває, що також стверджується витягом з АРМОР;
- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 141.09.2023 року, з якого вбачається, що у ОСОБА_5 відсутні у власності об'єкти нерухомості;
- згідно інформації Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 19.12.2023 року згідно даних Єдиного державного реєстру ТЗ, станом на 19.12.2023 року за громадянином ОСОБА_19 транспортні засоби не зареєстровані;
- інформації УСБУ у Херсонській області від 21.12.2023 року за № 81/22/1-129-3591 вбачається, що гр.. ОСОБА_5 із заявами про вчинення щодо нього злочиніві пов'язаних з агресією російської федерації проти України, шляхом застосування до нього фізичного чи психологічного примусу з метою надання допомоги державі-агресору чи її окупаційній владі до правоохоронних органів не звертався;
- із вимоги про судимість ОСОБА_5 раніше не судимий;
- із довідки №912 від 29.05.2023 року Херсонського обласного закладу з надання психіатричної допомоги видно, що ОСОБА_5 на обліку у лікарів психіатра/нарколога не перебуває;
- відповідно до особової картки Державної міграційної служби вбачається, що гр.. ОСОБА_5 документований паспортом гр.. України та паспортом гр.. України для виїзду за кордон;
- відповідно до актового запису № 1 від 26 березня 1999 року ОСОБА_5 перебуває у шлюбі ОСОБА_20 ;
- відповідно до актового запису про народження № 5 від 10.02.1981року , ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження Україна, Херсонська область, Голопристанський район село Новософіївка;
Таким чином, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 є громадянином України.
Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими.
Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими доказами для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
Недопустимості доказів згідно вимог ст. ст.87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані та перевірені органом досудового розслідування, та судом, відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Істотних порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом не встановлено.
Досліджені в судовому засіданні письмові докази відповідають вимогам щодо їх отримання, проведення та оформлення, складені уповноваженими процесуальними особами відповідно, узгоджуються між собою, та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи, судом встановлено не було.
Дослідивши і перевіривши в ході судового розгляду протоколи допиту свідків, хід і результати допиту яких фіксувалися за допомогою технічних засобів відеофіксації, у відповідності до вимог ч. 11 ст. 615 КПК України, які є процесуальними джерелами доказів, суд дійшов висновку, що такі можуть бути використані як докази, є конкретними та узгоджуються із сукупністю інших доказів, які судом покладено у вирок.
Відповідно до вимог ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст.368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Згідно частини 7 ст. 111-1 КК України визначено відповідальність за добровільне зайняття громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території, а також добровільна участь громадянина України в незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, створених на тимчасово окупованій території, та/або в збройних формуваннях держави-агресора чи надання таким формуванням допомоги у веденні бойових дій проти Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізовувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.
Суб'єкт злочину спеціальний - ним може бути лише громадянин України.
З суб'єктивної сторони колабораційна діяльність характеризується прямим умислом.
Згідно з ч. 2 ст. 24 КК України прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Тобто, варто зазначити, що у складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України, важливе значення має добровільність (якщо особа здійснювала відповідні дії не добровільно, а під примусом (байдуже яким), склад правопорушення відсутній).
Таким чином дослідженими доказами достовірно встановлено, що гр.. України, ОСОБА_5 будучи громадянином України, діючи умисно, із своїх особистих мотивів та за власним бажанням погоджуючись на пропозицію представників окупаційної адміністрації держави-агресора - Російської Федерації умисно, добровільно зайняв посаду -«инспектора отделения общественной безопастности Голопристанского РОП ГУ МВД по Херсонской области» тобто посаду в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
З огляду на вік обвинуваченого, очевидно, що останній усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав їх суспільно-небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.
Захисник під час судових дебатів вказувала, що участь ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення не доведена, у зв'язку з чим просила виправдати його, разом з тим, суд, визнає неспроможними доводи захисника про необхідність виправдання.
Всебічно вивчивши матеріали кримінального провадження та безпосередньо дослідивши кожний наданий доказ як окремо, такі у їх взаємозв'язку, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами, такими, що узгоджуються між собою, та доведена поза розумним сумнівом.
Ухвалюючи вирок, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, а саме, добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно з п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Обставин, що пом'якшують покарання судом не встановлено.
Обставини, що обтяжую покарання, згідно ст.67 КК України, відсутні.
Також при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є тяжким злочином, вчиненим умисно, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше не судимий, інформація щодо перебування у лікарів нарколога та психіатра відсутня.
Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, в межах санкції ч.7 ст.111-1 КК України, у виді позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності з конфіскацією всього належного йому майна, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження вчинення ним нових злочинів.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 368, 373-374, 395 КПК України, ст. ст. 12, 50, 65, 111-1 КК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України.
Призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 13 (тринадцять) років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності строком на 11 (одинадцять) років, з конфіскацією всього належного йому майна.
Строк відбування основного покарання рахувати з моменту фактичного затримання після набрання вироком суду законної сили.
Строк додаткового покарання у виді позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господаських функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності обчислювати з моменту відбуття основного покарання.
Запобіжний захід не обирався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до статті 376 КПК України роз'яснюється обвинуваченому, захиснику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та захиснику.
Інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
Суддя ОСОБА_1