Справа № 308/2133/25
10 лютого 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чоп Закарпатської області, одруженого, учасника бойових дій, інваліда війни 3 групи, інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення моніторингу обстановки ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України
про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням з якого убачається, що СВ Управління СБ України в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024072210000559 від 25.09.2024 року, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
У клопотанні слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ № 1098-ОС від 18.10.2024 ОСОБА_5 призначено на посаду інспектор прикордонної служби 1 категорії відділення моніторингу обстановки ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону.
Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_5 на вказаній посаді, у коло його службових обов'язків, серед іншого, входить безпосереднє виконання завдання з охорони державного кордону шляхом повсякденного збирання даних обстановки та інформації про правопорушення й підготовку до них; здійснення контролю за дотриманням правил прикордонного режиму на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби; реалізація рішення начальника відділу прикордонної служби щодо охорони державного кордону, протидії правопорушенням тощо.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23.11.2024 у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди за сприяння, спільно з іншими невстановленими на даний час особами шляхом надання неправомірної вигоди, у незаконному переміщенні через державний кордон України поза пунктами пропуску через державний кордон України тютюнових виробів. Зокрема, відповідно до розробленого злочинного плану, ОСОБА_5 спільно з іншими, на даний час, невстановленими особами, повинні були отримати неправомірну вигоду у сумі 40 дол. США за кожний ящик тютюнових виробів.
Діючи на виконання раніше обумовленого злочинного плану, ОСОБА_5 06.02.2025 діючи з корисливим мотивом та прямим умислом, використовуючи надане йому службове становище, відповідно до попередньої домовленості, надав громадянину України ОСОБА_8 інформацію щодо розміщення прикордонних нарядів в зоні відповідальності ВПС "Новоселиця" зокрема щодо можливості, у період приблизно з 20 по 22 годину 06.02.2025, безперешкодно перемістити, з використанням безпілотного літального апарату, тютюнові вироби через державний кордон України у кількості 25 ящиків.
Надалі, 07.02.2025 у період приблизно з 20 по 22 годину, ОСОБА_5 , з метою незаконного збагачення з використанням наданого йому службового становища, на виконання попередніх домовленостей з ОСОБА_8 та іншими невстановленими особами, діючи з єдиним умислом щодо отримання неправомірної вигоди, надав йому інформацію щодо розміщення прикордонних нарядів в зоні відповідальності ВПС "Новоселиця" з метою безперешкодного переміщення через державний кордон України з використанням безпілотного літального апарату 25 ящиків тютюнових виробів (цигарок).
В подальшому, 08.02.2025 о 12 год. 10 хв. між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 відбулась зустріч на вулиці Фединця у м. Ужгород, поблизу будинку № 43, в ході якої ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись раніше виниклим корисливим мотивом, з метою незаконного збагачення з використанням службового становища, на виконання попередньої домовленості, отримав для себе та інших невстановлених досудовим слідством осіб від ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 2000 доларів США (що згідно офіційного курсу НБУ станом на 08.02.2025 становило 82 979,4 грн.) за сприяння , спільно з іншими невстановленими на даний час особами, у незаконному переміщенні через державний кордон України поза пунктами пропуску через державний кордон України 50 ящиків тютюнових виробів.
Слідчий вказує, що 08.02.2025 о 12 год. 36 хв. громадянин України ОСОБА_5 затриманий уповноваженою особою в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину. Того ж дня ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 підтверджується повідомленням 1 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Закарпатській області, протоколом огляду місця події, протоколами допиту свідка ОСОБА_8 , протоколами за результатами НСРД, речовими доказами: грошовими коштами у сумі 2000 дол. США, смартфоном ОСОБА_5 , посадовою інструкцією ОСОБА_5 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Обгрунтовуючи клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчий зазначає, що згідно п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що: підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий вказує, що злочин, який інкримінують ОСОБА_5 є тяжким, і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що саме по собі спонукає людину до вчинення дій спрямованих на перешкоджання об'єктивному досудовому розслідуванню шляхом незаконного впливу на свідків, приховуванням, знищенням речей, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, а також, переховування від органу досудового розслідування та суду, в тому числі шляхом виїзду за межі України, з метою уникнути покарання.
Вказує, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем Державної прикордонної служби і має достатні знання для безперешкодного незаконного перетину державного кордону України поза пунктами пропуску, а Закарпатська область, зокрема Ужгородський район межує з Словаччиною та Угорщиною.
Також вказує, що підозрюваний ОСОБА_5 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які останнім, враховуючи суспільну небезпеку та механізм їх вчинення, ретельно приховуються, в тому числі в спеціально виготовлених тайниках та, які не було відшукано та вилучено під час проведених невідкладних обшуків.
Також зазначає, що на даний час слідством не допитано всіх свідків вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, що враховуючи механізм вчинення кримінальних правопорушень (злочинів) та їх суспільну небезпеку може свідчити про те, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, з метою недопущення надання останніми викривальних показів.
Окрім тоого, посилається на те, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки володіє для цього необхідними знаннями і навичками як працівник ДПСУ.
З огляду на вищезазначене орган досудового розслідування вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та запобігти вказаним ризикам.
А тому на підставі вищенаведеного слідчий просить клопотання задовольнити та обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
В судовому засіданні встановлено, що клопотання про обрання відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, разом з матеріалами клопотання, вручено підозрюваному та його захиснику вчасно.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила таке задовольнити, посилаючись на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, та наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а інші більш м"які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.
У судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що вказані у клопотанні ризики, є надуманими і прокурором в судовому засіданні взагалі не доведені. ОСОБА_5 вину визнає. Також просив врахувати характеризуючи дані ОСОБА_5 , який виключно позитивно характеризується за місцем роботи, є учасником бойових дій та інвалідом війни 3 групи. Також зазначив, що батько ОСОБА_5 перебуває на стаціонарному лікуванні з важкою травмою голови, і ОСОБА_5 повинен доглядати за ним, оскільки інших рідних, які б могли доглянути за ним немає, а з дружиною батько ОСОБА_5 давно розлучений, і вона проживає за кордоном.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що у інкримінованому йому кримінальнму правопорушенні він вину визнає. Не має наміру жодним чином перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, ухилятися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Також пояснив, що його батько перебуває у лікарні у важкому стані, а інших рідних, які б могли доглянути за ним немає. Просив слідчого суддю обрати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту, або визначити мінімальний розмір застави.
Вивчивши клопотання та надані сторонами кримінального провадження матеріали, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м"яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків передбачених ч.5 ст. 176 КПК України.
У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003 тяжкість злочину законом не визначається як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а тільки враховується поряд з іншими обставинами, передбаченими відповідними статтями КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість підозри містить у собі два аспекти. Перший стосується питання права: підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Другий питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного кримінального правопорушення.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції».
За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
Зокрема, згідно з позицією Європейського суду з прав людини, відображеною у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Сукупність фактичних даних, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, дає підстави вважати повідомлену ОСОБА_5 підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні вже під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується і з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполучного Королівства» (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.
Водночас, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Що стосується ризиків, то такими у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду у разі визнання його винним.
Разом із тим, щодо інших ризиків передбачених ст. 177 КПК України про наявність яких зазначає слідчий в клопотанні, а прокурор в судовому засіданні, а саме: того, що знаходячись на волі ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, або вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає, що існування таких ризиків матеріалами клопотання та прокурором в судовому засіданні не доведено.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя відповідно до вимог ст. 178 КПК України також враховує, що ОСОБА_5 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем роботи, що убачається із службової характеристики наданої начальником впс «Соломоново» (тип Б), є учасником бойових дій.
Також враховує дані щодо стану здоров"я підозрюваного ОСОБА_5 , який є інвалідом війни 3 групи.
Окрім того, як убачається з довідки № 154 виданої КНП «УМЦКЛ УМР», батько ОСОБА_5 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 30.01.2025 року по теперішній час знаходиться на стаціонарному лікуванні в анестезіологічному відділенні з ПІТ, з діагнозом: важка ЗЧМТ. Дифузні забій-гематоми обох лобних долей. Гостра субдуральна гематома зліва. Перелом склепіння черепа зліва. 30.01.2025 року декомпресивна трепанація черепа злів, видалення субдуральної гематоми.
ОСОБА_5 стверджує, що інших родичів, які б могли доглядати за його батьком не має. Сторною обвинувачення вказані твердження не спростовано.
При розгляді питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя бере до уваги вимоги національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, зокрема приписи, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», (п. 80) відповідно до якого при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов"язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (п. 29) відповідно до якого Європейський суд прийшов до висновку, що тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обгрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м"якого запобіжного заходу.
Згідно п. 62 рішення «Боротюк проти України» ЄСПЛ в частині правозастосування ст. 5 Конвенції зазначив: «При цьому існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів. До аналогічних висновків ЄСПЛ прийшов у рішеннях «Смірнова проти Росії», «Вренчев проти Сербії».
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя доходить висновку, що сама підозра ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину за відсутності фактичних даних, які б свідчили про те, що інші більш м"які запобіжні заходи можуть не забезпечити його належної поведінки та виконання им процесуальних обов"язків, передбачених КПК України, не є підставою для обрання відносно нього найбільш суворої міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, враховуючи, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні клопотання про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та вважає за потрібне застосувати відносно ОСОБА_5 більш м"який запобіжний захід, а саме у виді домашнього арешту у нічний період доби, який на думку слідчого судді забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків під час досудового розслідування та подальшого судового розгляду кримінального провадження, та може забезпечити запобігання можливим ризикам, які передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, на які посилався слідчий в заявленому клопотанні.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Закарпатській області підполковника юстиції ОСОБА_6 , погоджене заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , погоджене заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Чоп Закарпатської області, одруженого, учасника бойових дій, інваліда війни 3 групи, інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення моніторингу обстановки ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_2 " (тип В) НОМЕР_1 прикордонного загону, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 368 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, та заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду - у нічний період доби з 22 години 00 хвилин по 06 годину 00 хв.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом - по 07 квітня 2025 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов"язки:
-прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу, кожного разу у визначений ними час;
-не відлучатися із Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в"їзд в Україну.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 .
Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1