Єдиний унікальний номер 305/916/25
Номер провадження 1-кс/305/115/25
про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна
27.03.2025 м. Рахів
Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши клопотання прокурора про арешт майна,
встановив:
До суду 26.03.2025 надійшло клопотання прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , датоване 25.03.2025, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024071120000620 від 01.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 332 КК України, з додатками.
Згідно з протоколом передачі судової справи справ раніше визначеному складу суду від 26.03.2025 матеріали передано на вирішення слідчому судді ОСОБА_1 .
Клопотання обґрунтоване таким.
Відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 01.11.2024 за № 12024071120000620 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинені організованою групою або з корисливих мотивів.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.11.2024 до чергової частини надійшло повідомлення про те, що співробітниками ГОРВ НОМЕР_1 прикордонного загону отримано інформацію про наміри двох громадян України разом з іншими невстановленими особами, організувати незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза встановлених пунктів пропуску за грошову винагороду в розмірі від 9 до 11 тисяч доларів США. Наразі, особи здійснюють активні заходи з пошуку осіб чоловічої статі, які підлягають призову на військову службу під час воєнного стану та мають бажання незаконно потрапити на територію країн Європейського Союзу.
В ході проведення контролю за вчинення злочину затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , які набули статусу підозрюваних.
Під час досудового розслідування було встановлено автомобіль, на якому рухались підозрювані - Volkswagen Passat іноземної реєстрації з реєстраційним номером 1AE P852, 22.01.2025 вилучено його та визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 27.01.2025 по справі № 305/542/25 на вказаний автомобіль накладено арешт, проте ухвалою від того ж дня (номер провадження 1-кс/303/169/25) арешт скасовано та повернуто власнику ОСОБА_7 .
Однак, підозрюваний ОСОБА_6 08.03.2025 повторно за допомогою зазначеного автомобіля, використовуючи його як знаряддя вчинення кримінального правопорушення, вчинив злочин за ч. 3 ст. 332 КК України та був затриманий у порядку ст. 208 КПК України по кримінальному провадженню № 12025071140000090.
Того ж дня автомобіль Volkswagen Passat іноземної реєстрації з реєстраційним номером 1AE P852 визнано речовим доказом та ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 13.03.2025 по справі № 305/794/25 на нього накладено арешт, який 24.03.2025 ухвалою того ж таки слідчого судді скасовано, автомобіль повернуто ОСОБА_7 як законному власнику - керівнику компанії Flow Place s.r.o.
Прокурор вважає, що наявні високі ризики того, що ОСОБА_7 як власник автомобіля з метою сховання речового доказу вивезе його за межі України, а також існує ризик повторного використання автомобіля як знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
У зв'язку із наведеним, прокурор у клопотанні просить з метою збереження речового доказу накласти на вказаний автомобіль арешт із забороною на право користування, відчуження та розпорядження.
У судове засідання, призначене на 15 год 27.03.2025 власник майна ОСОБА_7 не з'явився, зі слів сторони обвинувачення перебуває за межами України, однак доказів на підтвердження цього слідчому судді не надано.
З урахуванням обставин справи, враховуючи положення ч. 1 ст. 172 КПК України, що неприбуття учасників не перешкоджає розгляду клопотання, а також що майно, стосовно якого вирішується питання про накладення арешту, не є тимчасово вилученим, слідчим суддею прийнято рішення про розгляд клопотання без участі власника майна.
Прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали подане клопотання з мотивів, наведених у ньому, просили його задовольнити.
У судовому засіданні було досліджено матеріали, додані до клопотання, з яких убачається таке:
- витягом з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 26.03.2025 стверджено, що Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024071120000620 від 01.11.2024 за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 332 КК України;
- ОСОБА_6 22.01.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України у даному кримінальному провадженні, а 08.03.2025 - у кримінальному провадженні № 12025071140000090;
- постановою слідчого СВ ВП № 1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 від 22.02.2025 автомобіль марки Volkswagen Passat іноземної реєстрації з реєстраційним номером НОМЕР_2 визнано речовим доказом, ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 27.01.2025 по справі № 303/542/25 на вказаний автомобіль накладено арешт;
- постановою слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_9 від 08.03.2025 автомобіль марки Volkswagen Passat іноземної реєстрації з реєстраційним номером НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025071140000090, ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 13.03.2025 по справі № 305/794/25 на вказаний автомобіль накладено арешт, ухвалою від 24.03.2025 за клопотанням представника власника майна арешт скасовано.
У доданих до клопотання матеріалах міститься документ на іноземній мові, можливо технічний паспорт на автомобіль, однак його перекладу не надано, як і документів на підтвердження відношення ОСОБА_7 до іноземної компанії Flow Place s.r.o., що позбавляє слідчого суддю зробити однозначний висновок про право власності на автомобіль.
Вирішуючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя виходить із такого.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частинами 2-3 статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів і у такому випадку накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вимоги до клопотання про арешт майна визначені у статті 171 КПК України і на переконання слідчого судді дане клопотання не у повній мірі відповідає таким вимогам, оскільки не містить документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати (п. 3 ч. 1 ст. 171 КПК України).
Разом з тим, у даному випадку недоцільно повертати матеріали клопотання прокурору в порядку ч. 3 ст. 172 КПК України для усунення недоліків, оскільки майно не є тимчасово вилученим та не підлягає поверненню власнику після закінчення строку на усунення недоліків.
Матеріалами клопотання підтверджується факт здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024071120000620 за ч. 3 ст. 332 КК України за підозрою ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у незаконному переправленні осіб через державний кордон України з корисливих мотивів.
При вчиненні дій, у яких підозрюється ОСОБА_6 , він використовував легковий автомобіль марки Volkswagen Passat іноземної реєстрації з реєстраційним номером НОМЕР_2 , тому цей автомобіль 22.01.2025 визнаний слідчим речовим доказом, а ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 27.01.2025 по справі № 303/542/25 на вказаний автомобіль накладено арешт.
Разом з тим, указаний автомобіль постановою слідчого СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 08.03.2025 визнано речовим доказом і у кримінальному провадженні № 12025071140000090 за підозрою ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 332 КК України, ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 13.03.2025 по справі № 305/794/25 на вказаний автомобіль накладено арешт, а ухвалою від 24.03.2025 арешт майна скасовано.
Однак, матеріалами не підтверджено факт скасування слідчим суддею Мукачівського міськрайонного суду арешту, накладеного на автомобіль у кримінальному провадженні № 12024071120000620, про що стверджує прокурор у клопотанні з посиланням на ухвалу від 27.01.2025 (номер провадження 1-кс/303/169/25).
У матеріалах зазначена ухвала відсутня, разом з тим, із відкритих джерел (Єдиний державний реєстр судових рішень, рішення 125069361) слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 11.02.2025 по справі № 303/542/25 (провадження № 1-кс/303/169/25) арешт, накладений на автомобіль марки Volkswagen Passat з реєстраційним номером НОМЕР_2 , не було скасовано, а лише передано вказане арештоване майно на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , зобов'язано слідчого передати його під розписку для зберігання.
Частиною 7 статті 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства.
З наведеного вбачається, що накласти арешт на майно, на яке вже накладено арешт у порядку КПК України, до того ж у цьому самому кримінальному провадженні, неможливо.
Після ознайомлення з положеннями ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 11.02.2025 слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 наполягали на задоволенні клопотання, посилаючись на ризики вивезення автомобіля за межі України та відповідно втрати речового доказу.
У зв'язку із встановленням факту існування чинного арешту в порядку КПК України на майно, щодо якого вирішується питання про накладення арешту, слідчий суддя не аналізує інші питання, що вирішуються при накладенні арешту на майно, зокрема чи належить автомобіль ОСОБА_7 , чи відповідає це майно критеріям речового доказу, чи є такий захід забезпечення кримінального провадження пропорційним, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що незаконні дії із майном, на яке накладено арешт, здійснені особою, якій це майно ввірене, можуть за наявності відповідних підстав тягнути за собою настання кримінальної відповідальності за статтею 388 КК України, що вирішується окремо у порядку, визначеному КПК України.
За таких обставин, клопотання прокурора про накладення арешту на майно не підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 170-173, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Копію ухвали негайно вручити присутнім при її постановленні прокурору та слідчому, а також надіслати відсутньому власнику майна.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_10