Справа № 304/3299/24 Провадження № 2/304/328/2025
25 березня 2025 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/3299/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивує тим, що 11 червня 2011 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. Від указаного шлюбу в них народилося семеро дітей - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та син ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Позивачка зазначає, що сімейне життя з відповідачем не склалося, оскільки в них різні характери та погляди на сімейне життя, що призвело до частих непорозумінь та сварок. Вказує, що відповідач покинув її разом з дітьми та пішов проживати до іншої жінки. Протягом тривалого часу їхній шлюб існує лише формально, тобто вони не ведуть спільне господарство та не піклуються один про одного. Примирення між ними неможливе, а тому просить не надавати їм строк для такого. Крім цього вказує, що відповідач умисно нехтує своїми батьківськими обов'язками та не надає ніякої матеріальної допомоги для утримання дітей, не забезпечує та не дбає про харчування дітей, їх розвиток та виховання. У зв'язку з наведеним позивачка звернулася до суду з цим позовом та просить суд шлюб розірвати і стягнути аліменти на утримання дітей.
Ухвалою суду від 31 грудня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження в справі.
У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, однак подала заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд уважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.
Так, у судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 11 червня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Також установлено, що сторони в справі мають семеро дітей - доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ,доньку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ,сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ,доньку ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ,доньку ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 ,та сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 .
Діти проживають разом з матір'ю.
За приписами ст. 51 Конституції України, ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною другою статті 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до частини 2 статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з частиною 3 статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Судом з'ясовано, що сторони не підтримують шлюбних стосунків, шлюб носить формальний характер, тому його збереження неможливе та недоцільне, оскільки буде суперечити їхнім інтересам та інтересам їхніх дітей, у зв'язку з чим суд уважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Також норма ст. 113 СК України передбачає, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно із положеннями ч. 8 ст. 294 ЦПК України, які на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України застосовуються і до позовного цивільного судочинства, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Враховуючи те, що позивачка просить залишити їй шлюбне прізвище, тому після розірвання шлюбу такій необхідно залишити її шлюбне прізвище - « ОСОБА_16 ».
Що стосується заявленої ОСОБА_1 позовної вимоги про стягнення аліментів, то суд дійшов такого висновку.
Так, суду не надано доказів того, що відповідач добровільно надає матеріальну допомогу на утримання своїх дітей, які потребують таку для їх повного і гармонійного розвитку. Не надано суду також інформації стосовно матеріального стану сторін.
Відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Виходячи із змісту статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачкою докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки такі містять в собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей.
Отже, враховуючи наведені обставини, суд уважає, що відповідач зобов'язаний утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд відповідно до статті 182 СК України, враховує:
-стан здоров'я та матеріальне становище дітей;
-стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
-відсутність у матеріалах справи доказів про наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
-відсутність у матеріалах справи доказів про наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
-відсутність у матеріалах справи доказів про витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
-інші обставини, що мають істотне значення.
У цих правовідносинах розмір аліментів необхідно визначити в твердій грошовій сумі, що відповідає приписам ч. 1 ст. 184 СК України.
За таких обставин, суд уважає, що з ОСОБА_2 належить стягувати аліменти на утримання дітей в розмірі по 3 000 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з 27 грудня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд уважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Крім цього, з відповідача підлягає стягненню судовий збір, що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.
З огляду на наведене та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 12, 24, 105, 110, 112, 115 СК України, ст. ст. 6-13, 76, 89, 141, 259, 263-265, 294 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 11 червня 2011 року Виконавчим комітетом Т.Пасіцької сільської ради Перечинського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис № 5.
Після розірвання шлюбу залишити позивачці ОСОБА_1 її шлюбне прізвище - « ОСОБА_16 ».
Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_9 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_10 ), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , аліменти на утримання дітей - доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , доньки ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та сина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 3 000 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісяця, починаючи з 27 грудня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття, з індексацією суми аліментів відповідно до закону.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_9 ; РНОКПП: НОМЕР_10 ; місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_8 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуюча: Гевці В. М.