Справа № 304/2710/24 Провадження № 2/304/256/2025
17 березня 2025 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Ганька І. І.,
за участі секретаря судового засідання - Галас Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 304/2710/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що 18 травня 2018 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, актовий запис № 26. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька ОСОБА_3 , яка на даний час проживає разом з нею. Однак через протилежні погляди на шлюб та сім'ю подружнє життя у них не склалося. Зазначає, що відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають у неї та у їх доньки, не здатний підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби та взаємодопомоги. Оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить її інтересам та інтересам їх малолітньої дитини, а примирення є неможливим, тому просить шлюб між ними розірвати, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_4 » та залишити доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на подальше проживання при ній.
Ухвалою судді Перечинського районного суду від 31 жовтня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 03 лютого 2025 року провадження у справі зупинено до закінчення визначеного судом строку для примирення.
Ухвалою судді від 04 березня 2025 року провадження у справі поновлено у зв'язку із закінченням визначеного судом строку для примирення; призначено справу до розгляду.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, подала заяву про проведення розгляду справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задовольнити, після розірвання шлюбу залишити їй шлюбне прізвище « ОСОБА_4 » та не вирішувати питання щодо процесуальних витрат.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання також не з'явився, подав заяву про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення. Одночасно повідомляє, що наданий строк для примирення ніякого результату не дав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 18 травня 2018 року Перечинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 26. Від даного шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася донька ОСОБА_3 .
Також встановлено, що подружнє життя у сторін не склалося, вони мають протилежні погляди на шлюб та сім'ю. Питання розірвання шлюбу сторонами обдумане, тому строк для примирення, наданий подружжю, результатів не дав.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи, що подальше спільне життя подружжя і збереження їх шлюбу буде суперечити інтересам кожного з них та інтересам їх малолітньої дитини, суд вважає, що шлюб між сторонами слід розірвати.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин, враховуючи, що позивач у зв'язку з реєстрацією шлюбу із ОСОБА_2 змінила своє прізвище, тому після розірвання шлюбу згідно ст. 113 СК України має право надалі іменуватися цим прізвищем.
Крім цього, суд встановив, що згідно квитанції до платіжної інструкції №0.0.3972908654.1 від 28 жовтня 2024 року позивачем сплачено 1 211,20 грн судового збору.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як встановлено у судовому засіданні,позивач ОСОБА_1 , з урахуванням принципу диспозитивності, просить не вирішувати питання розподілу понесених нею судових витрат, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що оскільки таке її волевиявлення не суперечить вимогам закону та не порушує права відповідача, тому може бути задоволене судом.
На підставі наведеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. 24, 105, 110, 112, 113 СК України, ст. 12, 13, 76-83, 141, 258-259, 264, 265 ЦПК України, суд,
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований у Перечинському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області 18 травня 2018 року, актовий запис № 26 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .
Головуючий: Ганько І. І.