Справа № 569/3416/25
(заочне)
27 березня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді О. Левчука,
за участі секретаря судового засідання М. Янка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів
учасники справи в судове засідання не з'явились
ОСОБА_1 звернулася до Рівненського міського суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів в сумі 37 132, 50 грн.
В обґрунтування позову вказує, що згідно судового рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 29.01.2014 у справі №557/2195/13-ц з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 400, 00 грн щомісячно, починаючи стягнення з 23.12.2013 та до повноліття дитини. Внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку зі сплати аліментів, за ним утворилася заборгованість по виплаті аліментів станом на 31.01.2025 в сумі 37 132, 50 грн.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоч про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.
Відповідно до вимог ст.190 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Ухвала суду від 21.02.2025 разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів, відповідно до вимог ст. 190 ЦПК України, були направлені на адресу відповідача, за якою останній зареєстрований, повернулися до суду відміткою пошти про причини невручення: "адресат відсутній".
Відтак, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності відповідача в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив таке.
Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 29.01.2014 у справі №557/2195/13-ц стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 400 (чотириста) гривень щомісячно, починаючи з 23 грудня 2013 року і до досягнення ним повноліття.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП №42806638, складеного Відділом державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за відповідачем станом на 31.01.2025 існує заборгованість зі сплати аліментів згідно з виконавчим листом№557/2195/13-ц , яка становить 37 132, 50 грн.
Суд зазначає, що вказаний розрахунок складено державним виконавцем відповідно до вимог статті 71 Закону України «Про виконавче провадження». Доказів протилежного суду не надано.
За змістом ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 4 ст. 17 СК України, невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікованаПостановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною 2 ст.150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст.155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Положеннями п. 1. ч.1 ст. 196 СК України передбачено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Згідно з правовою позицією, висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №572/1762/15-ц, неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
У разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.
Згідно з розрахунком пені, що здійснений представником позивачки, її розмір за період з 01.09.2017 по 31.01.2025 становить 61 395, 56 грн. Суд погоджується з вірністю здійсненого розрахунку пені.
Суд зазначає, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.
Факт наявності заборгованості зі сплати аліментів станом підтверджується належними доказами - розрахунком заборгованості, і відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів позивачці за вказаний період, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що вказана заборгованість виникла з вини відповідача.
З урахуванням вимог ст.196 СК України розмір пені не може перевищувати суму нарахованої виконавцем заборгованості, тобто суму в розмірі 37 132, 50 грн, таким чином, позовні вимоги про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів є обґрунтованими, доведеними, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 37 132, 50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суд протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Повне судове рішення складене та підписане 27.03.2025.
Суддя О. Левчук