Справа № 569/4759/25
27 березня 2025 року м. Рівне
Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі головуючого судді Першко О.О. розглянувши у письмовому провадженні в мiстi Рiвному спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про № 4/585 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 26 лютого 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності та закрити провадженні у справі.
В обґрунтування позову посилається на те, що 18 лютого 2025 року після встановлення мобільного додатку «Резерв+» йому стало відомо, що оновлені, в строки передбачені ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», дані є неповними, зокрема, що він не перебуває на обліку. З метою з'ясування даних обставин особисто цього ж числа він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 . При зверненні йому було підтверджено ту обставину, що він не перебуває на військовому обліку та повідомлено про необхідність звернутись до каб. 7.
Зареєструвавшись в електронній черзі 26 лютого 2025 року він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 для вирішення питання взяття його на військовий облік. Однак співробітником ІНФОРМАЦІЯ_2 було відмовлено в прийнятті документів для взяття на військовий облік до сплати штрафу та скеровано до офіцера мобілізаційного відділення. Останній, з'ясувавши його дані, надав для підписання частково заповнений протокол про адміністративне правопорушення, а він надав письмові пояснення. В поясненнях зазначив, що не підлягав постановці на військовий облік по досягненню 25-річного віку, оскільки перебував на обліку МВС України, де проходив службу до травня 2010 року та після звільнення надав усі документи до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв'язку з чим заперечив факт вчинення ним правопорушення. Також зауважив, що з січня 2024 року співробітникам ІНФОРМАЦІЯ_2 було відомо про факт не перебування його на військовому обліку у зв'язку з чим сплили строки передбачені ст. 36 КУпАП.
При наданні пояснень він побачив, що офіцер мобілізаційного відділу вже підготував постанову у справі про адміністративне правопорушення з встановленням факту його винуватості без оцінки всіх доказів, а також без його виклику на розгляд справи. Згодом його запросили в один з кабінетів, де посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_2 поставила запитання щодо заперечення ним вчиненого правопорушення і йому надали копію постанови від 26 лютого 2025 року № 4/586.
Вважає постанову незаконною, необґрунтованою та винесеною з порушенням встановленого КУпАП порядку, а також упередженою., зокрема, посадова особа ІНФОРМАЦІЯ_4 зобов'язана була належним чином повідомити його про розгляд справи не пізніше, ніж за три дні до дати розгляду справи.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 12 березня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.
18 березня 2025 року від відповідача надійшов відзив, в якому він просив відмовити в задоволенні позову. У відзиві, зокрема, вказано, що позивач перебував на військовому обліку призовників у ІНФОРМАЦІЯ_5 та після досягнення ним 27-річного віку не став на облік військовозобов'язаних як у ІНФОРМАЦІЯ_5 , так і в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки по місцю реєстрації. Оскільки нормами чинного законодавства передбачено обов'язок ставати на облік військовозобов'язаних, то бездіяльність позивача містить ознаки адміністративного правопорушення відповідно ст. 210 КУпАП. Бездіяльність позивача була виявлена 26 лютого 2025 року під час його звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 по питанню виготовлення військово-облікового документу. Вважає, що постанова винесена у відповідності до вимог закону, а позов є безпідставним.
Дослідивши матеріали справи, подані докази, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 26 лютого 2025 року офіцером мобілізаційного відділення молодшим лейтенантом ОСОБА_2 складено відносно позивача протокол № 4/586 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 порушив п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме несвоєчасно став на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 будучи знятим з військового обліку призовників по досягненню граничного 25-річного віку перебування на військовому обліку призовників, згідно рішення призовної комісії, та по даний час не став на військовий облік військовозобов'язаних. Правопорушення виявлено 26 лютого 2025 року, відповідно до ст. 38 КУпАП дане правопорушення є триваючим, виявлене під час дії особливого періоду. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Позивачу роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про розгляд справи, що підтверджується підписом позивача.
До протоколу ОСОБА_1 були надані письмові пояснення, які за змістом відповідають поясненням в позовній заяві.
Начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та виніс постанову № 4/596 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 26 лютого 2025 року, якою позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп. Копія постанови була отримана позивачем 26 лютого 2025 року, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі.
Згідно наданого позивачем копії посвідчення про приписку до призовної дільниці № К-78/105 ОСОБА_1 10 березня 1995 року був прийнятий на військовий облік, а 09 травня 1995 року знятий з військового обліку.
Відповідно до записів копії трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 15 серпня 1995 року до 25 травня 2010 року він перебував на службі в органах внутрішніх справ.
Позивач неодноразово викликався до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідними повістками.
Згідно копії довідки № 199/18/4220 військово-лікарської комісії солдат запасу ОСОБА_1 тимчасово непридатний до військової служби, повторний огляд призначено на 10 січня 2025 року.
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як слідує з повідомлення про прийняття кадрових рішень Кадрового центру Сухопутних військ Збройних Сил України від 12 липня 2024 року, ОСОБА_3 призначено начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 військової частини НОМЕР_2 , ВОС-2904002.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних підлягають, зокрема, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників. Ця норма чинна з 04 квітня 2024 року.
Відповідно до пункту 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Згідно зі ст. 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 12 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ №154 від 23 лютого 2022 року, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення.
Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Як встановлено судом, 26 лютого 2025 року офіцером мобілізаційного відділення ОСОБА_2 було складено протокол про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, порушив п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме несвоєчасно став на військовий облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 будучи знятим з військового обліку призовників по досягненню граничного 25-річного віку перебування на військовому обліку призовників, згідно рішення призовної комісії та по даний час не став на військовий облік військовозобов'язаних. Правопорушення виявлено 26 лютого 2025 року.
Також в протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 10 год. 50 хв. 26 лютого 2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 . Про час та місце розгляду позивач також повідомлений під підпис.
26 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 було винесено постанову № 4/596 від 26 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп.
Позивач вказує, що розгляд справи було проведено без його виклику, що є порушенням процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 розглянув справу про адміністративне правопорушення без участі позивача, в той час як ОСОБА_1 перебував в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Наведене свідчить, що відповідачем не дотримана процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення визначена ст. 279 КУпАП та порушені права позивача, зокрема право на захист, під час винесення постанови були порушені норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності право на об'єктивний та справедливий розгляд справи.
Враховуючи вищевикладене, наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови, втім суд у даній справі не може підміняти собою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачем. При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України, не поширюється.
Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку ст. 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є порушення відповідачем процедури розгляду справи, тому належним захистом порушеного права позивача є скасування оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення та направлення справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_7 , а відтак позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (зі змінами, відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 27, ст.385, введено в дію Постановою ВР № 2233-XII від 25.03.92, ВВР, 1992, № 27, ст.386) Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя.
Отже, сплачений позивачем судовий збір підлягає пропорційно стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З огляду на викладене, беручи до уваги положення КАС України, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_4 судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 242 грн 24 коп.
Керуючись ст.ст. 9, 19, 72-77, 241-246, 255, 286, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення № 4/586 від 26 лютого 2025 року, винесену відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, скасувати та направити справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 242 (двісті сорок дві) грн 24 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 .
Повне судове рішення складене 27 березня 2025 року.
Суддя О.О. Першко